САНКТ-ПЕТЕРБУРГ – Це був невеликий і короткий протест. Коли він закінчився, на камені біля вічного вогню в Санкт-Петербурзі лежали залишені учасниками гвоздики з довгими ніжками, а також біла стрічка з написом: «Час повертати додому мобілізованих солдатів».
На зібрання 20 січня прийшли кілька десятків жінок до монумента на Марсовому полі, декотрі з них взяли із собою маленьких дітей. Деякі, закриваючи обличчя, тримали таблички з написами на кшталт «Жінки за життя: 15 місяців без відпустки. Без своїх сімей».
Протест організувала телеграм-ініціатива «Шлях додому», яка об’єднує родичів російських чоловіків, яких призвали на війну в Україну. Це низова ініціатива, яка намагається повернути мобілізованих з війни, яка, окрім вбивства і поранень сотень тисяч українських військових і цивільних осіб, також призвела до загибелі або поранень понад 300 000 російських військових, згідно із оцінками західних розвідок.
Канал у телеграмі, який має майже 40 000 підписників, закликає проводити такі демонстрації, на яких жінки вдягають білі хустки, щосуботи по всій країні.
«Ми не маємо наміру зупинятися, – йдеться у повідомленні телеграм-спільноти. – Ми, рідні мобілізованих і ті, кому небайдужа наша біда, підемо і покладемо квіти до вічного вогню. Ці квіти не просто символізують нашу проблему. Ми б хотіли, щоб до нас приєдналися вдови, як би це не було важко для них. Ми разом готові вшанувати пам'ять ваших убитих родичів і розділити вашу втрату. Ніхто не повинен залишатися наодинці зі своєю бідою і наше горе не повинно залишатися таємницею».
Під час першого протесту 6 січня невеликі групи зібралися щонайменше в 14 містах, зокрема у Москві та Санкт-Петербурзі.
Майже через два роки після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, кінця війни не видно. А зростаюче невдоволення родичів російських солдатів – багато з яких підтримують саму війну, але незадоволені тим, як ставляться до мобілізованих – загрожує збурити внутрішню політику Росії напередодні березневих виборів президента. На них 71-річний Володимир Путін збирається переобратися на п'ятий термін. Протести жінок, імовірно, суперечать наративу Кремля про країну, яка з ентузіазмом об’єдналася у підтримці людини, яка чверть століття править країною як президент чи прем’єр-міністр.
«Президента буде переобрано, тому що у нас немає чесних виборів», — сказала проєкту Радіо Свобода «Север Реалии» одна жінка на акції протесту в Санкт-Петербурзі, яка попросила не розкривати її особистість через страх переслідування. «Війни закінчуються мирними переговорами. Будь-яка війна йде тільки на користь багатим, а прості люди, загорнуті у прапори, заповнюють кладовища», – каже дружина російського загарбника.
Від плетіння маскувальних сіток до протестів
Чоловіка жінки мобілізували у вересні 2022 року, через кілька днів після того, як Путін оголосив про призов у зв’язку з успішним опором ЗСУ агресії Росії.
«Мій чоловік – зараз в артилерії, — сказала вона. — Він не говорить мені нічого конкретного, тому що не хоче, щоб я хвилювався. Якщо він вважає, що краще, щоб я не знала, то так і буде».
У перші дні після мобілізації чоловіка жінка приєдналася до дружин, партнерок і матерів інших солдатів, які збирали гуманітарну допомогу та плели маскувальні сітки для використання на передовій. Але коли місяці тягнулися, а обіцянки вербувальників, що її чоловік повернеться через шість місяців, виявилися марними, вона почала хвилюватися. Саме тоді вона знайшла «Шлях додому» у телеграмі й почала спілкуватися з іншими близькими мобілізованих в інтернеті, а потім почала відвідувати зустрічі, щоб покласти квіти до вічного вогню.
Вона розповіла, що перестала спілкуватися з жінками, які досі виготовляють маскувальні сітки.
«Є матері, які кажуть, що їхній син має бути там, тому що вони повинні захищати свою батьківщину, – сказала вона. – «Про «захист вітчизни» говорять навіть старенькі, які потребують догляду. Вони, імовірно, могли б витягти синів з окопів через наявність у себе хвороб, але вони залишаються переконані, що їхні діти мають бути на фронті».
За останні місяці риторика на каналі «Шлях додому» помітно змінилася. Спочатку група наголошувала, що її учасники не проти війни, а лише просять повернути їхніх родичів і надіслати інших на зміну. Однак тепер «Шлях додому» закликає припинити війну. У повідомленні про протести 20 січня вони закликали приєднатися до них «усіх, хто не в захваті від війни».
«Раніше ви сміливо протестували, намагаючись зупинити війну, — йдеться в повідомленні. – Тепер ми просимо вас протестувати разом з нами».
В оголошенні також запрошували приєднатися тих, хто безпосередньо не постраждав від війни.
«Не вірте казкам, які бачите по телебаченню, — пише канал. – Ми давно знаємо, що це неправда».
Хоча російська влада не оприлюднює дані про втрати під час війни, журналісти «Медіазони» та BBC повідомляли, що вони ідентифікували щонайменше 42 284 російських комбатантів, які загинули, включно із щонайменше 5 089 мобілізованими і 7 810 засудженими, яких звільнили з в’язниць, щоб відправити на війну. Західні спецслужби підрахували, що з початку повномасштабного вторгнення були вбиті або поранені понад 300 тисяч російських солдатів.
«Ти не повернешся живим»
Інша жінка на акції протесту 16 січня в Санкт-Петербурзі розповіла, що її 25-річний син зараз служить піхотинцем, хоча військову службу проходив в інженерній частині. Він, каже, перебуває в Україні з весни 2023 року без жодної відпустки.
Син, за її словами, зараз у лікарні, втратив мізинець на лівій руці. Коли вона нещодавно відвідала його там, додає вона, він мало розповів їй про те, що бачив.
«Він не говорить мені, як там насправді, — сказала вона. – Він не каже мені, що хоче вибратися, тому що він знає, що звідти, де він воював, ти не повернешся живим».
Вона розповіла Радіо Свобода, що почала свою активність зі збору підписів під відкритою петицією до уряду у телеграм-каналі «Вернём ребят» із закликом обмежити термін служби мобілізованих солдатів на один рік. Цю групу закрили в листопаді 2023 року після того, як організаторка Ольга Кац заявила, що її брата вбили в Україні.
Жінка з Санкт-Петербурга сказала, що тоді вона приєдналася до «Шляху додому».
«Це група без лідерів, — пояснила вона. – Там різні люди – хто активний, хто пасивний. Більш пасивних намагаємося розбудити. Все вирішуємо колективно. То сваримося, то лаємо один одного».
Протест в Санкт-Петербурзі 13 січня був скасований, оскільки місцеві активісти натомість пішли на мітинг на підтримку опозиційного кандидата у президенти та колишнього депутата парламенту Бориса Надєждіна.
Обидві петербурзькі протестувальниці сказали Радіо Свобода, що не мають ілюзій щодо березневих президентських виборів. Після голосування, за їхніми словами, у Путіна будуть розв’язані руки, а кадрова проблема Росії в Україні, швидше за все, стане ще гострішою.
Текст написано на основі матеріалу проєкту Радіо Свобода «Север Реалии»
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум