Боррель: лише словами Путіна не зупинити, потрібно прискорити військову підтримку України
Після російських ракетних атак по Україні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що лише словами президента РФ Володимира Путіна не зупинити, потрібно прискорити і розширити військову підтримку України.
«Росія знову завдала удару по Україні, здійснивши варварські напади на її населення та критично важливу інфраструктуру. Лише словами Путіна не зупинити. Ми повинні надати більше військової підтримки. Сьогодні я написав міністрам закордонних справ і оборони ЄС напередодні засідання Ради ЄС у закордонних справах 22 квітня », – написав він у соцмережі Х.
За його словами, Євросоюз має прискорити і розширити військову підтримку України.
«Ми повинні надати Україні системи протиповітряної оборони для перехоплення російських ракет, захисту міст та критичної інфраструктури. Україні потрібні зенітно-ракетні батареї. Ми робимо багато. 31 мільярд євро на військову допомогу Україні, і ми підтримуємо нашу оборонну промисловість, щоб збільшити виробництво ракет і боєприпасів в Європі. Ми зробимо більше», – обіцяє Боррель.
Також голова дипломатії ЄС вважає, що Європа має розширити можливості української оборонної промисловості, а Фонд допомоги Україні відіграватиме важливу роль у закупівлі, виробництві і доставці боєприпасів.
«Я запропонував українському уряду виступити співорганізатором Українського форуму оборонної промисловості в травні. Я очікую сміливих рішень на спільному засіданні міністрів закордонних справ та оборони ЄС 22/4 за участю Дмитра Кулеби та Рустема Умерова. ЄС буде підтримувати Україну усіма можливими засобами», – додав він.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
Росія упродовж останніх тижнів активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. Зранку 11 квітня війська РФ завдали по Україні комбінованого удару дронами і ракетами.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Польща може передати Україні ракети до систем ППО радянських часів – Дуда
Польща має запаси ракет до систем протиповітряної оборони радянських часів, розглядає можливість передачі їх Україні. Про це заявив президент країни Анджей Дуда.
За його словами, він вже обговорив відповідний план із українським президентом Володимиром Зеленським.
«Cьогодні піді час двосторонньої зустрічі я та президент зеленський обговорювали певні запаси ракет, які ми досі маємо з радянських часів. Польща має їх (ракети – ред.) у своїх запасах. І ми обговорювали можливість їх передачі Україні, щоб забезпечити ППО для України. Я буду говорити з моїм міністром оборони, коли повернусь у Варшаву», – сказав він на пресконференції у Вільнюсі.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
На тлі ракетних атак Росії Україна потребує посилення протиповітряної оборони. Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба напередодні заявив, що Україна сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot, розглядає навіть варіант їх позики.
Patriot, розроблена США система протиповітряної оборони, яка коштує більше мільярда доларів за батарею, була на першому місці в списку бажаних озброєнь України після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Київ отримав свої перші батареї Patriot минулого літа, але їх недостатньо, щоб захистити всю країну від посилених повітряних атак Росії.
РФ зробила ракети і дрони невразливими? Що таке «Комета» і як їй протидіяти
Блок протидії РЕБ «Комета-М» стає все більш поширеним компонентом в російських БПЛА, ракетах та бомбах. Цифрова антена-решітка, яка має захищати системи від перешкод, став, на думку російських військових експертів, настільки ефективним, що його встановлюють у дедалі більший перелік боєприпасів – на Shahed, плануючі ФАБи, «Орлани», «Ланцети» та навіть в балістичний «Іскандер». Є блок і в найновішій російській ракеті Х-69, якою, за даними збройового видання Defence Express, Росія атакувала 11 квітня Трипільську ТЕС, повністю знищивши її.
У Росії могли б поставити цю систему на постійне виготовлення, але навіть у цій повністю російській розробці є іноземні компоненти, які в РФ вимушені закуповувати в обхід санкцій та через фірми-прокладки. Донбас Реалії пояснюють: наскільки шкідлива для українського РЕБ «Комета-М», і які варіанти розв'язання цієї проблеми?
Що таке «Комета»
«Комета-М» – це мініатюрні цифрові антени-решітки, які призначені для приймання супутникового сигналу від систем навігації GPS або ГЛОНАСС (російська супутникова навігація – ред.) навіть в умовах побудови завад від засобів РЕБ. Тобто вони характеризуються високою стійкістю до цих засобів.
CША підписали угоду про надання Україні 138 млн доларів для модернізації ППО – посол
Сполучені Штати 11 квітня підписали угоду про надання Україні 138 млн доларів для модернізації систем протиповітряної оборони, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Сьогодні ми підписали угоду про надання Україні 138 мільйонів доларів на критично важливу модернізацію систем ППО. Це фінансування допоможе підтримувати ефективність протиповітряної оборони України перед лицем невпинних атак Росії на енергетичну мережу та український народ», – написала вона в соцмережі Х.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба напередодні заявив, що Україна сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot, розглядає навіть варіант їх позики.
Дмитро Кулеба також раніше вказував на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Читайте також: Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
Patriot, розроблена США система протиповітряної оборони, яка коштує більше мільярда доларів за батарею, була на першому місці в списку бажаних озброєнь України після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Київ отримав свої перші батареї Patriot минулого літа, але їх недостатньо, щоб захистити всю країну від посилених повітряних атак Росії.
НАТО, ЄС і «заморожені» російські активи. Чи направлять ці гроші на підтримку України
Яким чином ЄС міг би перерахувати «заморожені» російські активи Україні? І чи може це відбутися уже в липні? А також, з якими викликами стикається НАТО у час 75-річчя від свого заснування?
Чи отримає Україна щось із від російських активів?
Що важливо знати:
Європейський Союз все ближче до історичного рішення про можливість використати прибуток від «заморожених» російських активів для допомоги Україні. Активи російського центрального банку заморозили невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Цінні папери та готівка, заморожені в G7, ЄС та Австралії, оцінюють приблизно у 260 мільярдів євро (282 мільярди доларів).
Активи загальною сумою у близько 210 мільярдів євро знаходяться в ЄС, переважно в Бельгії, де працює фінансова компанія, яка спеціалізується на операціях з цінними паперами – Euroclear.
У лютому Брюссель зробив перший крок, зарезервувавши прибуток, накопичений від заморожених активів. А 20 березня Єврокомісія запропонувала розпочати другий і останній крок – відправити кошти безпосередньо в Україну.
За два дні до цього міністри закордонних справ ЄС доручили головному представнику ЄС із закордонних справ Жозепу Боррелю підготувати пропозицію, яким чином це можна зробити. Жодна з 27 країн-членів поки що не заперечувала, хоча це все ще не вирішено. Лідери та офіційні особи держав-членів ЄС ще мають вивчити пропозицію Європейської комісії та дати їй одностайне зелене світло. Ймовірно дипломати та офіційні особи вже почали детально вивчати цей текст.
Глибша передісторія: у пропозиції, з якою ознайомилося «Радіо Свобода», йдеться про те, що перший крок процесу – резервування прибутку, розпочався 15 лютого цього року: «Центральним депозитаріям цінних паперів (ЦДП) заборонено розпоряджатися цими прибутками, або розподіляти їх серед акціонерів, поки [Європейська] Рада не прийме рішення щодо суми фінансового внеску, який вони мають зібрати для підтримки України».
Центральні депозитарії – це компанії, як Euroclear, які зберігають і керують цінними паперами, здійснюючи операції з ними. Вважають, що завдяки цьому кроку вдалося залучити від 2,5 до 3 мільярдів євро. Єврокомісія сподівається, що ці гроші можуть бути направлені в Україну до липня за умови згоди держав-членів. У Брюселі також сподіваються, що після цього Києву можна буде надсилати зіставні суми залежно від річних процентних ставок.
У пропозиції Борреля є низка «запевнень» для держав-членів, які стурбовані тим, що цей крок може означати конфіскацію приватної власності, оскільки приватна власність є основним правом ЄС, або тим, що це може завдати шкоди спільній для блоку валюті – євро.
У документі йдеться про те, що «отримання несподіваних і надзвичайних надходжень... не є власністю російського центрального банку, оскільки немає законодавчих або договірних положень щодо сплати відсотків власникам основної суми.
Оскільки ці надходження з’явилися лише в результаті обмежувальних заходів, очікування, що вони залишаться в центральних депозитаріїв цінних паперів та їх акціонерів, суперечить закону».
У тексту пропозиції також додається, що будь-які ретроактивні претензії з боку Москви не будуть прийняті: «Несподівані та надзвичайні доходи не можуть бути доступні центральному банку Росії відповідно до чинних правил, навіть після припинення заборони на транзакції. Відповідно, вони не є суверенними активами. А тому правила, які захищають суверенні активи, до цих доходів не застосовуються».
Погляд всередину
- Є й інші переваги, які спонукають країн-членів швидко погодитися з пропозицією: очікувані 3 відсотки прибутку від заморожених активів залишатимуться центральним депозитаріям «для забезпечення ефективності їхньої роботи».
У майбутньому компанії, що надають фінансові послуги, також зможуть тимчасово лишати собі 10% прибутку для покриття потенційних судових стягнень, оскільки є велика ймовірність, що Росія подасть на них позов. - Декілька чиновників ЄС, з якими я розмовляв раніше, применшують можливість шкоди для становища євро, як другої резервної валюти у світі. На користь цього аргументу наводять той факт, що Брюссель уже кілька місяців обмірковує цей крок, і це не мало жодного впливу на торгівлю валютою чи її вартість. Ще одним аргументом є те, що інші країни G7 також обмірковують аналогічні кроки, тому потенційного ризику може зазнати не лише євро.
- Крім того, є пропозиція Європейської комісії щодо того, як мають бути витрачені гроші. Це дає державам-членам ще більше потенційного контролю – і навіть можливість вето. Спочатку передбачалося, що гроші, одержані від прибутку, підуть на відновлення України. Але оскільки війна затягується, і ніхто не очікує, що найближчим часом розпочнеться масштабна відбудова, у пропозиції ЄС йдеться, що 90% коштів мають піти на постачання військової техніки для Києва, а решта 10% – на регулярну фінансову допомогу.
- Ці запропоновані 10 % будуть спрямовані через звичайний бюджет ЄС, тому їм не потрібне чітке зелене світло з боку будь-якої країни-члена. А 90% мають йти через Європейський фонд миру (EPF), позабюджетний механізм ЄС, який дозволив Брюсселю надсилати Україні гроші на закупівлю зброї. ЄС наразі скерував Києву 5,6 мільярдів євро (6,1 мільярдів доларів) на закупівлю зброї та артилерії за останні два роки через EPF, але протягом останніх 10 місяців не зміг затвердити транш у розмірі 500 мільйонів євро після тривалого вето Угорщини. Це вето пов'язане зі розбіжностями Будапешта та Києвом щодо чорного списку, складеного українським Національним агентством з питань запобігання корупції. Угорський банк OTP входить до цього чорного списку і названий «міжнародним спонсором війни», оскільки він продовжує вести бізнес у Росії.
- Хоча восени банк виключили зі списку, Будапешт домагався гарантій того, що це більше не повториться в майбутньому, втім він досі їх не отримав.
Нещодавно ліміт EPF підвищили на 5 мільярдів євро спеціально для України, що відкрило шлях для ще більшої кількості грошей ЄС на зброю для України. - Але правила гри не змінилися. Це означає, що національне право вето, таке як угорське, буде вирішальним фактором для майбутніх траншів. Тобто надприбуток до літа все-таки може не опинитися в Україні.
Мобілізаційний закон. Чого очікувати українцям за кордоном
Верховна Рада ухвалила проєкт закону про мобілізацію і військову службу. (Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»). Повного тексту документу у відкритому доступі наразі немає.
Однак проєкт «Ти як?» (Радіо Свобода) проаналізував окремі витяги з нього, які потрапили в публічний простір від парламентарів і поспілкувався з ними. Розповіда
Законопроєкт спрямований на те, щоб оновити дані всіх військовозобов'язаних і поставити їх на облік. У тому числі – це стосується й громадян за кордоном. Документ ще має підписати спікер парламенту і передати президенту. І вже через місяць після того, як його підпише глава держави, законопроєкт стане чинним.
Народний депутат, а також президент Комітету ПАРЄ з міграції Олексій Гончаренко опублікував основні норми законопроєкту у своєму телеграм-каналі.
Документ предбачає, що чоловіки віком 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані. Це можна зробити у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Мобілізувати у ЦНАПах не можуть, там лише уточнюють дані.
ємо, які основні зміни торкнуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном.
Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом працюватиме над окремим законопроєктом, який регулюватиме ротацію і звільнення в запас військовослужбовців, його представлять «найближчим часом», сказав речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.
«Над цими нормами (щодо ротації та звільнення в запас – ред. ) вже працювало Міноборони і планувалося, що це увійде до закону про мобілізацію. Але зважаючи на те, що такі зміни відбулися, не дослухатися до головнокомандувача було б нелогічно, бо він поінформований найбільше... Тепер ці напрацювання будуть використані. В принципі вже почалися роботи, засідання робочих груп. Спільно Міноборони і Генштаб будуть працювати над цим законопроєктом», – сказав він в ефірі національного телемарафону., – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, законопроєкт буде представлено «найближчим часом», «громадськість знатиме, на якому етапі розробка цього закону».
Верховна Рада 11 квітня ухвалила в цілому закон про мобілізацію. Із документа вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
Як пояснювали раніше у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. Повідомлялося, що «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
Четверо поліцейських зазнали травм під час гуманітарної місії на Луганщині – МВС
Четверо поліцейських зазнали акубаротравм, коли перебували з гуманітарною місією у прифронтовому селі Макіївка Сватівського району, повідомила поліція Луганської області ввечері 11 квітня.
«Попри те, що лінія фронту постійно змінюється, луганські поліцейські продовжують допомагати співгромадянам. Сьогодні жителям Макіївки та Греківки поліцейські привезли хліб та презенти від Красноріченської селищної військової адміністрації. У Макіївці, коли місцеві спілкувалися з рідними за допомогою Starlink, окупанти обстріляли населений пункт із системи залпового вогню «Град». Снаряди розірвалися поблизу селян та співробітників поліції», – ідеться в повідомленні.
Підтримка США є життєво важливою для виживання України – прем’єр Японії в Конгресі
Україна ризикує зазнати краху під натиском Росії без підтримки США, катастрофа, яка може підбадьорити Китай і спровокувати нову кризу в Східній Азії, заявив прем’єр-міністр Японії американським законодавцям 11 квітня.
У першій за дев'ять років промові на спільному засіданні Конгресу США Фуміо Кісіда закликав американців не сумніватися в «незамінній» ролі їхньої країни у світових справах і сказав, що Токіо проводить історичну військову модернізацію, щоб підтримати свого союзника.
«Сьогодні, коли ми зустрічаємося тут, я відчуваю підводну течію невпевненості серед деяких американців щодо того, якою має бути ваша роль у світі», – сказав Кісіда на спільному засіданні Палати представників і Сенату.
Щодо підтримки України, він запитав: «Без підтримки США, як довго надії України будуть руйнуватися під натиском Москви?»
Читайте також: Японський премʼєр підтвердив «непохитну підтримку» України
Цього тижня Кісіда перебуває з візитом у Вашингтоні. Японія підтримує Україну з початку російського вторгнення, приєднавшись до санкцій, а також надаючи допомогу.
Останній транш допомоги США був на початку цього року. Конгрес має на розгляді закон про продовження фінансування.
Сенат США у лютому підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Генштаб: Сили оборони відбили 15 атак РФ на Бахмутському напрямку, стільки ж – на Новопавлівському
Протягом поточної доби на фронті сталося 53 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 квітня.
На Волинському та Поліському напрямках обстановка протягом дня суттєво не змінювалася. На Куп’янському та Лиманському напрямках наступальних дій російських військ не фіксували.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 15 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка, Верхньокам’янське та Іванівське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – йдеться в зведенні.
Також 15 російських спроб наступати Сили оборони відбили на Новопавлівському напрямку – поблизу Красногорівки, Новомихайлівки та Урожайного.
Читайте також: Чоловіки у віці 18-60 років. Що за новим законом про мобілізацію мають зробити військовозобов’язані
Штаб зафіксував п’ять атак РФ на Авдіївському напрямку – поблизу Новокалинового, Уманського та Нетайлового – а також у районі Старомайорського та Роботиного на Запоріжжі.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено дві атаки на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по місцях скупчення російських військ і техніки, ще один – по російському зенітно-ракетному комплексу. Також ракетні війська уразили два райони зосередження російського особового складу.
Вранці 11 квітня проєкт DeepState повідомив, що Росія просунулась у Новомихайлівці – тепер більшу частину цього села окуповано.
Напередодні Ярослав Чепурний, пресофіцер 79-ї ОДШБр, яка тримає оборону на околицях цього села, припускав в ефірі Радіо Донбас Реалії, що агресор у разі захоплення Новомихайлівки піде далі на захід на Костянтинівку, щоб досягти дороги з Мар'їнки на Вугледар.
Росія перед на світанку 11 квітня вкотре здійснила масований ракетно-дроновий удар по цивільній інфраструктурі України. Усього по п'яти українських областях російська армія запустила понад 40 ракет і майже стільки ж дронів. Українські Сили оборони змогли збити лише частину з них через брак систем протиповітряного захисту і ракет до них. Як на це реагують західні посадовці та оглядачі. Їхні думки зібрав «Голос Америки».
«Російські терористи знову цілили саме по об’єктах критичної інфраструктури. Був черговий підлий ракетний удар по Харкову і Харківській області. Мішенню стали також об’єкти в інших областях: Київській, Запорізькій, Одеській та Львівській.
Кожен із наших сусідів у Європі, кожен з інших партнерів бачить, наскільки критичною є потреба України в ППО. Саме тут, саме зараз, саме нашою можливістю подолати російський терор світ може довести, що всі однаково сприймають терор як злочин. Якщо ж Росії буде дозволено й надалі це робити, якщо російські ракети й «шахеди» битимуть не тільки по Україні, а й по рішучості партнерів, це буде глобальним дозволом на терор.
Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – написав у телеграмі, коментуючи наслідки обстрілу, президент України Володимир Зеленський.
CША запровадили санкції проти трьох фірм із РФ – через закупівлю компонентів для Shahed
Сполучені Штати 11 квітня запровадили санкції проти трьох російських компаній, ідеться в офіційному документі Міністерства торгівлі США.
Російські компанії ОДК-СТАР, Delta Aero і «Аеросила» потрапили під обмеження через участь у закупівлі компонентів для дронів Shahed, які Росія використовує у війні проти України.
Також під санкції потрапили китайські підприємства, які «беруть участь у постачанні чіпів штучного інтелекту для програм військової модернізації Китаю», і фірми з Обʼєднаних Арабських Еміратів – за експорт товарів зі США до Ірану в обхід американських санкцій.
Литва надала для ЗСУ новий пакет допомоги
Україна отримала від Литви новий пакет допомоги, до якого увійшли антидронові гвинтівки, генератори та розкладачки, призначені для ЗСУ. Про це 11 квітня повідомило Міністерство оборони Литви.
«Підтримка України Литвою є постійною. Ми всіма способами допомагаємо Україні і шукаємо способи збільшити цю допомогу. Озброєння та обладнання, надані нами та нашими союзниками, роблять важливий внесок у боротьбу України за свободу», – сказав міністр оборони Литви Лауринас Кашчюнас.
У повідомленні нагадують, що у відповідь на запити української сторони Литва цього року вже поставила Україні боєприпаси калібру 155 мм, бронемашини М577, системи боротьби з безпілотниками, необхідне для зимового сезону обладнання та десятки тисяч комплектів теплого одягу, а також тисячі боєприпасів до протитанкових гранатометів Carl Gustaf.
У цілому Литва надала Україні військової підтримки на суму близько 610 мільйонів євро. Упродовж 2024 року вже надано підтримки приблизно на суму 84 мільйони євро.
Переговори про вступ України до Європейського союзу потрібні для європейської єдності, вважає президент Володимир Зеленський. Про це він заявив на спільному виступі з президентами Литви Ґітанасом Науседою та Польщі Анджеєм Дудою на саміті Тримор’я у Вільнюсі 11 квітня.
«Критично важливо для європейської єдності підтвердити, що Євросоюз не боїться самого себе і що НАТО не боїться власних правил: кожна демократична нація в Європі, яка поділяє та захищає спільні цінності Європи й євроатлантичного простору, заслуговує бути членом ЄС і Північноатлантичного альянсу», – сказав він.
Зеленський закликав підтвердити цей принцип реальними діями:
«Червень – це час, коли правильно буде почати фактичні перемови про вступ України в Євросоюз. Європі потрібен цей сигнал її власної сили, щоб у Путіна не було спокуси подумати, нібито Європа виявляє слабкість».
Суди в РФ більш як у половині випадків помʼякшують вироки учасникам війни проти України
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну не менш як 1130 колишніх учасників бойових дій були звинувачені в Росії у скоєнні злочинів, не повʼязаних із військовою службою – від порушень правил дорожнього руху до вбивств. Приблизно у двох третинах випадків вироки їм помʼякшили як учасникам війни, зʼясувало видання «Новая газета. Европа».
Видання розповідає про кілька випадків, коли учасники війни отримували значно мʼякші вироки, ніж зазвичай буває на практиці судів зі схожих злочинів, або й зовсім були звільнені від відповідальності. Так, за жорстоке побиття колишньої дружини, кваліфіковане судом як навмисне заподіяння шкоди здоровʼю середньої тяжкості, колишній найманець угруповання ПВК «Вагнер», який приніс до суду медаль «За взяття Бахмута», отримав штраф на суму пʼять тисяч рублів (це трохи більш як дві тисячі гривень).
Наприклад, штрафи за керування у пʼяному вигляді отримують понад 80% підсудних-військових, хоча «пересічних» людей за цією статтею засуджують до обовʼязкових робіт. За обіг наркотиків у значному розмірі штрафують 70% учасників війни, натомість цивільних росіян зазвичай відправляють у колонії.
На учасників війни, як стверджують автори розслідування, не поширюються норми кримінального кодексу щодо рецидивістів.
«Клондайк для корупціонерів із РФ»: економічна криза в окупації набирає обертів
На захоплених РФ територіях півдня України набирає обертів соціально-економічна криза, повідомляє Центр національного спротиву. Зокрема на окупованій частині Запорізької області спостерігається загострення гуманітарної ситуації. Основні фактори, які негативно впливають на рівень життя місцевого населення – це постійне зростання безробіття, високі ціни на товари широкого вжитку, а також затримки заробітних плат для працівників місцевих підприємств. Працівники скаржаться, що невиплати зарплат без поважних причин можуть сягати до двох місяців.
Чому доходи місцевого населення зменшуються, а ціни зростають? Хто, навпаки, має можливість заробляти в окупації, і чи буде Росія вкладати кошти у ці території, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Здорожчення через військових РФ»
Директор Центру стратегічного розвитку територій із Мелітополя Андрій Орлов підтвердив «Новинам Приазов’я», що ціни в окупованому регіоні справді потужно зростають. Частина місцевих жителів вже витратила всі свої заощадження, і людям доводиться шукати шляхи для виживання.
«На територіях, де присутні військові, які мають більші виплати, більше грошове забезпечення, вони сприяють, тому що ціни на ринках і в магазинах просто за умовами ринкової економіки починають зростати.
Присутність великої кількості військових, звісно, впливає на це, що дуже погано відбивається на гаманці місцевих жителів тимчасово окупованих територій. Ми спостерігаємо два роки цю тенденцію зростання цін на цих територіях», – зауважив він.
Орлов назвав вартість основних продуктів в окупації:
- м'ясо – 500 - 1000 руб /1 кг (210-420 грн);
- молоко – 35 - 120 руб/1 літр (14,7 - 50,4 грн);
- яйця – 160 руб і вище/ 1 десяток (67,2 грн);
- хліб – 20 – 60 руб (8 -25 грн);
- морква – 32-60 руб/1 кг (13,4 -25 грн);
- крупи – 60-70 руб/1 кг (25 - 29 грн);
- макарони – 40-80 руб/1 кг (16,8 - 33,6 грн);
- цукор – 60-70 руб/1 кг (25 -29 грн).
«Ситуація на цих територіях на сьогодні починає нагадувати новини з глибинки самої Росії. Тобто з депресивних регіонів РФ, де без певної підтримки держави, люди починають просто виїжджати», – сказав він.
Про зарплати та соцвиплати
Виплати заробітних плат затримують як в окупаційних бюджетних, так і комунальних установах, розповідає науковець. Він зауважив, що «бюджетна сфера фінансується лише на словах».
«На сьогодні близько трьох тисяч працівників шкіл, дитячих садків, ліцеїв, музеїв, будинків культури, комунальних закладів, установ теж не отримують заробітну плату. Тобто є певна затримка з цього приводу. Підтримка незахищених верств населення, також дуже слабка. Пенсії невеликі, за даними, які нам відомі з тих територій, на сьогодні вони мають і затримку», – каже Орлов...
Обласна влада: російські війська вдарили по ТЕЦ у Сумах
Російські війська завдали удару керованими авіаційними бомбами по Сумах, повідомила обласна військова адміністрація 11 квітня.
«11 квітня після 16 години, ворог наніс авіаційний удар КАБами по критичній інфраструктурі міста Суми – місцевій ТЕЦ», – йдеться в повідомленні.
На місці працюють відповідні служби. За попередніми даними, люди не постраждали, наслідки уточнюються.
Крім того, російська армія обстріляла Есманську громаду області зі ствольної артилерії, додає обласна влада:
«Внаслідок обстрілу поранення різного ступеня тяжкості отримали дві людини. Постраждалі доставлені до Глухівської лікарні».
Читайте також: Обстріл Білопілля: загинула жінка, поранені ще троє людей – влада
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Кулеба запропнував провести ніч у Харкові тим, від кого залежить надання Patriot Україні
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після масованої російської атаки 11 квітня знову закликав партнерів надати Україні додаткові системи Patriot.
Кулеба нагадав, що за ніч Росія випустила по Україні понад 80 ракет і безпілотників, в основному по об’єктах критичної цивільної інфраструктури. Шість із них були балістичними ракетами.
«Україна залишається єдиною країною у світі, яка стикається з балістичними ударами. Іншого місця для Patriot наразі немає», – написав Кулеба у мережі Х.
Він впевнений, що якби ті, від кого залежить забезпечення України цими системами ППО, провели хоча б одну ніч у Харкові, усі необхідні рішення були б прийняті швидко.
Раніше стало відомо, що Європарламент відмовився ухвалювати рішення щодо фінансування Ради ЄС допоки країни Євросоюзу не приймуть рішення щодо забезпечення України додатковими системами Patriot.
Російські війська в ніч на 11 квітня завдали комбінованого удару по Україні: ракетами різних типів і ударними безпілотниками, всього застосували 82 засоби повітряного нападу, з яких сили ППО збили 57.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.