Мобілізація – окрема і, мабуть, найболючіша тема для жителів окупованих територій Донбасу. З початку повномасштабного вторгнення Росія практично винищила там чоловіків. Як держава-агресор примушує воювати за неї і проти України жителів захопленого Сходу – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Від 55 до 60 тисяч»
З початку 2022 року до лав окупаційних військ Росії призвали від 55 до 60 тисяч осіб з захоплених територій Донеччини та Луганщини – такі оцінки в розмові з Донбас Реалії наводить представник Головного управління розвідки МО України Андрій Черняк.
«Власне кажучи, це насильницька мобілізація. Ловили людей на вулиці, приходили на підприємства, – на ті підприємства поодинокі, які ще працювали, – і насильно забирали людей, просто переодягали і відправляли на фронт. Обіцяли, що ви будете на там на 2-3 лінії, а насправді люди попадали на передову», – каже Черняк.
Він зазначає, що те саме стосується і навчальних закладів – студентів забирали просто з пар. Переодягали, і вже за кілька днів вони опинялися на передовій.
«У нас є такі полонені… Людина пішла зранку на заняття, і через 2 дні вона вже воює і потрапляє в полон», – розповідає розвідник.
За інформацією джерела Донбас Реалії, на окупованому Донбасі незаконно призвали до армії майже 4 тисячі студентів.
Марія Кучеренко, аналітик фонду «Повернись живим», зауважує – серед мобілізованої молоді є навіть неповнолітні.
«Ці факти вже фіксувалися. Це вже окрема категорія військових злочинів, коли виходять під час цієї незаконної мобілізації цілі групи дітей-солдатів. Це абсолютно жахлива гуманітарна проблема», – наголошує Кучеренко.
Читайте також: Вичавити все? Росія зібралась випатрати українські надра
Викладачам в окупації також «перепало». Як і лікарям, інженерам та шахтарям. «Броні» від мобілізації немає – усіх відправляють на фронт.
«Їхнє начальство деяким не хотіло давати «бронь» тільки тому, що хотіли здаватися хорошими для росіян. Тобто віддавали своїх викладачів, віддавали лікарів, щоб просто здатися хорошими для росіян і мати якісь перспективи надалі», – розповів Донбас Реалії «Східний», який під час життя в окупованій Кадіївці на Луганщині (Стаханов до декомунізації – ред.) допомагав ЗСУ, а після виїзду пішов добровольцем у Сили спеціальних операцій.
Примусова мобілізація після початку вторгнення, каже він, зіграла свою значну роль.
«Кладовища заповнені і продовжують поповнюватися свіжими та свіжими могилами, окупанти про це мовчать, звісно, ніхто про це не розповідає», – зазначає «Східний».
Зона беззаконня
Незважаючи на масову примусову паспортизацію, яку здійснює Росія на окупованому Донбасі, умовні Донецьк та Ростов – це дві великі різниці. Паспорт, який людина отримала на окупованій території, не дає їй всіх тих прав, які мають громадяни РФ. Натомість обов'язків – з лишком.
Якщо в самій РФ незаконно мобілізованим можна хоч якось допомогти уникнути вірної смерті, то на територіях окупованих частин Донецької та Луганської областей це практично неможливо. І «російський» паспорт їх не рятує.
Читайте також: Перегляд вироків, вибори і розслідування злочинів: чого чекати українцям після звільнення з-під окупації
«Російська Федерація вимагає від цих людей жертвувати собою, вона вимагає від них військового обов'язку, вона вимагає від них фактично там, де це необхідно для забезпечення якихось потреб фронту – трудової повинності. Російська Федерація тримає цих людей у рабстві, то випускаючи, то не випускаючи їх за своєю волею... Звичайно ж, не йдеться про права людини, не йдеться про жодну законність», – каже аналітик фонду «Повернись живим» Марія Кучеренко.
Від власних джерел Донбас Реалії отримали звернення дружин і матерів з окупованої Донеччини та Луганщини, які просять повернути з фронту їхніх рідних. Усім цим мобілізованим понад 50 років, але, попри досягнення за законодавством РФ «граничного віку», – зі служби їх не відпускають. Під листом підписалися понад сто жінок. Донбас Реалії спитали у однієї з них, чи вдалося чогось домогтись від російської влади.
«Ні, нічого. Є поодинокі випадки, ми не знаємо, від чого це залежить. Одна людина може звернутися до мільйона різних організацій, адміністрації і нічого не домогтися, хтось нікуди не звертається або написав один лист, і домігся. Ми не можемо виявити систему, як це діє і чому», – розповіла жінка.
Прессекретар руху «Идите лесом» (проєкт, що допомагає росіянам уникнути мобілізації на війну проти України – ред.) Іван Чувіляєв окупований Донбас він називає «сірою зоною», бо «немає жодних організацій, немає жодного контролю, немає нікого, хто б стежив за дотриманням законності» на захоплених територіях України.
«Вони перебувають, загалом, у таких бандитських формуваннях. З ними роблять все, що хочуть робити. Там панує хаос. У цьому хаосі права людей, звичайно, не дотримуються. І звісно, кожен з них опиняється, практично, у становищі раба», – зазначає Чувіляєв.
Представник ГУР Черняк дає мешканцям окупованих територій Донеччини та Луганщини одну пораду на випадок мобілізації до війська держави-агресора.
«Насправді єдина реальна можливість – це зараз за першої можливості здатися в полон», – наголосив він.
Якщо до початку агресії Росії проти України життя на Донбасі було зосереджено довкола підприємств, тепер – військових баз. Сам захоплений Донбас за понад 9 років окупації держава-агресор перетворила фактично на одну величезну військову базу. А його чоловіків – на солдат, яких відправляє гинути за себе.
Окупація Донецької та Луганської областей
Навесні 2014 року в Луганську та Донецьку місцеві органи влади та військові частини атакували озброєні люди у камуфляжі – громадяни РФ та місцеві. Доведено, що операціями керували офіцери армії РФ. Регулярна армія Росії, за висновками багатьох міжнародних розслідувань, брала участь в атаках на Іловайськ, Дебальцеве та здійснювала обстріл через державний кордон.
До літа 2014 року на цій території Донбасу було ліквідовано всі українські органи влади та створено незаконні в'язниці, де катують і навіть розстрілюють людей.
Через 9 років на захопленій Росією частині Донбасу є ті, хто чекає на повернення України. Хоча деякі водночас і бояться цього. Вони не знають, чи їх вважатимуть колаборантами та каратимуть за те, що не виїхали з окупації.
Ще багато хто з тих, хто чекає на звільнення, бояться говорити про свої проукраїнські погляди. За будь-який опір російській окупаційній владі кожному там загрожує в'язниця.
