Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російської армії під час бойових дій.
Станом на ранок 14 квітня, за цими даними, російські війська втратили близько 19 900 людей особового складу, що свідчить про втрату близько сотні військових порівняно з учорашнім зведенням.
Крім того, оновлені цифри щодо втрат техніки:
- 753 танки
- 1 968 бойових броньованих машин
- 366 артилерійських систем
- 122 реактивних систем залпового вогню
- 64 засоби протиповітряної оборони
- 160 літаків
- 144 гелікоптери
- 1 437 одиниць автомобільної техніки
- 7 кораблів/катерів
- 76 цистерн з паливно-мастильними матеріалами
- 134 безпілотних літальних апарати оперативно-тактичного рівня
- 25 одиниць спеціальної техніки
- 4 пускові установки оперативно-тактичних/тактичних ракетних комплексів
«Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій», – зазначають у штабі.
Напередодні голова Одеської обласної військової адміністрації Максим Марченко повідомив, що українські військові поцілили у російський ракетний крейсер «Москва».
25 березня Генеральний штаб збройних сил Росії лише вдруге за понад місяць масштабної війни проти України оприлюднив дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Читайте також: ССО повідомили про підрив моста з російською технікою, яка прямувала до Ізюма
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні. «Це величезна трагедія для нас», – сказав Пєсков, не уточнивши точну кількість загиблих і поранених у війні проти України громадян РФ.
За оцінками НАТО, під час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових, писало видання Time ще 24 березня. При цьому разом із пораненими загальні втрати військ Росії можуть сягати 30–40 тисяч людей.
Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
