Головне управління розвідки Міноборони України повідомило у своєму телеграм-каналі, що в ніч проти 1 лютого воїни спецпідрозділу «Group 13» знищили ракетний корабель «Івановець» Чорноморського флоту Росії.
Операція стала можливою завдяки співпраці з Міністерством цифрової трансформації та платформою United24, зазначили у відомстві.
Також у ГУР оприлюднили деталі: катер патрулював Чорне море поблизу озера Донузлав у Криму, через прямі попадання в корпус катер дав крен на корму та потонув, а його ціна становить $60-70 млн.
За попередньою інформацією ГУР, пошуково-рятувальна операція у районі інциденту нічого не дала окупантам. Вид зброї, з якої український спецназ потопив «Івановець», не уточнюється.
Українське видання «Мілітарний» зазначило, що цей катер був спущений на воду у 1989 році на верфі «Середньо-Невського суднобудівного заводу» у Санкт-Петербурзі та був призначений для боротьби з надводними цілями супротивника.
Для цього мав на борту, зокрема, чотири пускові установки для протикорабельних крилатих ракет П-270 «Москіт». У російських пабліках вже пишуть, що саме детонація цих ракет внаслідок удару ЗСУ і призвела до потоплення корабля.
Головні питання випуску:
Як ГУР вдалося вразити черговий корабель ЧФ РФ?
Що малий ракетний корабель «Івановець» робив поблизу Донузлава у Криму?
І яку стратегію взяли ЗСУ, регулярно атакуючи військові об'єкти Росії на окупованому півострові?
Крим
- Напередодні, 31 січня, повідомляли також про ймовірну атаку на російський військовий аеродром Бельбек в окупованому Криму. Місцеві телеграм-канали публікували фото й відео, на яких нібито зафіксовано дим над Севастополем – зокрема, над аеродромом Бельбек.
- В ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Юрій Ігнат, полковник, речник командування Повітряних сил ЗСУ заявив, що Повітряні сили Збройних сил України можуть завдавати регулярні удари по військовій інфраструктурі окупаційних військ у Криму, бо мають для цього інструменти. Водночас він сказав, що наразі не може підтвердити, що саме було уражено на аеродромі Бельбек в окупованому Криму – для цього необхідно дочекатися нових супутникових знімків.
- Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
