Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів переговори зі президентом Франції Емманюелем Макроном 14 квітня.
«Обговорили розслідування російських злочинів, спротив українського народу загарбнику. Цінуємо вагому підтримку Франції. Також обговорили переговорний процес. Прагнемо миру в Україні, у Європі!» – написав Зеленський у твітері.
Напередодні президент Зеленський, коментуючи відмову президента Франції назвати російську агресію проти України геноцидом, заявив, що сам не чув цю заяву Макрона, але «такі речі для нас дуже болючі».
«Тому я обов’язково зроблю все можливе, щоб сьогодні обговорити з ним це питання. Якщо не сьогодні, то завтра, коли знайде час», – пообіцяв він.
У своєму повідомленні в твітері президент України не уточнив, чи йшлося про це під час сьогоднішньої розмови. На сайті голови держави повідомлення про розмову наразі немає.
Макрон у твітері написав, що під час телефонної розмови запевнив Зеленського у підтримці і подальшій допомозі України в протидії агресії Росії. Він також висловив переконання, що російська влада має бути притягнута до відповідальності за «жахливі злочини», скоєні в Україні.
Напередодні Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву Макрона, назвавши її такою, що «розчаровує». У відомстві заявили, що наразі немає «ані моральних, ані реальних підстав вести розмови про «братні» зв’язки російського та українського народів».
Раніше цього тижня президент Франції Емманюель Макрон відмовився називати «геноцидом» дії Росії у війні проти України, а також стверджував, що росіяни і українці є «братами».
Відповідаючи в інтервʼю телеканалу France 2, чи він, як і президент США Джо Байден, використовуватиме термін «геноцид» на означення вбивства українців російськими військовими, Макрон сказав: «Я буду обережний із такими термінами сьогодні, тому що ці два народи (росіяни та українці – ред.) – брати».
Читайте також: Першу в Україні підозру у закликах до геноциду українського народу повідомлено публіцистові РФ
Президент США Джо Байден 12 квітня вперше означив словом «геноцид» дії, до яких вдається Росія на території України. Звертаючись до американців, він наголосив, що їхній добробут не має залежати від того, чи «диктатор вчинить геноцид», маючи на увазі дії російського лідера Володимира Путіна щодо українців.
Інші світові лідери, такі як британський премʼєр Борис Джонсон та польський президент Анджей Дуда, також використовували слово «геноцид», щоб описати дії Росії в Україні. Використання такої риторики наразі не тягне за собою ніяких юридичних наслідків, але має значну політичну вагу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
