На Донеччині 3 травня через російські обстріли загинули 3 людини, 5 поранені – прокуратура
На Донеччині внаслідок російських обстрілів 3 травня загинули троє людей, п’ятеро зазнали поранення, повідомила обласна прокуратура.
«Зранку 3 травня 2024 року окупаційні війська РФ обстрілюють Покровський і Бахмутський райони. У Кураховому, яке ворог, ймовірно, обстріляв з використанням РСЗВ «Ураган», загинуло двоє цивільних. Також поранено жінку й чоловіка 33 і 48 років. Крім того, під приціл російських військових потрапило місто Часів Яр, де від атаки FPV-дрону на вулиці загинув 55-річний житель, ще двоє громадян віком 46 й 53 роки отримали травми», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними прокуратури, на власному подвір’ї внаслідок артилерійського обстрілу села Нетайлове зазнав тілесних ушкоджень 71-річний пенсіонер.
У прокуратурі повідомили, що ведуть розслідування у кримінальних провадженнях за фактами порушення законів і звичаїв війни.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за квітень 2024 року російські війська випустили по Україні понад 300 ракет різних типів, майже 300 дронів-камікадзе Shahed і більше ніж 3200 керованих авіабомб.
Війська РФ сунуть далі від Авдіївки: що агресор готує на літо?
Вранці 3 травня український Генштаб повідомив про півсотню атак армії Росії на Авдіївському напрямку за добу.
Дуже широка і географія атак – у зведенні зазначено, що агресор штурмував райони Архангельського, Сокола, Семенівки, Новоолександрівки, Новопокровського, Уманського, Калинового, Яснобродівки, Нетайлового та Первомайського.
Проєкт DeepState в ніч проти 3 травня заявив про чергове просування росіян у районі Очеретиного – 90% села, судячи з карти, окуповані.
На цьому фоні заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький в інтерв'ю британському The Economist заявив, що падіння Часового Яру – це питання часу з огляду на застосування військами РФ КАБів та їхню перевагу в артилерії.
Також він не виключив наступу російських сил на Харківську та Сумську області – навпроти них на території РФ вже зосереджено 35 тисяч осіб, і їхня кількість може зрости до 70 тисяч. Скібіцький зазначив, що цього замало для захоплення великого міста, але може бути достатньо для виконання меншого завдання.
«Швидка операція, щоб увійти та вийти – можливо. Але операція із захоплення Харкова чи навіть Сум – це зовсім іншого порядку. Росіяни це знають. І ми це знаємо», – наголосив він.
Пріоритетом для Москви, за словами Скібіцького, залишається захоплення всього Донбасу – цієї мети РФ намагатиметься досягти наприкінці травня-початку червня, зі стартом свого нового наступу.
Головні питання випуску:
- Де Росія може вдарити наприкінці травня-початку червня?
- Чи «потягне» Кремль операцію з оточення Торецька цього літа?
- І від чого залежить рішення Москви атакувати Харківську та Сумську області?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Поставки зброї від США почались, але цей процес потрібно пришвидшити, заявив президент України Володимир Зеленський 29 квітня під час пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, який перебуває з офіційним візитом у Києві. Відповідаючи на запитання журналістів про темпи постачання озброєння, Зеленський зазначив, що «дещо почало надходити», але не все.
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- З середини травня ситуація для України буде складною, але не катастрофічною, заявив очільник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов в інтерв’ю BBC Україна, опублікованому 22 квітня.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Видання Politico 3 квітня опублікувало матеріал, у якому йдеться про критичне становище ЗСУ в разі літнього наступу російської армії. Джерела серед українських високопосадовців анонімно розповіли журналістам, що «існує великий ризик руйнування лінії фронту там, де російські генерали вирішать зосередити свій наступ». Серед причин такої ситуації співрозмовники назвали нестачу безпілотників, гаубиць і сотень тисяч снарядів і ракет.
- У українських військових закінчуються боєприпаси на Донбасі – такими оцінками поділився радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі в інтерв’ю каналу АВС News 17 березня.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.
- Ситуація в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Таврія» залишається «складною, проте контрольованою», а на Авдіївському напрямку «стабілізується». Про це вдень 3 березня написав у телеграмі командувач угруповання Олександр Тарнавський.
- Територія на захід від Авдіївки залишається у центрі зусиль російського наступу на сході України, заявила 29 лютого розвідка Великої Британії. За її даними, армія РФ відтоді просунулась на 6 км від центру міста і «майже напевно» отримала контроль над Ласточкиним, Степовим і Сєверним.
- Сили оборони України відійшли від селища Ласточкине, щоб «організувати оборону по лінії населених пунктів Орлівка – Тоненьке – Бердичі і не допустити подальшого просування супротивника далі в західному напрямку». Про це повідомив спікер ОСУВ «Таврія» Дмитро Лиховій вдень 26 лютого в ефірі телемарафону.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 лютого заявив про виведення українських підрозділів з Авдіївки. Через два дні, 19 лютого, командувач Оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» генерал Олександр Тарнавський повідомив, що на Авдіївському напрямку українські військові закріпилися на «нових рубежах оборони».
- 18 грудня минулого року командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
По всій Україні оголошували повітряну тривогу, в ЗСУ попередили про активність авіації РФ
У всіх областях України близько 15-ї години 3 травня оголосили повітряну тривогу.
Повітряні сили ЗСУ попередили про активність російської авіації.
«Активність ворожої тактичної авіації, МіГ-31К (цей літак є потенційним носієм ракет «Кинджал» – ред.). Є загроза застосування авіаційних засобів ураження для областей, де оголошена повітряна тривога», – йдеться в повідомленні.
Приблизно через 20 хвилин повітряну тривогу скасували в більшості областей. Станом на 15:39 вона продовжує діяти у Харківській, Донецькій і Житомирській областях. На Житомирщині, за даними Повітряних сил, залишається ракетна небезпека.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за квітень 2024 року російські війська випустили по Україні понад 300 ракет різних типів, майже 300 дронів-камікадзе Shahed і більше ніж 3200 керованих авіабомб.
УПЦ і велика війна: дії московської церкви в Україні та чи стоїть питання її заборони
Після незначного інформаційного затишшя Українська православна церка, що перебуває в єдності з Московським патріархатом (УПЦ МП) знову на вустах в українців. На початку травня Служба безпеки України повідомила про підозру митрополиту Української православної церкви (Московського патріархату) із Запоріжжя Луці за розпалювання релігійної ворожнечі. А Печерський районний суд Києва у ці дні дозволив зняти електронний браслет із колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври Павла. Тим часом у Верховній Раді до другого читання так і не дійшов закон про заборону на діяльність підпорядкованої Московському патріархату релігійної організації.
Радіо Свобода зібрало інформацію:
- про діяльність УПЦ
- чому парламентарі досі не дійшли згоди чи є підстави заборонити московський патріархат
- та як війна впливає на переходи громад від УПЦ (МП) до ПЦУ
За час повномасштабної агресії РФ Служба Безпеки України, згідно з офіційними повідомленнями, відкрила майже сімдесят кримінальних проваджень щодо представників УПЦ (МП). 16-ть із них – щодо митрополитів.
Серед викритих злочинів – 20 фактів держзради та колабораціонізму.
26 фігурантам-представникам УПЦ (МП) було повідомлено про підозру, а ще 19 уже отримали судові вироки.
З останніх підозр, про які повідомила СБУ, зокрема наприкінці квітня, йдеться про підривну діяльність з боку настоятеля Святогірської лаври УПЦ (МП) митрополита Арсенія. За даними слідства, клірик «здав» окупантам розташування блокпостів Сил оборони у Краматорському районі на Донеччині.
У самій УПЦ на офіційному сайті тоді написали, що арешт владики є відвертим порушенням прав людини і спрямований на примусове усунення митрополита Арсенія від виконання послуху намісника Святогірської лаври, котра є одним із головних духовних центрів України, і його ізолювання.
Варто відзначити, що днем раніше на фоні арештів і обшуків в УПЦ (МП) на офіційному Ютуб-каналі нардепа Юрія Бойка (принаймні так канал себе позиціонує) вийшло звернення, у якому колишній член проросійської Партії регіонів та «Опозиційного блоку»
Юрій Бойко закликав владу «проявити милосердя та братську любов до прихожан і зупинити ці процеси». Він називає це спробами «очорнити УПЦ, у якій мільйони прихожан, які в тому числі є на фронті»...
У Харкові внаслідок авіаудару, завданого російськими силами 3 травня, зруйновані кілька будинків, відомо про одну загиблу людину й двох поранених, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його словами, влучання було в Холодногірському районі міста у зоні житлової забудови.
«Під ударом приватний центр Харкова, зруйновані кілька будинків, під завалами перебувають люди. Триває пошуково-рятувальна операція», – написав Терехов у телеграмі.
Згодом він додав, що надійшла інформація про одну загиблу жінку пенсійного віку і про двох постраждалих. Голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що 78-річний чоловік має гостру реакцію на стрес, а 66-річний чоловік зазнав акубаротравми.
За словами Синєгубова, удар, попоредньо, був завданий керованою авіаційною бомбою.
Читайте також: Удар РФ по Дергачах: було два влучання, більшість постраждалих дітей були на занятті у спортклубі
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що за квітень 2024 року російські війська випустили по Україні понад 300 ракет різних типів, майже 300 дронів-камікадзе Shahed і більше 3200 керованих авіабомб.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Зеленський у Хмельницькому обговорив безпеку АЕС і відновлення пошкоджених ударами РФ енергооб’єктів
Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи 3 травня в Хмельницькому обговорив, зокрема, безпеку Хмельницької АЕС і відновлення пошкоджених російськими ударами енергетичних об’єктів. Про це Зеленський повідомив у своєму зверненні.
«Сьогодні – у Хмельницькому. День присвячений ситуації в області – безпекові питання, захист регіону, все, що стосується внеску Хмельницької області в оборону всієї нашої держави. Були детальні доповіді щодо ППО і РЕБ в області – на ключових об’єктах. Ми обговорили безпеку Хмельницької атомної станції, загалом потенціал енергетики в регіоні та відновлення тих об’єктів, які були пошкоджені російськими ударами», – сказав президент. Деталей доповідей він не навів.
Як повідомила пресслужба голови держави, командувач оперативного командування «Захід», бригадний генерал Володимир Шведюк і командувач угруповання сил і засобів територіальної оборони «Захід» доповіли про оперативну ситуацію на Хмельниччині, зокрема про захист об’єктів критичної інфраструктури. А міністр внутрішніх справ Ігор Клименко поінформував про заходи для охорони й захисту Хмельницької АЕС – використання мобільних вогневих груп і засобів РЕБ.
За повідомленням, під час поїздки Зеленський також представив нового голову Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Тюріна, який від березня 2023 року виконував обов’язки начальника ОВА.
У березні-квітні російські сили атакували об’єкти генерації і системи передачі у Хмельницькій, Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва.
На війні в Україні був убитий командир ГРУ Ульман, засуджений за вбивство цивільних у Чечні – ЗМІ
Колишній командир групи спецпризначення ГРУ РФ Едуард Ульман, заочно засуджений за розстріл шістьох цивільних у Чечні 2002 року, був убитий на Донбасі, повідомляє видання «Новая Бурятия» з посиланням на колишнього керівника Союзу військовослужбовців «Захист» Сергія Семанчука та матір Ульмана Наталю Коробенкову. Видання не уточнює, коли саме загинув Ульман і за яких обставин це сталося.
Російські солдати під керівництвом Ульмана під час Другої чеченської війни розстріляли 41-річну матір сімох дітей, вагітну восьмою дитиною Зайнап Джаватханову, її племінника Магомеда Мусаєва, 68-річного директора сільської школи Саїд-Магомеда Аласханова, завуча водія Хамзату Тубурову.
Інцидент стався у Шатойському районі Чечні 11 січня 2002 року. Ульман, побачивши машину, за кермом якої був Тубуров, відкрив вогонь. Унаслідок стрілянини був убитий Аласханов, а Тубуров і Сатабаєв були поранені. Після цього машину відігнали з дороги, а водія та пасажирів відвели на ферму, де розташувалися російські спецпризначенці.
Ульман доповів про те, що сталося майору Олексію Перелевському, який наказав йому розстріляти людей, що залишилися живими. Едуард Ульман після цього, за даними видання «Холод», сформував «підгрупу знищення», до якої увійшли його підлеглі Володимир Воєводін та Олександр Калаганський. Невдовзі після цього розстрілу російських військових затримали.
Суди присяжних двічі виправдовували Перелевського, Ульмана, Воєводіна та Калаганського. У 2007 році Північно-Кавказький військовий окружний суд ухвалив обвинувальний вирок, Перелевський отримав девʼять років колонії суворого режиму, Ульман – 14 років, Воєводін – 12 років, Калаганський – 11 років. Однак до оголошення вироку Ульман та двоє його підлеглих зникли. Термін відсидів і вже вийшов на волю лише Перелевський.
Міноборони: на пʼяти напрямках завершується будівництво оборонних фортифікацій
Міністерство оборони України повідомило, що на пʼяти напрямках будівництво оборонних фортифікацій підходить до завершення.
За повідомленням відомства, йдеться про Сумську, Запорізьку, Донецьку, Херсонську і Харківську області.
Інших деталей у відомстві не навели, але оприлюднили відео зі спорудженням фортифікацій.
Минулого місяця Кабінет міністрів виділив понад 8 мільярдів гривень на будівництво фортифікацій. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на своїй сторінці у телеграмі зазначив, що кошти вдалося залучити шляхом перерозподілу видатків держбюджету.
За даними уряду, від початку 2024 року на зміцнення оборонних рубежів із державного бюджету спрямували майже 38 мільярдів гривень.
Раніше президент України Володимир Зеленський піcля робочої поїздки до Харківської області розповів про підготовку фортифікацій у разі нового наступу Росії. Він зауважив, що «росіяни мають бачити, що ми готові оборонятися».
В інтервʼю французьким журналістам Зеленський заявив, що Україна будує три лінії оборони по всій лінії фронту і на кордоні з Білоруссю.
Кремль назвав «небезпечними» останні заяви Макрона і Камерона про війну в Україні
Кремль назвав дуже важливою та небезпечною заяву президента Франції Емманюеля Макрона, який назвав умови надсилання західних військ в Україну.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков 3 травня зазначив, що Франція в особі глави держави продовжує постійно говорити про можливість своєї прямої залученості на землі, що є дуже небезпечною тенденцією
Небезпечним Пєсков назвав і заяву міністра закордонних справ Великої Британії Дейвіда Камерона про те, що Київ має право використовувати британську зброю для ударів по території Росії.
Українська атака на російський аеродром «Кущевська», ймовірно, привела до того, що приблизно 40 літаків різних типів були виведені з цього району й розміщені на численних аеродромах РФ далі від лінії фронту, заявила розвідка Великої Британії 3 травня.
«Вплив цього навряд чи буде відразу очевидним чи значним. Однак Україна вже продемонструвала здатність завдавати ударів значно далі вглиб Росії, ніж ці точки розосередження. Застосування таких заходів розосередження означає, що тривалість бойових вильотів повинна буде збільшитися, щоб зберегти ту саму постійність у просторі поля бою. Це, у свою чергу, вимагатиме більше палива, збільшуватиме вартість, а також створюватиме більше навантаження на екіпажі», – йдеться в повідомленні.
Раніше цього тижня британська розвідка назвала успішним український удар по військовому аеродрому «Кущевська» у Росії на минулих вихідних.
Чехія не підтримує українських чоловіків, які в цій країні уникають мобілізації – Ліпавський
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що його країна не підтримує українських чоловіків, які намагаються сховатися від мобілізації в Україні, сидячи за кордоном. Також очільник зовнішньополітичного відомства, якого цитує видання Novinky, наголосив, що можливості його країни обмежені, коли йдеться про примусове повернення українських громадян на Батьківщину.
«Чехія вже давно підтримує українських біженців, і ми приймаємо їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути призовного обовʼязку», – наголосив Ліпавський.
У Чехії перебувають 94 643 українських чоловіків віком від 18 до 65 років, наголошує речниця відомства Гана Мала. Вони отримують тимчасовий захист у звʼязку з війною.
Міноборони оновило наказ №402: «обмежено придатних» із 4 травня немає
Міністерство оборони України внесло зміни до свого наказу №402, який регламентує роботу військово-лікарських комісій (ВЛК). Ці зміни набирають чинності 4 травня – одночасно з ухваленим 21 березня законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який президент України Володимир Зеленський підписав 2 квітня (опублікований документ був 3 квітня).
Головною новацією документа є те, що майже повністю (за винятком чотирьох випадків) скасовано індивідуальну оцінку придатності, коли ВЛК могла обирати між формулюваннями «непридатний» та «обмежено придатний» (а також «обмежено придатний» чи «придатний»).
Також у багатьох випадках формулювання «обмежено придатні» до служби за умов воєнного стану замінили на таке: «Придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони».
Людина з таким записом у військовому квитку може бути мобілізована, якщо у війську є потреба в поповненні саме цих підрозділів.
Війська РФ обстріляли Курахове, двоє людей загинули – МВА
Двоє людей загинули, ще двоє – поранені в Кураховому на Донеччині через російський обстріл 3 травня, повідомив голова Курахівської міської військової адміністрації Роман Падун.
«Сьогодні рано вранці ворог знову обстріляв місто Курахове осколково – фугасними боєприпасами. В зоні ураження опинилася центральна частина міста, пошкоджено багатоповерхівки. Поранено двоє людей, двоє загинули. Вся інформація щодо пошкоджень і руйнувань уточнюється», – написав він у фейсбуці.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що за квітень 2024 року російські війська випустили по Україні понад 300 ракет різних типів, майже 300 дронів-камікадзе Shahed і більше ніж 3200 керованих авіабомб.
«Показати світу правду»: новий речник ОК «Південь» розповів, як мінятиме взаємодію із медіа
Чи дізнається Україна та світ більше про події на фронті російсько-української війни? Про бої на півдні України? Як убезпечити журналістів на цьому напрямку без обмежень для їхній діяльності?
Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав Дмитра Плетенчука, який нещодавно став керівником об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня. Його призначили на почаду замість Наталії Гуменюк, діяльність якої критикували журналісти.
Перше на чому наголосив новий керівник пресцентру ОК «Південь» – це бути «максимально відкритим» та сприяти роботі преси на півдні.
– На півдні України я працюю вже два роки й з ситуацією знайомий. Так само з представниками медіа ми зі всіма вже працювали. Розумію проблематику, буду робити все можливе для того, щоб максимально надати можливість журналістам висвітлювати ті події, які має побачити світ.
- У квітні 2024 представники українських та іноземних медіа звернулися до Збройних сил України та Міністерства оборони з проханням замінити Наталю Гуменюк, яка очолює об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони півдня. Медійники стверджували, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини РФ в її зоні відповідальності та вимагали забезпечити доступ до районів Херсонщини.
- 17 квітня Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода.Ранок») заявила, що доказів журналісти не навели, а пресцентр Сил оборони півдня не порушив жодних наказів командування.
- Зранку 19 квітня Генеральний штаб ЗСУ повідомив про завершення відрядження Наталії Гуменюк. 22 квітня речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук очолив Об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони Півдня.
За результатами моніторингу дослідження Інституту масової інформації, 30% новин у найбільших відвідуваних українських онлайн-медіа у квітні 2024 року були присвячені безпосереднім бойовим діям війні Росії проти України. Порівняно з попередніми періодами кількість публікацій про війну зменшилася. Плетенчук зауважує, що це може бути наслідком обмеження діяльності журналістів.
ОГП: в Україні зросло число дітей, загиблих і постраждалих через агресію РФ
В Україні станом на ранок 3 травня, за офіційною інформацією ювенальних прокурорів, через російську агресію 546 дітей загинули, щонайменше 1319 – зазнали поранення різного ступеня тяжкості, повідомив Офіс генерального прокурора.
«2 травня внаслідок ворогом обстрілу села Мемрик Донецької області загинула 12-річна дівчинка. 2 травня через обстріл військами РФ Дергачів Харківської області зазнали поранення восьмеро дітей – семеро хлопчиків і одна дівчинка – віком від 8 до 15 років, – йдеться в повідомленні.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше повідомила, що в березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому. За повідомленням, у березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення», – йдеться у звіті.
В ООН також верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Жителів Білопілля на Сумщині закликають виїхати на свята через загрозу обстрілів
Через загрозу обстрілів працівників бюджетної сфери Білопілля, що на Сумщині, з 1 по 10 травня відправили у вимушену відпустку, місцевим жителям рекомендують на свята не виходити в центр і, за можливості, виїхати з міста. Про це на своїй сторінці у фейсбуці повідомив міський голова Білопілля Юрій Зарко. В ефірі Радіо Свобода («Свобода.Ранок») він пояснив, що впевнений, що російські сили неминуче обстрілюватимуть цю територію на свята.
«На жаль, це не перший рік, ми маємо таку ситуацію, коли дійсно на свята ворог посилює обстріли. Зокрема, ми це бачили минулого року, позаминулого року. Тому є певна тенденція. Ми вже, скажемо, навчилися дещо аналізувати, прогнозувати дії ворога. І особливо зараз, розуміючи, що їм потрібно десь відволікти частину військ зі східного напрямку, і утримувати на цьому напряму. Була дуже велика активність тиждень-два тому: і «Гради», і артобстріли. Потім – деяке затишшя… Це затишшя, як кажуть, перед бурею, що готують дійсно новий удар. Я впевнений особисто зі свого досвіду, що це буде на свята, вони захочуть, як-то кажуть, нас «привітати», – сказав Зарко.
За його словами, вберегтися від обстрілів у Білопіллі дуже складно. Бо через близькість до кордону снаряди сюди прилітають дуже швидко.
Троє людей загинули, 15 – поранені за добу через обстріли в трьох областях – влада
Троє людей загинули, 15 – зазнали поранення внаслідок російських обстрілів минулої доби у Донецькій, Харківській і Херсонській областях, свідчать дані місцевих адміністрацій.
Зокрема, за словами голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, за добу в області загинули двоє людей (у Мемрику), четверо – поранені. Напередодні голова ОВА повідомляв, що серед загиблих у Мемрику – 12-річна дитина.
Тим часом, голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що напередодні в Куп’янському районі загинув 66-річний чоловік.
Загалом, за його словами, внаслідок російських обстрілів 2 травня поранені 10 людей. Крім того, влада повідомила про руйнування житлових будинків і господарчих споруд.
Росія застосовує проти ЗСУ хімічну зброю: реакція світу «має бути набагато більшою»
Порушення Росією конвенції про незастосування хімічної зброї і хімічін атаки проти Сил оборони України в ході російської агресії має отримати адекватну оцінку і відповідь міжнародної спільноти. Голос Америки зібрав реакції на застосування Росією хімічної зброї в Україні.
Підтвердження США фактів застосування хімічної зброї Росією проти України викликало низку реакцій за кордоном. Йдеться про заяву Державного департаменту США про те, що Росія застосувала проти українських військових хлорпікрин – отруйний газ, який широко використовувався під час Першої світової війни.
Хлорпікрин, також відомий як нітрохлороформ, використовувався як отруйний газ у Першій світовій війні, зазначає телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
- Українська влада повідомила про близько 1400 випадків ймовірного використання хімічної зброї на полі бою Росією з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
- У березні, за інформацією Генштабу ЗСУ, було зафіксовано 371 випадок підозри про використання хімічної зброї російськими військами, що приблизно в сім разів більше, ніж роком раніше.
- Зокрема медики фіксували під час боїв поблизу Авдіївки застосування росіянами хлорпікрину, який дуже подразнює ніс, горло та легені.
- У грудні 2023 року в американському Інституті вивчення війни (ISW) повідомляли про застосування військами РФ забороненої хімічної зброї проти української армії на Херсонщині. Як зазначалося, 810-а морська піхотна бригада Чорноморського флоту Росії згодом навіть підтвердила навмисне застосування в цьому районі аерозольних гранат К-51.
- Агентство Reuters із посиланням на заяви українських військових також повідомляло, що крім хлорпікрину, російські війська використовують на фронті гранати зі сльозогінним газом CS, відомим як «Сирень».
- Також є численні свідчення, фото і відеодокази, що російська армія застосовує проти ЗСУ фосфорні боєприпаси.
«Використання таких хімікатів не є поодиноким випадком», – заявили в Держдепартаменті США.
Українські військові за добу відбили 50 атак лише на Авдіївському напрямку – Генштаб
Упродовж доби 2 травня на фронті відбулося 134 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Як ідеться в ранковому зведенні, лише на Авдіївському напрямку українські військові відбили 50 атак сил РФ.
Також 22 атаки російські військові здійснили на Бахмутському напрімку, 16 – на Новопавлівському, 15 – на Лиманському, 12 – на Купʼянському, вісім – на Херсонському, дві – на Оріхівському, інформує Генштаб.
«Ворог завдав три ракетних та 70 авіаційних ударів, здійснив 116 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали низка багатоповерхівок та інші об’єкти цивільної інфраструктури», – вказано в повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу та одному зенітно-ракетному комплексу, а підрозділи ракетних військ уразили два склади боєприпасів, засіб ППО, дві артилерійські системи та зенітно-ракетний комплекс противника.