Скандал навколо президента США Дональда Трампа насправді може бути вигідним Україні, стверджують у статті в виданні Politico. В матеріалі сайту Euractive ідеться про прогрес у переговорах щодо вирішення конфлікту на сході України. На сайті Міжнародної кризової групи пояснюють, які можливі кроки Київ міг би зробити для підвищення шансів встановити мир на сході України.
Коли Україну втягнули в американський скандал, який тепер може призвести до імпічменту президента Дональда Трампа, це не видавалося чимось позитивним для президента України Володимира Зеленського. Проте насправді ця ситуація може дати Києву промені надії, вважає коментатор видання Politico.
По-перше, поки Україна в центрі уваги, Трамп навряд чи наважиться тиснути на президента Зеленського щодо ще якихось послуг. «Конгрес – який однозначно підтримує Україну в позиції щодо Росії – буде визначати майбутню політику, а не Білий дім, зациклений на «послузі за послугу». Законодавча гілка, найімовірніше, буде більше схилятися до військової та іншої допомоги, необхідної для протидії агресії Москви», – мовиться у статті.
У разі перемоги демократичного кандидата на президентських виборах США 2020 року нова адміністрація, найімовірніше, теж матиме більш «м’язистий підхід» до Росії та посилить підтримку Україні, вважає автор.
По-друге, нинішня ситуація може нагадати Україні, що їй не потрібно компрометувати свої принципи задля американської підтримки, яка, зрештою, є більш ілюзорною, ніж реальною. Мрії приєднатися до НАТО навряд чи здійсняться ще протягом наступних 10 років, а надані Вашингтоном «джавеліни» мають суто оборонний характер, бо Україні заборонено використовувати їх на лінії фронту, мовиться у статті.
По-третє, «американська драма» може дати Зеленському можливість пошуку альтернативних методів вирішення конфлікту. Зеленський може виявити, що у нього є більше можливостей домагатися деескалації безпосередньо від Кремля замість того, щоб даватися на тиск із боку націоналістів, які люблять робити вигляд, ніби Україна може перемогти повномасштабний військовий напад із боку Росії, мовиться у статті.
По-четверте, Зеленський міг би використати ситуацію, щоб зменшити свою залежність від Вашингтону і відкритись для все більш багатополярного світу.
По-п’яте, є також ймовірність, що уся світова увага до України може дати імпульс зростанню її туристичної галузі і, в свою чергу, її збіднілій економіці, мовиться у статті.
По-шосте, деяким українцям ця ситуація принесе «темне задоволення» від відповідальності за роль у потенційному імпічменті президента, якого, можливо, допомогли обрати вороги з Москви.
У статті на сайті Euractive ідеться про прогрес у переговорах щодо вирішення конфлікту на сході України.
«У прориві цього місяця представники України, Росії і повстанців домовились, що Київ надасть повстанському регіону особливий статус і проведе там місцеві вибори. Згідно з угодою, бойовики повстанців і українські війська також відійдуть від лінії контакту», – мовиться в матеріалі.
«Прорив» відкрив можливість для першого міжнародного саміту за останні три роки, який має покласти кінець бойовим діям на сході України.
«Але залишається незрозумілим, як саме здійснюватимуть будь-які з цих кроків, а відкладення найпростішого – відступу військ – може означати, що фактичне врегулювання конфлікту залишається віддаленою можливістю», – мовиться у статті.
У матеріалі Міжнародної кризової групи пояснюють, які можливі кроки Київ міг би зробити для оптимізації шансів на встановлення миру на сході України після підписання «формули Штайнмаєра».
По-перше, необхідно розробити стратегію донесення інформації до громадськості щодо того, що передбачає і чого не передбачає так звана «формула Штайнмаєра». Вона відчиняє двері для подальших переговорів, але не веде до поступок територією Москві чи сепаратистам. Якщо не повідомити ці пункти, це може викликати вуличні протести і протидію парламентові, який повинен буде затвердити умови особливого статусу Донбасу.
По-друге, слідкувати, щоб розведення сил продовжувалось, як обіцяли, в тому числі шляхом кращої комунікації з рядовими військами на передовій, заспокоюючи побоювання серед громадськості, що процес буде одностороннім.
По-третє, планувати невеликі, але конкретні кроки для відновлення зв’язків з жителями підконтрольних сепаратистам територій після розведення військ. Сюди слід віднести і відновлення громадського транспорту між підконтрольними та непідконтрольними Києву областями, легалізацію дрібної торгівлі, а також пропозицію пом’якшити закони, що обмежують використання російської мови в публічній сфері України.
По-четверте, консультуватися з Францією та Німеччиною напередодні саміту в «нормандському форматі», щоб гарантувати, що безпека України залишатиметься в центрі порядку денного.
Більшість із цих кроків виконати буде непросто. Інциденти на передовій або поширення протестів можуть зірвати прогрес.
«Поки що згода Зеленського на «формулу Штайнмаєра» здається розумним кроком, який відкриває нові можливості для миру, не підриваючи потреби Києва в безпеці та суверенітеті», – мовиться в статті.
