Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 18:37

У Росії тиснуть на блогера, який веде «Сталінгулаг» у Telegram та має мільйон читачів у Twitter


Олександр Горбунов, він же «Сталінгулаг»: «У мене є причина бути сумним»

Євгенія Котляр, Robert Coalson

Протягом кількох років Олександр Горбунов анонімно звертався до мільйонів людей із гострими коментарями про життя путінської Росії. Тепер блогер, відомий як «Сталінгулаг», каже, що влада втрачає почуття гумору у ставленні до нього.

27-річний Олександр Горбунов поняття не має, чому журналісти російського видання «РБК» вирішили викрити його як автора одного з найпопулярніших і найгостріших у Росії блогів у соцмережах.

«Якщо ви думаєте, що в мене є якась злість, ненависть – нічого цього в мене немає, – сказав він в інтерв’ю проектові Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время». – В мене є просто нерозуміння. Мені здається, в Росії в розслідувальній журналістиці повно тем, які дійсно нагальні, які дійсно можуть змінити життя або спробувати змінити життя, тим, від яких залежать інші люди. Я не знаю, яку мету ставило перед собою це видання або конкретні журналісти, які це робили, що це дало, крім їхнього особистого марнославства, що вони довели, що ось так, ми розкрили «Сталінгулаг». Для чого це – я не знаю».

Горбунов – автор і ведучий блогу «Сталінгулаг» у месенджері «Телеґрам», дотепного і дошкульного соціополітичного коментаря з більш ніж 1 мільйоном послідовників. Іще понад мільйон читачів він має у твітері.

Протягом уже кількох років Горбунов інформував своїх читачів про події дня своїми критичними коментарями. Наприклад, 23 квітня він звернув увагу, що у Владивостоці більш ніж 23 тисячам студентів університету на п’ять днів скасували заняття через візит до міста лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.

«Уявіть, що заради розпухлого диктатора закриють Гарвард, наприклад? – написав він. – Тому що десь народ – це громадяни, а десь просто худоба».

А в січні, реагуючи на повідомлення, що голова інформаційного відділу міської влади Тюмені полетів на приватному літаку по гриби, «Сталінгулаг» написав: «Новина з рубрики – відчуй себе нікчемністю. Директор ср*ного департаменту ср*ної Тюмені літає за грибами на власному літаку. А ти плати податок!»

2017 року російський опозиційний політик Олексій Навальний, який сам уміло користується соцмережами, назвав «Сталінгулаг» «головним політичним колумністом» у його країні.

Коли в «РБК» 2018 року оприлюднили викриття, що за «Сталінгулагом» стоїть саме Горбунов, він у намаганні зберегти анонімність заперечив це. Але ввечері 26 квітня 2019-го російська поліція обшукала дім його батьків у його рідному місті Махачкалі в Дагестані.

Припустімо, що я пишу: «Подивіться, там такий жах коїться», – це не означає, що я завжди, кожен день сиджу і думаю: Господи, який жах коїться, який жах. Ні
Олександр Горбунов

«Вони були у бронежилетах і з автоматами, – розповіла мати Олександра, 65-річна Тетяна Горбунова, російському виданню The Bell. – Посвідчень чи ордеру на обшук не показували. Пізніше один із них сказав: мовляв, подякуйте, що ми зайшли мирно і не поклали вас обличчями в підлогу».

Поліція заявила, що розслідує нібито погрозу теракту, що надійшла з телефону з квартири Горбунових. Але блогер переконаний, що інцидент пов’язаний із його викриттям у виданні «РБК».

«Після того, як відбулися всі ці події з поліцією, коли стали викладати на ютуб особисті дані всіх моїх родичів, моїх племінниць, моїх братів, моїх батьків, я був змушений признатися, що я – «Сталінгулаг», – розповів Горбунов. – І коли я це зробив, мені стали казати: та ні, слухай, це не ти, це хтось інший, найімовірніше. Причому абсолютно незрозуміло, що відбувається. У тому плані, що мені ставлять за провину те, що я не талановитий, то, що я посередність та інше. Так насправді і є, я ніколи не говорив про себе, що я якийсь геній, що у мене є якісь здібності особливі».

«Це колишній або нинішній співробітник «РБК», який був причетний до мого викриття, … пише, що ми вирішили розкрити «Сталінгулаг» за те, що він сумний, – продовжує Горбунов. – Ну вибачте мені за те, що я сумний… Чому мені не можна бути сумним?»

«По-перше, в мене є причина бути сумним», – додає він. Адже Горбунов, який заробляє на життя як фінансовий трейдер, прикутий до інвалідного крісла – в нього спінальна м’язова атрофія. Свої блоги він пише одним вказівним пальцем правої руки.

«Я просто писав те, що я думаю, – каже Горбунов. – Сумно писав, тому що я сумний – вибачте».

Олександр Горбунов: «Ви знаєте, насправді в моїй ситуації не бути оптимістом неможливо»
Олександр Горбунов: «Ви знаєте, насправді в моїй ситуації не бути оптимістом неможливо»

Дехто з читачів «Сталінгулагу» коментував, що автор пише як людина, якій нічого втрачати. Горбунов каже, що це й є головна причина того, що він шукає контакту з читачами.

«Насправді в Росії дуже багатьом людям, у принципі, нічого втрачати, – каже він. – Тому що мені пише величезна кількість людей з усієї країни (Росії – ред.), які пишуть: «Слухай, це було завжди, твої думки на 100% збігаються з моїми». Тому що коли людина працює, умовно, за 15 тисяч рублів (нині близько 6 тисяч гривень – ред.), на ньому висять мікрокредити під сотні відсотків річних, він теж перебуває в ситуації, коли йому нема чого втрачати. Тому «Сталінгулаг» і, зокрема, я – це просто людина, яка відображає ту дійсність, яка є. Вона в принципі безпросвітна і насправді безрадісна».

Намагання залякати його вчинили свій вплив. Адже, враховуючи медичний стан Горбунова, навіть коротке ув’язнення може виявитися смертельним для нього. У Росії ж останніми місяцями почали активніше придушувати інакодумство в соцмережах, людей арештовують за вподобання чи перепублікацію критичних або сатиричних матеріалів.

У березні в Росії набули чинності нові закони, що забороняють публікувати в інтернеті «інформацію, яка висловлює в непристойній формі, що ображає людську гідність і суспільну мораль, явну неповагу до суспільства, держави, офіційних державних символів, Конституції або органів, що здійснюють державну владу в Російській Федерації», як і подавати в інтернеті «свідомо неправдиву суспільно значущу інформацію під виглядом правдивих повідомлень».

І в дописі за 6 травня Горбунов пише: «Я не збираюся виїжджати (з Росії – ред.)… Росія – моя країна, я тут народився, тут народилися й померли мої предки. Я не розумію, чому я маю виїжджати, тим більше, що я не робив нічого злочинного».

І, незважаючи на весь сповнений непристойних виразів цинізм, що є головним змістом «Сталінгулагу», Горбунов наполягає, що він оптиміст.

«Ви знаєте, насправді в моїй ситуації не бути оптимістом неможливо, – сказав він проектові «Настоящее время». – …Якби я не вірив, що в мене все вийде і все буде добре, то я б, звичайно, нічого ніколи не робив. Але просто важливо розуміти, що якщо я не пишу: «Подивіться, сонечко світить, який чудовий день і як добре, давайте радіти життю» і мільйон дужечок, – це не означає, що в мене, припустімо, поганий настрій. Або, припустімо, що я пишу: «Подивіться, там такий жах коїться», – це не означає, що я завжди, кожен день сиджу і думаю: Господи, який жах коїться, який жах. Ні. Тобто «Сталінгулаг» – це всього лише маленька частина мого життя, абсолютно незначна, я навіть можу сказати, тому що це не займає весь мій час і ніколи не займало його».

Повністю інтерв’ю з Олександром Горбуновим – на сайті проекту «Настоящее время» (російською мовою):

«Хочу, щоб ви дали мені бути сумним». Велике інтерв’ю з автором телеґрам-каналу «Сталінгулаг»

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG