У Пентагоні відреагували на дані про атаки України на НПЗ Росії
У Міністерстві оборони США відреагували на повідомлення про атаки України на російські нафтопереробні заводи.
«Україна атакує російські нафтопереробні заводи? Подивіться, допомога, яку ми надаємо Україні, призначена для того, щоб вони захистили свою суверенну територію і повернули свою суверенну територію. Ми не надаємо жодної допомоги для використання поза цим», – сказав на брифінгу речник Пентагону генерал-майор Патрік Райдер.
Він також додав, що увага США зосереджена на тому, що Україна могла захистити себе.
Раніше у коментарі Радіо Свобода представник Головного управління розвідки Міноборони зазначив, що Україна веде оборонну війну, однак це не означає військові дії лише на її території.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Також обʼєктами атак були підприємства оборонно-промислового комплексу. Київ підтвердив причетність до частини з них.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Війська РФ прокладали маршрути БПЛА через житлові квартали – Сили оборони півдня про нічну атаку
Російські війська вночі атакували Україну дронами у дві хвилі, перша була спрямована на Запоріжжя і Дніпропетровщину, повідомили в телеграмі Сили оборони півдня.
За повідомленням, протягом понад двогодинної бойової роботи українські військові збили 9 безпілотників: 2 – на Дніпропетровщині, решту – в Запорізькій області.
«Ворог знову прокладає маршрути через житлові квартали мирних населених пунктів, внаслідок чого уламки збитих дронів спричинили пошкодження кількох приватних будинків та господарчих споруд у Запорізькому районі. Люди не постраждали», – зазначають військові.
Під час наступної хвилі противник «стрімко атакував» Одещину, спрямувавши удар на енергетичну інфраструктуру – всі 4 дрони були збиті, додають Сили оборони півдня.
Загалом, за даними Повітряних сил ЗСУ, війська РФ вночі атакували двома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 та трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» (райони пусків – Бєлгородська область РФ.), а також 13 ударними БПЛА типу Shahed-131/136 із мису Чауда (окупований Крим). Усі 13 «шахедів» збили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, РСЗВ, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Росія за добу втратила 15 танків, 73 бронемашини і 50 артсистем – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 445900 своїх військових, за минулу добу – 860, повідомляє вранці 5 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб наводить свої дані про втрати РФ військової техніки:
- танків – 7033 (+15 за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 13459 (+73)
- артилерійських систем – 11221 (+50)
- РСЗВ – 1029 (+3)
- засобів ППО – 747 (+1)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8847 (+30)
- крилаті ракети – 2059
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 14922 (+61)
- спеціальної техніки – 1849 (+4)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Голова МЗС Латвії пояснив, як забезпечити 100 мільярдів для України
Міністр закордонних справ Латвії Криш’яніс Каріньш вважає, що союзники по НАТО можуть надати Україні 100 мільярдів євро за 5 років шляхом фіксованих внесків від кожної країни-члена залежно від розміру економіки.
«Насправді найкращий спосіб – це, можливо, не домовитися про суму, а домовитися про відсоток ВВП, що стане розподілом тягаря. Отже, 0,25% для Латвії відчувається так само, як 0,25% для Німеччини чи Франції. Звичайно, від Німеччини та Франції, які мають велику економіку, це буде велика сума. Від Латвії, яка має меншу економіку, це менше грошей, але це відчуватиметься так само», – пояснив у коментарі Радіо Свобода варіант можливого механізму Криш'яніс Каріньш.
Латвія планує цього року витрати на допомогу Україні 0,25% від свого ВВП. Внесок від Німеччини становитиме 0,2% від ВВП. Водночас низка країн, таких як Франція, Італія, Іспанія витрачають лише 0,05-0,15% ВВП.
Латвійський міністр також пояснив, що наразі серед партнерів НАТО є розуміння, що потрібні нові додаткові кошти для України. За його словами, у пакеті допомоги можуть бути враховані майбутні витрати, які країни-члени збираються здійснити цього року і про які уже заявили.
Ідея з врахуванням уже наданої допомоги викликала скептицизм у деяких країнах, адже 100 мільярдів доларів на 5 років – це 20 мільярдів на рік – саме таку суму цьогоріч уже запланували виділити на військову допомогу Україні країни-члени Євросоюзу, повідомляв верховний представник ЄС Жозеп Боррель.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після 15 зустрічей з колегами у штаб-квартирі НАТО та засідання Ради Україна-НАТО висловив сумніви, що країни Альянсу зможуть реалізувати ідею з 100-мільярдною допомогою.
«Зараз НАТО намагаються зібрати 500 мільйонів доларів на рік на пакет допомоги. Тобто в нинішній моделі фінансування – шансів у цієї ініціативи нуль, бо вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати. Але, якщо вдасться вирахувати форму участі кожного в обов’язковому порядку, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію», – пояснив український міністр.
Узгодити рішення щодо пропозиції від генсека НАТО сподіваються до саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться влітку 2024 року.
«До Вашингтонського саміту ще кілька місяців. І я особисто сподіваюся, що ми нарешті зможемо домовитися про те, як це може виглядати і як це може працювати», – сказав Радіо Свобода литовський міністр Криш’яніс Каріньш.
Про пропозицію генсека НАТО створити п’ятирічний фонд для України в розмірі 100 мільярдів доларів, щоб залучити Альянс до надання зброї Києву повідомили агентства AFP і Bloomberg напередодні зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі.
Сам генсек Єнс Столтенберг пізніше підтвердив намір забезпечити довготривалу і передбачувану допомогу для України від усіх союзників, але відмовився вдаватися до подробиць щодо конкретної суми, пояснюючи, що спочатку це питання потрібно погодити з країнами-партнерами.
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулося 65 боєзіткнень, майже половина – на Бахмутському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 65 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Противник продовжує активно атакувати на Бахмутському напрямку – тут українські захисники відбили 30 атак в районах населених пунктів Білогорівка, Верхньокам’янка, Спірне, Часів Яр, Іванівське, Ступочки, Кліщіївка, Андріївка.
Ввечері 4 квітня Генштаб повідомляв про відбиття 20 російських атак на Бахмутському напрямку.
Також війська РФ не залишають спроб прорвати українську оборону на Новопавлівському напрямку – було понад 20 спроб. Сили оборони продовжують стримувати противника біля Красногорівки, Георгіївки, Костянтинівки, Новомихайлівки, Великої Новосілки та Урожайного.
За даними штабу, на Авдіївському напрямку українські захисники відбили дві російські атаки біля Первомайського та Невельського, а на Лиманському і Оріхівському напрямках – по 4 атаки біля Тернів, Ямполівки, Старомайорського та північно-західніше Вербового.
На Херсонському напрямку сили РФ не відмовляються від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом минулої доби було 5 безуспішних російських атак.
На Куп’янському напрямку протягом минулої доби противник наступальних дій не вів.
РФ вночі атакувала БПЛА, ракетами С-300 та «Іскандерами» – Повітряні сили ЗСУ
Російські війська вночі атакували Україну ударними безпілотниками, балістичними ракетами та ракетами С-300.
Як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, противник атакував двома зенітними керованими ракетами С-300/С-400 та трьома балістичними ракетами «Іскандер-М» (райони пусків – Бєлгородська область РФ.), а також 13 ударними БПЛА типу Shahed-131/136 із мису Чауда (окупований Крим).
Українські військові збили усі 13 «шахедів» у Запорізькій, Одеській та Дніпропетровській областях. Про збиття ракет не повідомляється.
Вночі у соцмережах писали про звуки вибухів на Одещині та у Харкові.
Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте останнім часом РФ почала частіше застосовувати «шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, дронів –атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Росії повідомляють про атаку БПЛА на військовий аеродром у Ростовській області
У Ростовській області Росії заявили про нічну масовану атаку безпілотників.
Губернатор області Василь Голубєв у телеграмі написав про знищення нібито 40 цілей у Морозовському районі. За його словами, внаслідок атаки пошкоджено електропідстанцію.
Місцеві телеграм-канали писали про удар БПЛА по аеродрому з тактичною авіацією в Морозовську Ростовської області. Влада офіційно цю інформацію не підтверджує.
Також влада Курської області РФ заявила про нібито збиття чотирьох «українських безпілотників» у небі над Курском.
Морозовськ – військовий аеродром у Ростовській області РФ, розташований за 3 км на південний захід від міста Морозовська. На аеродромі базується 559-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк 1-ї гвардійської змішаної авіаційної дивізії ВПС РФ (в/ч 75392 Міністерства оборони РФ). На аеродромі базуються бомбардувальники Су-24, Су-24М, Су-34.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
ISW: останні заяви Лаврова і Шойгу можуть свідчити про активізацію риторики РФ щодо переговорів
Останні заяви міністрів закордонних справ та оборони Росії Сергія Лаврова та Сергія Шойгу можуть свідчити про новий виток активізації риторики РФ щодо переговорів. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Як зауважують аналітики, Лавров використав зустріч понад 70 іноземних послів із незахідних держав, щоб засудити «мирну формулу» України, стверджуючи при цьому, що Росія готова вести переговори на вигідних для Кремля умовах.
«Лавров повторив кілька шаблонних наративів про те, що Україна несе відповідальність за розв’язання війни у 2014 році, а також про нібито причетність України до нещодавнього терористичного акту в Москві. Після зустрічі Лавров заявив журналістам, що Росія вважає, що «немає необхідності розмовляти із Зеленським», а замість цього Росія повинна вести переговори із Заходом», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни також згадають про недавню розмову міністра оборони Росії Сергія Шойгу та міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню – розмова, ймовірно, є спробою безпосередньо вплинути на нещодавні заклики Франції до Європи та Заходу надати більше військової допомоги та іншої підтримки Україні.
«Спроби Шойгу погрожувати Франції та стримувати продовження підтримки Заходом України, удаючи зацікавленість у мирних переговорах, є частиною ширшої російської інформаційної операції, спрямованої на переконання західних країн підштовхнути Україну до несприятливих і нерівноправних переговорів на умовах Росії», – вважають аналітики.
У звіті зазначається, що російські офіційні особи неодноразово безпідставно звинувачували Україну і Захід у відсутності мирних переговорів, незважаючи на численні публічні російські заяви, які свідчать про те, що Москва не зацікавлена в добросовісних переговорах з Україною
ISW продовжує вважати, що максималістські цілі Росії, які рівнозначні повній капітуляції України і Заходу, залишаються незмінними, і що будь-які російські заяви, які свідчать про те, що Росія зацікавлена в мирних переговорах, з великою часткою вірогідності є спробами змусити Захід піти на поступки в питанні суверенітету і територіальної цілісності України.
Президент України Володимир Зеленський також неодноразово заявляв, що риторика Путіна свідчить про те, що він не збирається зупинятися і «хоче нас повністю окупувати».
На пресконференції 25 лютого Зеленський укотре заявив, що не бачить можливості вести мирні переговори з Путіним, і що Україна запропонує «майданчик, на якому він (Путін – ред.) може погодитися з тим, що він програв цю війну».
У Харкові триває небезпека, російські дрони атакують кілька регіонів України
У Харкові впродовж вечора 4 квітня і ночі 5 квітня лунають звуки вибухів, повідомляють представники місцевої влади.
«У Харкові знову чутно вибухи! Будьте обережні і за можливості у безпечних місцях!» – написав у телеграм-каналі міський голова Ігор Терехов.
Після півночі про те, що вибухи тривають, повідомило «Суспільне».
Повітряні сили ЗСУ близько першої ночі 5 квітня вказали, що одна група російських дронів перебуває «на півночі Запорізької області курсом на схід», ще одна – «на Дніпропетровщині в північно-східному напрямку».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Помічники Байдена ведуть непублічні переговори зі спікером Джонсоном для допомоги Україні
Помічники президента США Джо Байдена ведуть непублічні переговори зі спікером Палати представників Конгресу Майком Джонсоном, щоб він виніс на голосування пакет допомоги Україні, повідомило 4 квітня видання Politico з посиланням на посадовців американської адміністрації.
За цими даними, президент і його команда утримувалися від надмірного тиску на спікера, даючи Джонсону простір для маневру.
Білий дім не дав офіційних коментарів після оприлюдненого 31 березня інтервʼю Джонсона телеканалу Fox News, у якому спікер висловився за те, щоб надати частину допомоги Україні як позику або спрямувати на це заморожені російські активи.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Ще у лютому спікер Палати представників Майк Джонсон відкинув схвалений Сенатом законопроєкт, але допускав голосування за «нову пропозицію».
Харків виживає під щоденними ударами російських військ: гинуть цивільні, руйнується критична інфраструктура. При чому, ударів цих агресор завдає з різних видів зброєнь: від «шахедів», С-300 та «Іскандерів» до всіляких модифікацій авіабомб. Через масований обстріл 22 березня у місті трапився блекаут, і досі діють відключення електрики, є перебої зі зв’язком та інтернетом.
Окрім збройного, місто наразі перебуває під щільним «інформаційним вогнем»: у російських ЗМІ лунають заклики зробити Харків «нежиттєздатним», заразити городян холерою та тифом; розповсюджується інформація про можливе оточення; діє фейкова розсилка із закликом до евакуації.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю CBS News (вийшло 28 березня) оголосив про запланований на кінець травня або червень контрнаступ російських військ.
Чи може стати Харків новою мішенню для наступу агресора, які плани має Кремль на це місто, і як ці плани оцінюють в Україні – аналізують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Українці ведуть боротьбу за безпеку всієї Європи – Ліпавський
Українці в опорі російській агресії борються не лише за себе, вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Про це, як повідомило 4 квітня МЗС Чехії, очільник відомства заявив на засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Брюсселі.
За повідомленням, Ліпавський «підтримав посилення ролі альянсу в координації допомоги Україні і закликав до більш інтенсивної підтримки реформ, як потрібні для майбутнього членства України в НАТО», адже «українці ведуть боротьбу за безпеку всієї Європи, і ми в цьому разом з ними».
Міністр закордонних справ також наголосив, що «Чехія добре усвідомлює, що в українців закінчується не відвага, а боєприпаси», а чеська ініціатива зібрати для України «близько 800 тисяч боєприпасів до кінця року» є успішною.
Під час Мюнхенської конференції з безпеки президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси.
До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі Канада, Данія, Франція, Норвегія, Швеція.
На початку березня чеський прем’єр Петр Фіала повідомив, що Чехії і її партнерам вдалося зібрати кошти для закупівлі першої партії в 300 тисяч артилерійських боєприпасів для України.
«Смерть убивці Путіну» – в Петербурзі заарештували дисидента Олександра Скобова
Калінінський районний суд російського міста Санкт-Петербурга відправив до СІЗО до 1 червня публіциста, колишнього радянського політвʼязня Олександра Скобова, повідомила 4 квітня «Медіазона». Засідання суду було закритим.
Скобова звинувачують у виправданні тероризму через пост про підрив Кримського мосту. 66-річного чоловіка затримали пізно увечері 2 квітня вдома у правозахисника Юлія Рибакова.
Як пише «Медіазона», у залі суду Олександр Скобов одразу вигукнув: «Слава Україні, смерть убивці Путіну. Я не бачу сенсу брати участь у цьому балагані, і єдина причина участі в цьому суді – плюнути в обличчя суду».
Адвокат Вероніка Карагодіна наполягала на тому, щоб суд обрав Скобову запобіжний захід, не повʼязаний із арештом. Вона просила долучити медичні документи, які підтверджують, що у її підзахисного діагностовано цукровий діабет, гепатит С, бронхіальну астму та глаукому. Захисниця також зазначала, що на утриманні Скобова перебуває 90-річна мати.
Раніше повідомлялося, що ухвала про порушення кримінальної справи проти учасника опозиційного Форуму вільної Росії Олександра Скобова була видана відділенням Слідчого комітету в Калінінському районі Петербурга.
У березні 2024 року міністерство юстиції Росії внесло Скобова до списку «іноземних агентів». Він підтримує Україну у війні з Росією. 31 березня в інтервʼю проєкту Радіо Свобода «Север.Реалии» Скобов заявив, що закликає допомагати російським добровольчим батальйонам, що воюють на боці України. Російська влада оголосила легіон «Свобода Росії» та «Російський добровольчий корпус» терористичними організаціями.
Олександр Скобов за радянських часів випускав у Ленінграді антиурядовий журнал «Перспективи». У СРСР його двічі відправляли на примусове лікування через участь в опозиційній діяльності. У Росії він публікувався в радикально-опозиційному виданні «Грані». Він неодноразово був гостем ефірів Радіо Свобода до включення редакції до списку так званих небажаних організацій.
Війська РФ знову завдають ударів по Харкову – влада
У Харкові чути звуки вибухів, повідомив ввечері 4 квітня міський голова Ігор Терехов.
Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов заявив, що російські війська вкотре завдають ударів і закликав перебувати в укриттях.
Подробиці поки невідомі.
У ніч на 4 квітня російські війська «Шахедами» атакували Харків. Повідомляли про удари по приватних, так і багатоквартирних житлових будинках. За останніми даними місцевої влади, загинули четверо людей, серед них є троє рятувальників, які прибули за викликом на одну із адрес і зазнали повторного удару дронами. Також постраждали 12 людей, серед яких виявилася медсестра екстреної медичної допомоги, яка разом з бригадою прибула на місце подій для надання допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони, зокрема, Харківщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В Узбекистані заборонили показ фільму про війну в Україні на фестивалі «Артдокфест-Азія»
Міністерство культури Узбекистану заборонило до показу на фестивалі документального кіно «Артдокфест-Азія» фільм режисерів Віталія Манського та Євгена Титаренка «Східний фронт», який розповідає про війну в Україні. Про це сам Манський написав у фейсбуці.
Також за вказівкою узбекистанського відомства, як стверджує Манський, заборонені всі наступні покази фестивальної програми.
«Це перший інцидент за чотири роки існування незалежного майданчика 139 Documentary Center. Здрастуй, «русский мир», – написав режисер.
Премʼєра фільму «Східний фронт» відбулася на Берлінале 24 лютого 2023 року, в першу річницю початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Стрічка розповідає про пʼятьох українців, які відвезли свої родини в глибокий тил, а самі вирушили добровольцями на фронт. У центрі картини – співрежисер фільму Євген Титаренко та його товариші з медичного батальйону «Госпітальєри», які евакуюють поранених із передової. Зйомки розпочалися в перший день вторгнення, 24 лютого 2022 року. Фільм створений за підтримки телеканалу «Настоящее время».
Фестиваль документального кіно «Артдокфест» був заснований у Москві 2007 року режисером Віталієм Манським. Однак через тиск російської влади фестиваль був перенесений у 2020 році до Риги і зараз продовжує працювати як форум балтійської та східноєвропейської документалістики.
В Узбекистані фестиваль документального кіно «Артдокфест-Азія» вперше відбувся у 2021 році в незалежній галереї 139 Documentary Center.
«9 собак, 16 котів. Шкода кидати». Чим живе прифронтовий Оріхів на Запоріжжі?
Жодної вцілілої будівлі не лишилось у нині прифронтовому місті Оріхові Запорізької області, зауважують рятувальники. Та, попри близькість до лінії зіткнення, в населеному пункті все ще залишаються місцеві, переважно пенсійного віку. Як виживають та чим живуть, дізнавалось Радіо Свобода, кореспонденти якого побували в Оріхові разом з працівниками ДСНС, які доставили до міста гуманітарну допомогу.
Сергій Шефір прокоментував заяви брата про потребу «дружити з Росією» і з критикою Зеленського
Колишній перший помічник президента України Володимира Зеленського і співзасновник «Кварталу 95» Сергій Шефір прокоментував проросійські заяви свого брата Бориса Шефіра. В інтерв’ю Радіо Свобода Борис Шефір, який нині мешкає у Німеччині, розкритикував політику Володимира Зеленського, зокрема щодо російської мови, і заявив, що з Росією «треба дружити».
Сергій Шефір у відповідь заявив, що «категорично не згоден» із позицією свого брата. Про це йдеться у заяві, яку PR-служба студії «Квартал 95» передала редакції Радіо Свобода.
«Я категорично не згоден з позицією, яку заявив мій брат в інтерв’ю вашому виданню. Росія – країна-агресор і терорист, яка розвʼязала війну проти нашої країни. Росія і персонально Путін повинні понести відповідальність за злочини, скоєні проти українців. Україні потрібен мир. І формула цього миру чітко висловлена Володимиром Зеленським. Його дії як президента України, які він робить для нашої перемоги, я підтримую як громадянин і друг», – заявив Сергій Шефір.
«Я народився у Кривому Розі, і, так склалося, що жив у російськомовному середовищі. Ця війна стала для мене поворотним моментом. Я став ще більше шанувати українську мову, а також нашу культуру й історію. Та наш історичний вибір, куди нам йти. Йти тільки до Європейського союзу і НАТО. Жодних інших альтернатив немає. Я мав честь працювати в команді президента Зеленського, перебувати з ним в Україні всі ці роки після повномасштабного вторгнення і вірю, що наша країна переможе в цій війні. Буду робити все, що можу, для цієї перемоги», – йдеться у відповіді експомічника президента, переданій редакції.
Раніше Радіо Свобода опублікувало інтерв’ю Бориса Шефіра – колишнього бізнес-партнера й соратника Володимира Зеленського.
Борис Шефір розкритикував політику Зеленського і висловив думку, що Україні «потрібно знову дружити з Росією».
«Це було б прекрасно. Звісно-звісно, потрібно дружити знову. Взагалі, потрібно дружити з усіма, і з Росією в тому числі. Путін – не вічний, він здохне – і прийдуть нормальні люди. І з ними завжди можна… Я сподіваюся, що в нас з Росією будуть прекрасні відносини, як тільки вони підлікуються від свого божевілля. Ми повинні обов’язково прийти і сказати: ні-ні, потрібно дружити», – зазначив він.
Шефір додав, що «у нас війна з Путіним, а не з Росією».
Також Шефір-старший висловив невдоволення з приводу становища російської мови і культури в Україні. «Я люблю російську мову, російську культуру... Я не можу дивитися, як руйнують пам’ятники Пушкіну в країні. Для мене це дурість. «Якби я був поруч (із Зеленським – ред.), я сказав би: давай це діло згортати і давай дружити. Але там зовсім інші установки», – сказав він.
Борис Шефір – у минулому бізнес-партнер Володимира Зеленського. На початку 2000-х він разом зі своїм братом Сергієм Шефіром і Володимиром Зеленським заснували «Студію Квартал-95».
Коли Володимир Зеленський вирішив іти у президенти, Борис Шефір брав активну участь у кампанії, був одним зі співавторів його передвиборчої програми.
Однак на відміну від брата Сергія Шефіра, який із травня 2019 року по 30 березня 2024-го був першим помічником президента, Борис Шефір не отримав ні офіційної посади на держслужбі, ні формально не долучався до політичних процесів в Україні.
Через публічні висловлювання Бориса Шефіра Офісу президента доводилося відхрещуватися від Шефіра-старшого ще в травні 2019 року.
При цьому Борис Шефір залишався в «кварталівському» бізнесі до кінця 2023 року. Тоді він вийшов зі співзасновників ТОВ «Квартал-95», а його частка перейшла брату Сергію Шефіру. І хоча, відповідно до реєстру юридичних осіб, Борис Шефір досі залишається керівником іншої компанії групи – ТОВ «Студія Квартал-95», під час інтерв’ю Радіо Свобода він заявив, що фактично відійшов від справ.
Зеленський розповів, що «вдалося стабілізувати наші позиції» на фронті
Українські військові змогли стабілізувати позиції на ділянках, де «російська армія розраховувала мати успіх», сказав у вечірньому зверненні 4 квітня президент України Володимир Зеленський.
«Вдалося стабілізувати наші позиції. Головком доповів щодо наших дій, які не дають окупанту просуватись. І в умовах дефіциту снарядів, суттєвого сповільнення у постачанні такі результати справді дуже хороші», – розповів Зеленський про результати Ставки, на якій виступав головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Також президент назвав «підлою російською тактикою» обставини нічного обстрілу Харкова, коли російські військові завдали повторного удару по рятувальниках, які прибули на місце першої атаки із застосуванням безпілотників типу «шахед».
Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ у разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць та сотень тисяч снарядів та ракет. За їхніми словами, ЗСУ потребують 4 мільйони снарядів та 2 мільйони БПЛА. До того ж Росія має достатню кількість керованих авіабомб і перевершує Україну за чисельністю армії.
За даними Генштабу ЗСУ, російські війська атакують практично на всіх напрямках фронту, найінтенсивніше – на Новопавлівському.
Раніше аналітики ISW припускали, що російське командування може зосередити свою прогнозовану наступальну операцію наприкінці весни-влітку 2024 року на заході Донецької області, сподіваючись використати стійке, але незначне просування російських сил у цьому секторі.
Через обстріл РФ села на Херсонщині 10 людей отруїлись димом – влада
У Дар’ївській громаді на Херсонщині через пожежу, яка виникла внаслідок російського обстрілу, отруїлись продуктами горіння 10 людей, повідомив 4 квітня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вночі окупанти протягом трьох годин крили вогнем село Понятівка. Після обстрілу місцеві жителі почали скаржитись на проблеми із зором та диханням», – вказано у повідомленні.
Зазначено, що до лікарні з ознаками отруєння звернулось 10 людей, їм надали медичну допомогу.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних
Чергова атака на Харків – у ніч на 4 квітня російські військові спрямували на місто близько 20 «Шахедів». Щонайменше 4 влучання відбулось у житлові будинки, від атаки загинули четверо людей. Троє з загиблих – рятувальники, які саме прибули на виклик для надання допомоги постраждалим харків’янам. Поки вони гасили пожежу – в автівку ДСНС поцілив ще один безпілотник. Наслідки атаки – дивіться у відео.