Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 19:24

Відкласти чи «вбити»: що США робити з «Північним потоком-2»? (світова преса)


Зрозуміло, що США цілком можуть «вбити» «Північний потік-2». Але чи варто?

Наприкінці 2019 року закінчується 10-річний контракт на транспортування російського газу до Європи. Водночас Росія готується до запуску альтернативних газопроводів, які оминатимуть Україну. Західні оглядачі попереджають: ризики великі. Україна може не лише втратити мільярди доларів від транзиту, але й зазнати більшої агресії з боку Росії. Західні оглядачі аналізують різні аспекти цієї проблеми.

Чи варто США сильніше тиснути на Німеччину, щоб не допустити реалізації «Північного потоку-2»? Над цим питанням розмірковують у статті американського видання Foreign Policy.

Більша частина Конгресу США, схоже, прагне твердішого підходу до Росії. І це не дивно, адже вона вторглася в Україну, підтримала жорстокий режим Башара аль-Асада в Сирії й активно підриває демократичні інститути в США і Європі, зауважують автори.

«Північний потік-2» – це найбільший російський економічний проект у Європі, який має політичну мету: «направити газ безпосередньо на найважливіший європейський ринок, Німеччину, а також обійти й ізолювати Україну, залишивши Київ на милість Москви», мовиться у статті. Один із потенційних кроків Вашингтона – застосувати проти цього проекту санкції. Мета: «вбити» або принаймні відкласти проект, щоб захистити майбутнє України як транзитної держави і покарати Росію за її дестабілізаційну зовнішню політику.

Але в реалізації «Північного потоку-2» беруть участь одразу кілька європейських компаній, тож санкції можуть мати певні наслідки, і один з них – послаблення європейської солідарності проти Росії. США могли б краще досягти своїх цілей щодо газопроводу «шляхом більш кооперативної політики – такої, що використала б вплив Німеччини для зміцнення України й ускладнення російської стратегії використання енергії як зброї», вважають автори.

Одне з найбільших занепокоєнь – те, що «Північний потік-2» дозволить Росії оминати Україну в постачанні газу для споживачів Центральної та Західної Європи, а це позбавить Україну життєво важливих транзитних доходів, які складають 2–3 мільярди доларів на рік – 3 відсотки від ВВП держави. Це може відкрити можливість для подальшої агресії Москви на сході України, мовиться у статті.

Зрозуміло, що США цілком можуть «вбити» «Північний потік-2». Але чи варто? «Нові санкції США можуть затримати його і виграти час, що зміцнить переговорну позицію України. Але вони також завдадуть побічної шкоди у відносинах США й Німеччини. Якщо фірми, що прокладають труби, відмовляться від проекту, це призведе до того, що п’ять основних європейських енергетичних компаній, які забезпечують 50 відсотків фінансування проекту, втратять близько 1 мільярда євро кожна. Урядові Німеччини було б важко прийняти американські санкції без реакції», – пишуть автори.

Із 2014 року Німеччина є основним прихильником санкцій ЄС проти Росії через її агресію в Україні. І поки такі держави, як Італія, Греція та Угорщина, все частіше висловлюють бажання припинити санкції, саме Берлін утримує ЄС разом. Тож тиснути в такий час на Берлін санкціями – не найкраща ідея, переконані автори.

Більш важливим є здійснення тиску на Москву задля підписання нової взаємно прийнятної угоди з Києвом про транзит газу. Німеччина ж має використовувати свій вплив як найбільший клієнт російського газу в Європі і підтримати Україну як основну транзитну державу, мовиться у статті.

Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у статті для дослідницького інституту Брукінґза пише, що Україна може очікувати, що Росія перекриє їй газ уже у січні.

Наприкінці 2019 року закінчується 10-річний контракт на транспортування російського газу до Європи. ЄС хоче переконатися, що постачання газу продовжуватиметься, тож у середині вересня європейські високопосадовці намагатимуться сприяти підписанню нової угоди. Та їх очікує непросте завдання, переконаний Пайфер.

Київ хоче підписати нову угоду, бажано на 10 років. Москва ж – на один рік. Справа в тім, що Москва вже у 2020 році планує запуск «Північного потоку-2», а також розраховує, що «Турецький потік» наступного року досягне повної потужності. У разі використання альтернативних газових шляхів потреба в українських значно впаде, пояснює автор.

Пайфер також нагадує, що газові протистояння між Києвом та Москвою чимось новим назвати складно: Росія вже двічі перекривала газопостачання у 2006 і 2009 роках.

У статті видання Euractive розповідають про останні газові домовленості України з її західними партнерами.

Президент України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою у Варшаві 31 серпня заявив, що Польща солідарна з Україною в питанні російського газопроводу «Північний потік-2».

«Ми говоримо з Польщею єдиним голосом: «Північний потік-2» є неприйнятним і несе загрози для всієї Європи», – цитує видання українського президента.

США, Польща й Україна домовились активізувати співпрацю, спрямовану на забезпечення постачання енергії у регіоні, залежного від газу Росії.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Данилюк підписав меморандум про співпрацю в сфері енергетики з представниками Сполучених Штатів і Польщі. Документ, зокрема, стосується диверсифікації джерел постачання газу і підвищення рівня енергетичної безпеки. Участь у підписанні взяли голова Міністерства енергетики США Рік Перрі й уповноважений уряду Польщі зі стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський.

Україна, яка значно залежить від російського природного газу, намагається диверсифікувати постачальників природного газу, щоб гарантувати енергетичну безпеку після того, як Росія анексувала Крим і підтримала конфлікт із участю проросійських сепаратистів на сході України.

Тим часом Москва розбудовує «Північний потік-2», проти якого виступає не лише Київ, але й Варшава та Вашингтон, побоюючись, що він посилить залежність Європи від російського газу, який Москва може використати для здійснення політичного тиску.

Польща вважає, що її безпека залежить від того, щоб Україна залишалася поза сферою впливу Росії, і вона вже давно є прихильником більш тісних зв’язків між Києвом і Заходом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG