Доступність посилання

Дніпро. Наслідки російської атаки
Дніпро. Наслідки російської атаки

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Будеш на нас працювати чи сядеш». Кримський татарин про тортури ФСБ, які він пережив у Криму

Катування в Росії це звичайне явище, заявив в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії кримчанин, кримськотатарський активіст Рінат Параламов. Він розповів, що сам пережив тортури, побиття і знущання в управлінні ФСБ Росії в окупованому Росією Криму. Параламов заявив, що його били кілька годин, використовували струм. А щоб кримчанин не кричав, за його словами, рота зав’язали рушником і тягнули, як за вуздечку. Не витримавши тортур, Рінат погодився та підписав усі папери, які йому дали співробітники ФСБ. Згодом кримчанин оприлюднив усе те, що він пережив.

«Я вже думав, [що] все, почав молитися. І перестав кричати. Штани були стягнуті, сідниці відкриті, вони капнули щось і почали розповідати, що є такі моменти, як трубу засовують, колючий дріт у трубу, нутрощі назовні вивертають і потім палицею ґвалтують. Гель капнули холодний на сідницю і сказали: «Зараз ми будемо це все практикувати. Ти згоден? Ні?» – це лише одна цитата з драматичної сповіді Ріната Параламова журналістам Крим.Реалії.

Які методи застосовують російські спецслужби проти кримчан, а також розповідь Ріната про його життя в окупованому та анексованому Росією Криму, про його участь в акціях солідарності з арештованими співвітчизниками, затримання російськими силовиками, страшні, просто шокуючі подробиці від Ріната Параламова про катування у ФСБ, про його втечу з Криму і подальші дії російських силовиків – читайте тут історію кримського татарина, який після тортур ФСБ зміг утекти з Криму.

Україна завдала «скоординовану серію ударів» по авіації та ППО РФ – ISW

Українські удари по російських цілях в окупованому Криму та на території РФ являють собою «досить скоординовану та широкомасштабну серію ударів, спрямовану саме проти російської авіації, протиповітряної оборони та засобів радіолокаційного виявлення». Такого висновку у своєму новому звіті дійшли експерти американського Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики відзначають, що в ніч із 16 на 17 квітня українські військові завдали удару по російському військовому аеродрому в окупованому Джанкої. Геолокаційні кадри, опубліковані 16 квітня, демонструють вибухи на аеродромі, де базується російський 39-й окремий вертолітний полк. Російські бойові й транспортні вертольоти надають російським військам відчутні переваги і є законними військовими цілями, нагадують аналітики.

Також, за повідомленням Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, 17 квітня українські безпілотники атакували 590-й окремий радіотехнічний вузол військової частини 84680, розташований в російському місті Ковилкіно в регіоні Мордовія.

Крім того, ГУР заявило 17 квітня, що російський вертоліт Мі-8 був знищений на аеродромі «Кряж» у Самарі. ГУР публікує відеозапис пожежі, натякаючи, що може бути причетним до цього удару.

Російські кампанії з впливу на вибори в США зосередилися на критиці підтримки України – Microsoft

Компанія Microsoft заявила 17 квітня, що за останні два місяці відзначено активізацію російських онлайн-кампаній із впливу на майбутні президентські вибори в США.

За повідомленням, пов’язані з Росією акаунти розповсюджують контент, що викликає розбіжності, звернений до американської аудиторії. Зокрема, наростає критика американської підтримки, адресованої Україні, йдеться у звіті дослідників, які працюють у Microsoft.

На думку авторів звіту, активність Росії не така інтенсивна, як під час попередніх виборів у США 2016 і 2020 року, але найближчими місяцями вона може посилитися.

«Росія глибоко інвестувала в підрив підтримки України з боку США. Російські операції впливу набрали обертів за останні два місяці. Центр аналізу загроз Microsoft відстежив щонайменше 70 російських груп, які займаються дезінформацією, орієнтованою на Україну, використовуючи традиційні ЗМІ й соціальні мережі та поєднання прихованих і відкритих кампаній», – йдеться в повідомленні.

Байден обіцяє підписати закони про допомогу Україні, якщо його підтримає Конгрес ­

Президент США Джо Байден оголосив, що підпише окремі законопроєкти про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню після того, як їх підтримає Конгрес. Відповідна заява президента Сполучених Штатів оприлюднена 17 квітня на сайті Білого дому.

«Палата представників має ухвалити цей пакет цього тижня, а Сенат має швидко за ним послідувати. Я негайно підпишу його як закон, щоб надіслати сигнал світові: ми стоїмо з нашими друзями і не дозволимо Ірану чи Росії досягти успіху», – йдеться в заяві.

Байден зазначив, що Україна перебуває під постійними бомбардуваннями з боку Росії, які різко посилилися за останній місяць. Тому він підтримує пакет підтримки для України.

Раніше, сьогодні, республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили пакет військової допомоги, який, серед іншого, передбачає надання Україні понад 60 мільярдів доларів. Документ передбачає, що з цих коштів 23 мільярди доларів будуть спрямовані на поповнення американських озброєнь, запасів, які можуть бути використані для військової допомоги Україні. Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив, що у Конгресі у суботу ввечері відбудеться голосування за його пропозицію щодо відновлення довготривалої військової допомоги Україні, а також Ізраїлю.

15 квітня Донсон представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню і про пріоритети національної безпеки.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт.

Президент України Володимир Зеленський цього місяця заявив, що в разі, якщо Конгрес США не схвалить військову допомогу для протистояння вторгненню Росії, Україна «програє війну».

«Їх людьми не можна назвати! Як вони з цим живуть?» – очевидці про удар по Чернігову

Три вибухи пролунали 17 квітня в середмісті Чернігова. За інформацією голови Чернігівської ОВА, російські військові вдарили по Чернігову крилатими ракетами «Іскандер». Була зруйнована восьмиповерхова будівля. Під завалами опинилися люди. За останніми даними, 17 людей загинули, 40 осіб були госпіталізовані.

За інформацію місцевої влади, пошкоджень зазнали понад 20 багатоквартирних будинків. Крім того, як повідомив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, були пошкоджені лікарня, заклад вищої освіти, десятки авто.

Чернігівці розповіли кореспондентці Радіо Свобода, що цього ранку бачили і чули вони.

«Укренерго»: 18 квітня можливі обмеження електропостачання для бізнесу і промисловості

Компанія «Укренерго» попередила, що 18 квітня в Україні може виникнути необхідність в обмеженні електропостачання для промислових споживачів.

«Диспетчерський центр НЕК «Укренерго» повідомляє, що 18 квітня з 8:00 до 22:00 може виникнути необхідність застосувати контрольовані обмеження енергопостачання промислових споживачів (графіки обмеження потужності). Вони будуть застосовані рівномірно для бізнесу і промислових підприємств по всіх регіонах України», – йдеться в повідомленні.

У компанії наголосили, що обсяг обмежень буде незначний, і вони не стосуватимуться об’єктів критичної інфраструктури й підприємств оборонного комплексу.

«Необхідність обмеження енергопостачання – наслідок російських масованих ракетних і дронових атак на українські електростанції. Через похолодання в Україні зросло споживання електроенергії. В енергосистемі виник дефіцит потужності. Просимо всіх споживачів ощадливо споживати електроенергію. А промисловість – максимально залучати імпорт електроенергії», – заявили в «Укренерго».

Раніше у компанії заявили, що через похолодання і хмарну погоду в Україні «стрімко» збільшилося споживання електроенергії і закликали до економного її використання.

Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.

За даними Міненерго, 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».

Президент України Володимир Зеленський на тлі російських ударів наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО й інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.

Російський президент Володимир Путін 11 квітня заявив, що Росія була змушена завдати ударів по українських енергетичних об’єктах у відповідь на атаки Києва по російських цілях.

Ракетний удар по Чернігову: загинуло 17 людей, понад 40 госпіталізовано – влада

У Чернігові після ранкових ракетних ударів 78 осіб звернулися до лікарень по допомогу, повідомив виконувач обов’язків Чернігівського міського голови Олександр Ломако.

«На жаль, відомо про 17 людей, яких сьогодні в Чернігові Росія вбила своїми ракетами. 78 осіб звернулися до лікарень, вони отримали всю необхідну допомогу. Понад 40 осіб госпіталізовано», – йдеться у дописі.

За інформацію місцевої влади, пошкоджень зазнали понад 20 багатоквартирних будинків.

Раніше місцева влада повідомляла про 17 загиблих та 60 постраждалих через ракетну атаку РФ.

18 квітня у Чернігові оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок ракетних ударів.

Російські військові обстріляли Чернігів близько 9:00. Голова Чернігівської ОВА Вʼячеслав Чаус розповів, що «ворог завдав три ракетних удари майже по центру міста». За його даними, для атаки сили РФ застосували крилаті ракети «Іскандер». У поліції повідомили, що внаслідок удару пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівля навчального закладу, лікарні, 16 житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів міста.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.

У Бериславі на Херсонщині через російський обстріл постраждав місцевий житель – ОВА

Російські війська ввечері 17 квітня обстріляли Берислав на Херсонщині, внаслідок чого постраждав місцевий житель, повідомила обласна військова адміністрація.

«Ворог спрямував на мирне місто дві керовані авіабомби. Внаслідок обстрілу пошкоджено адмінбудівлю. До лікарні звернувся 67-річний місцевий житель. У нього діагностували контузію. Лікарі надали чоловіку медичну допомогу», – йдеться в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У Конгресі США оприлюднили законопроєкт про підтримку України – передбачає понад 60 млрд доларів і надання ATACMS

Республіканці в Палаті представників Конгресу США оприлюднили новий масштабний пакет військової допомоги, який, серед іншого, передбачає надання Україні понад 60 мільярдів доларів.

Документ передбачає, що з цих коштів 23 мільярди доларів будуть спрямовані на поповнення американських озброєнь, запасів, які можуть бути використані для військової допомоги Україні.

Також передбачається передача Україні ракет ATACMS, про які давно просить Київ.

«Як тільки стане можливим після набрання чинності цим законом, президент передає уряду України тактичні ракетні системи великої дальності для надання допомоги уряду України в самообороні», – йдеться у документі.

Крім того, пакет військової допомоги пропонує надання 26 мільярдів доларів для Ізраїлю і восьми мільярдів доларів для Тайваню.

Текст законопроєктів був оприлюднений після того, як спікер Майк Джонсон заявив, що голосування буде проведено в суботу, 20 квітня.

Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню і про пріоритети національної безпеки.

На тлі удару Ірану по Ізраїлю президент США Джо Байден і лідери Конгресу провели чергову телефонну розмову, присвячену військовій допомозі Україні та Ізраїлю. Як повідомляли в Білому домі, президент заявив про термінову необхідність ухвалення Палатою представників законопроєкту про виділення допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню, раніше вже схваленого Сенатом.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт.

Президент України Володимир Зеленський цього місяця заявив, що в разі, якщо Конгрес США не схвалить військову допомогу для протистояння вторгненню Росії, Україна «програє війну».

Шмигаль у США закликав інвестувати в Україні та назвав шість перспективних сфер

Український уряд працює над залученням інвестицій до України з боку американських компаній, розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час Форуму партнерства США-Україна 2024, який проходив у Вашингтоні, повідомляє 17 квітня сайт Кабінету міністрів.

«Ми створюємо необхідні умови та проводимо реформи, аби цих інвестицій та компаній було більше», – відзначив глава українського уряду.

Шмигаль також розповів про шість найбільш перспективних сфер для американських інвестицій в Україні. Це енергетика, оборонна промисловість, аграрний сектор, критична сировина, ІТ, а також будівництво.

«Потужна військова допомога з боку США є так само важливою для інвестиційного клімату, як і всі інші зміни. Оборонно-промисловий комплекс – одна з ключових сфер, де Україна та США можуть побудувати унікальне партнерство, від якого виграє весь демократичний світ», розповів прем’єр.

Шмигаль під час візиту до США також провів зустріч із міністеркою торгівлі Джиною Раймондо, повідомив він у своєму телеграмі. Під час зустрічі, за словами глави уряду, говорили про санкції щодо Росії та конфіскацію російських заморожених активів.

«Маємо послабити здатність агресора виготовляти нові ракети й дрони. Якісне застосування санкцій – надзвичайно важливий напрям протидії російській зброї», – написав Шмигаль.

Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запропонував партнерам із США створити наглядову раду для урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. Крім того, вчора Шмигаль провів зустріч з американським бізнесом, де головною темою стало залучення американських компаній та інвестицій в Україну.

Потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком у середині лютого 2024 року.

НАТО та США не закриють небо над Україною, як над Ізраїлем. Пояснюємо, чому

Після атаки Ірану на Ізраїль президент України Володимир Зеленський закликав союзників захистити небо України подібно до того, як це відбулося уночі 14 квітня 2024 року над територією Ізраїлю. «Рішучі дії союзників в Ізраїлі не допустили втрати інфраструктури країни», – написав після атаки Зеленський.

Після публічних «запитань» від української влади, чому союзники по НАТО не збивають російські ракети та безпілотники над Україною так само, як над Ізраїлем, речник Держдепартаменту Метью Міллер сказав, що «таке порівняння абсурдне» і «США віддані допомозі України з першого дня». Однак який такий спеціальний статус має Ізраїль для США та інших союзників?

Веніславський пояснив, чому чоловіки за кордоном мають оновити дані в консульствах

Оновлення військово-облікових даних чоловіками за кордоном необхідно для того, щоб працівники Територіального центру комплектування розуміли, хто знаходиться за кордоном і не витрачали час на оформлення повісток в Україні. Про це в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») заявив народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Оновлення персональних даних для отримання консульських послуг – це лише засіб, для того, щоб ми розуміли, хто з громадян України, які є військовозобов’язаними, перебувають або постійно проживають за кордоном. Для того, щоб ми не складали, ТЦК не складали їм повістки, не витрачали на це час і ресурси», – пояснює Веніславський.

За його словами, після того, як чоловіки оновлять свої військово-облікові дані у консульствах, повістки їм надсилатися не будуть.

«Ми не маємо механізму вручення повістки за кордоном, тому що це вручають представники ТЦК СП, а за кордоном їхня юрисдикція не поширюється», – розповів народний депутат.

Веніславський додав, що також немає процедури повернення чоловіків до України.

«Ніяких негативних наслідків для громадян України, які хочуть оновити свої дані, документи, паспорти, чи отримати консульські послуги, точно не буде. Треба пояснити, що отримання військово-облікового документа ніяким чином не означає, що ці громадяни завтра чи післязавтра будуть мобілізовані, тому що механізму, який би змусив громадян України повернутися, якщо вони цього не хочуть, якщо вони легально перетнули державний кордон і якщо щодо них немає кримінальних проваджень в Україні, в принципі, досить складно», – каже Веніславський.

Раніше членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представниця партії «Європейська солідарність» Ірина Фріз підтвердила інформацію, що оформлення консульських послуг військовозобов’язаними за кордоном необхідне для розуміння кількості громадян України за кордоном.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

Війська РФ від початку року обстріляли Сумщину понад чотири тисячі разів – МВС

Від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, який 17 квітня відвідав прикордонні громади області.

«З початку 2024-го Сумщину понад чотири тисячі разів обстрілював ворог. Для розуміння: за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч», – написав він у телеграмі.

За словами міністра, під час поїздки він провів кілька оперативних нарад щодо алгоритму дій під час обстрілу, евакуації цивільних, реагування на дії загарбників і ситуацію на кордоні.

Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.

5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Мобілізація: паніка за кордоном?

  • Російські війська обстріляли Чернігів трьома крилатими ракетами «Іскандер», повідомила місцева влада. Вибухи пролунали одразу після ранкової тривоги. Є загиблі та поранені. Внаслідок удару пошкоджена інфраструктура, навчальний заклад, лікарні, 16 житлових багатоповерхівок в одному з мікрорайонів міста, повідомили у поліції. Подробиці – від кореспондента з місця подій.
  • Закон про мобілізацію стане чинним з 18 травня. Після того, як його підписав президент України Володимир Зеленський, закон уже опублікований в офіційному виданні. Тим часом українці за кордоном – знову в чергах на зміну документів. Кореспонденти Радіо Свобода зафіксували це у Празі та у Варшаві після ухвалення закону про мобілізацію: у чергах у паспортні сервіси – переважно чоловіки. Чи є це реакцією на закон? Що чекає на тих, хто виїхав з України?
  • Що буде з допомогою США Україні? Комітет розвідки Палати представників США після секретного брифінгу по Україні закликав Конгрес терміново ухвалити допомогу Україні: до кінця цього тижня. Чи наблизилися у США до виділення допомоги Україні?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

«Росія ніколи не поверне Крим і Донбас»: Фіцо зробив заяви на підтримку РФ

Крим і Донбас назавжди залишаться у складі Росії, заявив прем’єр-міністр Словаччини членам комітету з європейських справ Національної ради країни.

«З точки зору міжнародного права кожен з нас визнає територіальну цілісність іншої країни, суверенітет, непорушність кордонів. Це гарна теорія міжнародного права. Але я кажу, що росіяни ніколи не повернуть Крим, росіяни ніколи не покинуть Донбас і Луганськ», – сказав Фіцо.

Також лідер Словаччини вважає, що Москва переможе у цій війні.

«Росія здобула більше території в рамках свого наступу. Україна не має військового потенціалу і військової сили. У неї немає військового рішення і ніколи не буде, буде лише на 100 000 більше загиблих з одного боку і з іншого. Єдине, що може допомогти, якщо НАТО вторгнеться туди – це третя світова війна», – заявив прем’єр.

Крім того, він вважає, що окупованим Росією територіям потрібно запропонувати особливий статус, а згодом провести референдум щодо їхнього майбутнього.

Уряд Фіцо після вступу на посаду восени минулого року припинив військову допомогу Україні з державних резервів. Але залишив можливість комерційних поставок зброї Києву.

Варто зауважити, що не всі жителі країни підтримують таку політику свого уряду. Наприклад, Словаки за кілька днів зібрали сотні тисяч євро на боєприпаси для України в рамках краудфандингової кампанії.

Тисячі людей за три дні внесли 750 тисяч євро до ініціативи «Мир Україні», повідомили організатори.

Організація сподівалася зібрати один мільйон євро та планує спрямувати всі гроші на міжнародну ініціативу, ініційовану Чеською Республікою, щодо закупівлі боєприпасів для України, до якої не приєднався уряд Словаччини.

Генштаб ЗСУ: протягом доби на фронті було понад 70 боєзіткнень, сили РФ атакують на семи напрямках

Протягом доби зафіксовано 71 бойове зіткнення, повідомляє у фейсбуці Генеральний штаб ЗСУ.

Найінтенсивніше сили РФ атакують на Бахмутському та Новопавлівському напрямках. На першому українські війська відбили 19 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області, Виїмка, Роздолівка, Часів Яр, Новий, Кліщіївка Донецької області – тут противник за підтримки авіації намагався покращити тактичне положення.

«На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Водяне, Побєда, Новомихайлівка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, 15 разів намагався прорвати оборону наших військ. Також завдав авіаційних ударів в районах Красногорівки, Георгіївки та Урожайного Донецької області», – йдеться у повідомленні.

За даними штабу, на Куп’янському напрямку війська РФ чотири рази атакували українські позиції біля Новосергіївки, на Лиманському українські війська відбили три російські атаки біля Невського і Тернів, на Авдіївському – 9 атак біля Семенівки, Новобахмутівки, Очеретиного, Новокалинового, Первомайського, а на Оріхівському напрямку – противник тричі атакував позиції українських захисників біля Старомайорського.

На Херсонському напрямку сили РФ не відмовляються від наміру витіснити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом доби за підтримки авіації здійснили дві безуспішні атаки на позиції ЗСУ біля Кринок.

Росія без Олімпіади-2024: «нейтральні», ігри «Дружби» та «жест доброї волі»

За 100 днів у Парижі відбудеться церемонія відкриття літніх Олімпійських ігор, які відбудуться з 26 липня до 11 серпня. Уже наприкінці квітня – на початку травня у спортсменів розпочнуться відбіркові турніри, де вони матимуть останній шанс завоювати ліцензії на ігри. А в українських олімпійців, окрім боротьби за бажані «путівки», ще й супротив РФ та Білорусі за недопуск на змагання. Повністю усунути «нейтральних» спортсменів не вдалося. Ще у Франції заговорили про можливість «олімпійського перемир’я». Радіо Свобода підготувало відповіді на найпоширеніші запитання про участь РФ та Білорусі на іграх.

МВС: інформація про евакуацію з Харкова є фейком

Міністерство внутрішніх справ України попереджає, що інформація щодо так званої евакуації з Харкова є фейком.

