Доступність посилання

ТОП новини
09 грудня 2019, Київ 20:42

В Україні свічками й молитвами вшанували пам’ять загиблих від Голодомору


Під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Київ, 23 листопада 2019 рок

У Києві в рамках всеукраїнської акції «Запали свічку» в пам’ять загиблих від Голодомору 1932–1933 років понад сто киян запалили о 16-й годині свічки на Михайлівській площі і біля меморіального знаку в пам’ять жертв Голодоморів (кияни називають його «старим пам’ятником»). Серед тих, хто вшанував пам’ять жертв Голодоморів, були пересічні кияни, які приходили родинами, громадські активісти й ветерани бойових дій на сході. Свічку пам’яті запалив і нещодавній в’язень Кремля Володимир Балух.

Володимир Балух не зміг підняти голову для фото – в його очах були сльози
Володимир Балух не зміг підняти голову для фото – в його очах були сльози

Поминальну молитву по жертвах Голодоморів відслужили священники Православної церкви України, духовенство Михайлівського золотоверхого монастиря.

Раніше в Києві на території Національного музею Голодомору-геноциду відбувся молебень із участю представників різних релігій у пам’ять про загиблих у ті часи. Президент України Володимир Зеленський із дружиною Оленою Зеленською запалили свічки пам’яті.

День пам’яті жертв Голодомору у Києві – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:51 0:00

Перед цим Зеленський виступив із промовою з нагоди роковин. Він відніс Голодомор до «злочинів, які доводять, що жорстокість та цинічність не мають меж». «Існує маса досліджень, відкрито багато архівних документів, про це написано дійсно десятки книжок і знято не один фільм. Проте величезна кількість фактів та доказів все одно не дає ані розуму, ані серцю відповідь на просте питання: «за що?». Як взагалі може з’явитися думка знищити цілий народ? Як можна забрати в людей останню крихту хліба, а з нею – останню крихту надії? Надії, що ти або хоча б твої діти доживуть до наступного ранку?» – сказав він.

У виступі Зеленський зіставив кількість загиблих від штучного голоду з втратами України у Другій світовій війні. «Ми українці, і нам все до снаги, але є дві речі, яких ми ніколи не зможемо: не зможемо це забути, не зможемо це пробачити. Сьогодні Україна і весь цивілізований світ моляться за невинних жертв цього жахливого злочину проти нашого народу», – заявив президент. Після цього Зеленський оголосив загальнонаціональну хвилину мовчання. Після її завершення він із дружиною запалив свічку пам’яті біля меморіалу.

Глави двох церков – УГКЦ Святослав Шевчук (другий зліва) і ПЦУ Епіфаній (третій зліва) – під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Київ, 23 листопада 2019 року
Глави двох церков – УГКЦ Святослав Шевчук (другий зліва) і ПЦУ Епіфаній (третій зліва) – під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Київ, 23 листопада 2019 року

Біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору зібралися сотні людей, щоб ушанувати пам’ять загиблих. Серед присутніх були люди, чиї родини постраждали від Голодомору 1932–33 роках, а також очевидці тих подій. До заходу долучилися прем’єр-міністр Олексій Гончарук, голова Верховної Ради Дмитро Разумков та інші представники української влади й іноземні представники.

А біля посольства Росії в Києві з нагоди Дня пам’яті жертв Голодомору зібралися активісти, які обклеїли паркан біля дипломатичної установи банерами з написом «Голодомор 1932–1933. Пам’ятаємо. Помстимось». Акцію організували представники «Об’єднання добровольців» і «Всесвітнього руху патріотів України».

Як пояснили самі учасники журналістам, мета акції – нагадати про відповідальність у Голодоморі Радянського Союзу, правонаступницею якого вважає себе сучасна Росія.

У Дніпрі на мітингу-реквіємі пам’яті жертв голодоморів в Україні вшанували тих, хто загинув у боротьбі

У Дніпрі провели мітинг-реквієм пам’яті жертв голодоморів в Україні. Дніпряни зібрались на Вокзальній площі, біля хреста, встановленого біля місця, де раніше стояв пам’ятник радянському діячеві Григорієві Петровському.

На захід, організований громадським об’єднанням «Українська етнічна громада», зібралося близько сотні учасників. Запаленими лампадками вони виклали хрест, пам’ять про загиблих під час великого голоду вшанували хвилиною мовчання.

Священники кількох конфесій відслужили панахиду.

Учасники зібрання говорили не тільки про жертви – Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932–33 років, – але й про спротив.

«Мій викладач, історик Юрій Мицик назвав Голодомор «українським Голокостом». Голокост – це всеспалення. Спалили українську націю, довели до втрати самоідентифікації. Але навіть у ті страшні часи на теренах Дніпропетровської області, тоді – Катеринославщини, відбулось понад 5 тисяч повстань проти забору хліба. Люди боролись і тоді. Хвилиною мовчання вшануємо пам’ять тих, хто не просто загинув, а загинув у боротьбі», – сказала представниця «Української етнічної громади» Оксана Єськова.

Також у суботу неподалік Дніпра, на 9-му кілометрі Запорізького шосе, біля Меморіалу жертвам Голодоморів та політичних репресій, відбулось покладання квітів.

За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932–33 років. Із усієї кількості зареєстрованих смертей в Україні на Дніпропетровщину припадає 70% випадків.

У Львові вшанували жертв Голодомору молитвою, запаленням свічок і супом із хвої

У Львові провели акцію «Не пораховані» у пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років.

Молоді люди, одягнені в темний одяг, із табличками «Не порахований», «Не порахована» ходили площею Ринок, щоб привернути увагу перехожих до трагедії, яка сталась в Україні. Також студенти Української академії лідерства зварили суп, який могли собі дозволити українці у час Великого голоду.

«Це найгірший суп, який лише може бути, з кори дерев, листя, шишок, хвої. Ми це збирали днями і залили кип’ятком. Для мене це дуже сумний день. Це нагадування про те, якою буває влада і як вона може чинити з людьми», – каже студентка Української академії лідерства Аліна Благодир.

Десятки львів’ян хвилиною мовчання вшанували жертв Голодомору. Панахида за загиблими з участю представників різних релігійних конфесій, окрім УПЦ (Московського патріархату), відбулась біля пам’ятника Шевченкові.

«Ми будемо боротись за Україну, як ті, хто у холод і голод боровся і не скорився», – наголосив єпископ Львівської єпархії ПЦУ Димитрій (Рудюк).

У пам’ять невинних жертв Великого голоду в Україні люди запалили лампадки. Також свічки горіли в багатьох вікнах львівських будинків.

У Запоріжжі вшанували пам’ять дітей, які загинули від Голодомору

У Запоріжжі відбулася традиційна акція вшанування пам’яті дітей, які загинули в будинку немовляти. За даними істориків, у роки Голодомору в ньому померли майже 800 дітей.

До будівлі, де у 1930-х роках був будинок немовляти, городяни принесли свічки, квіти, солодощі та фрукти. Учасники акції також помолилися за душі загиблих дітей.

Вшанувати пам’ять загиблих у запорізькому будинку немовляти від Голодомору прийшли як запорізькі активісти, так і городяни, чиї рідні пережили або були свідками Великого голоду.

У Сімферополі, як і в усій Україні, теж вшанували пам’ять загиблих

І в окупованому Сімферополі, в кафедральному соборі Володимира й Ольги парафіяни Православної церкви України провели жалобну панахиду за загиблими під час Голодомору в Україні 1923–1933 років, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Архієпископ ПЦУ Климент у коментарі Крим.Реалії нагадав, що роковини трагедії відзначає вся Україна.

У четверту суботу листопада – цього року 23 листопада – в Україні і світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору 1932–1933 років. Цього дня, зокрема, о 16-й годині також влаштовують акцію «Запали свічку пам’яті» – щоб долучитися, досить запалити свічку на своєму вікні.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

У перебігу судового процесу в Україні в 2009–2010 роках над організаторами Голодомору було, зокрема, встановлено, що кількість людських втрат від Голодомору 1932–1933 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб. Крім того, за даними Служби безпеки України, втрати українців у частині ненароджених через Голодомор становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG