Доступність посилання

ТОП новини
02 липня 2020, Київ 21:33

Порошенко прокоментував зняття недоторканності з депутата, який у попередній Раді був членом «БПП»


Ярослав Дубневич на засіданні Верховної Ради, на якому його позбавили недоторканності, Київ, 31 жовтня 2019 року

«Я голосував за зняття недоторканності. І це є принципова позиція»

П’ятий президент України, нині народний депутат Петро Порошенко повідомив, що голосував у Верховній Раді за зняття недоторканності з депутата Ярослава Дубневича, який у попередньому складі парламенту був членом фракції «Блоку Петра Порошенка».

Петро Порошенко
Петро Порошенко

«Я голосував за зняття недоторканності. І це є принципова позиція. Якщо в слідчих органів є матеріали, які дозволяють його притягнути до суду, нічого додаткового не потрібно. Передавайте до суду і садіть у в’язницю. Якщо у вас нема матеріалів, збирайте, як ви це збирали 3,5 роки. Бо решта позицій, які були висловлені в висновках регламентного комітету, свідчать про те, що слідчим органам треба ще попрацювати. Працюйте. Наша позиція була – зняти будь-які перешкоди слідству. Арешт – це не є перешкода слідству», – сказав Порошенко в інтерв’ю програмі Радіо Свобода «Ньюзрум» 31 жовтня.

Того дня Верховна Рада проголосувала за зняття з Дубневича депутатської недоторканності. За дозвіл на притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності проголосували 332 народні депутати, за дозвіл на затримання депутата – 241, за дозвіл на його арешт – 229 (за 226 необхідних голосів).

Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підписав 17 жовтня подання до Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Ярослава Дубневича у справі про закупівлю стрілочної продукції за завищеними цінами через підконтрольні підприємства і заволодіння в результаті понад 93 мільйонами гривень коштів «Укрзалізниці».

Руслан Рябошапка
Руслан Рябошапка

А 31 жовтня Рябошапка повідомив Дубневичу підозру в злочинах, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). За версією слідства, народний депутат лобіював виділення грошових коштів з бюджету ПАТ «Укрзалізниця» на закупівлю товарів у підконтрольних йому підприємств. Фінансові втрати від реалізації схеми проведення процедур відкритих торгів стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, відповідно до матеріалів експертизи, становили понад 93 мільйони гривень.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що її прокурори наполягають на застосуванні до Дубневича запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 93 мільйонів гривень застави.

Сам Дубневич вважає необґрунтованими заяви генпрокурора і заявляє про «політичне підґрунтя» справи.

Ярослав Дубневич
Ярослав Дубневич

Утретє в парламенті

Ярослав Дубневич був обраний до нинішнього складу Верховної Ради IX скликання на позачергових виборах 21 липня в мажоритарному окрузі № 120 на Львівщині, де він балотувався як самовисуванець, і ввійшов до депутатської групи позафракційних депутатів «За майбутнє».

Це вже третя його парламентська каденція. На двох попередніх виборах, чергових 2012 року і позачергових 2014-го, він так само обирався як мажоритарник у тому ж 120-му окрузі.

До парламенту VII скликання Дубневич теж балотувався як самовисуванець і вже у Верховній Раді ввійшов до фракції партії «Удар» Віталія Кличка.

А у Верховну Раду попереднього, VIII скликання, він пройшов як висуванець партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» і був членом її фракції за президентства Порошенка.

Ця партія після програшу п’ятого президента на весняних виборах перейменувалася на партію «Європейська солідарність». Цього разу Дубневич не став входити до її фракції.

Давні сумніви

Сумніви щодо чистоти бізнесової діяльності Ярослава Дубневича існують уже давно. Зокрема, ще восени 2018 року розслідування програми «Схеми», спільного проєкту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», виявило можливий конфлікт інтересів у групи тодішніх народних депутатів, серед яких був і Дубневич.

Він разом із іншими підписав тоді конституційне подання до Конституційного суду України, оскаржуючи діяльність Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). При цьому, за даними журналістського розслідування, він був власником активів, які перебували під арештом і в управлінні цього відомства, бо це майно, на думку слідства, було отримане корупційним шляхом. Ярослав Дубневич разом зі своїм братом, на той час також народним депутатом Богданом Дубневичем є власником двох ТЕЦ у Львівській області, майно яких також передане в управління АРМА в рамках кримінального провадження НАБУ за фактом розкрадання природного газу.

Після публікації розслідування Національне агентство із запобігання корупції заявило, що перевірить, чи був конфлікт інтересів у діях згаданих народних депутатів, серед них і Ярослава Дубневича.

А в січні 2019 року НАБУ повідомило про підозри у зв’язку зі справою, яку інкримінують Ярославу Дубневичу нині як «привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», – у справі про заволодіння понад 93 мільйонами гривень публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця».

Тоді ж у Генеральній прокуратурі, ще за попереднього генпрокурора Юрія Луценка, повідомили, що Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повернули подання на притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності. «Аналіз підготовленого прокурорами САП подання… засвідчив, що воно неповною мірою відповідає вимогам регламенту Верховної Ради України, у ньому наявні твердження щодо організації Ярославом Дубневичем злочинної схеми заволодіння коштами, які не підтверджуються, є сумнівними чи можуть бути легко спростовані», – заявила тоді речниця Луценка Лариса Сарган. Вона додала, що подання потребує «суттєвого доопрацювання в частині доказової бази, яка має беззаперечно підтверджувати зроблені слідством висновки, а не ставити їх під сумнів».

Підозри й обшуки

Тим часом нинішній генпрокурор Руслан Рябошапка повідомляв, що Ярославу Дубневичу готується ще одне повідомлення про підозру – за епізодом про «навмисно неправдиве декларування відомостей».

Раніше в НАЗК повідомляли, що надішлють до НАБУ висновок про недостовірні дані в декларації брата Ярослава Дубневича, на той час народного депутата Богдана Дубневича (до нинішнього складу Верховної Ради він не пройшов) – там ішлося про виправлену електронну декларацію про доходи за 2016 рік.

А щодо самого Ярослава Дубневича, то 29 жовтня детективи НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснили обшуки в помешканні його родичів, а саме брата Богдана Дубневича, на Львівщині – «у межах розслідування кримінального провадження за фактами можливої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, умисного ухилення від сплати податків та недостовірного декларування колишнім і чинним народними депутатами України».

Ярослав Дубневич назвав ці обшуки «політичною розправою».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG