Тільки за останні десять місяців українські військові знищили на Донбасі понад два десятки безпілотників противника. Це лише ті, уламки яких вдалося знайти. Підбивали як прості цивільні квадрокоптери, так і новітні розробки російської оборонки. Чим Збройні сили України захищаються від розвідників із неба і чи ефективно це, дізнавалися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Безпілотники активно використовують і українська армія, і російські гібридні сили. Волонтери інтернет-спільноти «Інформнапалм», аналізуючи військові фото і відео, нарахували мінімум 9 різних типів безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які були виготовлені в Росії і помічені на Донбасі – і в минулому, і зараз.
«Щоденно здійснюється виявлення відповідними силами і засобами до 5–6 апаратів безпілотної літальної авіації противника. Покращення погодних умов і обстановка, яка складається на теперішній час, показує збільшення польотів таких літаків», – зауважує представник операції Об’єднаних сил, військовослужбовець ЗСУ Ігор Ткачук.
За словами українських військових, із травня минулого року вони збили понад двадцять БПЛА – рахують лише ті, уламки яких знайшли. Починаючи з простих квадрокоптерів – і закінчуючи безпілотниками «Орлан-10». Наприклад, один такий у жовтні 2018 року вразили вогнем із вертольота Мі-24.
Але оперативно відреагувати на появу БПЛА в тилу авіація може далеко не завжди. Перш за все, через протяжність лінії фронту – понад 400 кілометрів. Малопомітний безпілотник, що летить на висоті, в таких випадках повинні знищувати сили протиповітряної оборони (ППО). Наприклад, радянський зенітно-ракетний комплекс «Оса», який не був для цього призначений, адже з’явився майже півстоліття тому.
«Вона в основному для гелікоптерів. По завислих гелікоптерах може стріляти. По літаках-штурмовиках, які в їхній смузі – до 10 кілометрів дальність стрільби ракети. Безпілотники – це наша реальність зараз. Виникла проблема знищення цих безпілотних літальних апаратів», – зауважує військовослужбовець, представник навчального центру ЗСУ Євген.
Він сам брав участь у двох успішних пусках по БПЛА під Маріуполем на початку війни. За його словами, перехоплення багато в чому залежить і від погоди, і від навичок екіпажу.
Військові не афішують використання засобів ППО, але минулої осені над Лисичанськом запустили одну з зенітних ракет. Її уламки впали поблизу школи. Тоді збили один із безпілотників, який, за словами військових, летів до Лисичанського нафтопереробного заводу.
Такі ж системи використовують і на окупованому Донбасі. Зокрема, у напрямку безпілотника ОБСЄ влітку 2018 року стріляв комплекс «Оса». Таким же, ймовірно, підбили один БПЛА PD-1, який є на озброєнні ЗСУ.
«Мені здається, це був 2017 рік. Були фотографії збитого безпілотника. Із пошкодження видно, що це елементи ураження ракетної системи», – каже технічний директор компанії Ukrspecsystems Олександр Чендеков.
Захист на передовій
Система протиповітряної оборони в тилу перекриває різні висоти – це комплекс «Стріла-10», більш потужна «Оса». Крім того, в окремих випадках проти безпілотників використовують навіть «Бук-М1» – як на цьому відео, яке зняли минулого року.
Великою ракетою по маленькому безпілотнику б’ють через те, що менш потужні комплекси не здатні захопити невелику ціль, кажуть військові.
«Радіолокаційний комплекс (РЛС) – це те ж, що ліхтарик. Чим потужніший ліхтарик – тим більше можна побачити. Або указкою шукаємо на дошці якусь маленьку рисочку, або ми ліхтариком шукаємо. Таке розуміння РЛС «Оса» і «Бук», – продовжує представник навчального центру ЗСУ, військовослужбовець Євген.
Але ракетні комплекси – далеко від передової. А поблизу лінії розмежування для боротьби з безпілотниками, як правило, є або стрілецьке озброєння, або зенітна установка ЗУ-23-2, кажуть військові. Влучити у невелику ціль на висоті навіть у кілька сотень метрів – завдання непросте.
«Необхідна стрільба не однієї установки, а взводу. Створити так зване «поле осколків». Тому що снаряд 23 мм вибухає в межах 6.5 – 11 секунд», – пояснює представник навчального центру ЗСУ, військовослужбовець Євген.
Українські новітні розробки проти російських безпілотників
Зенітні установки в боях на Донбасі частіше використовують для роботи по наземних цілях за принципом «ударив – і втік».
У кінці січня цього року над Приазов’ям – у районі Гнутового і Павлополя – українські військові перехопили безпілотник російського військово-промислового комплексу «Гранат-2» за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Таких комплексів придушення в ЗСУ поки що недостатньо – їх, наприклад, просять як допомогу у США. Водночас кілька підприємств виробляють їх і в Україні, зокрема, «Укрспецтехніка». Їхній комплекс боротьби з безпілотними літальними апаратами «Анклав», наприклад, уже використовують на фронті і поставляють до війська, стверджують на підприємстві.
«Дальність придушення нашого «Анклаву», незалежно від його розмірів, круговими антенами досягає 20 кілометрів. Він створює купол над об’єктом, який у радіусі 20 кілометрів. Якщо ми застосовуємо спрямовані антени, то дальність придушення у нас збільшиться у два рази. Тобто – 40 кілометрів», – пояснює заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко.
Принцип роботи радіоелектронної боротьби (РЕБ) – це створення перешкод для безпілотника. Наприклад, їх налаштовують на радіочастоту, яку використовують для управління БПЛА. Крім того, комплекс може заглушити навігацію, тобто сигнал від супутників. Найпопулярніші канали – це американський GPS і російський «Глонасс».
«Не маючи прив’язки до місцевості, якщо безпілотник не використовуватиме свої навігаційні канали, то він у 80% не виконає поставлені перед ним завдання. Безпілотник, навіть коли летить по інерціальній системі, постійно, через певний проміжок часу опитує навігаційні супутники, де він перебуває зараз, і коригує політ згідно з тими координатами, які видає навігаційна система. Якщо відсутні канали навігації, він не зможе цього зробити, і тому він постійно відхиляється – залежно від погодних умов», – розповідає заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко.
РЕБ чи ППО?
Тільки за дві тижні лютого комплекси радіоелектронної боротьби в зоні бойових дій запобігли роботі півтора десятка безпілотників – як правило, вони вимушено поверталися до місця запуску. Військові визнають: РЕБ – ефективніше від ракет радянських засобів ППО. Але, наприклад, ціна комплексу «Анклав» – це десятки тисяч доларів, і їх потрібно багато, щоб вибудувати оборону ешелонами і прикрити стратегічно важливі об’єкти. Саме тому використовують радянські комплекси ППО.
«Примітивний спосіб – порівнювати вартість безпілотника і вартість ракети. Треба оцінювати можливі втрати від застосування того чи іншого засобу. Якщо безпілотник виконав розвідку дуже важливих об’єктів і вони через це будуть знищені, тоді, звичайно, ефективно використати якийсь дорогий ракетний засіб для того, щоб його знищити», – каже технічний директор компанії Ukrspecsystems Олександр Чендеков.
Поява комплексів РЕБ в армії – це, перш за все, питання фінансування. Поки їх на небезпечних напрямках недостатньо, великі ракети будуть уражати малі цілі, зауважують спеціалісти.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
