Доступність посилання

ТОП новини
27 Травень 2019, Київ 00:19

Протистояння у повітрі: як ЗСУ захищають небо від шпигунів


Ілюстративне фото. Волонтери спільноти «Інформнапалм» нарахували мінімум 9 різних типів безпілотних літальних апаратів, які були виготовлені в Росії і помічені на Донбасі

Тільки за останні десять місяців українські військові знищили на Донбасі понад два десятки безпілотників противника. Це лише ті, уламки яких вдалося знайти. Підбивали як прості цивільні квадрокоптери, так і новітні розробки російської оборонки. Чим Збройні сили України захищаються від розвідників із неба і чи ефективно це, дізнавалися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.

Безпілотники активно використовують і українська армія, і російські гібридні сили. Волонтери інтернет-спільноти «Інформнапалм», аналізуючи військові фото і відео, нарахували мінімум 9 різних типів безпілотних літальних апаратів (БПЛА), які були виготовлені в Росії і помічені на Донбасі – і в минулому, і зараз.

«Щоденно здійснюється виявлення відповідними силами і засобами до 5–6 апаратів безпілотної літальної авіації противника. Покращення погодних умов і обстановка, яка складається на теперішній час, показує збільшення польотів таких літаків», – зауважує представник операції Об’єднаних сил, військовослужбовець ЗСУ Ігор Ткачук.

Один із сучасних російських безпілотників, які збили українські військові у небі над Донбасом за час конфлікту
Один із сучасних російських безпілотників, які збили українські військові у небі над Донбасом за час конфлікту

За словами українських військових, із травня минулого року вони збили понад двадцять БПЛА – рахують лише ті, уламки яких знайшли. Починаючи з простих квадрокоптерів – і закінчуючи безпілотниками «Орлан-10». Наприклад, один такий у жовтні 2018 року вразили вогнем із вертольота Мі-24.

Але оперативно відреагувати на появу БПЛА в тилу авіація може далеко не завжди. Перш за все, через протяжність лінії фронту – понад 400 кілометрів. Малопомітний безпілотник, що летить на висоті, в таких випадках повинні знищувати сили протиповітряної оборони (ППО). Наприклад, радянський зенітно-ракетний комплекс «Оса», який не був для цього призначений, адже з’явився майже півстоліття тому.

Зенітно-ракетні комплекси «Оса» на військовому параді в Києві до Дня Незалежності України, 2016
Зенітно-ракетні комплекси «Оса» на військовому параді в Києві до Дня Незалежності України, 2016

«Вона в основному для гелікоптерів. По завислих гелікоптерах може стріляти. По літаках-штурмовиках, які в їхній смузі – до 10 кілометрів дальність стрільби ракети. Безпілотники – це наша реальність зараз. Виникла проблема знищення цих безпілотних літальних апаратів», – зауважує військовослужбовець, представник навчального центру ЗСУ Євген.

Він сам брав участь у двох успішних пусках по БПЛА під Маріуполем на початку війни. За його словами, перехоплення багато в чому залежить і від погоди, і від навичок екіпажу.

Військові не афішують використання засобів ППО, але минулої осені над Лисичанськом запустили одну з зенітних ракет. Її уламки впали поблизу школи. Тоді збили один із безпілотників, який, за словами військових, летів до Лисичанського нафтопереробного заводу.

Такі ж системи використовують і на окупованому Донбасі. Зокрема, у напрямку безпілотника ОБСЄ влітку 2018 року стріляв комплекс «Оса». Таким же, ймовірно, підбили один БПЛА PD-1, який є на озброєнні ЗСУ.

«Мені здається, це був 2017 рік. Були фотографії збитого безпілотника. Із пошкодження видно, що це елементи ураження ракетної системи», – каже технічний директор компанії Ukrspecsystems Олександр Чендеков.

Захист на передовій

Система протиповітряної оборони в тилу перекриває різні висоти – це комплекс «Стріла-10», більш потужна «Оса». Крім того, в окремих випадках проти безпілотників використовують навіть «Бук-М1» – як на цьому відео, яке зняли минулого року.

Великою ракетою по маленькому безпілотнику б’ють через те, що менш потужні комплекси не здатні захопити невелику ціль, кажуть військові.

«Радіолокаційний комплекс (РЛС) – це те ж, що ліхтарик. Чим потужніший ліхтарик – тим більше можна побачити. Або указкою шукаємо на дошці якусь маленьку рисочку, або ми ліхтариком шукаємо. Таке розуміння РЛС «Оса» і «Бук», – продовжує представник навчального центру ЗСУ, військовослужбовець Євген.

Але ракетні комплекси – далеко від передової. А поблизу лінії розмежування для боротьби з безпілотниками, як правило, є або стрілецьке озброєння, або зенітна установка ЗУ-23-2, кажуть військові. Влучити у невелику ціль на висоті навіть у кілька сотень метрів – завдання непросте.

«Необхідна стрільба не однієї установки, а взводу. Створити так зване «поле осколків». Тому що снаряд 23 мм вибухає в межах 6.5 – 11 секунд», – пояснює представник навчального центру ЗСУ, військовослужбовець Євген.

Українські новітні розробки проти російських безпілотників

Зенітні установки в боях на Донбасі частіше використовують для роботи по наземних цілях за принципом «ударив – і втік».

У кінці січня цього року над Приазов’ям – у районі Гнутового і Павлополя – українські військові перехопили безпілотник російського військово-промислового комплексу «Гранат-2» за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Таких комплексів придушення в ЗСУ поки що недостатньо – їх, наприклад, просять як допомогу у США. Водночас кілька підприємств виробляють їх і в Україні, зокрема, «Укрспецтехніка». Їхній комплекс боротьби з безпілотними літальними апаратами «Анклав», наприклад, уже використовують на фронті і поставляють до війська, стверджують на підприємстві.

Комплекс «АНКЛАВ» призначений для створення завад для приймачів, що працюють на частотах навігаційних систем GLONASS та GPS
Комплекс «АНКЛАВ» призначений для створення завад для приймачів, що працюють на частотах навігаційних систем GLONASS та GPS

«Дальність придушення нашого «Анклаву», незалежно від його розмірів, круговими антенами досягає 20 кілометрів. Він створює купол над об’єктом, який у радіусі 20 кілометрів. Якщо ми застосовуємо спрямовані антени, то дальність придушення у нас збільшиться у два рази. Тобто – 40 кілометрів», – пояснює заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко.

Принцип роботи радіоелектронної боротьби (РЕБ) – це створення перешкод для безпілотника. Наприклад, їх налаштовують на радіочастоту, яку використовують для управління БПЛА. Крім того, комплекс може заглушити навігацію, тобто сигнал від супутників. Найпопулярніші канали – це американський GPS і російський «Глонасс».

«Не маючи прив’язки до місцевості, якщо безпілотник не використовуватиме свої навігаційні канали, то він у 80% не виконає поставлені перед ним завдання. Безпілотник, навіть коли летить по інерціальній системі, постійно, через певний проміжок часу опитує навігаційні супутники, де він перебуває зараз, і коригує політ згідно з тими координатами, які видає навігаційна система. Якщо відсутні канали навігації, він не зможе цього зробити, і тому він постійно відхиляється – залежно від погодних умов», – розповідає заступник генерального директора ХК «Укрспецтехніка» Михайло Прохоренко.

РЕБ чи ППО?

Тільки за дві тижні лютого комплекси радіоелектронної боротьби в зоні бойових дій запобігли роботі півтора десятка безпілотників – як правило, вони вимушено поверталися до місця запуску. Військові визнають: РЕБ – ефективніше від ракет радянських засобів ППО. Але, наприклад, ціна комплексу «Анклав» – це десятки тисяч доларів, і їх потрібно багато, щоб вибудувати оборону ешелонами і прикрити стратегічно важливі об’єкти. Саме тому використовують радянські комплекси ППО.

«Примітивний спосіб – порівнювати вартість безпілотника і вартість ракети. Треба оцінювати можливі втрати від застосування того чи іншого засобу. Якщо безпілотник виконав розвідку дуже важливих об’єктів і вони через це будуть знищені, тоді, звичайно, ефективно використати якийсь дорогий ракетний засіб для того, щоб його знищити», – каже технічний директор компанії Ukrspecsystems Олександр Чендеков.

Поява комплексів РЕБ в армії – це, перш за все, питання фінансування. Поки їх на небезпечних напрямках недостатньо, великі ракети будуть уражати малі цілі, зауважують спеціалісти.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG