Європарламент не погоджуватиме фінансування Раді ЄС, доки Україні не дадуть Patriot – євродепутати
Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не ухвалять рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot, написав на свої сторінці у мережі Х 11 квітня євродепутат, колишній прем’єр-міністр Бельгії Гі Верхофстадт.
Під час свого виступу у Європарламенті Верхофстадт нагадав слова глави європейської дипломатії Жозепа Бореля про те, що європейські країни мають 100 батарей Patriot, а Україна просить лише сім.
Хто, коли, за чиї гроші: все, що варто знати про фортифікації для ЗСУ. Коротко
Що з оборонними укріпленнями в Україні? Чи справді їх майже не було на момент виходу з Авдіївки, як пише західна преса та деякі українські військові кореспонденти? Хто платить гроші, а хто безпосередньо зводить ці споруди? Чи є конкретний відповідальний за невчасну їхню побудову? І чи справді ситуація вже виправляється? Відповіді на основні запитання щодо українських фортифікацій шукали Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) у великій статті «Де «Лінія Зеленського»? Хто мав побудувати фортифікації і що з ними тепер». Тут ми коротко викладаємо основні висновки.
ZMINA: РФ звинувачує кримчанина в держзраді. Його вже засудили за відмову воювати проти України
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону розглядає кримінальну справу проти мешканця Криму Дениса Нарольського. Його звинувачують у державній зраді, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на правозахисну орагнізацію ZMINA.
Чоловік уже перебуває у російській в’язниці – минулого року його засудили до 9 років ув’язнення за відмову воювати проти України.
Інформація про нові судові слухання з’явилася на сайті російського суду.
За інформацією правозахисного центру «Меморіал», другу кримінальну справу стосовно Дениса Нарольського відкрили через листування у його телефоні. За російськими законами, за державну зраду чоловік може отримати покарання аж до довічного ув’язнення.
ZMINA зазначає, що Нарольський є кримчанином, а Росія застосовує тактику засудження жителів окупованих територій як своїх громадян. Це, за оцінкою правозахисників, дозволяє застосовувати більш суворі покарання та приховати реальні масштаби репресій проти українців у окупованих регіонах.
У березні 2023 року підконтрольний РФ Кримський гарнізонний військовий суд засудив військового Нарольського до дев’яти років колонії суворого режиму за частиною 3 статті 338 Кримінального кодексу РФ («Дезертирство, вчинене під час мобілізації чи воєнного стану, воєнний час чи умовах збройного конфлікту чи ведення бойових дій»).
Тоді стверджувалося, що у вересні минулого року підсудний проходив військову службу за контрактом у Севастополі. Потім він самовільно залишив військову частину та переїхав до одного із населених пунктів Криму. У січні 2023 року військового затримали.
Під час засідання підсудний визнав себе винним. Свої дії він мотивував тим, що не хотів брати участь у війні проти України.
У червні 2023 року Південний окружний військовий суд залишив вирок Нарольському чинним.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати. Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців.
Наші кореспонденти запитали в чоловіків, що вони думають про мобілізацію в Україні та закон про неї.
Суд конфіскував майно ексміністра освіти Табачника – Мін’юст
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України до колишнього міністра освіти і науки Дмитра Табачника про застосування санкції та стягнув його майно у дохід держави, повідомляє 11 квітня пресслужба міністерства.
Конфісковано частку квартири, п’ять земельних ділянок, житловий будинок та грошові активи.
Також санкції застосовані до Табачник Алли Вікторівни.
У кінці березня Міністерство юстиції інформувало, що позивається до ВАКС щодо запровадження санкції проти колишнього міністра освіти і науки України Дмитра Табачника – про це відомство заявило 25 березня.
За твердженням Мін’юсту, під час повномасштабного вторгнення Табачник координував роботу керівників окупаційних адміністрацій Херсонської та Запорізької областей у сфері охорони здоров’я, освіти, а також підготовки до проведення незаконних референдумів. А до повномасштабного російського вторгнення вів підривну діяльність проти України.
Дмитро Табачник, за даними української влади, наразі перебуває на окупованих територіях України.
Раніше Служба безпеки України повідомила, що суд заочно призначив 15 років ув’язнення ексміністру освіти і науки України Дмитру Табачнику. Його визнали винним в державній зраді, пособництві державі-агресору та порушенні законів та звичаїв війни.
Табачник публічно не коментували заочне рішення суду.
Зеленський підписав двосторонню безпекову угоду з президентом Латвії
Президенти України і Латвії Володимир Зеленський і Едгарс Рінкевичс підписали двосторонню безпекову угоду між двома країнами – про це сторони заявили 11 квітня.
Як повідомив Зеленський, угода передбачає, що Латвія надаватиме Україні військову допомогу в обсязі 0,25% від свого ВВП щороку.
«Крім того, Латвія бере на себе 10-річні зобов’язання щодо підтримки України в кіберзахисті, розмінуванні, безпілотних технологіях та безумовно сприяє нашому вступу до ЄС і НАТО», – додав він.
Президент подякував Латвії, зазначивши, що ці зобов’язання – це «саме та конкретика й прогнозованість, якої потребує наша боротьба за свободу та незалежність».
Рінкевичс також підтвердив підписання та деталі угоди, додавши, що «був радий бачити президента Зеленського знову, цього разу у Вільнюсі».
Латвія стала дев’ятою країною, яка підписала безпекову угоду з Україною. 3 квітня Зеленський підписав аналогічний документ із президентом Фінляндії Александром Стуббом під час його візиту до Києва.
Сьогодні у лікарні помер чоловік, який отримав важкі поранення після ракетних ударів по транспортно-логістичній інфраструктурі Одещини ввечері 10 квітня, повідомляє прокуратура Одеської області.
Таким чином кількість загиблих збільшилася до п’яти людей. Прокуратура почала розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Напередодні правоохоронці повідомили, що внаслідок атаки загинуло четверо людей, серед яких 10-річна дівчинка, ще 14 зазнали поранень, їх госпіталізували.
Місцева влада інформувала, що у результаті в Одеському районі пошкоджено транспортну інфраструктуру та вантажівки, що були поруч. За її даними, війська РФ атакували Одеську область балістичними ракетами, попередньо – «Іскандер-М».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Миколаєві до 4 зросло число загиблих через удар РФ – Сили оборони півдня
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Миколаєву 11 квітня зросла до чотирьох, ще п’ятеро людей постраждали, повідомили Сили оборони півдня. Такі ж дані підтвердив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Раніше було відомо про двох загиблих і чотирьох потерпілих.
«Ворог продовжує точкові балістичні удари по півдню України. Підступно вдарив серед дня по Миколаєву. За попередньою інформацією, загинули чотири цивільні особи, п’ятеро – постраждали», – йдеться в повідомленні.
За даними Сил оборони півдня, через обстріл у місті пошкоджені житлові будинки й автомобілі в приватному секторі, також зафіксовано пошкодження промислових об’єктів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Російський обстріл Гуляйполя: голова ОВА повідомив про поранену
Російська армія обстріляла місто Гуляйполе на Запоріжжі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 11 квітня.
«Росіяни обстріляли з артилерії прифронтове Гуляйполе і поранили 46-річну жінку», – заявив він.
За даними Федорова, жінка зазнала поранення, перебуваючи на подвір’ї власного будинку. Її госпіталізували.
Голова області додав, що місцева влада забезпечує евакуацію жителів Запоріжжя до більш безпечних регіонів. Він оприлюднив контакти Координаційного гуманітарного центру для запису на безкоштовну евакуацію.
В ході ранкової масованої атаки 11 квітня російські війська спрямували на Запорізьку область керовані авіаційні ракети з літаків тактичної авіації. Федоров повідомляв, що обстріл пошкодив об’єкт енергетичної інфраструктури в Запорізькому районі. Інформація про постраждалих не надходила.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН верифікувала, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Законопроєкт про мобілізацію ухвалений в цілому. Ось що він передбачає
11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону про мобілізацію, повідомили народні депутати. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних.
Що ж передбачає цей документ і коли почне діяти? Пояснюємо.
Зеленський прибув на саміт у Литву закликати до допомоги Україні після «підлих ударів» Росії
Президент України Володимир Зеленський 11 квітня прибув до столиці Литви Вільнюса на саміт Триморʼя і заявив, що проведе зустрічі зі своїми колегами з інших 12 держав-членів, щоб посилити підтримку України на тлі інтенсивних ударів Росії.
«Головне зараз – зробити все для зміцнення нашої ППО, забезпечення нагальних потреб Сил оборони України, а також консолідації міжнародної підтримки, щоб ми могли подолати російський терор», – написав Зеленський у соцмережах.
Лідери країн Центральної і Східної Європи перебувають у Вільнюсі на саміті Тримор’я.
Раніше Зеленський знову закликав союзників України надати країні більше систем протиповітряної оборони після «підлих ракетних ударів» Росії по українській енергетичній інфраструктурі.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зауважили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Напередодні головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач ЗС США в Європі Крістофер Каволі заявив, що без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди й ракети ППО.
Заява пролунала на тлі затримки з розглядом подальшої допомоги Україні в Конгресі США. Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Дві людини загинули, ще чотири поранені через обстріл РФ Миколаєва – влада
Внаслідок обстрілу військами РФ Миколаєва загинули двоє людей, четверо постраждали, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
Близько 12:20 про вибух у місті писав міський голова Олександр Сєнкевич.
Повітряні сили Збройних сил України інформували про ракетну небезпеку у Миколаївській та Херсонській областях близько 12:02. Наразі оголошено про відбій повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
В ООН верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
«Центренерго»: Трипільська ТЕС на Київщині повністю зруйнована ударом РФ
Трипільська ТЕС, що на Київщині, була повністю зруйнована російським ударом 11 квітня, повідомило «Центренерго».
«Чорний день в історії «Центренерго». Унаслідок сьогоднішньої масованої атаки, знищено всю нашу генерацію. Війська РФ повністю зруйнували Трипільську ТЕС, що на Київщині. Добре, що всі наші, хто був під час обстрілів на зміні – живі», – йдеться в повідомленні.
У «Центренерго» зауважили, що внаслідок влучань сталася масштабна пожежа у турбінному цеху, зараз на підприємстві тривають роботи з локалізації вогню.
У компанії зауважили, що Трипільська ТЕС була найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську і Житомирську області.
«Масштаби руйнувань – жахливі. Грошима це не оцінити. Це для нас найбільший виклик за всю історію підприємства. Але я переконаний – ми з ним справимося», – цитує «Центренерго» голову наглядової ради Андрія Готу.
У «Центренерго» додали, що 22 березня 2024 року вщент була знищена Зміївська ТЕС на Харківщині, а 25 липня 2022 року війська РФ окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині.
«На сьогодні ПАТ «Центренерго» втратила 100 відсотків генерації», – йдеться в повідомленні.
Тим часом, голова Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко повідомив, що всі жителі області – наразі зі світлом.
«Енергетики і всі служби оперативно відреагували на наслідки, перепідключили мережу, завдяки чому всі мешканці Київщини наразі зі світлом. Водопостачання та водовідведення в постраждалій громаді відновлене. Інші об’єкти житлової чи критичної інфраструктури в області не постраждали. Роботи з ліквідації наслідків атаки тривають», – зазначив він.
Повітряні сили ЗСУ раніше повідомили, що російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій раніше повідомили, що понад 200 рятувальників від ночі працюють на місцях ліквідації наслідків масованого обстрілу, а також понад сотня слідчих, криміналістів і вибухотехніків.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України – били по критичній інфраструктурі. По Харкову ворог випустив більше 10 ракет, у деяких районах міста відсутнє електропостачання. Ліквідація наслідків обстрілів триває також на Одещині, Львівщині, Запоріжжі та Київщині… На щастя, за оперативними даними, внаслідок сьогоднішньої атаки минулося без загиблих і потерпілих», – йдеться в повідомленні.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Верховна Рада ухвалила постанову щодо доплати 70 тисяч гривень військовим «на нулі»
Верховна Рада 11 квітня проголосувала за постанову, яка передбачає 70 тисяч гривень на місяць грошової винагороди для військових «на нулі», повідомляють народні депутати із зали засідання.
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко повідомив, що «за» проголосував 321 депутат.
Раніше з джерел Радіо Свобода стало відомо, що комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки 11 квітня ухвалив відповідну постанову.
Вона передбачає, що окрім зарплати (20-25 тисяч) і бойових (100 тисяч), військові ще мають отримувати 70 тисяч гривень.
Розробити нормативно-правові акти щодо виконання цього рішення належить Кабінету міністрів.
Раніше секретар комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко зазначав, що профільний комітет включив під час розгляду поправок до законопроєкту про мобілізацію норму про встановлення доплат у розмірі 70 тис гривень для тих, хто виконує бойові завдання на лінії першого ешелону оборони або наступу за кожні 30 днів виконання таких завдань.
Але в останній момент ця норма була прибрана, зауважив Гончаренко.
Крім того, пункт перший оприлюдненої постанови передбачає розробку законопроєкту щодо впровадження механізмів ротації та звільнення з військової служби.
Раніше Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про мобілізацію. За таке рішення проголосували 283 народні депутати.
Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 9 квітня виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію.
Як пояснили у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. За словами речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна, «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У Freedom House закликали США і Європу забезпечити поразку Росії, щоб захистити демократію у світі
Правозахисна організація Freedom House заявила, що рівень демократичного управління в Центральній Європі і Центральній Азії занепадає 20-й рік поспіль через повномасштабне вторгнення Росії в Україну і «військове завоювання» Азербайджаном Нагірного Карабаху.
У звіті, опублікованому 11 квітня, організація, яка базується у Вашингтоні, заявила, що з 29 «країн перехідного періоду» – групи, до якої входять країни колишнього Радянського Союзу і Варшавського договору – в 10 спостерігалося зниження показників демократії у 2023 році, тоді як лише у п’яти ці показники покращилися порівняно з попереднім роком.
У доповіді згадуються Росія й Азербайджан за їхні «агресивні війни». Правозахисники назвали їх двома «найяскравішими прикладами зневаги, яку сьогоднішні автократи мають до фундаментальних прав людини і плюралістичних суспільств».
«Авторитарні режими посилюють свої атаки і підривають демократичне врядування в регіоні», – сказав Майкл Абрамовіц, президент Freedom House.
«В Україні й Нагірному Карабасі ми вже бачили руйнівні наслідки авторитарної експансії, і немає підстав вірити, що на цьому вона зупиниться. Якщо демократії не діятимуть терміново й послідовно, щоб відстоювати власні інтереси й цінності, більше території буде втрачено через диктатуру і репресії», – додав він.
У звіті йдеться про те, що країнами з найнижчими «оцінками демократії» серед 29 країн є Туркменистан (1,00), Таджикистан (1,04), Азербайджан (1,07) і Росія (1,07).
Сербія показала найбільше зниження свого балу серед країн, опустившись до 3,61 з 3,79. Чим нижчий бал, тим нижчий рівень демократії в країні.
«Зниження показників [Сербії] стало результатом фальсифікації виборів, захоплення медіа державою, ослаблення влади муніципальних органів влади і років ослаблення незалежності судової системи», – заявили у Freedom House.
Україна поліпшила свої показники.
У Freedom House заявили, що успіхи в країні стали результатом прогресу уряду в розбудові судових і антикорупційних інституцій і активного розслідування хабарництва, в тому числі в армії. Оцінка України зросла до 3,43 з 3,36.
Згідно зі звітом, для того, щоб «Україна виграла на умовах України», уряди повинні підтримувати і збільшувати «дуже необхідну» військову, гуманітарну і бюджетну допомогу країні, а також конфіскувати і перепрофілювати заморожені російські активи для сприяння відбудові й підтримки України, її зусиль із побудови «довготривалої демократії».
«Доля європейської демократії зараз значною мірою залежить від готовності демократичних держав дотримуватися більш активного підходу до безпеки в регіоні, перш за все шляхом підтримки України», – сказав Майк Смелцер, співавтор звіту і старший аналітик з питань Європи та Євразії.
«Нездатність відстояти демократію в цей критичний момент зробить дорожчим стримування авторитарної експансії в майбутньому як у регіоні, так і в усьому світі. Сполучені Штати і Європа повинні діяти зараз, щоб забезпечити поразку вторгнення Москви і захистити демократичні інститути й норми в більш широкому плані», – додав він.
У звіті також йдеться про те, що країнами з найвищими «оцінками демократії» були Естонія (6,00), Латвія (5,79) і Словенія (5,79).
ВР підтримала у першому читанні законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ), повідомляють народні депутати.
За словами народного обранця від фракції «Європейська солідарність» Олексія Гончаренка ініціативу підтримали 264 депутати.
Нова редакція законопроєкту передбачає:
- відбір і подання на розгляд Прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді Директора Бюро економічної безпеки України);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців;
- директор Бюро економічної безпеки України формує нову дисциплінарну комісію
Народний депутат від «Голосу», перший заступник голови податкового комітету ВР Ярослав Железняк написав у телеграмі, що поправками передбачена обовʼязкова переатестація, а визначальний голос надається міжнародним представникам. Також Голова коаліції Давид Арахамія взяв на себе зобов’язання врахувати до другого читання зауваження бізнесу, МВФ та G7.
Раніше бізнес-асоціації випустили спільну заяву щодо законопроєкту та зазначили, що в законопроєкті відсутні:
- чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію;
- включення міжнародних експертів до кадрової комісії з переатестації всіх поточних співробітників БЕБ та комісії з відбору нових працівників БЕБ;
- посилення аналітичної функції Бюро шляхом надання безоплатного доступу для БЕБ до існуючих державних інформаційних систем;
- встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;
- надання права кадровій комісії під час переатестації кадрів керуватися обґрунтованим сумнівом, який базується на фактах, документах тощо – під час перевірки доброчесності кандидата.
Ухвалення проєкту є однією з вимог МВФ. Також посли країн G7 у лютому цього року направили листа голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, у якому наполягали, аби реформа Бюро економічної безпеки передбачала перезавантаження його керівництва на прозорому конкурсі та перевірку доброчесності інших співробітників органу.
Верховна Рада на засіданні 23 лютого не ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт про перезавантаження БЕБ, проти якого виступали посли країн G7 та українські бізнес-асоціації.
Росія вранці атакувала два підземні газосховища – «Нафтогаз»
Російська армія вранці 11 квітня завдала ракетного удару по двом підземним сховищам газу, повідомляє Національна газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
«Сховища продовжують працювати. Наразі фахівці займаються ліквідацією наслідків обстрілу. На щастя, співробітники не постраждали», – йдеться у повідомленні.
Раніше очільник Львівської ОВА Максим Козицький повідомив, що російські крилаті ракети різного класу і БпЛА атакували два обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури у Львівській області. Зокрема, обʼєкт газорозподільчої інфраструктури у Стрийському районі.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська вдосвіта 11 квітня запустили по Україні понад 40 ракет і ще близько 40 ударних дронів.
Повітряні сили Збройних сил України інформували, що всього війська РФ застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
542 дитини загинули в Україні через агресію РФ – прокуратура
В Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії станом на ранок 11 квітня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, загинули 542 дитини, щонайменше 1289 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
«9 квітня внаслідок обстрілу ворога Костянтинівки Донецької області загинув 12-річний хлопчик. 10 квітня через обстріл військами РФ Чорноморська Одеської області загинула 10-річна і постраждала 4-річна дівчинка. 10 квітня внаслідок обстрілу окупантами Липців Харківського району Харківської області загинула 13-річна дівчинка, поранення зазнав 16-річний хлопець», – йдеться в повідомленні.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні цього тижня повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Рада ухвалила закон про мобілізацію – депутати
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про мобілізацію, повідомили народні депутати від «Голосу» Ярослав Железняк і від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.
За таке рішення проголосували 283 народні депутати.
Із закону вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
7 лютого Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт про мобілізацію №10449.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець перед тим заявив, що визначив низку суперечливих норм у законопроєкті про мобілізацію. Втім, він закликав парламент ухвалити документ у першому читанні, додавши, що до другого читання зауваження від Офісу омбудсмена «можна врегулювати».
29 березня комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки завершив розгляд поправок перед другим читанням до законопроєкту про мобілізацію. Як повідомлялось, їх було понад чотири тисячі.
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 9 квітня виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію.
Як пояснили у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. За словами речника Міністерства оборони Дмитра Лазуткіна, «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
«Упродовж кількох годин російські військові атакували п’ять регіонів України»: деталі
Удосвіта 11 квітня російські війська атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України у низці областей, повідомила українська влада. Президент наголосив на критичній потребі України в ППО, додавши, що збити вдалося лише частину російських ракет і БПЛА.