Газ – точніше, його відсутність – схоже, став ще однією ціллю Росії у війні з Україною. 17 листопада агресор завдав удару по газовидобувній інфраструктурі на сході.
Чи є загроза, що до відключень світла доєднаються перебої з газом? Наскільки важко відновлювати газотранспортну інфрастуктуру? Що у України з запасами цього палива? Ці питання Радіо Донбас.Реалії поставив експерту з видобутку нафти та газу Андрію Закревському. Наводимо найважливіші цитати.
Чому Росія почала атакувати газовидобувну інфраструктуру?
«За якимось планом, напевно, який у них [росіян] склався в головах, вони вирішили, що з першим снігом, якщо не вдарять по нашому газовидобутку, щось станеться божевільне. Але це лише в них у головах».
Наскільки важко відновлювати газотранспортну інфраструктуру?
«Наша газотранспортна інфраструктура лікується набагато легше, ніж електричних мереж … Бо переважна частина [газотранспортної інфраструктури] є підземною. Звісно, як засвідчила практика Харківської області, вони [росіяни] примудряються підривати усе. Але зараз у нас є досвід і ремонту газопроводів великих діаметрів, коли доводилося кілька сотень метрів відкопувати, бо вони [росіяни] мінували щось».
Що у України з запасами газу?
«У нас 14,6 млрд куб. м газу запасено. Так, ми почали відбирати газ із наших сховищ. Але ми почали відбирати його майже на місяць пізніше, ніж це робили в середньому… Ми з початку сезону лише 400 млн куб м газу підняли, але продовжуємо закачувати, продовжуємо добувати».
Чи треба економити газ?
«Ми повинні заощаджувати газ узимку. Це наше з вами завдання: прикрутити газ, електроенергію. Не через те, що у нас їх мало чи через те, що ми не підготувалися. А ви повинні розуміти, що вже понад півсотні людей загинуло, коли ремонтували ці [газотранспортні] мережі. Вони [працівники] роблять це під бомбардуванням».
Обстріли 17 листопада: головне
- У четвер, 17 листопада, Росія завдала нового ракетного удару по Україні. Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов повідомив про влучання по критичній інфраструктурі в Ізюмському районі і трьох постраждалих працівників.
- Також Росія атакувала Дніпро. Голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко заявив про влучання у двох районах. Одне з них – по промисловому підприємству, зачепило також житлові будинки поряд. Кількість постраждалих в результаті атаки на місто людей сягнула 23, із них 15 були госпіталізовані.
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі уточнив, що росіяни запустили ракети по газовидобувних підприємствах та заводу «Південмаш» у Дніпрі.
- Пізніше голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов підтвердив інформацію про масований обстріл газовидобувної інфраструктури на сході України. За його словами, зруйновано кілька об’єктів, інші зазнали пошкоджень різного ступеню.
- Агресор застосував для атаки «до 18 крилатих ракет типу Х-101/Х-555». Про це повідомило командування Повітряних сил ЗСУ.
- Росія офіційно визнала, що навмисно завдає ударів по об’єктах критичної інфраструктури. Після атаки цього дня, 17 листопада, речник президента РФ Дмитро Пєсков повторив тезу Москви, що вони б’ють по об’єктах інфраструктури України через їхній нібито військовий потенціал.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидві сторони лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
