Росія перекидає свою тактичну ядерну зброю ді Білорусі, заявив виданню The Guardian у серпні президент Польщі Анджей Дуда. «Ці дії змінюють архітектуру безпеки в Європі та на східному флангу НАТО», сказав Дуда. Наприкінці червня Лукашенко заявив, що «більша частина» російської ядерної зброї, яку планувалося перемістити до Білорусі, вже в країні. 22 липня у Розвідувальному Управлінні Міністерства оборони США (Defence Intelligence Agency) зазначили, що «немає підстав сумніватися» в тому, що Росія, як заявив президент Володимир Путін, дійсно розмістила тактичну ядерну зброю в Білорусі.
Порушивши Будапештський меморандум нападом на Україну, Росія і далі демонструє, що вона – одна із найбільших у світі ядерних держав – не буде дотримуватися жодних зобов'язань, взятих на себе щодо нерозповсюдження ядерної і біологічної зброї у випрацьованій Горбачовим і Рейганом парадигмі світової безпеки. Необхідно шукати нові шляхи і створювати нову систему світової безпеки, кажуть експерти, чиї думки зібрала російська служба Голосу Америки.
Агресія Росії проти України показує, зокрема, і «набагато більше небажання з боку росіян розглядати питання про продовження або укладання нових договорів щодо контролю над озброєннями, ніж спостерігали ще кілька років тому», – з тривогою констатує Річард Вайц (Richard Weitz), доктор філософії, директор Центру військово-політичного аналізу Гудзоновського інституту (Director, Center for Political-Military Analysis, Hudson Institute).
Стара форма російсько-американського контролю над стратегічними озброєннямиРічард Вайц
«Так, російсько-американський контроль над стратегічними озброєннями у тій формі, в якій він існував, закінчується, – продовжує експерт. – Уперше за майже півстоліття у нас може не стати обмежень, що юридично обмежують ядерні арсенали двох країн».
Експерти зі США та Казахстану зустрілися 5 вересня на майданчику Інституту вивчення Європи, Росії та Євразії університету Джорджа Вашингтона (IECE), щоб обговорити перспективи політики нерозповсюдження ядерної та біологічної зброї на новому етапі.
Участь експертів з Казахстану пояснюється тим, що ця країна «була піонером у просуванні глобального режиму нерозповсюдження біологічної зброї, виходячи зі своєї власної історії, адже Казахстан виявився жертвою ядерних випробувань і колишнім полігоном радянських дослідів з виробництва біологічної зброї», – йдеться в анонсі зустрічі.
Крім того, Казахстан, як і Україна, має великий спільний кордон із путінською Росією і потенційно також перебуває в зоні ризику через її експансіоністську політику Кремля.
Алімжан Ахметов, директор казахстанського Центру міжнародної безпеки і політики (Alimzhan Akhmetov, Director, Center for International Security and Policy, CISP) нагадав про той важкий досвід, який має Казахстан щодо ядерних випробувань.
У Казахстані, на колишньому Семипалатинському ядерному полігоні, Радянський Союз провів до 500 ядерних вибухів, з яких 116 були атмосфернимиАлімжан Ахметов
«У Казахстані, на колишньому Семипалатинському ядерному полігоні, Радянський Союз провів до 500 ядерних вибухів, з яких 116 були атмосферними. Площа полігону, закритого тільки з розпадом СРСР, становила 8500 квадратних кілометрів, що можна порівняти з територією низки європейських держав. За оцінками експертів, сумарна потужність атмосферних вибухів у 2,5 рази перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. Понад півтора мільйона жителів Казахстану постраждали від наслідків ядерних випробувань».
Саме тому «1991 року Казахстан добровільно відмовився від четвертого за величиною ядерного арсеналу у світі. Тоді він володів 114 ядерними боєголовками, розміщеними на 104 міжконтинентальних балістичних ракетах, мав 30 стратегічних бомбардувальників».
Ахметов нагадав, що у 2006 році в Сінгапурі п'ять країн Центральної Азії – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан – підписали договір про зону, вільну від ядерної зброї, а в травні 2014 року п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН підписали протокол про гарантії безпеки.
Сьогодні це звучить особливо актуально у зв'язку з відмовою Росії від гарантій безпеки, наданих Україні в рамках Будапештського меморандуму 1994 року.
Будапештський меморандум: як Україна віддала свою ядерну зброю під гарантії безпеки (фотосвідчення)
Китай, Північна Корея, Іран...
Річард Вайц каже, що «занепокоєння Вашингтона зростає і через розширення ядерного арсеналу Китаю.
«Раніше у Китаю був дуже невеликий арсенал, який можна порівняти за розмірами з арсеналами Великобританії чи Франції, але сьогодні Китай швидко нарощує свої сили. Це буде серйозна проблема, оскільки означає, що контроль над озброєннями більше не може бути зосереджений лише між Росією та США. Існують також виклики і з боку Північної Кореї, Ірану, масштаб яких до кінця не зрозумілий»
Така позиція Китаю, на думку Вайца, дедалі більше ускладнює для США стримування прагнень Південної Кореї та Японії також отримати симетричний доступ до ядерної зброї.
Експерт Гудзоновського інституту підкреслив роль Казахстану на новому етапі.
«Казахстан став першою країною, яка створила у співпраці з міжнародним агентством з атомної енергії банк низькозбагаченого урану, який в ідеалі дозволить країнам замість будівництва власних установок з виробництва ядерного палива отримувати необхідне їм паливо для цивільних реакторів : зберігати, використовувати його та повертати відпрацьовані елементи назад, що дозволило б запобігти потенційним проблемам з поширенням збройових технологій. Казахстан намагається спонукати інші країни, зокрема Іран і Північну Корею, наслідувати його приклад, відзначаючи, наскільки він виграв від відмови від цього виду зброї масового знищення».
Щодо біологічної зброї, Вайц висловив побоювання, що «досягнення в галузі біологічних наук та технологій у майбутньому зроблять ще складнішим завданням контроль за такою зброєю, оскільки спростять придбання біологічних патогенів, їх розробку, модифікацію та доставку».
Пандемія COVID-19 чітко окреслила таку загрозу.
«Все це створить велику проблему для дотримання існуючої конвенції 1972 року про біологічну зброю... На жаль, на відміну від договору про нерозповсюдження ядерної зброї, система контролю за біологічною зброєю не має сильної структури для її дотримання: тут немає обов'язкового режиму перевірки, – зауважив Річард Вайц. – Тому у 2020 -2022 роках Казахстан виступив з ініціативою створення міжнародного агентства з біологічної безпеки».
Росія зруйнувала моральний імператив, на якому тримався мир
Аріель Коен (Ariel Cohen), доктор філософії, директор програми енергетики, економічного зростання та безпеки Євразійського центру Атлантичної ради (Energy, Growth, та Security Program, Eurasia Center, Atlantic Council) констатує:
«Гострота морального імперативу, який ми відчували під час, наприклад, Кубинського ракетної кризи, в роки Холодної війни, сьогодні виявилася розмитою. Замість відповідальності тих, хто б пам'ятав Кубинську ракетну кризу, ми маємо нову гонку озброєнь».
Безпекова парадигма Горбачова-Рейгана: ядерна війна не може бути виграна і, отже, не повинна вестися
Аріель Коен нагадує, що на початку 1990-х народи «жили в парадигмі, сформульованій Михайлом Горбачовим і Рональдом Рейганом у 1985 році, яка ґрунтувалася на розумінні того, що ядерна війна не може бути виграна і, отже, не повинна вестися...
Я не впевнений, що якби розпад Радянського Союзу відбувався сьогодні, то Казахстан і Україна ухвалили б таке саме рішення: то були інші часи».
Сьогодні Росія відкрито говорить про можливість застосування ядерної зброї для досягнення своєї мети.
Коен пояснює, що Росія, як потужна безвідповідальна ядерна держава, демонструє усьому світу негативні приклади, чим створює вир нових ризиків для глобальної безпеки
«Насамперед це невиконання гарантій, наданих ядерними державами неядерним державам. Це насамперед стосується Будапештського меморандуму 1994 року щодо України».
З жалем експерт констатує: у сфері біологічної та хімічної зброї «непрозорість ситуації ще вища: немає жодного надійного контролю».
