Доступність посилання

«Злам» агресора чи «стримування»: що приведе до перемоги?

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн G7 у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі після обговорення допомоги Україні у протидії агресії Росії. Бельгія, 24 березня 2022 року
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн G7 у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі після обговорення допомоги Україні у протидії агресії Росії. Бельгія, 24 березня 2022 року
(Рубрика «Точка зору»)

Роман Панчук

Основний стратегічний інтерес для Західної цивілізації – це безпека.

Головними загрозами є Китай через свою економічну вагу й прихильність до авторитарного режиму правління та агресивна Росія, що знаходиться безпосередньо в Європі, перетворилася на фашистську державу і вважає Західний світ своїм основним ворогом.

Зовнішня політика Росії ґрунтується на створенні та підтриманні конфліктів у світі заради їх «врегулювання» на своїх умовах, що призводить до появи у Росії нових важелів міжнародного впливу та шантажу.

Зі стратегічної точки зору, поки існує Росія у своєму сучасному вигляді, доти Західний світ буде перебувати під загрозою ініційованих та/або підтримуваних Росією локальних конфліктів, гібридної чи конвенційної війни.

Під «сучасним виглядом» Росії мається на увазі:

  • Фашизм як ідеологія політичних еліт Росії та складова ментальності більшості населення Росії.

Ідеологія фашизму характеризується такими основними ознаками: сильний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм, ідея постійної війни і панування, мобілізації нації й держави проти вигаданих ворогів, тенденція нав’язування своєї «вищої» волі іншим народам.

  • Економічна потуга, що створює спроможність Росії реалізовувати ідеали фашизму – зокрема вести загарбницьку війну.

Найбільша війна в Європі після Другої світової

На теперішній час відбувається наймасштабніший військовий конфлікт в Європі з часів Другої світової війни – неспровокована війна Росії проти України за абсолютно фіктивним приводом «захисту російськомовного населення» від «влади неонацистів».

За деякими оцінками, ця війна Росії проти України може стати початком Третьої світової війни, тобто може призвести до втягування інших європейських держав та застосування ядерної зброї. Розв’язавши цю війну, Росія остаточно утвердилася як фашистська держава.

Супутникові знімки фіксують наслідки бомбардування Росією українських міст (фотосвідчення)

В оточеному Маріуполі від російських обстрілів горять житлові будинки, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
1/10 В оточеному Маріуполі від російських обстрілів горять житлові будинки, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
У центрі супутникового знімка – Маріупольський драмтеатр, який сильно постраждав внаслідок російської атаки 16 березня, всередині якого переховувалися мирні жителі. Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 21 березня 2022 року
2/10 У центрі супутникового знімка – Маріупольський драмтеатр, який сильно постраждав внаслідок російської атаки 16 березня, всередині якого переховувалися мирні жителі. Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 21 березня 2022 року
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
У Новоселівці, що на північний схід від Чернігова, серед зруйнованих будинків видно воронки від російських артилерійських снарядів, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
3/10 У Новоселівці, що на північний схід від Чернігова, серед зруйнованих будинків видно воронки від російських артилерійських снарядів, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
У Чернігові від палаючих нафтових цистерн через російські обстріли піднімаються густі клуби диму, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
4/10 У Чернігові від палаючих нафтових цистерн через російські обстріли піднімаються густі клуби диму, 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
Супутниковий знімок Maxar показує російську артилерію, розгорнуту поблизу Талаківки, що на північний схід від Маріуполя, 19 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
5/10 Супутниковий знімок Maxar показує російську артилерію, розгорнуту поблизу Талаківки, що на північний схід від Маріуполя, 19 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
Російські танки займають позиції в житловому районі Маріуполя. Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 19 березня 2022 року
6/10 Російські танки займають позиції в житловому районі Маріуполя. Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 19 березня 2022 року
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
Після російських обстрілів горять житлові будинки на північному сході Маріуполя.  Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 19 березня 2022 року
7/10 Після російських обстрілів горять житлові будинки на північному сході Маріуполя.  Супутниковий знімок Satellite image ©2022 Maxar Technologies від 19 березня 2022 року
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
В Ірпіні, що на північно-західній околиці Києва, видно зруйновані, палаючі будівлі – наслідок російських обстрілів. Фото від 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
8/10 В Ірпіні, що на північно-західній околиці Києва, видно зруйновані, палаючі будівлі – наслідок російських обстрілів. Фото від 21 березня 2022 року. Satellite image ©2022 Maxar Technologies
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
На захід від аеропорту «Антонова», що розташований на північний захід від Києва, розгорнута російська польова артилерія. Київ є ключовою ціллю російських військ. Satellite image ©2022 Maxar Technologies, 21 березня 2022 року
9/10 На захід від аеропорту «Антонова», що розташований на північний захід від Києва, розгорнута російська польова артилерія. Київ є ключовою ціллю російських військ. Satellite image ©2022 Maxar Technologies, 21 березня 2022 року
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
Експерти Satellite image ©2022 Maxar Technologies кажуть, що на знімку – російські сухопутні війська поблизу Дубліна, Білорусь. Satellite image ©2022 Maxar Technologies, 18 березня 2022 року
10/10 Експерти Satellite image ©2022 Maxar Technologies кажуть, що на знімку – російські сухопутні війська поблизу Дубліна, Білорусь. Satellite image ©2022 Maxar Technologies, 18 березня 2022 року
Чергові супутникові знімки компанії Satellite image ©2022 Maxar Technologies фіксують руйнування житлових кварталів Чернігова, Маріуполя, Києва та передмість російськими авіаударами і ракетними обстрілами
Назад
Вперед

Пророчий вираз – «фашисти майбутнього називатимуть себе антифашистами», який здебільшого приписують Вінстону Черчиллю, знайшов тепер своє втілення в реальності.

Шлях ескалації російської агресії розпочався із війни у Грузії 2008 року.

Серпень 2008 року: фотокадри п'ятиденної війни між Росією і Грузією

Грузин плаче, тримаючи тіло близької людини, після російського бомбардування 9 серпня в Ґорі, Грузія, біля адміністративного кордону з Південною Осетією (Фото Reuters/Gleb Garanich)<br />
&nbsp;
1/13 Грузин плаче, тримаючи тіло близької людини, після російського бомбардування 9 серпня в Ґорі, Грузія, біля адміністративного кордону з Південною Осетією (Фото Reuters/Gleb Garanich)
 
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Грузинські солдати зайняли позиції біля села Ергнеті в Південній Осетії, 5 серпня, в період підготовки до війни (Фото EPA)
2/13 Грузинські солдати зайняли позиції біля села Ергнеті в Південній Осетії, 5 серпня, в період підготовки до війни (Фото EPA)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Ранок 8 серпня 2008 року почався в Південній Осетії з обстрілу грузинською армією. Так почалася п&#39;ятиденна війна між Росією і Грузією (Фото AFP/Vano Shlamov)
3/13 Ранок 8 серпня 2008 року почався в Південній Осетії з обстрілу грузинською армією. Так почалася п'ятиденна війна між Росією і Грузією (Фото AFP/Vano Shlamov)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
8 серпня: озброєні люди з Південної Осетії займають позиції поблизу Цхінвалі (Фото EPA)
4/13 8 серпня: озброєні люди з Південної Осетії займають позиції поблизу Цхінвалі (Фото EPA)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Етнічні грузини з навколишніх сіл Цхінвалі тікають із зони конфлікту, 8 серпня&nbsp;(Фото EPA)
5/13 Етнічні грузини з навколишніх сіл Цхінвалі тікають із зони конфлікту, 8 серпня (Фото EPA)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Співробітники поліції допомагають грузинському солдату, який був поранений у боях із російсько-осетинськими силами в місті Ґорі (Фото AFP)
6/13 Співробітники поліції допомагають грузинському солдату, який був поранений у боях із російсько-осетинськими силами в місті Ґорі (Фото AFP)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Палаючий житловий будинок у Ґорі після атаки російського літака, 9 серпня&nbsp;(Фото EPA)
7/13 Палаючий житловий будинок у Ґорі після атаки російського літака, 9 серпня (Фото EPA)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Вулиця в Ґорі, завалена уламками після російського повітряного удару (Фото&nbsp;AFP/Dimitar Dilkoff)
8/13 Вулиця в Ґорі, завалена уламками після російського повітряного удару (Фото AFP/Dimitar Dilkoff)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
9 серпня, коли збройне протистояння посилилося, жителі Південної Осетії почали тікати в село Джава, шукаючи притулку (Фото EPA/Yuri Kochetkov)
9/13 9 серпня, коли збройне протистояння посилилося, жителі Південної Осетії почали тікати в село Джава, шукаючи притулку (Фото EPA/Yuri Kochetkov)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
14 серпня: знищений грузинський танк серед руїн Цхінвалі. Російські та грузинські офіційні особи домовилися про план припинення вогню 12 серпня, який через два дні підписали керівники Південної Осетії та Абхазії&nbsp;(Фото ИТАР-ТАСС/ Валерій Матицін)
10/13 14 серпня: знищений грузинський танк серед руїн Цхінвалі. Російські та грузинські офіційні особи домовилися про план припинення вогню 12 серпня, який через два дні підписали керівники Південної Осетії та Абхазії (Фото ИТАР-ТАСС/ Валерій Матицін)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Жінки обіймаються серед руїн Цхінвалі. Місто зазнало чималих руйнувань під час бойових дій (Фото ИТАР-ТАСС/ Валерій Матицін)
11/13 Жінки обіймаються серед руїн Цхінвалі. Місто зазнало чималих руйнувань під час бойових дій (Фото ИТАР-ТАСС/ Валерій Матицін)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Російський танк біля міста Ґорі 22 серпня рухається в напрямку Південної Осетії, під час повільного виведення російських військ із Грузії (Фото EPA/Sergei Chirikov)&nbsp;
12/13 Російський танк біля міста Ґорі 22 серпня рухається в напрямку Південної Осетії, під час повільного виведення російських військ із Грузії (Фото EPA/Sergei Chirikov) 
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Жінка вивішує килим, повернувшись до свого розбомбленого будинку в Цхінвалі, столиці Південної Осетії. 23 серпня, через тиждень після закінчення боїв (Фото EPA/Maxim Shipenkov)
13/13 Жінка вивішує килим, повернувшись до свого розбомбленого будинку в Цхінвалі, столиці Південної Осетії. 23 серпня, через тиждень після закінчення боїв (Фото EPA/Maxim Shipenkov)
Ця війна забрала сотні життів і позбавила даху над головою тисячі людей
Назад
Вперед

Недостатня протидія цій війні зі сторони Заходу стала поштовхом до нового та посиленого витка російської агресії на Сході України та окупації Криму в 2014 році.

Недостатність сили протидії агресору призводить до посилення агресії

Щодо широкомасштабної війни Росії проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року висловився президент Туреччини Ердоган: «Якби весь Захід і весь світ підняли голос проти вторгнення в Крим у 2014 році, чи зіткнулися б ми з сьогоднішньою картиною?».

Це підтверджує тезу – недостатність сили протидії агресору призводить до посилення агресії.

Після місяця кривавої війни, яку веде Росія проти України, перед Заходом стоїть неочевидний, але доленосний вибір – надалі провадити «політику стримування» агресора або переорієнтуватися на «політику зламу».

Під «зламом» мається на увазі:

  • створення настільки критичних економічних та воєнних збитків для Росії, щоб вона під натиском української армії вивела б залишки російських військ з території України,
  • а під натиском санкцій, які повинні бути посилені і розширені, втратила б економічну спроможність відновлювати військовий потенціал і здійснювати будь-які спроби воєнної інтервенції.

Цей стан речей повинен зберігатися до зміни політичного режиму в Росії.

Поки до «зламу» далеко

Україна дала відсіч – російські війська загрузли в Україні і не досягли своїх цілей.

Загарбницькі дії Путіна засудив весь світ, введені руйнівні для економіки Росії санкції. Але результату, який би ми хотіли побачити, зокрема виведення російських військ з України – немає.

Про те, що «зламу» не відбулося, яскраво свідчить активний пошук Путіним шляхів поповнення своїх воєнних ресурсів і безумовне продовження курсу на захоплення України.

Російська пропаганда переорієнтовується на те, що для Росії це «священна» війна – або вона переможе, або розвалиться.

Це означає, що Росія має намір задіяти максимум ресурсів і військових сил, завдати максимум руйнувань, вчинити максимум вбивств і звірств, щоб підкорити Україну.

Зазначене свідчить про те, що зараз час грає також і на стороні Путіна. Він використовує його щоб адаптуватися, стабілізувати внутрішню ситуацію в Росії, перебудувати подальшу стратегію дій, одним словом – краще підготовитись до захисту і подальшого наступу на Україну та не виключено, що і на територію інших держав Східної Європи.

Не варто недооцінювати претензії Путіна на «демілітаризацію» держав Східної Європи до рівня НАТО 1997 року, які були чітко викладені у так званих «гарантіях безпеки» опублікованих на сайті МЗС РФ у грудні 2021 року.

Діяти треба швидко

Політика «зламу» агресора означає не дати йому оговтатися – погасити агресора рішуче і швидко, максимальними економічними санкціями та військовим спротивом саме в той час, коли Путін та його оточення знаходиться на піку своєї слабкості.

Керівництво Росії наразі значно дискредитоване всередині Росії, через невдалий початок війни з Україною, та майже повністю – на міжнародній арені.

Немає ніяких гарантій, що ця тенденція буде продовжуватися далі, особливо всередині Росії, суспільство якої страждає «імперським синдромом» і є податливим до пропаганди (60-80% населення Росії за різними соціологічними опитуваннями станом на березень 2022 року підтримують військові інтервенції Росії за кордоном, зокрема і в Україні).

Захід значно підтримує Україну, але все ж для перемоги потрібно більше.

НАТО має надати весь спектр зброї, який можливо застосувати і який НАТО застосовував би в цих умовах. Так ніби НАТО веде війну з Росією.

Україна повинна отримати достатньо систем ППО для прикриття найбільших міст та стратегічних об’єктів, винищувачі та великий перелік іншої необхідної техніки та ресурсів, без будь-яких обмежень, включаючи інструкторів та навчених добровольців із США, яким буде надано громадянство України.

Щодо контраргументів про те, що США та НАТО надають допомоги так багато як можуть, що ці обсяги величезні і ми повинні дякувати, не вимагаючи більше, то для кращого розуміння можливостей допомоги варто розглянути суму оборонних витрат всіх членів-держав НАТО, що склала у 2021 році $1 трлн, із яких $800 млрд частина США.

Попри високу загрозу російського вторгнення в Україну і загалом загрозу Росії, що є чи не найбільшою для Західного світу, військова допомога Україні у 2021 році склала $450 млн, а за 8 років війни з 2014 по 2021 роки – $2,5 млрд, що складає лише 0,3% однорічного військово бюджету США.

Висновок очевидний, у західних партнерів є ресурси, щоб допомогти Україні захищати себе і колективний Захід на своїй території.

Цілком можливо, що так звана «обережність» США, НАТО та деяких країн ЄС щодо достатньої підтримки України може стати фатальною помилкою – записаною у світову історію як прояв слабкості та нерішучості Західної цивілізації.

Висновки і прогнози

  • Тільки перемога над путінським режимом може забезпечити стабільну безпеку в Європі та світі.
  • Така перемога можлива через політику «зламу» агресора, а не його «стримування».
  • Західний світ, попри безпрецедентну підтримку України, робить недостатньо, щоб здобути перемогу у цьому протистоянні.

Колективний Захід має унікальну можливість здобути епохальну перемогу над «світовим злом», уособленням якого є путінський режим, без прямого військового зіткнення, руками України.

Чи скористається Захід цією можливістю?

Роман Панчук – керівник ГО «Фонд суспільно-політичних ініціатив»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG