16 грудня російська армія здійснила черговий масований ракетний удар по Україні, внаслідок якого у низці областей виникли серйозні проблеми, зокрема з електропостачанням та зв'язком.
Починаючи від жовтня – така ситуація не вперше. Російська армія регулярно завдає масованих ракетних ударів та дронових атак, спрямованих насамперед на пошкодження українських об'єктів критичної інфраструктури. У результаті цих атак проти цивільного населення, мільйони людей в Україні живуть в умовах браку електроенергії, тепла і води. У Києві та в інших українських містах, люди змушені сидіти без світла, води, опалення та зв'язку не лише по кілька годин, але і по кілька діб.
Як діяти у ситуаціях, коли не працює ні інтернет, ні мобільна мережа? Як комунікувати з рідними? Як дізнаватися новини? Як знати, чи почалася і чи закінчилась повітряна тривога? І як підтримувати свій психо-емоційний стан за таких умов?
Радіо Свобода спробувало знайти відповіді на ці запитання.
54 годин без світла, інтернету та мобільного зв’язку
У таких умовах після російського масованого обстрілу 31 жовтня довелось прожити Яні разом зі своєю 4-річною донькою у Вишгороді поблизу Києва.
«Під час цього блекауту у мене, звісно, був стрес. По-перше, через неможливість зв’язатися з рідними та сказати, що з тобою все нормально, і дізнатися, чи все нормально з ними, чи всі живі-здорові. По-друге, через відсутність новин та інформації (навіть про те, чи закінчилася тривога). До того ж на момент обстрілу моя дитина була в садочку, а я – вдома, і доїхати та забрати її за відсутності мобільного зв’язку було надзвичайно складно», – пригадує Яна.
Яна зізнається: попри те, що ґрунтовно та завчасно готувалась до можливого блекауту, у момент, коли усе відбулось насправді, відчувала себе абсолютно беззахисною.
«Через який би месенджер я не намагалася надсилати повідомлення, воно могло вантажитись безкінечно довго, поки десь не підживлювали електромежі мобільних операторів. Перемикання із мобільної мережі одного оператора на мережу іншого (як це часто радять в інтернеті) в тих умовах, на жаль, не допомогло ніяк, адже блекаут паралізував абсолютно усе місто: ніщо не працювало», – розповідає Яна.
За таких умов єдиним джерелом інформації для неї та її доньки стало радіо на батарейках. Каже: саме завдяки ньому, вона мала змогу не лише слідкувати за новинами, але й навіть розважати дитину, вмикаючи їй музику.
Яна не виключає, що подібний блекаут може статися знову. Тому розпочала додаткове облаштування квартири на такий випадок.
Каже, відсутність зв’язку особисто для неї приносить більше стресу, ніж неможливість нормально розігріти їжу чи сходити у душ.
«Єдиною альтернативою поки що я для себе бачу проведення оптоволоконного інтернет-кабелю. На жаль, після усіх останніх обстрілів попит на нього у моєму місті зріс настільки, що якщо раніше, як розповідає мій провайдер, можна було вранці подати заявку, а ввечері вже отримати послугу, то зараз я стою у черзі на це оптоволокно більше місяця», – говорить Яна.
Окрім цього дівчина роглядала ще два варіанти, які б мали допомогти їй залишатись на зв’язку навіть за умови відсутності електрики. Утім, від них обох вона зрештою відмовилась.
У першому випадку йшлося про купівлю системи Starlink (тут Яну не влаштувала ціна на нього).
«Але є класний лайфхак моєї подруги, яка живе над ІТ-компанією і просто домовилася з ними, що платитиме їм якусь незначну суму на місяць за можливість користуватися їхнім інтернетом від Starlink», – додає дівчина.
Як Starlink Ілона Маска став неоціненним для військових зусиль України (фоторепортаж)
Другий варіант, який Яна розглядала для себе, – поновлення у квартирі стаціонарного телефону. Але від цієї ідеї вона теж відмовилась.
«Я просто зрозуміла, що тоді потрібно, аби кожна людина, яка мені важлива, встановила собі теж такий телефон. Тому взагалі незрозуміло, чи варте це того», – пояснює дівчина.
Наразі до можливих нових блекаутів готується не тільки Яна, але і держава.
Наприклад, 26 листопада Рада національної безпеки та оборони ухвалила спеціальне рішення на випадок тривалої масової відсутності світла і зв’язку.
«Згідно з ним, усі постачальники електронних комунікаційних мереж та послуг в Україні повинні у координації з Національним центром оперативно-технічного управління мережами зарезервувати свої канали живлення щонайменше на три доби. Зокрема, це стосується мобільних операторів, телемарафону та п’яти радіостанцій. Вони уже підтвердили, що це зроблено. Окрім того певні стратегічні об'єкти комунікацій зарезервовані на набагато більший період, аби мати значний запас міцності за кризових умов», – розповів у коментарі Радіо Свобода речник Держспецзв'язку України Володимир Кондрашов.
Загалом, за його словами, функціонування систем зв’язку та його відновлення залежатиме від трьох факторів:
- інтенсивності обстрілів;
- наявності електроенергії;
- наявності достатньої кількості альтернативного обладнання для заживлення систем зв’язку в автономному режимі.
При цьому у Держспецзв’язку наголошують, що сценарій, коли зв’язок після трьох «гарантованих днів» зникне, – малоймовірний.
«Наші зв’язківці будуть працювати цілодобово і такий варіант, коли вичерпаються усі ресурси, – надзвичайно малоімовірний, як і те, що три дні не буде світла по всій території України. Це означає, що за цей період оператори і установи знайдуть шляхи подальшого підтримання життєдіяльності мереж. Сьогодні усі вже готові три дні працювати без світла. Це та база, яка уже є», – запевнив у коментарі Радіо Свобода Володимир Кондрашов.
Єдине, про що у Держспецзв’язку просять громадян, – не перевантажувати системи мобільного зв’язку у випадку відсутності електроенергії та фіксованого доступу до інтернету.
«У такі моменти базові станції мобільного зв'язку працюють на пікових навантаженнях і їх акумулятори, розраховані на кілька годин автономної роботи, розряджаються набагато швидше (а для повноцінної зарядки потрібно часу близько доби і більше). Тому це може не дати можливості комусь банально додзвонитися до рідних чи в екстрені служби», – пояснив у коментарі Радіо Свобода Володимир Кондрашов.
Загалом у Держспецзв’язку радять українцям використовувати за умов відсутності інтернету, світла та мобільного зв'язку такі способи комунікації та отримання інформації, як:
- національний роумінг (часто мобільна мережа хоча б одного мобільного оператора є доступна (детальна інструкція, як під’єднатись до неї, тут);
- «пункти незламності» (адреси найближчих із них слід виписати та зберегти завчасно);
- стаціонарний телефонний зв'язок (він буде доступний, якщо АТС оператора знаходиться на енергонезалежному майданчику, а єдиний виняток, коли він не працюватиме, – якщо встановлений не дротовий, а радіотелефон, який живиться від розетки)
- спецальні месенджери, що працюють через систему Bluetooth (радіус їхнього охоплення невеликий, однак вони будуть корисними насамперед для спілкування між мешканцями багатоповерхових будинків, головне – завчасно домовитись із сусідами про використання якогось конкретного із них);
- інтернет за технологією PON (Passive Optical Network)(він вимагає набагато менше обладнання між абонентом і провайдером, ніж стандартний інтернет);
- радіо (завдяки ньому можна дізнаватися не лише новини, але і інформацію щодо повітряних тривог);
- системи супутникового інтернету (на кшталт систем Starlink) (однак для їхньої роботи потрібне альтернативне джерело електроенергії (наприклад, генератор чи автономна зарядна електростанція).
Окрім того у Держспецзв’язку радять українцям за потреби звертатись до правоохоронців та інших представників спеціалізованих служб, які використовують рації та матимуть засоби зв’язку навіть за умов тотального блекауту.
Тим часом Яна на власному прикладі ділиться ще одним способом, як залишатись в умовах відсутності світла, інтернету та мобільного покриття на контакті.
«Можна вийти у двір і поговорити із сусідами. Я після одного із масованих обстрілів зрозуміла, що навіть не знаю, чи є сигнал відбою тривоги чи немає. Тому я просто вийшла у двір та зустріла сусідів та голову ОСББ нашого будинку і якісь ключові речі дізналася (тому що хтось комусь додзвонився і володів інформацією). Тобто це теж такий (можливо, не надто надійний, але запасний) варіант», – пояснює дівчина.
Бути готовим до можливого блекауту та продумати альтернативні засоби зв'язку надзвичайно важливо не лише для побутового комфорту, але і для психологічного. На цьому наголошує Юлія Мудра – психологиня проєкту SafeWomenHUB та членкиня Національної психологічної асоціації України.
«Ми звикли жити у світі зв’язку, коли декількома кліками на сенсорі можемо проявити турботу та піклування про своїх рідних і близьких. Тож відсутність зв’язку та інформації породжують страх невідомості та відсутності контролю над своїм життям. Так виникає тривожність, яка руйнує звичний темп життя, провокує безсоння, проблеми з харчуванням та працездатністю і врешті призводить до хвороб», – пояснює вона.
Для того, аби стабілізувати психо-емоційний стан під час відсутності зв'язку та доступу до інформації Юлія Мудра радить кожному переключати увагу на речі, які можуть допомогти відволіктись від нав'язливих думок. Це може бути, наприклад, прибирання, заняття якимось хоббі чи спортивними вправами, медитації, перегляд фільмів чи прослуховування музики.
«Тренуйте критичне мислення, застосовуйте техніки релаксації і звичайно підтримуйте соціальні контакти, коли є можливість бути на зв’язку. Спілкування дає нам можливість відволіктися, переключитися та налаштуватися на позитив», – наголошує психологиня.
І обов'язково, додає вона, сплануйте з рідними альтернативні засоби комунікації на випадок блекауту. Це теж допоможе залишатись більш спокійним за кризових умов.
