Нічна атака РФ: у Києві уламки ракет впали в двох районах, постраждалих немає
Сили протиповітряної оборони збили над Києвом і біля міста приблизно десяток ракет, якими атакувала Росія, повідомляє у телеграмі Київська міська військова адміністрація.
«Третій масований ракетний удар по Україні за останні чотири доби. І другий – по Києву. Противник вкотре застосував крилаті ракети Х-101/Х-555/Х-55 із бортів стратегічних бомбардувальників Ту-95МС. Пуски відбулися з району Енгельса, Саратовської області. Повітряна тривога в столиці тривала понад 2 години. На Київ ракети заходили групами, з північного напрямку», – йдеться у повідомленні.
Начальник КМВА Сергій Попко повідомив, що внаслідок ракетного удару в Києві було падіння уламків в Деснянському та Шевченківському районах. У першому – уламки впали на територію лісових насаджень, в Шевченківському районі – на територію паркової зони та на територію житлової забудови, пошкоджений фасад багатоповерхового житлового будинку, без загорання.
За його даними, інформації щодо постраждалих немає.
Вночі російські військові вчергове атакували Україну, застосувавши БПЛА типу Shahed та крилаті ракети різних типів.
Останній ракетний удар у Києві стався 21 березня. За даними Повітряних сил, тоді Росія випустила по Києву дві балістичні ракети, а також 29 крилатих ракет. Їх усі збили на Київщині війська протиповітряної оборони.
Внаслідок цієї атаки в Києві постраждали 13 людей, чотирьох госпіталізували. Також, за даними міської влади, пошкоджені чотири заклади освіти, житлові й нежитлові будинки. У Київській області – четверо постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Умєров зустрівся з головою Міноборони Данії: говорили про навчання на F-16 і виробництво зброї
Міністр оборони України Рустем Умєров провів зустріч з данською делегацією на чолі з колегою Троельсом Лундом Поульсеном.
Український чиновник у телеграмі розповів, що сторони на зустрічі обговорили актуальну ситуацію на фронті, спільне оборонне виробництво та навчання пілотів ЗСУ на F-16.
У розмові у Києві з української сторони також брав участь Головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
За словами Умєрова, україно-данське оборонне співробітництво «нарощується», зокрема напрацьовується «новий уніфікований механізм інвестування в українські компанії».
Він зазначив, що «пріоритетом» у цій сфері є прямі інвестиції, спільні оборонні компанії, локалізація виробництва в Україні.
Умєров подякував данському колезі за співлідерство у наданні літаків F-16 та навчанні українських пілотів.
«Закликаю данських партнерів за можливості профінансувати навчання більшої кількості українських пілотів F-16 в інших країнах», – сказав глава Міноборони України.
Також Умєров «детально ознайомив данську делегацію із ситуацією на полі бою в Україні».
Крім того, сторони обговорили нагальні та довгострокові потреби Сил оборони.
За даними видання The New York Times, Україна може отримати до липня лише шість із приблизно 45 винищувачів F-16, обіцяних західними країнами. Очікується, що до літа цього року будуть готові 12 льотчиків – це менше, ніж повна ескадрилья. Наступна партія із восьми українських льотчиків має прибути до Данії наприкінці літа, проте неясно, коли вони розпочнуть навчання в Румунії, наголошував NYT.
Влада України неодноразово заявляла, що поява західних винищувачів в Україні може змінити ситуацію на полі бою, адже Росія має «повну перевагу в небі» на окупованих територіях.
Теракт у «Крокус Сіті». Кому він вигідний і чому довго мовчав Путін?
Теракт у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол» обростає подробицями. ФСБ Росії рапортує Володимиру Путіну про затримання нібито виконавців – але не на місці, а аж у Брянській області; очевидці розповідають, як намагалися вибратися з пастки і як неспішно ішли їм на допомогу російські силовики – хоча, як виявилося, лише за 1 кілометр від концертного залу розташовується Головне управління регіональної безпеки РФ у Московській області; а сам Путін через 18 годин уперше з'явився зі зверненням до росіян.
Станом на середину дня 23 березня, загиблих від вогнепальних поранень і отруєння продуктами горіння офіційно було – 133 (дані Слідчого комітету Росії), неофіційно – до 150 (дані різних російських медіа).
Тут ви можете почитати про весь хід подій від моменту теракту, а нижче ми аналізуємо, що усе це може означати для України і Заходу: як саме Кремль використає масштабну стрілянину у своїй політиці? Читайте про це за лінком
Зеленський щодо теракту в Росії: «Путін добу думав, як це притягнути до України»
Президент Володимир Зеленський відреагував на спроби Росії перекласти відповідальність за стрілянину в концертному залі «Крокус Сіті Хол» на Україну.
«Те, що сталося вчора в Москві, очевидно, і Путін (очільник Росії Володимир Путін – ред.), і інші покидьки просто намагаються звалити на когось іншого», – наголосив Зеленський у новому відеозверненні 23 березня.
Він зауважив, що «у кремлівських пропагандистів та керівництва РФ завжди однакові методи».
«Це вже було. І підірвані будинки були, і розстріли, і вибухи. І завжди вони звинувачують інших», – сказав президент.
Зеленський додав, що «російські окупанти прийшли на територію нашої країни, де спалюють міста, катують і ґвалтують людей, і вони ж намагаються звинуватити Україну».
«Вчора (22 березня – ред.) ще все це сталося, і ця нікчема Путін, замість того, щоб займатись своїми громадянами Росії, звертатись до них, добу мовчав – думав, як це притягнути до України», – сказав Зеленський.
При цьому він додав, що все це «абсолютно передбачувано».
«Тих сотень тисяч росіян, які зараз вбивають на українській землі, точно вистачило б, щоб зупинити будь-яких терористів. І якщо росіяни готові мовчки вмирати в «крокусах» та не ставити жодних питань своїм спецслужбам, то Путін ще не одну таку ситуацію спробує повернути на користь своїй особистій владі. Терористи завжди повинні програвати, і я дякую кожному і кожній, хто справді захищає життя!» – наголосив Зеленський.
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. 22 березня російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
Видання «Агентство» зазначає, що атака на «Крокус Сіті Хол» – найбільший у Росії теракт від часу нападу на школу в Беслані у 2004 році, коли загинули понад 300 людей.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що під час розбирання завалів у концертному залі «Крокус Сіті Хол» у місті Красногорську під Москвою кількість загиблих унаслідок теракту зросла до 133.
ФСБ заявила, нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні». Згодом цю версію підтримав і президент РФ Володимир Путін.
Володимир Путін 22 березня вперше публічно зʼявився майже через добу після теракту в концертній залі «Крокус Сіті Хол», та повʼязав дії нападників з Україною.
«Що стосується розслідування. Можна сказати наступне: всі четверо виконавців знайдені й затримані. Вони намагалися сховатися і рухалися в бік України, де, попередньо, для них було підготовлено вікно для переходу кордону», – сказав російський керівник.
У Криму пролунали вибухи: жителі скаржаться на «прильоти», окупанти кажуть про «роботу ППО»
В окупованому Росією Криму, у Севастополі, ввечері 23 березня, лунає повітряна тривога.
У телеграм-каналах місцеві жителі кажуть, що пролунало близько 10 вибухів.
Тим часом російський глава Севастополя Михайло Развожаєв каже, що в місті працює ППО. За його словами, «збито кілька повітряних цілей». Він також стверджує, що «дим у районі внутрішнього рейду, Севастопольської та Південної бухт – це військові використовують табельні засоби маскування».
Телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на підписників повідомляє про «прильоти» і пожежу в Козачій бухті, у місці розташування 810 бригади морської піхоти.
Канал повідомляє, що машини швидкої допомоги та пожежники нібито їдуть у бік Козачої бухти.
За даними каналу, «дуже сильний» вибух пролунав у районі Балаклави.
Крім того, за даними телеграм-каналу, у Сімферополі «щось сильно горить біля аеропорту».
Також із посиланням на підписників повідомляється, що «у Севастополі по кораблях приліт, на мисі Фіолент задимлення, в Інкермані стовп диму».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Росія вдарила по Харкову ракетою Х-35: пошкоджені склади і будівлі підприємства – ОГП
Російські військові у суботу, близько 17.45, завдали ракетного удару по Харкову, йдеться в повідомленні Офісу генерального прокурора.
У відомстві кажуть, що армія РФ атакувала Слобідський район міста, попередньо, із застосуванням ракети Х-35, «пошкоджень через ворожу атаку зазнали складські приміщення та будівлі підприємства».
«За фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України) правоохоронці розпочали досудове розслідування», – підсумували в ОГП.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Угруповання «ІД» взяло на себе відповідальність за напад під Москвою, а Путін згадав Україну
Кількість загиблих внаслідок теракту в підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол», за останніми даними, зросла до 133, повідомив Слідчий комітет Росії у денний час 23 березня, зазначавши, що кількість убитих може збільшитись. Пошуково-рятувальні роботи тривають.
Відповідальність за стрілянину 22 березня в Красногорську на околиці Москви взяло на себе угруповання «Ісламська держава» («ІД»). У заяві в телеграм-каналі угруповання, опублікованій його інформаційною службою Aamaq, група заявила, що напала на велике зібрання християн у Красногорську, убивши та поранивши сотні людей. Більше інформації тут
Байден затвердив бюджет США на 2024 рік
Президент Сполучених Штатів Джо Байден 23 березня підписав схвалений Сенатом законопроєкт про фінансування уряду на 1,2 трлн доларів.
Він також закликав Палату представників розблокувати проєкт закону щодо підтримки для України, Ізраїлю та Тайваню, йдеться у повідомленні пресслужби Білого дому.
Американський президент «чітко заявив», що Конгрес ще не завершив свою роботу.
«Палата представників має ухвалити двопартійний закон про додаткове фінансування», – сказав Байден, маючи на увазі законопроєкт щодо фінансування допомоги для України, Ізраїлю і Тайваню, проти погодження якого виступають республіканці.
Президент США зазначив, що підписаний 23 березня закон по бюджету, який дав можливість уникнути шатдауну, є «угодою, компромісом, що означає, що жодна зі сторін не отримала всього, чого хотіла».
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Без світла внаслідок російської атаки залишилися понад мільйон споживачів – Міненерго
Без електроенергії через російську атаку залишились понад мільйон споживачів, розповіла в ефірі телемарафону заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.
«Атака, яка була завдана росіянами вчора і сьогодні вночі (22 і 23 березня – ред.), ми бачимо, що основним їх об’єктом є енергетична система. І вчорашня їх атака була однією з наймасштабніших від початку війни, тому що одночасно було завдано значних уражень багатьом об’єктам по всій території України. Це об’єкти генерації, обʼєкти системи розподілу, системи передачі електроенергії, в результаті чого більше мільйона споживачів залишилися без електроенергії», – зазначила Гринчук.
За її словами, зараз енергетики намагаються відновити подачу електрики там, де це можливо. У багатьох регіонах це вдалося, проте в Харкові, Харківській області, регіонах, де були великі ураження, застосовуватимуться погодинні відключення, уточнила Гринчук.
«Є регіони, Харків, Харківська область, де ураження були надзвичайно великими. Тому відновити швидко не вдається. Однак ми робимо все можливе, і на сьогодні там залишаються понад 200 тисяч споживачів без електрики, за останні години заживили 50. Але у Харківській області, Харкові можливі погодинні відключення, не просто можливі, вони будуть для того, щоб забезпечити справедливий розподіл енергії до всіх споживачів», – підкреслила заступниця міністра.
Наразі, за її словами, відбувається розбір завалів, оцінка можливості відновлення, заміни обладнання.
«Шукаємо це обладнання і по всій Україні, і з партнерами співпрацюємо, будемо намагатися якомога швидше відновитися і подати електроенергію нашим споживачам», – сказала Гринчук.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня також завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
Влада Запоріжжя повідомила, що внаслідок удару по місту, який називають наймасштабнішим за рік, загинули троє людей, 14 – поранені.
Хмельницька ОВА повідомляла про двох загиблих і п’ятьох поранених внаслідок удару. Про двох постраждалих відомо на Івано-Франківщині.
У Міненерго наголосили, що цей удар – наймасштабніша атака на українську енергетику за останній час.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
За добу відбулось 64 бойових зіткнення – зведення Генштабу ЗСУ
Російські військові продовжують проводити диверсійно-розвідувальну діяльність, а найбільша кількість атак загарбників фіксується на Новопавлівському напрямку, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 23 березня.
За даними військових, протягом доби на фронті відбулось 64 бойових зіткнення.
«На Куп’янському напрямку окупанти наступальних (штурмових) дій не вели. Ворог завдав авіаудару в районі населеного пункту Кислівка Харківської області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Голубівка, Дворічна, Синьківка Харківської області», – зазначено у зведенні.
Водночас на Лиманському напрямку Сили оборони відбили 6 атак загарбників у районах населених пунктів Білогорівка Луганської області та Терни, Ямполівка, Роздолівка, Веселе Донецької області, «де ворог, за підтримки авіації, намагався прорвати оборону ЗСУ».
«На Бахмутському напрямку бійці ЗСУ відбили 11 атак ворога в районах населених пунктів Кліщіївка, Богданівка, Іванівське Донецької області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Часів Яр, Дачне та Дружба Донецької області. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилося близько 10 населених пунктів, зокрема Богданівка, Часів Яр, Кліщіївка та Андріївка Донецької області», – наголосили у ЗСУ.
У зведенні також йдеться про те, що протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 8 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки російських військових.
«Підрозділами ракетних військ ЗСУ було завдано ураження по 1 району зосередження особового складу, 4 пунктах управління, 1 засобу протиповітряної оборони, 1 артилерійському засобу та 1 станції РЛС інтервентів», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
Від ранку армія РФ понад 10 разів атакувала Дніпропетровщину, поранена жінка – ОВА
Від ранку 23 березня російські військові 14 разів атакували Дніпропетровську область, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Ворог безпілотником вдарив по Криворізькому району. Поцілив по АЗС», – написав він.
Лисак розповів, що внаслідок удару було поранено 34-річну жінку, зараз вона перебуває у лікарні в стані середньої тяжкості.
«Ворог атакував БпЛА Нікопольщину. Загалом було 10 ударів дронами-камікадзе. І ще три артобстріли. Зазначається, що потерпали сам Нікополь, Марганецька, Мирівська і Покровська громади. Пошкоджені гімназія, аптека, перукарня, оптика, підприємство», – зазначив голова ОВА.
Відомо, що через атаку сил РФ понівечені п’ятиповерхівка, 2 приватні будинки, 3 господарські споруди, також зачепило лінію електропередач.
Раніше голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак повідомляв про п’ятьох поранених через обстріл Синельниківського району, серед них – родина з чотирьох осіб. Згодом голова ОВА також уточнив, що потерпілих шестеро, серед них – 13-річна дівчинка і 15-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Якщо Росія хоче зруйнувати греблю Дніпровської ГЕС, атаки повторяться – Галущенко
У тому випадку, якщо Росія має на меті руйнування греблі Дніпровської ГЕС, атаки повторяться, зазначив в ефірі телемарафону міністр енергетики Герман Галущенко.
«Треба зрозуміти, чи це свідомий удар був по греблі, чи це просто вони не влучили в ГЕС. Якщо це свідомий удар і вони мають на меті саме руйнування греблі, ці атаки будуть повторюватися, і вони будуть атакувати саме дамбу. Тому ремонтні роботи будуть здійснюватися, важливо зрозуміти масштаб цих атак, якщо вони їх планують саме з метою руйнування греблі», – сказав Галущенко.
Наразі, за його словами, ситуація «складна», станом на цей час відбувається дефектація устаткування. Тільки після цього можливо визначити, який час потрібен для відновлення роботи ГЕС, зазначив міністр.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня також завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
Влада Запоріжжя повідомила, що внаслідок удару по місту, який називають наймасштабнішим за рік, загинули троє людей, 14 – поранені.
Хмельницька ОВА повідомляла про двох загиблих і п’ятьох поранених внаслідок удару. Про двох постраждалих відомо на Івано-Франківщині.
У Міненерго наголосили, що цей удар – наймасштабніша атака на українську енергетику за останній час.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
ОВА: російські військові скинули вибухівку з дронів на Берислав, є постраждалі
На Херсонщині у Бериславі російські військові скинули вибухівку з безпілотників, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації 23 березня.
«Унаслідок скидання вибухового предмета з дрона постраждав 31-річний чоловік. У нього мінно-вибухова травма та уламкове поранення ніг. Ще один місцевий 31-річний житель отримав струс головного мозку, множинні поранення голови, обличчя та ніг», – кажуть у пресслужбі ОВА.
У відомстві наголосили, що потерпілим внаслідок обстрілу було надано медичну допомогу.
Раніше російські війська завдали удару по селищу Червоний Маяк у Бериславському районі Херсонської області, повідомляла обласна військова адміністрація. На місцевого жителя також скинули вибухівку з безпілотника.
Крім того, 20 березня російські війська атакували автівку з цивільними на дорозі між населеними пунктами Садове й Антонівка на Херсонщині, повідомляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Внаслідок обстрілу загинули двоє чоловіків.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Кордон – лінія життя»: у Варшаві протестували проти блокади кордону
У столиці Польщі 23 березня відбулась акція під назвою «Кордон – лінія життя». Приблизно сотня польських і українських активістів біля будинку уряду протестували проти блокади кордону, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Учасники скандували «стоп блокаді кордону», «ні російській пропаганді». Також вони тримали у руках плакати з написами «Free border», «Help Ukraine Today – Keep Russia Away», «Блокада шкодить обом країнам», тощо.
Один з організаторів протесту Кароль Карпінський наголосив, що приблизно мільйон робочих місць у Польщі залежить від торгівлі з Україною і зараз ця торгівля «стоїть» через блокаду кордону.
За словами активіста, понад чверть польських підприємств, які ведуть міжнародну торгівлю, торгують з Україною, водночас Польща експортує в Україну набагато більше продуктів харчування, ніж імпортує з країни.
«Те, що зараз відбувається – це тиранія меншості, бо більшість хоче нормальних, приязних стосунків між Польщею і Україною. Більшість проти цієї блокади, яка нищить нашу економіку, наших підприємців і допомагає Путіну (президентові Росії Володимиру Путіну – ред.)», – зазначив польський активіст.
На думку присутніх на акції у Варшаві, «блокада кордону погіршила стосунки між українцями і поляками, а це на руку лише Росії».
Учасники протесту наголосили, що водії живуть на кордоні по три тижні, не мають де помитися, не можуть нормально харчуватися, фактично є заручниками ситуації.
«Ми їздили до цих водіїв, вони розповідають, що дуже деморалізовані. Вони везуть гуманітарну допомогу чи продукти в магазини, хочуть якомога скоріше це доправити, але мусять тижнями стояти у черзі. Ми не маємо нічого проти протестів, бо це демократія, але ми проти саме такої форми протесту. Через блокаду кордону наші стосунки з Польщею погіршилися і це «рука» Росії, це пропаганда Росії», – зазначила одна з організаторок протесту Катерина Челядіна.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокують всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва. За час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
Акції фермерів зі схожими вимогами також тривають в інших країнах Європи. 15 січня на протест у Берліні вийшли німецькі фермери. Вони вимагали скасування заходів економії в аграрному секторі.
В ОБСЄ засудили останню хвилю обстрілів Росією об’єктів критичної інфраструктури
Мальтійське головування в ОБСЄ засудило останню хвилю обстрілів Росією об'єктів критичної інфраструктури в Україні.
«Мальтійське головування в ОБСЄ занепокоєне нещодавньою ескалацією насильства проти України. Цілеспрямовані обстріли цивільних об'єктів та об’єктів критичної інфраструктури неприйнятні і є кричущим порушенням міжнародного права», – йдеться у повідомленні відомства у соцмережі Х.
Наголошується, що «всі держави-учасниці ОБСЄ мають зобов’язання щодо захисту цивільних осіб та поваги верховенства міжнародного права».
Мальтійське головування в ОБСЄ також висловило солідарність із цивільними, які постраждали внаслідок «безглуздого насильства» з боку РФ.
Раніше, у ніч і вранці 22 березня, російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.
Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
Вступ України до Євросоюзу. Про що свідчить урок Боснії?
На останньому саміті Європейського союзу лідери країн-членів ЄС ухвалили рішення про початок перемов щодо вступу із Боснією і Герцеговиною.
Для України це також важлива новина, тому що «група друзів Боснії» у Європейському союзі – а це такі країни, як Австрія, Італія, Угорщина, Словенія та Хорватія – навіть поставили процес європейської інтеграції України та Молдови у залежність від початку переговорів із Боснією. На цю тему статтю політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Обурливо, якщо це правда». Оглядачі про нібито заклик США до України не бомбити НПЗ Росії
Стаття видання Financial Times, у якій стверджувалося, що Сполучені Штати нібито чинять тиск на Україну, закликаючи припинити повітряні напади на російські нафтопереробні заводи (НПЗ), викликала значну реакцію серед аналітиків на Заході, на що звертає увагу Голос Америки».
У статті йшлося про те, що, згідно з джерелами газети, США тиснуть на Україну, щоб та припинила напади на російські НПЗ через те, що це може призвести до підвищення цін на пальне у світі.
На тлі одного з найпотужніших за весь час війни російських ударів по енергетичній інфраструктурі України вночі 22 березня, оглядачі розкритикували подібний тиск на Україну, якщо він справді мав місце. Читайте про це тут
На Харківщині під час артобстрілу загинув чоловік – влада
На Харківщині під час російського обстрілу загинув цивільний чоловік, повідомили в обласній військовій адміністрації у суботу, 23 березня.
«У результаті ворожого артилерійського обстрілу в Чугуївському районі загинув 72-річний чоловік. Надзвичайна подія сталася сьогодні близько 10:00 у селі Вовчанські Хутори Вовчанської громади», – йдеться в повідомленні.
Відомо також, що слідчі поліції відкрили кримінальне провадження за статтею 438 Кримінального кодексу України, пов’язане з порушенням законів та звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія втратила щонайменше 10% потужностей НПЗ через удари дронів – британська розвідка
Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари українських безпілотних літальних апаратів, відзначає 23 березня Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки.
«Ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок», – ідеться в повідомленні.
Залежно від масштабу пошкоджень, капітальний ремонт заводів може потребувати значного часу й витрат, а санкції з високою імовірністю збільшать час і вартість таких ремонтів.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
9 березня розвідка Великої Британії вже заявляла, що нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії.
Сили РФ завдали по Харкову подвійного удару, поранені 4 людей – прокуратура
Уночі 23 березня російські військові атакували безпілотниками Основʼянський район Харкова, використавши тактику подвійного удару, повідомила Харківська обласна прокуратура.
«Коли (після першого удару – ред.) на місце прибули рятувальники та поліцейські, ворог завдав повторного удару. Поранено двох працівників ДСНС та одного Нацполіції. Ударною хвилею вибило шибки та вікна в сусідніх житлових будинках. Зазнав поранення 18-річний хлопець», – ідеться в повідомленні.
Унаслідок атаки була частково зруйнована триповерхова комунальна установа, сталася пожежа на площі 150 квадратних метрів. Правоохоронці вилучили уламки трьох БПЛА, інформує прокуратура.
За процесуального керівництва Слобідської окружної прокуратури Харкова досудове розслідування розпочалося за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.