Поки російська армія кидає на полях боїв тіла своїх солдатів, в окупованому Криму пишуть вірші, прославляючи війну Росії проти України. Збірка «Своих не бросаем» вийшла друком і її планують передати російським військовим. Про жертви агресії Росії проти України у вірша ні слова, зате багато про США, Європу та міжнародні санкції проти Росії. У специфіці цієї мілітарної творчості розбиралися Крим. Реалії.
Щоб створити книгу для російської армії у Криму місяць збирали вірші з різних частин півострова та сусідніх регіонів Росії. Віршовий марафон відбувся у березні. У цей час російська армія безуспішно намагалася взяти Київ і чинила злочини проти людяності у Київській області.
Готувалася і публікувалася збірка поезій у квітні. У цей час українська влада почала фіксувати факти мародерства та масового вивезення російською армією продовольства до Криму та Росії із захоплених нею Херсонської та Запорізької областей.
Автори творів, що увійшли до поетичної збірки, в цей же час присвячують російській армії вірші, в яких звинувачують у війні Європу і Захід.
Збірку віршів підготували та видали у підконтрольній Росії Громадській палаті Криму.
Голова відомства Олександр Форманчук, цитуючи вірші, публічно плаче (на відео з 26 хвилини).
За його словами, наклад збірки в 1000 примірників коштував Громадській палаті 55 тисяч рублів. Наразі у відомстві шукають спонсорів, які б оплатили тираж.
Автори віршів, представлених у цій збірці, вважають США головним винуватцем війни Росії проти України, а також упевнені, що міжнародними санкціями Росію не перемогти.
По суті це трансляція усіх головних пропагандистських наративів Кремля, що регулярно лунають з екранів російського телебачення, але у віршованій формі.
«Немцев до Берлина будем гнать»
Воювати за те, щоб жити «без євро-жуті» пропонує у своєму вірші міністерка спорту російського уряду Криму Ольга Торубарова.
«Цена Победы – это наши люди. Она бывает слишком велика... За право безопасно жить без евро-жути! Сегодня! Здесь! И завтра! И всегда!», – пише вона.
Крім того, кримська міністерка погрожує «гнать немцев до Берлина». Зокрема, у її вірші є такі рядки: «Не лезьте в воду вы, не знавши броду! Потянет весь ваш евро-мир наш брод ко дну! И я советую вам побыстрей очнуться! Иначе быть тому, чему не миновать! Французы – в восемьсот двенадцатый вернутся (йдеться про російсько-французьку війну в 1812 році, що завершилася розгромом армії Наполеона – КР)! А немцев до Берлина будем гнать».
Ольга Торубарова, нагадаємо, уродженка Калузької області Росії, приїхала на півострів із російського Алтайського краю. Міністерську посаду отримала в 2019 році і, як раніше писали Крим.Реалії, входить до числа найбільш забезпечених міністрів Криму із щорічним доходом у кілька мільйонів рублів.
«Ты радеешь не за Украину. Ты сражаешься за Вашингтон!»
Про Європу та Америку активно згадує у своїх віршах кримський бард, поет, актор Костянтин Фролов-Кримський. Він вважає, що захисники України захищають не свою країну, а Вашингтон.
«В списке подвигов радикализма этот случай, увы, не один. – Убивай всех, кто против нацизма! Так заморский велел господин. И прицелившись женщине в спину, молча в ствол досылая патрон, ты радеешь не за Украину. Ты сражаешься за Вашингтон!» – стверджує автор.
Костянтин Фролов-Кримський – уродженець Воронезької області Росії, але живе у Криму з 80-х років минулого століття. Активно підтримує російську анексію та бере участь у пропагандистських заходах на півострові.
Байдену та санкціям присвячується
Західним санкціям і президентові США Джозефу Байдену присвятила свій вірш «Я – русская» бібліотекарка з Нижньогірського району Олена Савельєва.
«Я русская! Вы слышите, я русская! Я русская и этим я горжусь! И пусть плюется ядом «друг» наш Запад. И санкции накладывает пусть!» – стверджує вона.
Далі Олена Савельєва звертається до України, згадуючи Байдена, який нібито «щедро раздавал печеньки» та бази НАТО, які нібито хотіли «к границам нашим тихо подвести».
Олена Савельєва відома не лише як бібліотекарка, а й членкиня російської провладної партії «Единая Россия» та місцевого територіального виборчкому, який допомагає проводити російські вибори у Криму, невизнані владою України, країн Європи та Заходу. За це Савельєву внесено до української бази «Миротворець».
Європі, санкціям та НАТО присвячує свої рими член правління літературно-видавничого творчого об'єднання імені Сельвінського Ганна Головіна з Євпаторії. Вона мало чим була відома в Криму широкому загалу до того, як взяла участь у вихвалянні російської армії.
«Русские мы, этим и гордимся. Нам ли пред Европой трепетать. Мы сыны и дочери России. Только ей родимой мы под стать», – пише Головіна.
Міжнародним санкціям присвячує рядки членкиня підконтрольної Росії Спілки письменників Криму Інесса Дрич із Севастополя.
«Мы вместе осилим всех санкций угрозы, Нет русского духа сильней! Увидит Европа от смеха лишь слезы На лицах российских людей», – йдеться в її поезії.
Кримчанка Інесса Дрич відома як авторка, яка пише під псевдонімом «Орібі Каммпірр». Раніше вона описувала образ свого псевдоніма як «добрий грішний янгол, а також вампір, водний маг і ще кілька сутностей в одному флаконі, який навіть був уві снах». За її словами, вона пише прозу – фантастику, лірику та філософські казки.
А ось поезію Дрич вирішила присвятити російській армії та міжнародним санкціям.
«Відображення пропаганди у душах людей»
Поява поетичної збірки на честь російської армії є частиною російської пропаганди і бажанням підконтрольної Москві влади Криму «відповідати цій ідеології», каже соціальна психологиня, кандидатка психологічних наук, кримчанка Ольга Духнич.
Головне, що сьогодні тримає російську ідентичність – це ненависть до умовного ворога. Це те, що працює як соціальний клей у суспільствОльга Духнич
«Упорядник книги – Олександр Форманчук, давно відомий як безпринципний кон'юнктурний політичний діяч, який завжди лавірував відповідно до лінії правлячої партії. Він – людина радянського часу, яка дуже добре знає, як треба подобатися владі, і ці методи застосовує зараз у Криму. Головне, що сьогодні тримає російську ідентичність – це ненависть до умовного ворога. Це те, що працює як соціальний клей у суспільстві, яке переживає свої не найкращі часи, і ця ненависть до інших має об'єднати великий народ у єдиному пориві. У віршах цієї збірки помітне явне відображення цієї ідеології», – зазначила вона Крим.Реалії.
Сам Олександр Форманчук стверджує, що збірка створювалася, «щоб показати всьому світові через поетичні рядки свій патріотичний настрій та єднання з армією і президентом».
Частину віршів із цієї збірки могли бути написані авторами щиро, вважає соціальна психологиня Ольга Духнич. Але в цій творчості, на її думку, помітне «патологічне» відображення російської пропаганди.
Ця творчість патологічна, це відображення російської пропаганди в душах людейОльга Духнич
«Думаю, що чимало цих віршів написані від душі. Тому що пропаганда така річ, що вона поїдає людей. Головними колективними емоціями росіян є страх і ненависть. Тому що вони у своїй країні ні на що не впливають і їх постійно лякають їхнє телебачення та інші медіа. Ці емоції можуть виливатися в таку досить щиру поезію. Інша річ, якщо раніше такі поетичні збірки роздавали блаженні біля входу на ринок або в метро, то тепер їх підтримує російська влада. Ця творчість патологічна, це відображення російської пропаганди в душах людей», – каже Ольга Духнич.
Часта згадка Європи та США у поезії авторів анексованого Росією Криму може бути не випадковою. Щоб змінити уявлення росіян «про військову «непереможність» і підготувати суспільство до можливої поразки у війні з Україною», російська влада змінює пропаганду, стверджують у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
За даними відомства, керівники кремлівських телеканалів, інтернет-ЗМІ та «пропутінської армії ботів» уже отримують вказівки перейти до нової інформаційної політики – «розповідати про російсько-українську війну як про збройне протистояння Росії з усіма країнами Європейського союзу та НАТО».
Російська влада на цю заяву офіційно не відреагувала.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
