Доступність посилання

ТОП новини
20 Серпень 2019, Київ 20:00

Без неї її судили: як у Криму заочно заарештували журналістку Гульсум Халілову


Ведуча телеканалу ATR Гульсум Халілова

(Рубрика «Точка зору»)

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 1 серпня узаконив заочний арешт журналістки кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілової. У чому звинувачують співробітницю телеканалу, як відбувалося судове засідання і чому це рішення може стати новим витком тиску на свободу слова в Криму, читайте в цьому матеріалі.

Довідалася із соцмереж

Кримінальна справа стосовно Гульсум Халілової була порушена за поданням слідчого ФСБ Росії Куцого О.В. Стаття належить до категорії особливо тяжких ‒ журналістку звинувачують у тому, що вона була учасницею збройного формування на території іноземної держави, з метою, яка суперечать національним інтересам Росії. Це підпадає під дію статті 208 Кримінального кодексу Росії і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від восьми до п’ятнадцяти років.

За словами адвоката Еміля Курбедінова, у матеріалах справи стверджується, що Халілова «вступила до батальйону Номана Челебіджихана у 2016 році». Дослідча перевірка у справі велася близько року. За версією слідства, Гульсум Халілова «допомагала батальйонові інформаційною підтримкою». Зараз журналістка оголошена в розшук.

Сама Халілова зазначає, що в період з 20 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року працювала польовим журналістом і висвітлювала заходи в межах акції «Громадянська блокада Криму».

За словами Халілової, про кримінальну справу вона дізналася випадково, наштовхнувшись на своє прізвище у списку судових засідань, призначених до розгляду на сайті російського Верховного суду Криму.

Я вважаю, що ця справа відкрита на весь телеканал ATR, на всю свободу слова
Гульсум Халілова

«Вранці гортала стрічку новин і несподівано натрапила на перелік сьогоднішніх судів. Я відкрила, почала читати, і раптом виявляється: сьогодні на 14:00 призначений суд у моїй справі, Халілової Гульсум. Я спочатку подумала, що, може, не я, але потім з’ясувалося, що я. Я вважаю, що ця справа відкрита на весь телеканал ATR, на всю свободу слова, тому що всі, хто працює на материковій частині України, для Росії кримінальники», ‒ наводить слова журналістки телеканал ATR.

Не встановлено, але під варту

У підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 12 липня надійшло подання про обрання для Халілової запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці. Що характерно, матеріали слідчого передали судді Денисові Діденку о 09:35, і він у цей же день, через шість годин, прохання ФСБ задовольнив. Після цього у російських спецслужб з’явилося право заарештувати Халілову, якщо вона в’їде на територію Росії (або окупованого Криму – ред.), або вимагати її екстрадиції в інших держав.

Згідно з текстом апеляційної скарги, озвученої у Верховному суді Криму, в своїй постанові суддя Діденко не вказав на конкретні обставини, які б свідчили про необхідність обрання для журналістки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Така необхідність може виникнути лише тоді, коли суд має підстави вважати, що підсудна ховається від слідства, продовжить займатися злочинною діяльністю, чинитиме тиск на інших учасників справи або перешкоджатиме встановленню якихось фактів.

Окрім того, суддя не встановив, чи виконав слідчий усі можливі дії, щоб викликати Халілову для участі у процесуальних заходах. Зокрема, в постанові не відображено, чи звертався слідчий «у порядку правової допомоги до правоохоронних органів України» з проханням посприяти й забезпечити її припровадження і допит у режимі онлайн-конференції.

Вона взагалі не знає про існування порушеної стосовно неї кримінальної справи, про те, що їй висунули звинувачення
Микола Чернишов

«Ніде в поданні не вказано, яким чином вона була сповіщена. Чи належним чином, відповідно до вимоги (російського) кримінально-процесуального кодексу, їй було повідомлено? Чи у встановлені кримінально-процесуальним кодексом терміни їй було повідомлено? Таким чином, є відомості про те, що вона взагалі не знає про існування порушеної стосовно неї кримінальної справи, про те, що їй висунули звинувачення», ‒ прокоментував апеляційну скаргу адвокат Микола Чернишов.

Адвокат Еміль Курбедінов звернув увагу суду на той факт, що Гульсум Халілова є журналісткою кримськотатарського телеканалу, ні від кого не ховається і щовечора веде новинний ефір.

Еміль Курбедінов
Еміль Курбедінов
Ані слідство, ані правоохоронці не потурбувалися надіслати жодного папірця на офіційне місце роботи Гульсум Халілової
Еміль Курбедінов

«Ми бачимо, що ані слідство, ані правоохоронці не потурбувалися надіслати жодного папірця на офіційне місце роботи Гульсум Халілової або в офіційні правоохоронні органи, зокрема до Генеральної прокуратури України», ‒ сказав Курбедінов.

До того ж він зазначив, що «збройне формування», учасником якого нібито була Гульсум Халілова, «зареєстроване в українському правовому полі» (зареєстрована в Україні громадська організація «Аскер» ‒ ред.). Це важливе зауваження, бо стаття 208 російського Кримінального кодексу застосовується до учасників незаконних формувань на території іноземних держав, якщо там вони «не передбачені законодавством».

Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Вона спирається на тяжкість злочину, що само собою не є аргументом для арешту, а також на те, що всі докази, що вказують на необхідність арешту Халілової, представлені в матеріалах справи. Суддя Верховного суду Криму Юрій Гриценко, який до окупації півострова очолював Ленінський районний суд АРК, вислухавши думки сторін, за дві хвилини виніс рішення відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції про взяття під варту залишити без змін.

Більше справ ‒ вищі показники

На думку самої Гульсум Халілової, висловлену виданню QHA, порушення кримінальної справи стало своєрідним посланням для всіх журналістів, які пишуть про репресії в Криму.

Я це сприймаю виключно як тиск на плюралізм і тиск на свободу слова
Гульсум Халілова

«Я це розцінюю рівно так само, як і затримання десятків інших кримських татар, затримання громадських активістів, серед них і Нарімана Мемедемінова, Сервера Мустафаєва. Тобто це ‒ цілеспрямована політика Російської Федерації проти всіх тих, хто є для неї інакодумцем, незручним. У цьому випадку, через призму Гульсум Халілової, ‒ це такий меседж вільній журналістиці, яка говорить про репресії в Криму… Я це сприймаю виключно як тиск на плюралізм і тиск на свободу слова», ‒ наголосила журналістка.

Звичайно, до цього варто було б додати, що в Криму набирає обертів тенденція до полювання на «людей Ленура Іслямова» ‒ суворий вирок «членові батальйону Челебеджіхана» Февзі Саганджи, аналогічні кримінальні справи стосовно Ділявера Гафарова та Едема Кадирова. Дуже схоже на те, що в межах цього тренду комусь із керівників ФСБ спала на думку ідея додати до низки кримінальних справ ще одну ‒ стосовно журналістки, яка постійно робила прямі трансляції з місця проведення акції «Громадянська блокада Криму». За принципом: чим більше справ, та ще й за такою «топовою» темою, тим вища ефективність.

Але при удаваній безневинності підходу ‒ тенденція вкрай неприємна. Для журналістів, а вже поготів для журналістів ATR, це означає, що вони можуть опинитися в міжнародному розшуку за будь-яке інтерв’ю або пряму трансляцію, які будуть розцінені російськими спецслужбами як «інформаційна підтримка незаконних збройних формувань». Так що саме час усім кореспондентам, які працюють з темою окупованого півострова, виробити звичку перегортати вранці графіки судових засідань у Криму.

Довідка: Дискусія про створення кримськотатарського батальйону у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Меджлісі кримськотатарського народу зазначали, що всі матеріали з цього питання були передані п’ятому президентові України Петрові Порошенку та голові МВС Арсенові Авакову.

Голова громадської організації «Аскер» Ленур Іслямов закликав надати створюваному «кримськотатарському батальйонові» імені Номана Челебіджихана номер військової частини.

У Національній гвардії України, яка входить у систему Міністерства внутрішніх справ України, відзначали, що заяви про створення в їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються поки на рівні заяв, які не закріплені законодавчо.

20 вересня 2015 року розпочалася акція «Громадянська блокада Криму» для блокування вантажного транспорту, який прямує до Криму з продуктами і товарами, ініційована лідерами кримських татар. За словами організаторів, ця блокада стала першим етапом запланованих дій, у листопаді 2015 року розпочався другий її етап ‒ енергетичний. У середині січня 2016 року акція блокади Криму, за словами організаторів, змінила формат.

Ігор Воротников – кримський блогер

(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)

Оригінал – на сайті Крим.Реалії

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG