Доступність посилання

ТОП новини
27 Травень 2019, Київ 00:39

Нобелівська премія миру: дізнаємось у п’ятницю, а поки спекуляції


Нобелівська премія миру, кульмінація «нобелівського» преміального тижня, буде оголошена у п’ятницю, 5 жовтня. Норвезький Нобелівський комітет дбайливо зберігає таємницю щодо висунутих на її здобуття. Та аналітики все одно намагаються спрогнозувати, хто може стати лауреатом. Кандидатуру ж українця Олега Сенцова, про висунення якого була мова, зможуть розглянути лише наступного року.

Цього року до Нобелівської премії миру увага особлива: адже ще одна з «ненаукових» премій, із літератури, цього року не присуджується, вперше за останні 70 років. Норвезький Нобелівський комітет, який присуджує премію миру, як завжди, тримає в таємниці імена осіб чи назви організацій, що їх висунули як претендентів на здобуття премії. Ці списки можуть оприлюднити не раніше як через 50 років.

Відомо лише, що цього року кількість претендентів – одна з рекордних: 331 номінація, з них 115 організацій і 216 осіб. Це друге найбільше число; абсолютний рекорд, 376 номінацій, був 2016 року.

І в очікуванні на оголошення лауреата (чи лауреатів) й за відсутності більш-менш очевидно яскравих претендентів оглядачі висловлюють свої думки щодо потенційних кандидатів. Аналізи декого з них зібрали агентства AFP і DPA.

Серед найбільш згадуваних – керівники Північної і Південної Кореї та США – через їхні ініціативи щодо миру на Корейському півострові. Та ставлення аналітиків до них переважно скептичне.

Прорив у міжкорейських відносинах вважає найдраматичнішою подією цього року в галузі питань миру керівник Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру Дан Сміт. Як сказав він агентству AFP, є сумнів, чи доречно було б нагороджувати північнокорейського лідера Кім Чен Ина і південнокорейського президента Мун Дже Іна вже цього року. Та ще й становище з правами людини в Північній Кореї не йде на користь Кімові.

Чи міг би претендувати на премію миру президент США Дональд Трамп за його ініціативи для Корейського півострова? Недоречно, каже Сміт, – враховуючи численні рішення Трампа, які, за словами оглядача, «дуже негативні з погляду миру» – в першу чергу це виведення США з Паризької угоди про боротьбу з кліматичними змінами і з «ядерної угоди» з Іраном.

До того ж, наразі не відомо, чи висував хтось Трампа на премію миру. Адже це має право робити обмежене статутом премії коло осіб і організацій. Наразі публічно відомо лише про одну спробу висунути кандидатуру Трампа, але вона виявилася фікцією.

Іще одна можливість – що премію міг би отримати сам Мун Дже Ін. Його досягнення непогані, коли ще згадати, як він використав зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї для підтримки ідеї миру (він домовився про участь північнокорейських спортсменів в іграх, а в жіночому хокеї дві країни виступили спільною командою – ред.), каже агентству AFP Петер Валленстен, дослідник питань миру й конфліктів зі Швеції.

Він також вважає, що вартим нагородження премією миру міг би бути прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед – за примирення з сусідньою Еритреєю після 20 років війни між ними. Але, каже Валленстен, тут на заваді інша норма: висунення на премію певного року має відбутися не пізніше як до кінця січня цього року. Ахмед же став прем’єром у квітні, а його мирні ініціативи дали плоди вже влітку.

Важливою темою для нагородження може бути боротьба проти сексуального насильства. Відомо, що на цьогорічну нагороду знову висунений лікар-гінеколог із Демократичної Республіки Конго Деніс Муквеґе – він керує лікарнею, що за два десятиліття допомогла відновитися від насильства й травм тисячам жертв масових зґвалтувань, які чинять збройні угруповання, що воюють між собою на сході цієї країни.

Ще одним імовірним переможцем може стати Надія Мурад, представниця етнорелігійної меншини єзидів з Іраку. Вона вже свідчила в Раді безпеки ООН про тортури й сексуальне насильство, яких її меншина зазнавала з боку екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Особа чи організація?

У ситуації, коли важко обрати претендента на Нобелівську премію миру серед окремих осіб, її часто вручають організаціям, звернув увагу Петер Валленстен в інтерв’ю агентству DPA.

У його списку найімовірніших претендентів на першому місці Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Це агентство ООН отримувало премію миру вже двічі, але й цього року його згадували в контексті цієї премії – в час, коли ця організація має впоратися з великими викликами через масові міграції.

Інший дослідник, директор Інституту досліджень миру в Осло Хенрік Урдаль, на перше місце ставить інше агентство ООН – Всесвітню продовольчу програму. Ця організація бореться з продовольчою небезпекою в таких уражених конфліктами країнах, як Сирія чи Ємен, чи допомагає біженцям-рохінджа з М’янми в таборах у Бангладеш.

Серед можливих претендентів, на думку Урдаля, і гуманітарні організації «Лікарі без кордонів» та «SOS Méditerranée» – за їхні зусилля для порятунку мігрантів у Середземному морі.

Оглядачі також припускають, що Норвезький Нобелівський комітет може звернути увагу на таку досі не заторкнуту тему, як боротьба з корупцією. Інша схожа галузь може бути пов’язана зі свободою преси й незалежною журналістикою в час дебатів навколо «фейкових новин», каже агентству DPA норвезький історик Асле Свен.

Крім того, є можливі претенденти з Росії, про яких говорять оглядачі – це, наприклад, правозахисна організація «Меморіал» чи опозиційна «Нова газета».

А що ж українці?

Чи є серед цьогорічних висуванців претенденти з України, наразі не відомо. Раніше цього року на Нобелівську премію миру висували кандидатуру українського кінорежисера, ув’язненого в Росії за звинуваченням у «тероризмі», Олега Сенцова, який з 14 травня тримає голодування протесту, вимагаючи звільнити всіх утримуваних Росією українських політв’язнів.

Про висунення кандидатури українця публічно заявив наприкінці серпня колишній президент Польщі, сам лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса. У вересні постанову про його висунення ухвалила і Верховна Рада України.

Таким чином, Олег Сенцов, ймовірно, стане претендентом на отримання Нобелівської премії миру вже наступного, 2019 року. Для цього він має залишитися живим на початок жовтня 2019-го.

Попереднього, 2017 року, Нобелівську премію миру отримала Міжнародна кампанія за заборону ядерної зброї.

Лауреата цьогорічної премії оголосять на урочистій церемонії в норвезькому Осло 5 жовтня об 11-й годині за місцевим часом (опівдні за Києвом).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG