Як будуть розвиватися події на Близькому Сході після ударів Ірану проти Ізраїлю, які сталися в ніч на 14 квітня? Чому авіація США та кількох інших країн брала участь в збитті іранських дронів та ракет, але така ж операція не відбувається в Україні, яка страждає від російських обстрілів тими ж іранськими «шахедами»? Як події на Близькому Сході впливатимуть на пакет допомоги США Україні та Ізраїлю? Про це програма Радіо Свобода «Свобода.Ранок» розпитала Ігоря Семиволоса, виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень.
Кабмін вважає недоцільним використання коштів на телемарафон для потреб ЗСУ
Кабінет міністрів відповів на петицію із проханням спрямувати кошти для телемарафонів на військові закупівлі – вона з’явилася на сайті уряду 15 квітня.
Петиція містила заклик «переспрямувати кошти, призначені для телемарафонів «Єдині новини» та «Фрідом», на фінансування БПЛА та пікапів для Збройних Сил України».
У відповіді Кабмін посилається на закон про національну безпеку, який передбачає, зокрема, державну політику для забезпечення інформаційної безпеки. Згідно із текстом, втілення єдиної інформаційної політики є «пріоритетним питанням національної безпеки».
«Відповідно перерозподіл зазначених у петиції видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним», – заявляє уряд.
Водночас Кабмін додає, що працює над залученням і спрямуванням ресурсів, у тому числі міжнародної допомоги, на задоволення потреб і Збройних сил та інших складових сектору безпеки і оборони.
Петиція із закликом спрямувати кошти від національного марафону новин на військові потреби з’явилася в січці 2024 року і набрала мінімальні 25 тисяч голосів на початку квітня. Наразі під нею 29 562 підписи.
Кулеба відповів на критику ударів по російських НПЗ: «треба мислити своїми інтересами»
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не бачить зв’язку між ударами по нафтопереробних заводах у Росії та ймовірними проблемами на глобальному ринку енергоносіїв – про це він заявив в ефірі національного телемарафону.
Таким чином він відреагував на попередні заяви міністра оборони Сполучених Штатів Ллойда Остіна. Кулеба зазначив, що Остін – «дуже великий друг України», який багато для неї зробив.
«Але от у цьому питанні, чесно, я не бачу причинно-наслідкового зв’язку. Коли в Росії вибухає нафтопереробний завод, ми бачимо появу проблем на російському енергетичному ринку. Але я не бачу проблем на світовому. У нас через відсутність батарей Patriot росте перелік загиблих мирних громадян. Це нікого не хвилює?» – нагадав Кулеба.
Читайте також: Російські НПЗ є «цивільними цілями» – помічниця Остіна на слуханнях у Конгресі США
Міністр також вказав на те, що удари Росії по українській енергетиці призводять до знеструмлень цивільних в Україні, а українська протиповітряна оборона потребує підтримки:
«Треба мислити своїми інтересами. Якщо партнери дають батареї Patriot завтра, але просять не робити певних речей, тоді є предмет для розмови. А якщо ми не маємо цих батарей, не маємо пакету допомоги і при цьому нас просять щось не робити, тоді немає предмету. Тоді про що говорити? Тоді кожен виживає як може».
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність – 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
Читайте також: На тлі дискусій щодо атак НПЗ Росії глава МЗС Литви нагадав, що нафтосховища нацистської Німеччини були військовою ціллю
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Міністр оборони США Ллойд Остін днями заявив, що нещодавні атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки, і закликав Україну зосередитися на військових об’єктах.
Натомість президент України Володимир Зеленський вважає, що західні партнери повинні підтримувати українські відповіді по критичних об’єктах інфраструктури на території Росії.
Битва за Донбас: головне 15 квітня (оновлюється) (рос. мовою)
По данным украинской разведки, президент России Путин дважды ставил своей армии временные рамки захвата всей территории Донецкой области: сначала до осени 2022 года; затем к 1 марта 2023 года. Не сбылся ни первый, ни второй план. Прогресс войск РФ на Донбассе с начала июля 2022 года, когда был взят Лисичанск (а значит оккупирована вся Луганская область), составил считанные километры; в сентябре 2022-го войска агрессора начали отступать; лишь в январе 2023-го им удалось захватить маленький город Соледар, а до мая – большую часть Бахмута, где, по выводам Минобороны Британии, РФ теряла одного солдата за каждые 48 сантиметров территории; и к концу февраля 2024 года – Авдеевку. С мая 2023 года Силы обороны Украины совершали наступательные операции на Бахмутском направлении, а с июня 2023-го прорвали также южный фронт – на стыке Донецкой и Запорожской областей. Однако, с октября 2023-го РФ снова перешла в атаку и на данный момент давит на востоке по трем фронтам: Авдеевскому, Купянско-Лиманскому и Бахмутскому (лишь на Угледарском ее активность сравнительно ниже), а также на юге: под Работино Запорожской области.
Битва за ключевые города региона в 2024 году продолжается. Восточный фронт – остается труднейшим. Но, несмотря на это, войска РФ находятся далеко от административных границ Донецкой области. В эфирах Радио Донбасс Реалии мы постоянно анализируем, каковы запасы оружия и тактика агрессора, каким оружием Украине помогают западные партнеры, и что еще может повлиять на наступательный потенциал Кремля.
Подписывайтесь на Телеграм-канал Донбас Реалии – эксклюзивные фото, видео и только важные новости!
Фронт по состоянию на 15 апреля:
Бахмут. Здесь, по данным украинского Генштаба, Силы обороны отбили атаки армии РФ возле Часов Яра, Нового, Клищиевки и Нью-Йорка. Проект DeepState сообщает о продвижении противника на востоке от Часов Яра.
В ночь на 13 марта DeepState заявил о захвате Богдановки. Утром в Минобороны эту информацию опровергли. Как заявили в ведомстве, штурмовые группы российских войск пробились на северную окраину села, но «Богдановка сейчас под контролем Сил обороны». Позже в этот же день аналитики отдельно отметили, что есть доказательства, подтверждающие оккупацию села.
Авиация била по Катериновке и Нью-Йорку.
Контрнаступательные действия ВСУ под Бахмутом начались 8-10 мая 2023 года. Тогда 3-я отдельная штурмовая бригада сообщила, а командующий Сухопутными войсками Украины Александр Сырский подтвердил отступление российских сил на глубину до 2-х километров; по данным 3-й ОШБ, тогда были почти полностью разгромлены две роты российской 72-й мотострелковой бригады. Дальше продвижение ВСУ происходило в районе Берховки (север) и Клищиевки (юг). 15-17 сентября, после долгой контрнаступательной кампании, Силы обороны Украины восстановила свои позиции в двух важнейших точках на юг от Бахмута: Клищиевке и Андреевке. С этого момента войска РФ перешли в наступление и на северном, и на южном флангах Бахмута.
Западный край Донецка. Генштаб сообщает, что на Авдеевском направлении агрессор атаковал вблизи Новобахмутовки, Уманского, Новокалиново, Первомайского и Нетайлово. DeepState отмечает, что агрессору удалось продвинуться возле Новобахмутовки.
На марьинском участке ВСУ продолжают сдерживать российские войска под Красногоровкой и Новомихайловкой.
Активно работала российская авиация. Авиаудары: Новобахмутовка, Очеретино, Первомайское, Новокалиново, Нетайлово, Бердичи, Уманское, Семеновка, Яснобродовка, Красногоровка, Водяное, Александрополь и Константиновка.
Лиман-Кременная-Купянск. Здесь уже несколько дней сохраняется относительное затишье. Армия РФ наступала в районе Белогоровки и Верхнекаменского. Авиаудары агрессор нанес по Купянску, Петропавловке, Подолам, Кисливке, Новосадово, Белогоровке и Серебрянскому лесничеству.
У черзі понад 600 вантажівок: Демченко про ситуацію на кордоні з Польщею
Польські фермери продовжують блокувати рух вантажівок на трьох контрольно-пропускних пунктах, пропускаючи по кілька вантажних транспортних засобів на годину, або взагалі обмежуючи рух, розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі «РБК-Україна».
За його словами, станом на сьогодні блокування здійснюється на напрямку пунктів пропуску «Ягодин», «Рава-Руська» та «Угринів».
За його словами, через «Ягодин» та «Рава-Руська» польські протестувальники за минулу добу «взагалі не пропускали вантажівки в бік Польщі».
«Через «Угринів» проїхало 19. Також через «Ягодин» вони пропускають на виїзд з Польщі вкрай малу кількість вантажівок за добу. За минулий день таких було 50. При тому, що це найбільший інфраструктурний напрямок для перетину кордону вантажними автомобілями», – зауважив речник ДПСУ.
Зеленський призначив нового заступника секретаря РНБО
Президент Володимир Зеленський звільнив Олексія Соловйова з посади заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) та призначив нового, йдеться у відповідних указах.
Відповідно до указу №228/2024, Олексія Соловйова було звільнено з посади заступника секретаря РНБО.
Новим заступником став Кононенко Андрій Валерійович.
Соловйов пропрацював на посаді заступника секретаря РНБО посаду з 25 лютого 2020 року.
Раніше, 26 березня, Зеленський звільнив Олексія Данілова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Також на сайті президента України з’явився указ №188 про призначення новим секретарем РНБО Олександра Литвиненка. Раніше Зеленський звільнив Литвиненка з посади глави Служби зовнішньої розвідки.
Олексія Данілова призначили заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони 23 липня 2019 року, секретарем – 3 жовтня того ж року. У 90-ті Данілов був мером Луганська, на президентських виборах 2004 року очолив Луганський штаб Віктора Ющенка, та пізніше став губернатором області. Два роки був народним депутатом України п’ятого скликання від Блоку Юлії Тимошенко.
Макрон сподівається на «олімпійське перемирʼя» в Україні
Президент Франції Емманюель Макрон в інтервʼю французькому каналу BFM, присвяченому 100 дням до відкриття Олімпійських ігор у Парижі, сказав, що, як і раніше, сподівається на встановлення так званого олімпійського перемирʼя в дні проведення змагань, з 26 липня до 11 серпня.
За словами Макрона, під час Ігор має бути оголошене перемирʼя у війні в Україні, а також в інших масштабних конфліктах, зокрема у Секторі Гази та Судані. За словами Макрона, він прагне «залучити багатьох партнерів» для досягнення цієї мети, серед них він згадав голову КНР Сі Цзіньпіна.
Макрон також пообіцяв гарантувати безпеку Ігор перед терористичною загрозою. «Якщо є місце, де ваш син буде в безпеці, то воно буде на Олімпіаді», – сказав французький лідер, відповідаючи на одне із запитань. Після теракту в концертній залі «Крокус Сіті Хол» поблизу російської столиці Макрон зазначав, що угруповання «Вілаят Хорасан» (афганська філія угруповання «Ісламська держава») готувало теракти також у Франції.
Прапори та фаєри: як у Тегерані вітали масований удар Ірану по Ізраїлю (фоторепортаж)
Після того, як Іран у ніч на 14 квітня завдав масованого удару по Ізраїлю дронами та ракетами, прихильники іранської влади вийшли на вулиці Тегерану з фаєрами, прапорами Палестини та Корпусу вартових Ісламської революції.
В акціях на підтримку атаки Ірану по Ізраїлю взяли участь десятки тисяч прихильників чинної влади країни під керівництвом Ібрагіма Райсі та верховного лідера аятоли Алі Хаменеї. Іран уперше в історії вдався до такого удару по Ізраїлю.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила, що «переважна більшість ракет, запущених з Ірану, була перехоплена за межами кордонів Ізраїлю».
На початку року армія Ізраїлю, як повідомляють, завдала удару по одній із будівель дипломатичного комплексу Ірану у столиці Сирії Дамаску. Внаслідок удару загинули кілька офіцерів «Корпусу вартових ісламської революції Ірану» (КВІР).
Ізраїль свою причетеність до цього удару не підтвердив і не заперечив. В Ірані ж заявили про «обов'язкову відплату».
Фото дивіться тут
Влада окупованого Бердянська повідомила про вибух у місті
У окупованому Бердянську було чути вибух, заявляє українська влада міста 15 квітня.
«Мешканці повідомляють про вибухи, які чуло все місто», – пише міська військова адміністрація.
За даними міської влади, після удару видно дим у нагірній частині Бердянська.
Читайте також: Федоров прокоментував підрив автомобіля організаторки незаконних виборів в окупованому Бердянську
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко заявив, що удар був завданий по території заводу «Південгідромаш».
З огляду на російську окупацію, редакція наразі не може незалежно перевірити ці дані.
Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.
У мережі повідомляють роботу ППО в Криму. Російська влада перекрила Керченський міст
Близько 11:30 15 квітня російська влада заявила про перекриття руху Керченським мостом, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За кілька хвилин підконтрольний РФ глава Севастополя Михайло Развожаєв оголосив повітряну тривогу в місті.
Низка телеграм-каналів повідомила про дим у районі Керченської протоки. Як стверджується, це спецзасоби маскування, які використовують російські військові.
Читайте також: Плетенчук: доля екіпажу російського Ка-27, знищеного в Криму, невідома
Також у мережі пишуть про роботу російської ППО у цьому районі. За повідомленнями, у бік півострова летить кілька груп ракет.
Редакція не може перевірити цю інформацію незалежно.
У березні голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що Росія вже не використовує Керченський міст для постачання зброї «після його ураження українськими спецслужбами».
Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні минулого року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
Через негоду є знеструмлення в 2 областях, на Харківщині тривають відключення – «Укренерго»
У Харківській області вранці були запроваджені графіки відключень, повідомляє національний оператор «Укренерго» 15 квітня:
«З 06:55 на Харківщині застосовані графіки погодинних відключень. Знеструмлено близько 240 тисяч споживачів».
У Криворізькому районі тривають ліміти споживання для промисловості.
У інших областях обмеження споживання для побутових споживачів не застосовувалися. Але «Укренерго» закликає обмежувати користування енергоємними приладами з 19 по 21 годину.
Крім того, у двох областях зафіксовані знеструмлення через негоду.
Читайте також: Якщо атаки РФ триватимуть, в Україні можуть бути обмеження електропостачання – заступниця міністра
«Через погодні умови знеструмлено 36 населених пунктів в Житомирській та Хмельницькій областях. Ремонтні бригади працюють над відновленням живлення споживачів», – заявляє компанія.
Крім того, у Одеській області триває усунення наслідків пожежі на високовольтному обладнанні, двоє населених пунктів наразі без світла.
Також через бойові дії є знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Сумській, Харківській областях.
12 квітня міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що українська енергетична система зберігає стабільність попри серію російських атак із застосуванням ракет і безпілотників. За словами міністра, найскладнішою наразі є ситуація з електропостачанням у Харкові та Харківській області, де застосовуються графіки відключень.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
ДБР завершило розслідування щодо незаконного збагачення одеського ексвійськкома на 150 млн грн
Правоохоронці завершили розслідування щодо колишнього начальника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки – про це повідомили Державне бюро розслідувань, яке веде справу, та Офіс генерального прокурора.
«Наразі за дорученням прокурора слідчий ДБР повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування та надав доступ до матеріалів для ознайомлення. Ексквоєнком перебуває під вартою», – повідомляє ОГП.
За висновками слідства, колишній військком за час перебування на посаді «набув активів на майже 150 мільйонів гривень, не маючи таких доходів». Зокрема, ДБР встановило, що після повномасштабного вторгнення члени родини посадовця придбали в Іспанії нерухомість та елітні автомобілі. Водночас офіційний спільний дохід родини не покривав цих витрат.
Читайте також: Клименко: у базах поліції є дані про сотні тисяч людей, які, можливо, ухиляються від військової служби
Окремо правоохоронці розслідують справу проти цього ж фігуранта за статтями про нез’явлення на службу та ухилення від військової служби.
Відомства не називають імені підозрюваного, але обставини вказують на колишнього голову Одеського ТЦК Євгена Борисова.
У розслідуванні «Батальйон Іспанія» журналіста Михайла Ткача, оприлюдненому 22 червня 2023 року, йдеться, що начальник Одеського обласного ТЦК та СП Євген Борисов придбав наприкінці 2022 року на іспанському курорті Марбелья віллу вартістю майже 4 мільйони євро. Як стверджується, нерухоме майно він зареєстрував не на себе, а на свою матір-пенсіонерку. За даними журналістів, дружина Борисова стала власницею офісного приміщення на головній вулиці Марбельї.
Згодом Борисова взяли під варту із заставою 155 мільйонів гривень, майно його родини заарештували.
Байден закликав Конгрес терміново схвалити допомогу Україні та Ізраїлю
Президент США Джо Байден і лідери Конгресу ввечері 14 квітня провели чергову телефонну розмову, присвячену військовій допомозі Україні та Ізраїлю – на тлі масованого удару, який Іран завдав по Ізраїлю в ніч із 13 на 14 квітня. Як ідеться в повідомленні Білого дому, президент заявив про термінову необхідність ухвалення Палатою представників законопроєкту про виділення допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню, раніше схваленого Сенатом.
Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон не виносив цей документ на голосування, оскільки він не влаштовує багатьох республіканців у Конгресі. Вони вимагають, щоб ухвалення законопроєкту було повʼязане з посиленням міграційного законодавства або зі змінами в тексті документа, зокрема, включення можливості надання Україні кредитів, а не прямої допомоги.
Після удару по Ізраїлю, у відбитті якого взяли участь у тому числі засоби ППО США, представники обох партій заявляють про необхідність терміново надати військову допомогу єврейській державі. Найшвидший шлях – ухвалити вже схвалений Сенатом законопроєкт, у якому на допомогу Ізраїлю виділяється близько 14 мільярдів доларів, а Україні понад 60 мільярдів.
У розмові з Байденом брали участь Джонсон, а також лідери республіканців та демократів у Конгресі. Усі учасники зустрічі прямо чи опосередковано закликали Джонсона винести законопроєкт на голосування вже цього тижня.
Унаслідок обстрілу Сіверська загинули четверо людей – Донецька ОВА
Четверо людей загинули внаслідок обстрілу міста Сіверськ на Донеччині, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Місто зазнало обстрілу з реактивної артилерії вчора ввечері – зараз вдалося встановити, що від цього обстрілу загинули четверо чоловіків від 36 до 86 років. Росіяни прагнуть вбити якомога більше наших людей, і єдиний спосіб убезпечити себе – евакуюватися до більш безпечних регіонів України», – відзначає керівник області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Що буде з Європою та світом в цілому, якщо Путін отримає перемогу у війні проти України? Аналітики закликають Захід оцінити загрози такої перспективи, спрогнозувати наслідки і визначитися, нарешті, що саме їм необхідно зараз робити. Про це в огляді Голосу Америки.
Новий виток дискусій запустила стаття сенатора-республіканця з Огайо Джей Ді Венса у впливовому видання New York Times, де він стверджує, що це не республіканці в Конгресі винні у тому, що Україна програє на полі бою, і що просто Україна взагалі не має можливості перемогти у цій війні, а тому найкращий варіант – думати про переговори заради закінчення війни.
Сенатора Венса називають близьким соратником Дональда Трампа, колишнього президента і провідного кандидата від Республіканської партії на цю посаду знову.
Він став одним з головних противників екстреного пакета допомоги Україні на 60 мільярдів доларів, який все ж був ухвалений Сенатом у лютому та зараз застряг у Палаті представників.
Венс каже, що голосував проти пакета допомоги Україні від США, бо він вважає, що виділених коштів все одно не вистачить, щоб Україна переломила хід війни. Адже ЗСУ, за словами Венса, бракує військових, та і зброї, яку США виробляють нині, не достатньо, щоб Україна перемогла.
Тому сенатор-республіканець радить Україні визнати, що повернення до кордонів 1991 року є «фантастичною» метою, а отже потрібно дотримуватися оборонної стратегії, зберігати дорогоцінну військову силу та готуватися до початку переговорів.
«Чим швидше американці зіткнуться з цією правдою, тим швидше ми зможемо виправити цей безлад і стати посередником у мирі», – завершує сенатор Венс свою статтю, назву якої можна було б перекласти українською як «Щось тут не складається щодо України».
Від моменту публікації цієї статті у п'ятницю (12-го квітня) низка експертів і аналітиків вже виступили із її різкою критикою...
ДСНС: двоє підлітків на Миколаївщині поранені через вибух боєприпасу
Юнак 19 років і 17-річна дівчина постраждали через детонацію снаряда в Миколаївській області, заявила Державна служба з надзвичайних ситуацій 15 квітня.
За попередніми даними рятувальників, у селі Квітневе Миколаївського району молоді люди «знайшли боєприпас, принесли його додому та хотіли з ним щось зробити». Внаслідок цього снаряд здетонував.
«Постраждалі наразі перебувають у медичних закладах. За їх життя борються лікарі», – заявляє служба.
Читайте також: На Чернігівщині автомобіль електриків підірвався на вибухівці, їх госпіталізували – голова ОВА
ДСНС застерігає, що ця місцевість залишається потенційно забрудненою мінами, оскільки громада тривалий час перебувала в зоні ведення бойових дій.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі.
Оперативне командування «Захід» очолив бригадний генерал Шведюк
Командувачем оперативного командування «Захід» призначений бригадний генерал Володимир Шведюк – про це йдеться в його зверненні на сторінці об’єднання 15 квітня.
«Дуже вдячний за довіру командуванню, яке поклало на мене цю відповідальну місію. Це велика честь і привілей, і я розумію, що воно несе за собою велику відповідальність перед вами, перед нашими військовими частинами і перед Україною», – заявив Шведюк.
Читайте також: Зеленський призначив нового заступника командувача Нацгвардії
За словами військового, командування стоїть перед «великими викликами та завданнями, які потребують нашої кропіткої роботи, відданості та професіоналізму».
«Я прагну до того, щоб наше командування стало зразком військової досконалості та тактичної майстерності. Разом ми зміцнимо нашу обороноздатність і продемонструємо непохитну відданість захисту нашої країни», – додав він.
На початку повномасштабного вторгнення Росії Шведюк був заступником командувача Сил територіальної оборони ЗСУ. Згодом, з даними медіа, він очолив штаб угруповання Об’єднаних сил.
ОК «Захід» є об’єднанням Сухопутних військ ЗСУ на восьми західних областях України.
«Влучання в центральну частину» Словʼянська – Лях про ранковий обстріл
Місто Словʼянськ Донецької області зранку 15 квітня зазнало обстрілу, повідомив голова міської військової адміністрації Вадим Лях.
«Приблизно о сьомій ранку місто обстріляли. Ракета. Влучання у центральну частину, вулиця Поштова», – сказав Лях на тлі багатоповерхівки з вибитими вікнами.
За словами голови Донецької ОВА Вадима Філашкіна, упродовж минулої доби під обстрілами були околиці Покровська, Краматорський і Бахмутський райони.
«Покровський район. В Очеретиному одна людина загинула і дві поранені, пошкоджено дві багатоповерхівки», – написав чиновник у телеграм-каналі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Основним аргументом для евакуації з Часового Яру є втрата житла – начальник МВА Сергій Чаус
У місті Часів Яр Донецької області, на яке російські війська значно посилили наступ в останні тижні, залишається приблизно 700 людей. Влада закликає їх евакуюватися, але місцеві жителі переважно погоджуються виїхати лише тоді, коли їхнє житло зруйноване. Про це Радіо Свобода («Свобода.Ранок») сказав 15 квітня начальник Часовоярської міської військової адміністрації Сергій Чаус.
«Протягом останніх тижнів ми фактично бачили невелике посилення евакуації. Щоденне не змінювалося: одна-дві, максимум три особи, але фактично щодня люди виїжджали… На жаль, основним аргументом для евакуації є руйнування житла. Ця тема, на жаль, працює стовідсотково. Тоді вже люди махають рукою і кажуть, що «все, їдемо». Але, на жаль, у цих варіантах дуже часто втрачено документи. Тому люди самі собі роблять зайвий клопіт, який потім дуже важко розібрати. А так я не бачу, щоб люди через посилення обстрілів почали дуже-дуже виїжджати», – каже Чаус.
За словами очільника міста, доставляти гуманітарну допомогу все складніше. Людей попереджають, що в якийсь момент її просто можуть не довезти.
«На цей час ще виходить. Але ми розуміємо, що все складніше. Це один момент. І другий момент, що може настати та хвилина, коли ми просто фізично не зможемо цього зробити. Це ми кажемо відкрито, попереджаємо людей. Є райони, куди ми вже не можемо виїхати через активність дронів», – каже Сергій Чаус.
На Чернігівщині автомобіль електриків підірвався на вибухівці, їх госпіталізували – голова ОВА
Автомобіль державного підприємства «Регіональні електричні мережі» підірвався на вибухівці в прикордонному районі Чернігівської області – про це повідомив 15 квітня голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні близько 6:00 у прикордонній громаді Чернігівського району на вибуховому пристрої підірвався автомобіль РЕМ», – написав він.
Читайте також: На Харківщині чоловік травмувався через підрив на міні – ДСНС
Чаус додав, що двох працівників госпіталізували. Він також закликав жителів до пильності, зокрема, в прикордонній зоні.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року в Україні 1158 втрат серед цивільного населення – 360 загиблих і 798 поранених – через міни і вибухонебезпечні залишки війни. Навесні 2023 року кількість таких втрат різко зросла, особливо це торкнулося фермерів, які працюють на землі.