16 липня української мови в публічному просторі має стати ще більше. Починається новий етап втілення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». З цього дня посадовці при прийомі на роботу, а також особи, які набувають громадянство України, повинні будуть підтверджувати знання державної мови. В сфері культури також посилюються вимоги, втім, вони, здебільшого, не нові, просто відтепер стають обов’язковими до виконання.
Радіо Свобода поспілкувалося із мовним омбудсменом та головою Національної комісії зі стандартів державної мови, з проханням пояснити, які норми відтепер в дії на 100%.
Чи всі посадовці мають складати іспит з української?
Лише ті, хто має намір податися на державну посаду, повинні підтвердити своє знання української сертифікатом.
«Якщо людина працює, виконує свої обов’язки, не йде на конкурс, не має призначення, не піднімається кар’єрною драбиною – така людина не повинна складати іспит», – пояснює голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.
Якщо людина сама хоче отримати такий сертифікат та скласти іспит, то може це зробити безплатно раз на 4 місяці. Така можливість є в усіх громадян України.
Народні депутати не зобов’язані складати такий іспит.
Від 16 липня починається реєстрація для всіх, хто планує скласти іспит. Вона відбувається онлайн на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.
Із 19 липня починаються самі іспити.
Хто прийматиме іспит?
Іспит складається з:
- тестів
- письмової роботи (прослухати аудіо і виконати завдання із ним пов’язані)
- усного завдання (спілкування із чат-ботом)
Перевіряє результати, переважно комп’ютер, але людина теж залучена.
«Тестову частину перевіряє машина, запис усної частини і текст перевіряє людина. Є детальні критерії оцінювання, вони є на сайті. Є 12 критеріїв, які ранжовані: «достатньо», «добре», «відмінно». Людина при перевірці встановлює такі значення за кожним критерієм. Коли всі поля заповнені, машина конвертує, наскільки відсотків людина написала текст чи склала усну частину», – зазначає Орися Демська.
Набрати треба понад 70%.
«Тоді ми можемо сказати, що людина має належний рівень вільного володіння державною мовою. І там є два фактично рівні: першого і другого ступеню», – розповідає голова комісії.
На скільки років вистачає державного сертифікату?
Він не має терміну придатності і видається, як і документи про освіту, на необмежений термін.
Якщо людина не склала іспит, то через 4 місяці може скласти його ще раз.
Чи можна влаштуватися на роботу в державні органи без мовного сертифікату?
Закон каже, що після 16 липня 2021 року такий сертифікат є необхідний для певної категорії посадовців, зазначає Орися Демська.
Але є ще одна група посадовців, визначених статтею 10, які можуть засвідчити рівень володіння державною мовою освітнім документом, за умови, що українська мова була прослухана в обсязі більше, ніж 500 годин.
До них належать такі посадовці:
- депутати місцевих рад
- місцевого самоврядування
- офіцери-контрактники
- рядові, сержанти, старшини правоохоронних органів
- адвокати
- нотаріуси
- педагоги, науковці
- медпрацівники
Не лише посадовці відтепер мають підтверджувати свої знання українською державним сертифікатом, це стосується також і осіб, які прагнуть отримати українське громадянство.
Книговидання та книгорозповсюдження
Не менше від 50% від усіх виданих впродовж року книг має бути українською. Щоправда, така вимога не поширюється на видавничу продукцію, мовами корінних народів, зокрема кримськотатарською чи національних меншин України за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Не менше від 50% назв книжкових видань у книгарнях має бути державною.
Допускаються словники чи підручники іншою мовою, якщо в них є аналог українською.
Концерти, змагання та публічні заходи
Конферансьє та ведучі мають вести публічні масові заходи державною мовою, причому незалежно від того, чи ці заходи організовує держава, чи вони мають комерційний характер.
«Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Відповідно українською мовою має бути супровід, тобто конферанс, а також розважально-видовищні заходи, які можуть бути паралельно із тим. Разом із тим, якщо будуть виступати особи, які не володіють державною мовою, то такі виступи мають бути супроводжені синхронним або послідовним перекладом», – пояснює мовний омбудсмен Тарас Кремінь.
Екскурсії мають бути українською
Інформація про музейні чи виставкові експонати повинна подаватися українською, проте може дублюватися й іншою мовою.
Туристичне та екскурсійне обслуговування має провадитися українською. Іншою мовою дозволено надавати туристичні послуги іноземцям.
«У громадянина України із 16 липня є право вимагати від екскурсовода чи музейника проводити свою діяльність за замовченням державною мовою. Звичайно, коли відбуваються візити делегацій з інших країн світу, коли проводиться групова екскурсія, то, в тому числі може здійснюватися переклад. Але треба поважати право громадянина України, який може бути в цій групі, незалежно, чи це буде Чорнобиль, чи Північ, чи Західна Україна – в першу чергу за замовченням українською мовою», – зазначає Тарас Кремінь.
Кіно
Фільми повинні демонструватися українською.
За винятком кінострічок кримськотатарською та іншими мовами корінних народів, показу фільмів мовою оригіналу з українськими субтитрами під час кінофестивалів та показу фільмів мовою оригіналу за умови, що таких сеансів буде не більше від 10% від усіх сеансів протягом місяця.
Фільми, створені іноземною мовою, мають дублюватися або озвучуватися українською.
«16 липня не треба робити наново щось. А нова продукція, яка буде з'являтися – повинна буде мати обов'язково звукову доріжку українською мовою. Якщо ми користуємося послугами онлайн-телебачення, інтернет-провайдерів тощо, вони вже заздалегідь почали таку функцію вміщувати: «Мегого» і «Нетфлікс» почали розміщувати звукові доріжки українською мовою – поруч із звуковою доріжкою фільму оригіналу почали розміщувати звукову доріжку українською, що досить зручно для користувачів», – наголошує мовний омбудсмен.
