Чому врожай озимих культур на Херсонщині опинився під загрозою знищення? Наскільки зміни клімату впливають на сільське господарство регіону? В який спосіб можна врятувати урожай озимих у Херсонській області? Про це говорили в програмі «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- Херсонська область входить до переліку тих регіонів, які зазнають найбільших втрат внаслідок зміни клімату. Такий результат дослідження Світового банку щодо впливу зміни клімату на ключові сектори економіки України, проведеного з ініціативи Мінекології.
- Цьогорічна зима відзначилася в регіоні не лише мізерними опадами, а й перепадами температур. Через відсутність протягом тривалого часу опадів наслідки відчули посіви озимої пшениці та ячменю, пише «Голос України» з посиланням на вчених.
- Також рослинам нанесли шкоду морози без снігу, зазначає декан агрономічного факультету Херсонського державного аграрно-економічного університету Іван Мринський.
Що шкодить посівам?
«У 2021 році ми були в непростій ситуації: з одного боку сезон був дуже дощовим і це наклало свої проблеми з боку збирання врожаю, а з іншого – в осінній період ми не змогли своєчасно висіяти посів зернових культур», – каже Мринський.
Це, за його словами, пов’язано з нестачею саме ґрунтової вологи.
«Очікування, що грудень місяць буде відносно теплий та з опадами не виправдалися. Було пониження температур до мінус 14 градусів. Послаблені посіви не зовсім гарно перенесли такі температури. На жаль, і сніговий покрив теж підвів. На Херсонщину зима прийшла лише цього понеділка», – сказав він під час ефіру.
Якщо сніг розтане, а далі будуть морози – це проблематичноІван Мринський
Експерт певен, що у аграріїв можуть бути переживання з цього приводу. Він каже, що врятувати посіви може сніг: «Це свого роду тепла ковдра, яка зберігає наші посіви. В подальшому у нас, на жаль, обіцяють потепління. Якщо сніг розтане, а далі будуть морози – це проблематично. Проблема, що на півдні часто морози спостерігаються за відсутності снігового покриву», – додав Маринський.
Типова погода для Херсонщини, за його словами, це суха осінь та теплий початок зими.
Моніторинг від влади
Директорка департаменту сільського господарства і зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Маргарита Степанова також розповіла, наскільки промерз грунт і які є загрози для врожаю.
На полях, які не були вкриті снігом, де росли пшениця та ріпак, посіви дещо ушкодженіМаргарита Степанова
«Проведений моніторинг дав змогу обґрунтовано сказати, що промерзання ґрунту на посівах озимої пшениці становить 16-18 сантиметрів. На полях, які не були вкриті снігом, де росли пшениця та ріпак, посіви дещо ушкоджені. На зміну кольору ростків вплинув мороз. В цілому, все добре», – підсумовує чиновниця.
За її даними, моніторинг показав, що 93-95% озимини знаходиться у задовільному стані. Мовою цифр, площа озимих культур в Херсонській області становить 627 тисяч гектарів. За словами Степанової, на 5 тисяч гектарів засіяно більше, ніж минулого року: і пшениці, і жита, і ячменю, і ріпаку. Це пояснюється рентабельністю культур.
Аграрії не панікують
Голова об’єднання Аграрного союзу України у Херсонській області Ігор Брагінець та його колеги оцінюють стан посівів як задовільний. Але, каже він, аграрії мають враховувати змін клімату і змінювати свій підхід і в роботі.
Змінюється погода, треба змінюватися і намІгор Брагінець
«Людина, яка займається сільським господарством, однозначно помічає зміну клімату, – наголошує Брагінець. – Вона проявляється у збільшенні температур та аномальній кількості зливових дощів. Від цього ми маємо дуже великі втрати. Старожили не пам’ятають такі ситуації. А потім аномально довгий період взагалі без дощу і дуже суха осінь. Змінюється погода, треба змінюватися і нам».
Вихід із цієї ситуації експерт бачить у:
- застосуванні сучасних технологій збереження вологи;
- детальному підборі сортів та гібридів, які будуть більш стійкими до нових умов.
Брагінець також наголошує на тому, що місцеві сорти минулого року показали себе краще, ніж більшість імпортних сортів зернових.
«Або ви навчилися вирощувати економічно грамотно, або на ваше місце прийдуть інші, хто це вміє», – підкреслює голова об’єднання Аграрного союзу.
Які прогнози?
Невтішні прогнози щодо впливу змін клімату на аграрний сектор Херсонщини має експертка з екологізації організації «Екодія» Анна Даниляк.
Мої прогнози невтішні, бо надалі ця тенденція буде тільки посилюватися. Причиною тому є глобальна зміна клімату, яка не оминула УкраїнуАнна Даниляк
«Те, що відбувається зараз, є наслідком доволі тривалої тенденції. Мої прогнози невтішні, бо надалі ця тенденція буде тільки посилюватися. Причиною тому є глобальна зміна клімату, яка не оминула Україну», – сказала експертка в ефірі.
Експертка зазначає, що саме південь України є найбільш вразливим до змін клімату.
«Тривалі посушливі періоди, нестача вологи, різкі коливання температур. Це і надалі буде нашими реаліями, якщо не будуть прийняті відповідні заходи щодо зменшення викидів парникових газів та заходи адаптації до тих змін, що вже є», – акцентує Даниляк.
Бентежить її і рівень волатильності врожаю(коливання об'ємів – ред.), який є дуже показовим, на її думку. Волатильність врожаю показує, як з року в рік змінюється врожайність по регіонах.
«Для степової зони України цей показник є одним з найбільших у світі. Як пульс людини з тахікардією, так і врожай – скаче. Якщо статистика з 80-х до 2000-х років більш менш плавна, то з 2000-х ця лінія щорічно стрибає. Така непередбачуваність врожаю – теж є наслідком змін клімату. Отже і аграріям складно щось прогнозувати та планувати», – підсумувала вона.
