Доступність посилання

«Коли ми діяли за приписами радянських підручників, поранені помирали». Як змінилася тактична медицина в Україні за роки війни?

Робота бойового медика на фронті. Листопад 2022 року
Робота бойового медика на фронті. Листопад 2022 року
Юрій Солонець

Від організаторки медпунктів на Майдані під час Революції гідності до професійної роботи у Генштабі ЗСУ. Із 2014 року Марія Назарова будує та розвиває тактичну медицину в Україні: навчає медичних інструкторів Сил оборони, інтегрує стандарти НАТО в домедичну допомогу в умовах бойових дій. У рамках адвокаційної поїздки до США Марія Назарова разом з українськими військовими та ветеранами відвідала Вашингтон.

Українська служба «Голосу Америки» розпитала Марію Назарову про те, як змінилася тактична медицина в Україні з початку повномасштабного вторгнення, а також чому партнерам Києва вже зараз варто звернути увагу на виклики українських парамедиків.

Марія Назарова, бойова медикиня, інструкторка з тактичної медицини NAEMT
Марія Назарова, бойова медикиня, інструкторка з тактичної медицини NAEMT

Інтерв'ю скорочене та відредаговане для ясності та плинності.

– У своїх інтерв’ю українським медіа, ви зауважуєте, що на початку вашого шляху в українській тактичній медицині не було чого реформувати (через її відсутність, як явища). Як сформувалася українська тактична медицина?

Коли ми починали десять років тому, нам доводилося будувати все буквально з нуля, стикаючись з сильним опором системи

Ми її спочатку сформували, а вже потім реформували. Цей процес досі триває. Коли ми починали десять років тому, нам доводилося будувати все буквально з нуля, стикаючись з сильним опором системи. До 2014 українська армія знала виключно радянські настанови. Треба сприймати як факт, що в нас було все, як у росіян, з єдиною відмінністю – вони мали (і мають) значно більше грошей. Тоді ми запитали себе, як нам робити так, щоб наші поранені виживали.

Бо, коли ми діяли за приписами радянських підручників, поранені помирали. Тоді й почалося масове запозичення міжнародних практик, зокрема американських. Багато у чому нам допомагали Велика Британія та Канада. Але тут теж варто розуміти, що наш «ідеальний орієнтир» не такий, як у США.

Це зовсім інші умови, в яких існує українська тактична медицина. Вона сформувалася, формується і буде формуватися. І опишемо ми її повністю тільки після закінчення війни

Американці користуються концепцією «золотої години» – тобто транспортування пораненого з поля бою до госпіталю має тривати не більше ніж одну годину. Наш догоспітальний етап значно відрізняється. Ми й у 2014-му не могли евакуйовувати пацієнтів так швидко, як би нам хотілося, а зараз це стало просто неможливо. Наші умови — вони інші. Ми можемо перебувати по шість годин під безперервними обстрілами, нам треба переливати кров прямо на фронті. Це не про те, що ми такі бідні та нещасні й нам важко.

Ми створюємо щось краще з того, що маємо. Тому, якщо у нас все не рівно так, як у Джонні з Алабами – це не означає, що все погано. Це просто зовсім інші умови, в яких існує українська тактична медицина. Вона сформувалася, формується і буде формуватися. І опишемо ми її повністю тільки після закінчення війни.

Військові медики бʼються за життя: страшні поранення, операції та полон (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:24:46 0:00

– Українські бойові медики переймали та переймають найкращі світові практики. Чи цікавляться міжнародні партнери українському досвіду бойової медицини?

У зацікавлених відсутня фізична можливість приїхати на передову, щоб у нас вчитися

Є окремий інтерес, але цього дуже мало. У зацікавлених відсутня фізична можливість приїхати на передову, щоб у нас вчитися. Звичайно, ми ділимося певними звітами та інформацією з партнерами, але цього недостатньо. Всі країни західного світу, які розуміють, що можуть опинитися у третій світовій війні, вже зараз мають дивитися на Україну. Будь-яка війна не з терористами, а з регулярною армією іншої країни буде виглядати так само як російсько-українська. Неможливість завжди мати вогневу перевагу, евакуації по 6-12-30 годин наземним транспортом без гелікоптерів, потреба наближати порятунок пораненого руками бійців, які вміють проводити медичні маніпуляції.

– Тактична медицина Сполучених Штатів спирається на протоколи TC3 (Tactical Combat Casualty Care). Ці ж інструкції використовують й українські бойові медики. Впровадження TC3 у США почалося ще в 90-х. Скільки часу є в України?

– Коли ми говоримо про армію Сполучених Штатів, чомусь думаємо, що в них все було добре від самого початку. У 1996 TC3 були вперше написані й тільки у 2018 ці протоколи стали єдиним стандартом для армії. Їм знадобилося 22 роки, щоб уніфікувати процеси для кожного виду військ. Очевидно, що у нас цього часу немає. Ми 10 років працюємо і 10 років незадоволені результатом. Ми воюємо на своїй території, це ускладнює можливість проведення довготривалих реформ та поступової підготовки медиків і військових. Хотілося б робити так, як пишуть книжки, але зараз підготовка відбувається за принципом хто їде першим, того й готуємо.

«Ми не знаємо, скільки звільнили, але бачимо – якою ціною»: ексклюзивний фоторепортаж із стабпункту на передовій

Після чергового важкого бою з російськими військами на південному напрямку до стабпункту привезли поранених бійців ЗСУ.<br />
На фото: медики стабпункту несуть на ношах важкопораненого бійця. Кінець липня 2023 року.<br />
<br />
На початку контрнаступу в стабілізаційний пункт із передової привозили&nbsp; до сотні поранених на день. Їх стабілізували і транспортували далі &ndash; в лікарню
1/16 Після чергового важкого бою з російськими військами на південному напрямку до стабпункту привезли поранених бійців ЗСУ.
На фото: медики стабпункту несуть на ношах важкопораненого бійця. Кінець липня 2023 року.

На початку контрнаступу в стабілізаційний пункт із передової привозили  до сотні поранених на день. Їх стабілізували і транспортували далі – в лікарню
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Медики ведуть до стабілізаційного пункту пораненого бійця, якого евакуаційна бригада вивезла з поля бою. Південний напрямок фронту. Літо, 2023 року
2/16 Медики ведуть до стабілізаційного пункту пораненого бійця, якого евакуаційна бригада вивезла з поля бою. Південний напрямок фронту. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Перша оцінка отриманих поранень в ухваленні рішень, від яких часто залежить життя.<br />
<br />
У стабпункті&nbsp;працюють медики кількох бойових частин, зокрема 35-ї та 36-ї бригад морської піхоти. Літо, 2023 року
3/16 Перша оцінка отриманих поранень в ухваленні рішень, від яких часто залежить життя.

У стабпункті працюють медики кількох бойових частин, зокрема 35-ї та 36-ї бригад морської піхоти. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Медики стабілізаційного пункту чекають на приїзд евакуаційних бригад, які везуть поранених у стабпункт. Літо, 2023 року
4/16 Медики стабілізаційного пункту чекають на приїзд евакуаційних бригад, які везуть поранених у стабпункт. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Поранений танкіст, якого &laquo;еваком&raquo; привезли в стабілізаційний пункт. Південний напрямок бойових дій. Літо, 2023 року
5/16 Поранений танкіст, якого «еваком» привезли в стабілізаційний пункт. Південний напрямок бойових дій. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
До медичного стабілізаційного пункту заводять пораненого бійця, який розказує про своє осколкове поранення очей
6/16 До медичного стабілізаційного пункту заводять пораненого бійця, який розказує про своє осколкове поранення очей
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Мить із роботи стабпункту на південному напрямку фронту російсько-української війни. Літо, 2023 року&nbsp;
7/16 Мить із роботи стабпункту на південному напрямку фронту російсько-української війни. Літо, 2023 року 
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Завдання медиків стабпункту &ndash; перевірити домедичну допомогу, яку бійцеві надали в евакуаційній машині чи безпосередньо на місці бою, стабілізувати пораненого, щоб його можна було довезти до лікарні, де йому буде надана більш кваліфікована допомога
8/16 Завдання медиків стабпункту – перевірити домедичну допомогу, яку бійцеві надали в евакуаційній машині чи безпосередньо на місці бою, стабілізувати пораненого, щоб його можна було довезти до лікарні, де йому буде надана більш кваліфікована допомога
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Робота медиків чотирьох медичних рот різних бойових бригад в одному стабілізаційному пункті.<br />
На фото&nbsp;&ndash; медики стабілізують поранених бійців, яких щойно евакуювали з передової. Південний напрямок фронту. Літо, 2023 року
9/16 Робота медиків чотирьох медичних рот різних бойових бригад в одному стабілізаційному пункті.
На фото – медики стабілізують поранених бійців, яких щойно евакуювали з передової. Південний напрямок фронту. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Ці медики надають допомогу легкопораненим бійцям: контузія та осколкові поранення. Літо, 2023 року
10/16 Ці медики надають допомогу легкопораненим бійцям: контузія та осколкові поранення. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Медикиня з 36-ї бригади морської піхоти під час надання медичної допомоги важкопораненому бійцю в операційній стабпункту. Південь України. Літо, 2023 року
11/16 Медикиня з 36-ї бригади морської піхоти під час надання медичної допомоги важкопораненому бійцю в операційній стабпункту. Південь України. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Гаряча робота...<br />
Операційна стабілізаційного пункту. Кінець липня 2023 року. Південний напрямок фронту на початку контрнаступу ЗСУ.&nbsp;<br />
<br />
Один із медиків сказав кореспондентам Крим Реалії:&nbsp;&laquo;Ми не знаємо, скільки сіл взяли, але бачимо, якою ціною&raquo;
12/16 Гаряча робота...
Операційна стабілізаційного пункту. Кінець липня 2023 року. Південний напрямок фронту на початку контрнаступу ЗСУ. 

Один із медиків сказав кореспондентам Крим Реалії: «Ми не знаємо, скільки сіл взяли, але бачимо, якою ціною»
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Бійці із відносно легкими пораненнями потрапляють у зал для &laquo;легких&raquo;. Стабілізаційний медичний пункт на південному напрямку фронту. Кінець липня 2023 року
13/16 Бійці із відносно легкими пораненнями потрапляють у зал для «легких». Стабілізаційний медичний пункт на південному напрямку фронту. Кінець липня 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Дитячі малюнки на стінах стабілізаційного пункту, розгорнутого для порятунку поранених воїнів ЗСУ. Південь. Літо, 2023 року
14/16 Дитячі малюнки на стінах стабілізаційного пункту, розгорнутого для порятунку поранених воїнів ЗСУ. Південь. Літо, 2023 року
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Усіх стабілізували і відправили ...<br />
Розмова між колегами після виконаної роботи. Кінець липня 2023 року<br />
<br />
Головний лікар медичної служби 36-ї окремої бригади морської піхоти Володимир Лабузов (на фото ліворуч)&nbsp;повномасштабне вторгнення Росії зустрів у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні. Після звільнення і відновлення знову став у стрій
15/16 Усіх стабілізували і відправили ...
Розмова між колегами після виконаної роботи. Кінець липня 2023 року

Головний лікар медичної служби 36-ї окремої бригади морської піхоти Володимир Лабузов (на фото ліворуч) повномасштабне вторгнення Росії зустрів у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні. Після звільнення і відновлення знову став у стрій
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Медики стабпункту під час перепочинку. Південь України, літо 2023 року<br />
<br />
&laquo;Коли ти бачиш, що пацієнта привозять важкого, здавалося б навіть, безнадійного, коли немає шансу на життя, але спільна злагоджена робота усіх нас &ndash; коли ми працюємо, як бджоли біля вулика &ndash; за 10-15 хвилин командної роботи ми бачимо, що пацієнта вдалося стабілізувати! І вже на таких емоціях, іноді пробиває на сльозу, іноді посмішка на обличчі! Тобто коли ти бачиш такі результати, плоди своєї праці, то це найвища, найкраща оцінка нашої роботи&raquo;, &ndash;&nbsp;каже Денис Нечуя<strong>, </strong>лейтенант, ординатор лікувального відділення медичної роти 36-тої окремої бригади морської піхоти (на фото в окулярах)<br />
&nbsp;
16/16 Медики стабпункту під час перепочинку. Південь України, літо 2023 року

«Коли ти бачиш, що пацієнта привозять важкого, здавалося б навіть, безнадійного, коли немає шансу на життя, але спільна злагоджена робота усіх нас – коли ми працюємо, як бджоли біля вулика – за 10-15 хвилин командної роботи ми бачимо, що пацієнта вдалося стабілізувати! І вже на таких емоціях, іноді пробиває на сльозу, іноді посмішка на обличчі! Тобто коли ти бачиш такі результати, плоди своєї праці, то це найвища, найкраща оцінка нашої роботи», – каже Денис Нечуя, лейтенант, ординатор лікувального відділення медичної роти 36-тої окремої бригади морської піхоти (на фото в окулярах)
 
У цей стабілізаційний пункт привозять поранених із південного напрямку фронту. Одночасно працюють 4 бригади. Керує усім молодий офіцер, який був у Маріуполі, провів 10 місяців у російському полоні і повернувся у стрій.
Назад
Вперед

– Скільки триває підготовка бойового медика?

– До 2022 року підготовка тактичного бойового медика тривала чотири місяці. Зараз шлях до сертифікації значно скорочений, елемент відбору мінімальний, бо нам треба кілька сотень бойових медиків одномоментно. Ми пояснюємо новеньким, що успіх їхньої підготовки й відповідно рівень виживання їхніх побратимів залежить більше від них самих, ніж від інструкторів. Треба бути зацікавленим у своїй професії та бути готовим вчитися 24/7.

– В чому важливість уніфікації? Ви часто підкреслюєте необхідність «однаковості» процесів на кожній з ланок.

Право на свою думку в медицині треба заслужити

Право на свою думку в медицині треба заслужити. У мене є власна думка з більшості питань, але мені важливіше говорити з моїми колегами спільною мовою. Протоколи тактичної медицини – це концентровані знання, викладені так, щоб ними можна було користуватися. Тобто, коли до мене потрапляє військовий з іншого підрозділу, я маю розуміти, що допомога йому була надана за спільним протоколом, виконані певні, зрозумілі мені, маніпуляції. І, навпаки, якщо пацієнт від мене потрапив до іншого медика, той розуміє, що було зроблено до нього і як йому діяти далі. Це передбачуваний шлях пацієнта.

Якщо ми кажемо про креативність думки на якомусь з етапів – армія так не працює. Нам треба, щоб все було однаково. Якщо кожен діє, як хоче, у нас буде 9 з 10 ампутацій.

– Як досягти уніфікації в галузі тактичної медицини?

Моя відповідь нікому не подобається. Треба дуже довго робити одне й те саме. Незважаючи ні на що. Тисячу разів повторювати однакові дії. Щоразу, коли у нас відбуваються зміни у командуванні Медичних сил чи навіть приходить новий керівник медичної частини в межах бригади, збираються робочі групи й відбувається перезапуск процесів. Добре, що ми невпинно прагнемо до змін і покращень, але часто це просто неефективно.

Вже є протоколи, які працюють. Нам потрібно зійтися на тому, що ми використовуємо одні й ті самі настанови, незалежно від змін у командуванні. Нововведення можливі, але їх треба тестувати ізольовано, і впроваджувати лише після доведення ефективності.

Чому змінили командувача Медичних сил ЗСУ? Відповідають у Міноборони
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:29 0:00

– Радянські методи та світові практики. Як це відображується у відсотковому співвідношенні військових, які вижили?

У 2014 році у нас було в госпіталі важко поранених пацієнтів близько 10%. Зараз, наприклад, у нас (умовно) 40%. Це означає, що важко поранені доїхали

У мене немає при собі цифр, але я наведу дуже важливу статистику. У 2014 році у нас було в госпіталі пацієнтів, які кваліфікувалися як важко поранені, близько 10%. Зараз, наприклад, у нас (умовно) 40% важко поранених у шпиталі. Це дуже добра цифра, яка означає, що важко поранені доїхали. Коли в нас 10% важко поранених в госпіталі, це означає що більшість із них не доїхали. Статистика пишеться на пацієнтах, які вже перебувають у відділенні госпітальної допомоги. Якщо в тебе мало пацієнтів ушпиталених, це означає, що вони перейшли до інших статистики – статистики безповоротних втрат. Це вам приклад того, як працюють протоколи тактичної медицини.

– Чи вистачає станом на зараз бойових медиків?

Вони потрібні завжди. Кількість збройних сил з початком входу в активну фазу війни зросла. Ми досі маємо дефіцит. Він настільки страшний, що у нас бувають випадки, коли на посаді бойового медика – хірург. Це дуже погано, бо означає, що ми не змогли завербувати людину без медичної освіти. Хірург потрібен у госпіталі. Зараз може бути так, що бойових медиків менше, ніж професійних лікарів.

Медики на фронті: як рятують життя бійців на передовій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:53 0:00


– Яка ситуація з аптечками та турнікетами? На початку повномасштабного вторгнення існували проблеми з якістю медичних витратних матеріалів.

– На жаль, вони досі є. Навіть один неякісний турнікет – це вже більше, ніж потрібно. Звичайно, вже менше турнікетів, надрукованих на 3D-принтерах. Біль цієї проблеми в тому, що неможливо помахом руки змінити все неякісне на якісне. Не вистачить рук інспекторів це перевірити. Навіть самі військові можуть не орієнтуватися утому, що якісне, а що ні. Це знову про уніфікацію.

У нас відсутня модель, коли Медичним командуванням ухвалено кілька найменувань турнікетів, які мають бути в обігу, все, що за межами цього списку, непридатне для використання. Регуляція за таким принципом наразі відсутня. Армія тим і чудова, що все має бути однаковим. У такому випадку немає занепокоєнь щодо якості турнікета чи наповнення аптечки. На жаль, Командування медичних сил реагує тільки на публічні скандали.

– Чого досягнула українська тактична медицина на десятий рік війни і на третій повномасштабного вторгнення?

Все більше людей розуміють потребу в якісних засобах надання догоспітальної допомоги. Що ми робимо такого що не робили раніше інші – це дуже поглиблене навчання з тактичної медицини для людей взагалі без медичної освіти.

Великі досягнення є у стабпунктів. Ми почали багато використовувати ультразвук і портативні рентгени

Ми почали переливати кров на догоспітальному етапі й ті підрозділи, які у цьому залучені, побачили покращення виживання поранених. Це абсолютно безпечно – це універсальна кров, яка не викликає реакції на сумісність. Великі досягнення є у стабпунктів, тому що вони дуже відрізняються від умов, у яких працювали мобільні госпіталі в інших країнах. Росія постійно обстрілює як цивільні, так і військові лікарні. Нам треба ховатися, постійно переїжджати, обладнувати брудний підвал в операційну, в якій має бути якась стерильність. Це величезне досягнення. Ми почали багато використовувати ультразвук і портативні рентгени, які на жаль, закуповуються не державою, а волонтерами.

– Що можуть зробити міжнародні партнери, зокрема Сполучені Штати, щоб покращити стан української тактичної медицини?

Щоб покращити українську тактичну медицину і виживання поранених американські партнери мають дати нам більше озброєння. І це не заготовлена фраза, яка збігається з загальними закликами. Це дуже просте розуміння будь-якого медика в Україні, що найкраща медицина – це артилерія. Я знаю, як надавати допомогу своїм постраждалим. Я дуже добре вмію робити все, що стосується догоспітального етапу. Як і мої колеги. У нас є кров, у нас є ультразвуки, бинти всіх видів і так далі.

У нас немає можливості вивести пацієнта по шість годин з-під обстрілів. Єдині ліки від цього – артилерія, дрони, розвідка, зв’язок

У нас немає можливості вивести пацієнта по шість годин з-під обстрілів. Єдині ліки від цього – артилерія, дрони, розвідка, зв’язок. Це все військові завдання, які мають бути виконані, щоб покращити виживання наших поранених.

Коли я говорила з американцями про інноваційні технології, йшлося про штучний інтелект про супутникові знімки – великі технології. А в нас є один запит, рішення для його досі не існує, хоча це не ракетобудування. Нам треба гріти пацієнтів без електрики. Коли ви це озвучуєте в голос, звучить якось просто і неважливо. Уявіть, що вам потрібно 6 годин просидіти в окопі, – ямі з сирої землі. Де ми сидимо по шість годин зі своїми пацієнтами, чекаємо на евакуацію й увесь цей час їх треба гріти. Придумайте маленьку штуку, яка зігріє пацієнта без електрики, яка буде компактною у нашому рюкзаку.

«Янголи війни»: як працюють бойові медики у гарячих точках (фотогалерея)

Цей медик має на бронежилеті частину інструментів, необхідних для надання допомоги: катетери, рукавички, турнікет, джгут та ножиці. Поруч із тим &ndash; три магазини патронів
1/20 Цей медик має на бронежилеті частину інструментів, необхідних для надання допомоги: катетери, рукавички, турнікет, джгут та ножиці. Поруч із тим – три магазини патронів
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті на Соледарському напрямку, березень 2023 року
2/20 Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті на Соледарському напрямку, березень 2023 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
3/20
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Бойові медики мають у своєму арсеналі таку рятувальну термоковдру з фольги, яка захищає від вітру та низьких температур, коли пораненого потрібно роздягнути для надання допомоги
4/20 Бойові медики мають у своєму арсеналі таку рятувальну термоковдру з фольги, яка захищає від вітру та низьких температур, коли пораненого потрібно роздягнути для надання допомоги
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Медики зашивають поранення у стабпункті в районі Сіверська, лютий 2023 року
5/20 Медики зашивають поранення у стабпункті в районі Сіверська, лютий 2023 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Військовий медик штовхає каталку з пораненим бійцем.<br />
<br />
Бахмут, стабілізаційний пункт, листопад 2022 року&nbsp;
6/20 Військовий медик штовхає каталку з пораненим бійцем.

Бахмут, стабілізаційний пункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Операція у стабілізаційному пункті у Бахмуті, листопад 2022 року
7/20 Операція у стабілізаційному пункті у Бахмуті, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Головне завдання військових медиків, які працюють біля лінії фронту &ndash; стабілізувати пораненого, не дати померти від больового шоку та втрати крові, зробити все можливе, щоб його можна було перевезти до тилової лікарні.<br />
<br />
<br />
Бахмутський&nbsp;&nbsp;стабпункт, листопад 2022 року
8/20 Головне завдання військових медиків, які працюють біля лінії фронту – стабілізувати пораненого, не дати померти від больового шоку та втрати крові, зробити все можливе, щоб його можна було перевезти до тилової лікарні.


Бахмутський  стабпункт, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
27 липня міністр охорони здоров&rsquo;я України Віктор Ляшко подякував українським медикам за самовіддану працю та наголосив, що сьогодні ними захоплюється весь світ. Про це очільник МОЗ написав у&nbsp;<a href="https://cas5-0-urlprotect.trendmicro.com/wis/clicktime/v1/query?url=https%3a%2f%2fwww.facebook.com%2fviktor.liashko%2fposts%2fpfbid0WFShdwdDcSReU1g3GgNvoZs2rCs1rmYQibvLbP3FVa1jLA42YQfTiwsKq5SvXoeEl&amp;umid=ef1444d1-2c8f-11ee-8159-000d3aaecd04&amp;auth=46a1f23b31ad4d906c7168e0690ac7e1cc74e87d-27ae5ebcc5a89dcfabae27940da139e9af1411d7" target="_blank">фейсбуці</a>. Він також знову пояснив, чому День медика від цього року має нову дату: &laquo;Півтора року повномасштабної війни дали нам абсолютно чітке усвідомлення того, що ті, хто рятує життя, не можуть мати спільну дату святкування з тими, хто це життя забирає. Даємо старт новій традиції&raquo;
9/20 27 липня міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко подякував українським медикам за самовіддану працю та наголосив, що сьогодні ними захоплюється весь світ. Про це очільник МОЗ написав у фейсбуці. Він також знову пояснив, чому День медика від цього року має нову дату: «Півтора року повномасштабної війни дали нам абсолютно чітке усвідомлення того, що ті, хто рятує життя, не можуть мати спільну дату святкування з тими, хто це життя забирає. Даємо старт новій традиції»
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Часто українські військові медики, які працюють у польових шпиталях, не мають часу навіть на те, щоб поїсти. Постійно є поранені, які потребують термінової медичної допомоги.<br />
<br />
Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року&nbsp;
10/20 Часто українські військові медики, які працюють у польових шпиталях, не мають часу навіть на те, щоб поїсти. Постійно є поранені, які потребують термінової медичної допомоги.

Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
До військових медиків часто потрапляють бійці, укриті товстим шаром бруду. Тож у процесі надання медичної допомоги лікарі змивають із поранених багно та бруд боїв.<br />
<br />
Бахмутський&nbsp;&nbsp;стабпункт, листопад 2022 року
11/20 До військових медиків часто потрапляють бійці, укриті товстим шаром бруду. Тож у процесі надання медичної допомоги лікарі змивають із поранених багно та бруд боїв.

Бахмутський  стабпункт, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті.<br />
<br />
Бахмут, листопад 2022 року
12/20 Українські військові медики надають допомогу пораненому бійцю у стабпункті.

Бахмут, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Медики Збройних сил України допомагають не лише військовим, а й усім, хто потребує медичної допомоги. Праворуч на фото видно жінку, яку придавило уламками будівлі внаслідок бойових дій у Бахмуті. Українські медики врятували її, надавши першу необхідну допомогу.<br />
<br />
Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року&nbsp;
13/20 Медики Збройних сил України допомагають не лише військовим, а й усім, хто потребує медичної допомоги. Праворуч на фото видно жінку, яку придавило уламками будівлі внаслідок бойових дій у Бахмуті. Українські медики врятували її, надавши першу необхідну допомогу.

Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Військовий медик Дмитро Ксьондз каже: &laquo;Як і під час будь-якої хірургії, потрібно швидко зорієнтуватися і швидко стабілізувати <em>(пацієнта &ndash; ред.)</em>.Стабілізувати дихання, крововтрату, тиск, пульс. Це по-перше. Далі&nbsp;&ndash; відправити на наступні етапи евакуації &ndash; там, де в більш спокійних умовах можуть надати спеціалізовану допомогу. Правильно відсортувати пацієнтів &ndash; легкий, середній або важкий &ndash; це те, що ми маємо зробити. Найголовніше &ndash; це скоротити перебування пацієнта, щоб середнє перебування &laquo;трьохсотого&raquo; <em>(пораненого &ndash; ред.)</em> у нас було мінімальним&raquo;.<br />
<br />
Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року&nbsp;
14/20 Військовий медик Дмитро Ксьондз каже: «Як і під час будь-якої хірургії, потрібно швидко зорієнтуватися і швидко стабілізувати (пацієнта – ред.).Стабілізувати дихання, крововтрату, тиск, пульс. Це по-перше. Далі – відправити на наступні етапи евакуації – там, де в більш спокійних умовах можуть надати спеціалізовану допомогу. Правильно відсортувати пацієнтів – легкий, середній або важкий – це те, що ми маємо зробити. Найголовніше – це скоротити перебування пацієнта, щоб середнє перебування «трьохсотого» (пораненого – ред.) у нас було мінімальним».

Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Військовий медик Олег Коломієць у цивільному житті працював дитячим хірургом-онкологом. Він вважає, що завдяки його професії те, що він щодня бачить на війні, впливає на нього менше, ніж на інших. Але з деякими важкими пораненнями він стикається уперше: &laquo;На всіх якісь етапи впливають, але до цього звикаєш. Головна &nbsp;мета &ndash; врятувати людину, а не переходити на якісь емоції&raquo;. Він вважає, що завдяки згуртованості бригади та злагодженій роботі вдається &laquo;витягувати дуже важких&raquo;.<br />
<br />
Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року&nbsp;
15/20 Військовий медик Олег Коломієць у цивільному житті працював дитячим хірургом-онкологом. Він вважає, що завдяки його професії те, що він щодня бачить на війні, впливає на нього менше, ніж на інших. Але з деякими важкими пораненнями він стикається уперше: «На всіх якісь етапи впливають, але до цього звикаєш. Головна  мета – врятувати людину, а не переходити на якісь емоції». Він вважає, що завдяки згуртованості бригади та злагодженій роботі вдається «витягувати дуже важких».

Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Поранений боєць у стабілізаційному пункті.<br />
<br />
Бахмут, листопад 2022 року
16/20 Поранений боєць у стабілізаційному пункті.

Бахмут, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Бойова медикиня заспокоює пораненого бійця під час надання допомоги.<br />
<br />
Бахмут, листопад 2022 року
17/20 Бойова медикиня заспокоює пораненого бійця під час надання допомоги.

Бахмут, листопад 2022 року
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Військова медикиня, волонтерка, 29-річна Яна &laquo;Яра&raquo; Рихліцька з Вінниці працювала на передовій у Бахмуті, надаючи допомогу українським бійцям. 3 березня 2023 року вона загинула внаслідок російського обстрілу
18/20 Військова медикиня, волонтерка, 29-річна Яна «Яра» Рихліцька з Вінниці працювала на передовій у Бахмуті, надаючи допомогу українським бійцям. 3 березня 2023 року вона загинула внаслідок російського обстрілу
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
19/20
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Медик тримає за руку пораненого бійця.<br />
<br />
Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року&nbsp;
20/20 Медик тримає за руку пораненого бійця.

Бахмутський стабпункт, листопад 2022 року 
У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу. Як це відбувається – дивіться у галереї.
Назад
Вперед

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.


Форум

XS
SM
MD
LG