«Такі публікації є ворожим інформаційним вкидом, спрямованим на дестабілізацію ситуації в Україні. Таким чином російські окупанти, не маючи змоги досягти бажаного на полі бою, намагаються посіяти паніку та хаос в українському суспільстві. Закликаємо вас не довіряти сумнівним джерелам інформації», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.

Наразі Сили безпеки та оборони України надійно тримають позиції вздовж усієї лінії фронту та дають гідну відсіч противнику, зокрема і в Харківській області, додають в МВС.

Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди». Однак, як каже мер, підстав для евакуації з Харкова наразі немає.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Джонсон обіцяє 20 квітня винести на голосування Конгресу США допомогу Україні

Спікер Палати представників США Майк Джонсон повідомив сьогодні 17 квітня, що у Конгресі у суботу ввечері відбудеться голосування за його пропозицію щодо відновлення довготривалої військової допомоги Україні, а також Ізраїлю.

За його словами, текст законопроєктів про надання допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню буде опублікований «найближчим часом». Комітет Палати представників також опублікує текст окремого законопроєкту про безпеку кордонів США «пізніше цього дня».

Раніше лідери чотирьох комітетів й одного підкомітету Палати представників США, представники республіканців виступили із заявою на підтримку плану спікера Майка Джонсона ухвалити цього тижня законопроєкти, що передбачають безпекову допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню.

Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон 15 квітня представив чотири окремі законопроєкти щодо допомоги Україні, Ізраїлю, Тайваню і про пріоритети національної безпеки. Джонсон стверджує, що цього тижня конгресмени розглянуть окремі законопроєкти «зі структурованим і відповідним процесом внесення змін».

Тексти цих окремих законопроєктів не опубліковані, також незрозуміло, який із них Палата розглядатиме в першу чергу. Може знадобитися ще багато тижнів, щоб ці законопроєкти стали законами. Якщо Палата представників ухвалить допомогу Україні, законопроєкт повернуть на голосування в Сенат, який із наступного тижня матиме двотижневу перерву.

Після зустрічі з колегами-республіканцями 16 квітня Джонсон заявив, що «не йде у відставку», і назвав пропозицію про його усунення «абсурдною», в той час, як він прагне отримати голоси, необхідні для надання допомоги союзникам США. Щонайменше двоє ультраправих республіканців погрожували усунути Джонсона з посади спікера, якщо він дозволить проголосувати за допомогу Україні.

Частина республіканців, особливо тих, хто тісно пов’язаний із колишнім президентом Дональдом Трампом, імовірним кандидатом від партії на цьогорічних президентських виборах у США, скептично ставляться до допомоги Києву в його боротьбі з Росією і виступають проти виділення додаткових мільярдів доларів для допомоги Україні.

На тлі удару Ірану по Ізраїлю президент США Джо Байден і лідери Конгресу провели чергову телефонну розмову, присвячену військовій допомозі Україні та Ізраїлю. Як повідомляли в Білому домі, президент заявив про термінову необхідність ухвалення Палатою представників законопроєкту про виділення допомоги Ізраїлю, Україні та Тайваню, раніше вже схваленого Сенатом.

Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт.

Президент України Володимир Зеленський цього місяця заявив, що в разі, якщо Конгрес США не схвалить військову допомогу для протистояння вторгненню Росії, Україна «програє війну».

Зеленський подякував Столтенберґу за «швидку реакцію» щодо засідання Ради Україна-НАТО

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом.

«Генсек Альянсу підтвердив скликання на запит України позачергового засідання Ради Україна - НАТО. Воно відбудеться 19 квітня на рівні міністрів оборони. Вдячний Єнсу Столтенберґу та партнерам за швидку реакцію. Україна потребує негайних кроків для посилення протиповітряного захисту», – написав він у телеграмі.

За його словами, з генсеком НАТО обговорили також стан виконання ініціатив щодо постачання снарядів для України.

Після звернення України генсек НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що засідання Ради Україна-НАТО проведуть у п’ятницю, 19 квітня.

Це повідомлення з'явилося на тлі продовження російських ударів по Україні. Вранці 17 квітня сили РФ завдали ракетний ударів по Чернігову. За останніми даними, внаслідок цієї атаки загинули 17 людей, постраждали 60. 18 квітня у Чернігові оголошено Днем жалоби за загиблими.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG