У Румунії розслідують проліт дронів над обʼєктом, де НАТО будує найбільшу базу в Європі
У Румунії розпочалося розслідування обставин прольоту невідомих безпілотників над військовою авіабазою в ніч із 15 на 16 квітня, повідомляє румунська служба Радіо Свобода.
За даними Військово-повітряних сил Румунії, персонал 57-о авіабази імені Михаїла Когелничану, розташованої неподалік міста Констанца, повідомив про проліт трьох безпілотників у проміжку між 22:30 та 00:30. Вони «були невеликими, найімовірніше, комерційного типу і літали на низьких швидкостях і на невеликій висоті».
Речник міністерства оборони Румунії Константин Спіну вказав, що дрони заглушили за допомогою електроніки, щоб вони не становили небезпеки для військового об’єкта.
У зв'язку з інцидентом командування авіабази звернулося до Військової прокуратури, а військова частина ініціювала службову перевірку.
З окупованого Криму повідомляють про вибухи та пожежу на військовому аеродромі у Джанкої
Серія вибухів пролунала впродовж ночі 17 квітня в районі військового аеродрому в місті Джанкої на півночі окупованого Криму, повідомляє телеграм-канал «Астра» з посиланням на повідомлення місцевих жителів.
На обʼєкті спалахнула пожежа, подробиць про те, чи знищена якась техніка, наразі немає.
Фіала: Чехія і партнери зобов’язалися надати кошти для купівлі 500 тисяч снарядів для України
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала заявив 16 квітня, що 20 країн, які приєдналися до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських снарядів для Сил оборони України, пообіцяли надати кошти для придбання 500 тисяч боєприпасів.
«Я радий, що на даний момент близько 20 країн вже приєдналися до нашої ініціативи – від Канади, Німеччини і [від] Нідерландів до Польщі, – сказав Фіала під час виступу у Вашингтоні. – Завдяки їм ми можемо забезпечити близько 500 тисяч артилерійських боєприпасів. Ми віримо, що згодом буде більше поставок».
Виступаючи в аналітичному центрі Hudson Institute, Фіала сказав, що немає жодних причин, чому 20 країн-донорів протягом наступних 12 місяців не зможуть допомогти надати ще мільйон снарядів.
Лідери кількох комітетів Палати представників США схвалили план Джонсона щодо допомоги
Лідери чотирьох комітетів й одного підкомітету Палати представників США, представники республіканців виступили із заявою 16 квітня на підтримку плану спікера Майка Джонсона ухвалити цього тижня законопроєкти, що передбачають безпекову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню.
«Немає нічого, що було б приємнішим для наших супротивників, ніж якби Конгрес не ухвалив важливу допомогу. Спікер Джонсон підготував план, який посилить інтереси національної безпеки США в Європі, на Близькому Сході та в Індо-Тихоокеанському регіоні», – заявили очільники груп із питань збройних сил, закордонних справ, розвідки, асигнувань і асигнувань на оборону.
«Ми не можемо гаяти час, коли справа доходить до нашої національної безпеки. Нам потрібно ухвалити цей пакет допомоги цього тижня», – йдеться в заяві.
Росія: в Татарстані підлітків хочуть залучити до роботи на підприємствах оборонного комплексу
Влада російського регіону Татарстан планує залучити до роботи на підприємствах оборонного комплексу молодь і підлітків, починаючи з 14 років, пише видання «Комерсант» із посиланням на нову регіональну програму сприяння зайнятості молоді.
Проєкт документу підготував уряд регіону. Влада Татарстану пропонує спростити працевлаштування підлітків віком від 14 до 18 років і дозволити їм працювати на заводах у вільний від навчання час.
За твердженням укладачів програми, Татарстан відчуває нестачу молодих працівників через зниження рівня народжуваності в 1990-ті роки і через те, що зараз молодь вважає за краще отримувати освіту у професійних навчальних закладах і вишах замість того, щоб працювати.
Влітку минулого року журналісти видань «Протокол» і Youtube-каналу «РЗВРТ» повідомляли, що студентів коледжу в Єлабузі в Татарстані залучають до збирання іранських безпілотників «Шахед» на заводі в особливій економічній зоні. Багато хто з робітників – неповнолітні, йшлося в розслідуванні.
Шмигаль запропонував США створити наглядову раду для органу із залучення інвестицій UkraineInvest
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував партнерам із США створити наглядову раду для урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest, написав він у телеграмі за підсумками візиту до Сполучених Штатів 16 квітня.
«Туди увійдуть керівники американських компаній. Це дозволить покращити нашу співпрацю, залучити нові американські інвестиції на наш ринок та сприятиме операційній роботі американських компаній в Україні на щоденній основі», – вказано у дописі.
Шмигаль зазначив, що провів зустріч з американським бізнесом, де головною темою стало залучення американських компаній та інвестицій в Україну.
«Маємо багато перспективних проєктів. Експорто-імпортний банк США надає 3 мільярди доларів для фінансування контрактів і проєктів в Україні», – розповів прем’єр.
Також очільник уряду зазначив, що провів зустріч із представниками деяких найбільших американських компаній, які хочуть інвестувати в Україну або вже ведуть бізнес-діяльність.
За його словами, основною передумовою для покращення інвестиційного клімату є надання Україні додаткових систем ППО.
У травні 2020 Володимир Зеленський озвучив законодавчу ідею, яка згодом лягла в основу закону «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні»: інвесторам, які готові вкласти в Україну 30 мільйонів доларів і більше, за задумом президента, мали отримати державну турботу у вигляді «інвестиційної няні» – менеджера, який допомагатиме їм від імені держави.
У вересні 2021 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що ключовою інвест-нянею держави визначена установа UkraineInvest.
Офіс залучення інвестицій (UkraineInvest) – постійно діючий дорадчий орган при Кабінеті міністрів України. Він був створений постановою уряду в жовтні 2016 року з метою залучення прямих іноземних інвестицій в Україну.
Медійники вимагають усунути Гуменюк від керівництва комунікаційним напрямком ОК «Південь» – заява
Представники українських та іноземних медіа звернулися до Збройних сил України та Міністерства оборони з проханням замінити Наталю Гуменюк, яка очолює об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони півдня, повідомляє Інститут масової інформації.
У заяві до головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, міністра оборони України Рустема Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Анатолія Баргилевича йдеться про те, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини Росії в її зоні відповідальності та просять замінити її на «компетентнішу особу».
«Впевнені, що особа, яка керує комунікаціями ОСУВ під час війни, повинна вміти адекватно та професійно взаємодіяти з медіа, розуміти надзвичайну важливість висвітлення подій із фронту, необхідність документування та привернення уваги до злочинів росіян і в жодному разі не ставити невиправдані обмеження, які перешкоджають роботі журналістів», – йдеться у зверненні.
Також журналісти вимагають забезпечити доступ до районів Херсонщини, оскільки «ці території невиправдано довго блокувалися Наталією Гуменюк, що призвело до непоправних інформаційних наслідків для України».
Заяву підписали об’єднання українських медіа «Медіарух», громадська організація «Детектор медіа», а також близько 100 представників українських та іноземних медіа.
Сама Гуменюк та Оперативне командування «Південь» наразі не коментували звернення медійників.
У вересні 2022 року в інтервʼю «Детектор медіа» Гуменюк, відповідаючи на питання щодо конфліктів з журналістами, відповіла, що «завжди намагається знайти точки дотику», хоча «є випадки, коли журналісти не хочуть сприймати реалії воєнного стану, вимоги військового командування, вважаючи висвітлення (розголос) важливішим за безпекову складову, намагаючись вхопити сенсацію».
У березні 2023 року Міністерство оборони повідомило про зміни до наказу Головнокомандувача ЗСУ №73, який регулює роботу журналістів під час воєнного стану в Україні. Зокрема, змінилися правила отримання журналістами акредитації та були запроваджені спеціальні зони для перебування представників медіа. У повідомленні МО йшлося, що були враховані рекомендації Національної спілки журналістів України і профільних медійних організацій. Однак представники Медіаруху заявляли, що більшість їхніх пропозицій не врахували.
Зеленський: питання щодо онлайн-казино розгляне РНБО
Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання про онлайн-казино буде розглянуте на засіданні Ради нацбезпеки й оборони.
«Зараз готується на розгляд РНБО питання щодо загроз безпеці нашої держави, нашого суспільства через поширення онлайн-казино і неконтрольованість цієї сфери. Всі можливості в цій сфері маніпулювати людьми і шкодити інтересам суспільства мають бути й будуть заблоковані», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 16 квітня.
«Важливо сьогодні сказати й про автора відповідної петиції – петиції щодо обмеження онлайн-казино, із якої почалася дискусія зараз. Це був український воїн, молодший сержант Павло Петриченко – воїн 59-ї окремої мотопіхотної бригади. Вчора він загинув у бою. Мої співчуття рідним і близьким, усім друзям Павла», – додав президент.
29 березня цього року на сайті офіційного інтернет-представництва президента України військовий 59-ї бригади Павло Петриченко зареєстрував петицію, в якій закликав на час воєнного стану заборонити азартні ігри й доступ до онлайн-казино для військовослужбовців, заборонити рекламу азартних ігор із використанням символіки ЗСУ, а також заборонити благодійним фондам співпрацювати із учасниками грального ринку.
Петриченко мотивував це тим, що онлайн-казино набуло широкої популярності серед військових, і є випадки, коли військові витрачають на ігри все своє грошове забезпечення і навіть беруть кредити.
Президент Зеленський, реагуючи на петицію, яка набрала необхідну для розгляду кількість голосів «дуже швидко», доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифри і секретарю РНБО «зібрати всю аналітику із цього питання і запропонувати рішення».
15 квітня стало відомо про загибель автора петиції під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Армія РФ завдала авіаудару по Сумщині, поранено чоловіка – прокуратура
Унаслідок авіаудару по цивільній інфраструктурі Ямпільської громади на Сумщині поранено чоловіка, повідомляє обласна прокуратура.
Правоохоронці почали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
За даними слідства, війська РФ здійснили авіаудар 16 квітня близько 15:00.
«Унаслідок атаки ворога пошкоджено майно двох приватних підприємств, зокрема, промислові приміщення та транспортний засіб, також поранення отримав 29-річний підприємець», – вказано у повідомленні.
Напередодні російські війська пошкодили 14 осель під час обстрілу села Угроїди Сумської області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Білому домі відреагували на пропозицію Джонсона розділити допомогу Україні та Ізраїлю
У Білому домі відреагували на пропозицію спікера Палати представників Конгресу США Майка Джонсона щодо чотирьох окремих законопроєктів про фінансування потреб нацбезпеки, зокрема й про допомогу Україні.
«Ми не підтримуємо окремий законопроєкт, який фінансує лише Ізраїль, тому що Україні також потрібні боєприпаси. Важливо, щоб Палата представників просунулася цього тижня, щоб ми могли допомогти Ізраїлю, Україні, а також Південно-Тихоокеанському регіону», – сказав журналістам представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.
Водночас він сказав, що потрібно отримати більш детальну інформацію щодо пропозиції Джонсона, наголосивши, що важливо, щоб як Україна, так і Ізраїль якнайшвидше отримали необхідну безпекову допомогу.
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим та відповідним процесом внесення змін».
На тлі удару Ірану по Ізраїлю президент США Джо Байден і лідери Конгресу провели чергову телефонну розмову, присвячену військовій допомозі Україні та Ізраїлю. Як повідомляли в Білому домі, президент заявив про термінову необхідність ухвалення Палатою представників законопроєкту про виділення допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню, раніше схваленого Сенатом.
Зеленський хоче ініціювати засідання Ради Україна – НАТО щодо захисту неба
Україна зробить запит на скликання засідання Ради Україна – НАТО щодо захисту неба, постачання систем протиповітряної оборони, повідомив у вечірньому зверненні 16 квітня президент Володимир Зеленський. Коли саме буде ініційоване засідання – він не уточнив.
«Працюємо заради того, щоб отримати більше реальної допомоги. Заради того, щоб досягти справжньої рівності в захисті від терору, коли і для нас тут, в Україні, у Європі, і в інших частинах світу діятимуть однакові, справді рівні правила, коли ми стикаємося з однаковими проявами терору, однаковими ударами ракет і дронів. За ці два дні ми вже чого лише не чули. Про різні конфлікти – тут, у Європі, і на Близькому Сході, – різні рівні загроз, різний повітряний простір. Хоча однакові «Шахеди» й балістика… Про різні загрози ескалації», – заявив Зеленський.
Напередодні в Держдепартаменті США, відповідаючи на запитання про те, чому США і союзники 13 квітня захистили Ізраїль від іранських ракет і дронів, допомігши збити їх, але не роблять такого ж для України, яка регулярно потерпає від масованих російських ударів, відкинули порівняння захисту України й Ізраїлю.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Камерон пояснив, що британські війська не допомагають відбивати російські повітряні атаки оскільки країна уникає ескалації у Європі.
Президент України Володимир Зеленський, говорячи 15 квітня про дії союзників в Ізраїлі, зауважував, що партнери можуть обʼєднатися також і для захисту України.
Зеленський підписав закон про мобілізацію: як і коли будуть посилені ЗСУ?
- Атаки армії РФ можуть досягти більших успіхів, якщо США не надаватимуть допомогу Україні, пишуть аналітики Інституту вивчення війни. Без допомоги США шансів перемогти в України не буде, говорить в інтерв’ю президент України Володимир Зеленський. Він підписав закон про мобілізацію: як і коли будуть посилені ЗСУ? Чи встигне Україна підготувати військових до нового наступу Росії?
- Тим часом Палата представників Конгресу США розгляне законопроєкт щодо допомоги Україні вже цього тижня. Про це заявив спікер палати Майк Джонсон. На розгляд, за його словами, винесуть чотири окремі законопроєкти, які стосуються питань національної безпеки США та надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню. Що змінюється для України? Чому пакет допомоги розділили на окремі законопроєкти? Які шанси на те, що допомогу США Україні таки проголосують?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Умєров та Остін обговорили посилення української ППО та плани Росії
Міністр оборони України Рустем Умєров під час телефонної розмови з главою Пентагону Ллойдом Остіном обговорили необхідність посилити протиповітряну оборону України та плани військ Росії. Про це глава українського оборонного відомства написав 16 квітня на своїй сторінці у фейсбуці.
«Під час сьогоднішньої телефонної розмови в центрі уваги було обговорення планів ворога та того, як їх зірвати. Наголосив на необхідності продовжувати посилювати наше ППО та наданні Україні більше снарядів», – йдеться у дописі Умєрова.
На початку квітня Умєров та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський провели телефону розмову з Остіном під час якої «було обговорено поточну динаміку на фронті». Окрім цього йшлося про «спільне розуміння ситуації та план дій».
Сьогодні стало відомо, що спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню та про пріоритети національної безпеки.
23 березня президент Сполучених Штатів Джо Байден знову закликав Палату представників розблокувати проєкт закону щодо підтримки для України, Ізраїлю та Тайваню, йдеться у повідомленні пресслужби Білого дому. Американський президент «чітко заявив», що Конгрес ще не завершив свою роботу.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
ПАРЄ закликає передати заморожені активи РФ на відбудову України
Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно cхвалила резолюцію із закликом передати заморожені російські державні активи до нового фонду для відбудови України.
Подробиць схваленої резолюції наразі немає.
Напередодні на відкритті весняної сесії президент ПАРЄ Теодорос Русопулос заявив, що Україні потрібна підтримка, а не просто слова – їй зараз потрібні життєво важливі боєприпаси, які дозволять їй продовжувати захищати себе і захищати найважливіше право з усіх, викладених у Європейській конвенції з прав людини – право людей на життя.
«Ми не повинні вагатися в цей критичний момент підтримати Україну. Я закликаю всі європейські країни подвоїти і потроїти свої зусилля, щоб дозволити Україні дати відсіч загарбнику, відновити контроль над своїми незаконно окупованими територіями та відновити мир на основі справедливості на всій своїй землі», – сказав він.
Європейська комісія 20 березня представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України. У пропозиції йдеться про те, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.
Цю ідею обговорювали лідери ЄС, чиє одностайне схвалення потрібне для її реалізації. Однак попри її широку підтримку поміж держав-членів Євросоюзу, проти виступають Австрія та Угорщина.
Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.
В Україні зниклими вважають 37 тисяч людей – омбудсмен
В Україні майже 37 тисяч людей вважаються зниклими безвісти, повідомив 16 квітня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Це – діти, цивільні й військові. Ці цифри можуть бути значно більшими», – написав омбудсмен у фейсбуці.
Як повідомив Лубінець, це число включає близько 1700 осіб, яких Україна за допомогою Міжнародного комітету Червоного Хреста й іншим способом верифікувала як незаконно утримуваних Росією.
Підрахувати точну кількість зниклих безвісти складно, оскільки російські війська все ще окупують близько однієї п’ятої території країни, крім того, жодна сторона регулярно не оприлюднює дані про військові втрати.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, станом на березень 2024 року їй вдалося верифікували дані про загибель 10 810 цивільних і поранення 20 556 – внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Генштаб ЗСУ: протягом доби на фронті зафіксовано 50 бойових зіткнень
Протягом доби на фронті зафіксовано 50 бойових зіткнень, йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу Збройних сил України 16 квітня.
«Ворог завдав два ракетних та 43 авіаційних ударів, здійснив 39 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – вказано у повідомленні.
На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати війська РФ в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка Донецької області, де росіяни 14 разів намагався прорвати оборону ЗСУ.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 12 атак в районах населених пунктів Верхньокам’янське, Виїмка, Білогорівка, Часів Яр, Іванівське, Кліщіївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – повідомляє штаб.
Також на Авдіївському напрямку Збройні сили України відбили девʼять атак в районах населених пунктів Очеретине, Новокалинове, Бердичі, Семенівка, Нетайлове Донецької області.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру витіснити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснив 5 безуспішних атак на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – розповіли у Генштабі.
Українська спільнота просить МЗС Італії сприяти звільненню увʼязнених Росією оборонців Маріуполя
Спільнота українців в Італії звернулася до МЗС країни та особисто до міністра закордонних справ Антоніо Таяні допомогти у звільненні увʼязнених Росією українських захисників міста Маріуполя.
У Римі під час маніфестації біля Фарнесіни (МЗС) представники громади і родичі увʼязнених передали лист-звернення до керівництва зовнішньополітичного відомства Італії.
«Оскільки Італія відіграє важливу роль у міжнародній гуманітарній політиці і нині головує у групі країн «Групи семи», зважаючи на звернення Світового конгресу українців до усіх очільників країн та урядів, спільнота українців в Італії просить міністра Антоніо Таяні посприяти через міжнародні гуманітарні структури та докласти дипломатичних зусиль спільно з іншими урядами держав «Групи семи», щоб відбувся обмін полоненими між Росією та Україною (всіх на всіх)», – зачитав листа Олесь Городецький, голова Християнського товариства українців в Італії.
Серед учасників маніфестації були родичі увʼязнених українців. Харківʼянка Лілія Орел третій рік чекає з полону 28-річного сина Володимира Орла, бійця морської піхотної 36 бригади 501 батальйону. Він захищав Маріуполь на заводі Ілліча і нині перебуває у Макіївській виправній колонії: росіяни засудили військового до 12 років неволі.
«Я не пропускаю жодної акції, просимо італійську владу і суспільство, щоб звертали на нас увагу і допомогли звільнити наших хлопців саме з Маріуполя», – сказала мати полоненого для Радіо Свобода.
Підтримати заклики українських активістів прийшли представники італійської опозиційної партії Europa+. У коментарі для Радіо Свобода партієць Андреа Массароні висловив переконання, що італійський уряд може і повинен докладати більше зусиль для дієвішої підтримки Києва, а не лише робити декларативні заяви.
«Урядовці могли б запропонувати відправку систем протиповітряної оборони для захисту українських міст, тобто збільшити військову підтримку України та задіяти усі дипломатичні канали для звільнення полонених», – зауважив політик Массароні.
Акція в Римі відбулася з нагоди других роковин російської окупації міста Маріуполь в Донецькій області й взяла у полон понад 2 тисячі військових та захисників українського міста. Нині чимало цих полонених перебувають у вʼязницях в Росії та на окупованих нею українських територіях. За свідченнями раніше звільнених бійців, у російському полоні люди потерпають від голоду, тортур та відсутності медичної допомоги.
8 лютого між Україною і Росією відбувся обмін полоненими, в ході якого додому повернули 100 українців, за словами президента Володимира Зеленського, більшість із них – захисники Маріуполя. Загалом в ході обмінів, за його даними, звільнили 3 135 полонених.
Командир бригади спеціального призначення «Азов» Денис Прокопенко наприкінці січня вказував на те, що понад 900 «азовців», які обороняли Маріуполь, залишаються в полоні, і військові цієї бригади майже не потрапляють у списки на обмін.
Україна та Іспанія обговорили безпекову угоду – ОП
Україна та Іспанія провели черговий раунд переговорів щодо укладення двосторонньої безпекової угоди на виконання декларації G7, йдеться на сайті президента 16 квітня.
«Радий відзначити, що угода з Іспанією матиме низку особливостей порівняно з іншими подібними угодами, зокрема у зв’язку з тісними відносинами Іспанії з країнами Середземномор’я, Латинської Америки та Африки», – зауважив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Вказано, що делегації узгодили графік переговорів з метою підписання угоди.
Раніше девʼять безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи», уже підписали з Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією,Нідерландами, Фінляндією, Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
Литва проведе цикл військових навчань за участю понад 20 тисяч солдатів – Збройні сили
У квітні-червні у Литві проведуть цикл військових навчань, у яких візьмуть участь понад 20 тисяч литовських та союзних солдатів, повідомляють 16 квітня Збройні сили Литви.
«Метою навчань є перевірка регіональних оборонних планів НАТО, схвалених на Вільнюському саміті, забезпечення швидкої передислокації сил з однієї країни в іншу та демонстрація чіткого сигналу противнику про тверду рішучість і відданість членів НАТО до колективної оборони», – повідомляють литовські військові.
За словами командувача Збройних сил Литви генерала Валдемараса Рупшиса, ці навчання будуть одними з найбільших за період незалежності країни.
«Це давно спланована військова підготовка Литви та її союзників, яка відображає прямий обов’язок армії тренуватися та бути готовою», – сказав Рупшис.
21-26 квітня відбудуться спільні польові тактичні навчання Литви та Польщі з авіаційним елементом «Brave Griffin 24/II», у яких також візьмуть участь союзники зі Сполучених Штатів Америки (США) та Португалії.
З 22 квітня по 10 травня відбудуться одні з найбільших національних навчань, в ході яких литовські збройні сили і всі державні установи будуть тренуватися для переходу від миру до війни, вказано на сайті Збройних сил.
З 19 по 24 квітня навчання проводитимуться у Литві збройними силами США в центральній і східній частинах Європи. У них візьмуть участь близько 600 американських солдатів і 120 підрозділів.
Також 23 квітня розпочнуться масштабні навчання німецького Бундесверу для яких будуть передислоковані понад 3 тисячі німецьких солдатів та 200 одиниць військової техніки, зокрема танки «Леопард», БМП «Пума» та «Боксер».
4-20 червня будуть організовані найбільші навчання НАТО в Балтійському морі «Baltops 2024». Вони спрямовані на підготовку морської безпеки в регіоні.
Раніше країни НАТО розпочали найбільші навчання з часів Холодної війни, які триватимуть до кінця травня – Steadfast Defender 2024. Як зазначає німецьке видання Bild, востаннє НАТО проводило настільки масштабні навчання у 1988 році. Тоді в них брали участь 125 тисяч військовослужбовців. Навчання пройдуть на території Німеччини, Польщі та країн Балтії.
Сценарій навчань передбачає, що війська НАТО відбивають російську агресію проти одного з членів альянсу. Змодельований супротивник – це коаліція на чолі з Росією.
Колишня заступниця генерального секретаря НАТО назвала аргументи, чому Україна стане членом НАТО
Роуз Ґоттемюллер, колишня американська дипломатка, яка працювала заступницею генерального секретаря НАТО з жовтня 2016-го до жовтня 2019 року. До цього Ґоттемюллер майже п’ять років обіймала посаду заступниці міністра з контролю над озброєннями та міжнародної безпеки в Держдепартаменті США. У той час Ґоттемюллер – експертка з російських оборонних і ядерних питань – була головною учасницею переговорів США з Росією про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ).
В інтерв’ю грузинській службі Радіо Свобода Ґоттемюллер сказала, що НАТО перебуває у надзвичайно хорошому стані в 75-ту річницю свого заснування. За її словами, Північноатлантичний альянс впорався з викликом повномасштабного вторгнення Росії в Україну, надавши Україні зброю та іншу оборонну техніку. Вона також зауважила, що Україну як «фактор безпеки» (net security provider – ред.) з часом приймуть до альянсу.