Доступність посилання

Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року
Російські обстріли залишили столицю і Київщину без тепла і світла у морози. Генератор на одній із вулиць Києва. Січень 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Війна і журналістика: розслідування воєнних злочинів. Чотири історії від авторок фільмів

Більше 120-ти тисяч кримінальних справ щодо воєнних злочинів РФ в Україні розслідують українські правоохоронці. Такі дані прокуратури. За цією статистикою – десятки тисяч обірваних та поламаних життів. Кожна історія має бути детально досліджена і задокументована.

Правда про звірства російських військових в Україні має бути донесена світу, а винні – рано чи пізно – мають понести покарання. Саме такими мотивами керуються українські журналісти, які ще донедавна не мали досвіду розслідувань воєнних злочинів, але з повномасштабним вторгненням Росії в Україну почали збирати свідчення катувань, зґвалтувань і вбивств цивільних українців російськими загарбниками, досліджувати викрадення українських дітей для депортації в РФ, та за допомогою своїх розслідувальних навичок встановлювати причетних до цих злочинів.

Під час другої конференції Bucha Journalism Conference 2024 українські розслідувачки із чотирьох редакцій поділились досвідом підготовки фільмів та цю тему.

Документальний фільм «Діти для Путіна» досліджує механізм та системність депортації дітей із Маріуполя у Росію. Російські військові депортували дітей під виглядом евакуації або надання медичної допомоги, не намагаючись з'ясувати, де їхні батьки чи опікуни, розповіла авторка фільму Олеся Біда. Фільм став першим проєктом новоствореного відділу розслідувань воєнних злочинів видання Kyiv Independent, який розпочав свою роботу у березні 2023 року.

Кримчанина Рустема Османова катують у російській в’язниці – Лубінець

Кримського активіста Рустема Османова, засудженого російським судом до 6 років позбавлення волі, катують у колонії, повідомив 20 травня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

«Як стало відомо, політв’язня протягом останніх трьох тижнів утримують у штрафному ізоляторі. Там щодо цивільного вчиняються протиправні дії: жорстоко б’ють і погрожують вбивством», ­– пише омбудсмен.

Читайте також: Крим: російський суд заарештував ще двох кримчан, затриманих після обшуків у Джанкойському районі

Як повідомляла «Кримська правозахисна група», Османова затримали у квітні 2022 року «при спробі в’їхати до Криму через автомобільний пункт пропуску Армянськ». Наразі чоловік утримується в Росії.

У серпні підконтрольний РФ Білогірський районний суд Криму засудив Османова до 6 років ув’язнення за звинуваченням в участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.

Уряд повідомляє про розширення критеріїв для бронювання працівників ОПК від мобілізації

Міністерство стратегічних галузей промисловості внесло зміни до критеріїв для підприємств, які дозволять бронювати їхніх працівників від мобілізації. Про це відомство заявило 20 травня.

Йдеться про критерії для «визначення підприємств такими, що мають важливе значення для національної економіки».

Як уточнює Мінстратегпром, зміни стосуються критеріїв, які дають підставу для бронювання від 50% працівників, незалежно від військово-облікової спеціальності. Відповідний наказ набув чинності 17 травня.

«Відтепер підприємства, установи і організації, задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення з розроблення, виготовлення, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин, мають відповідати одному з двох критеріїв», – заявляє відомство.

Читайте також: Закон про мобілізацію вже діє. Подоляк пояснив, як і коли цей закон працюватиме краще

Перший критерій: бути виконавцем чи співвиконавцем державного контракту у сфері оборони щодо виробництва оборонних товарів або надання відповідних послуг, або договору щодо виробництва оборонних товарів за рахунок коштів інших законних позабюджетних джерел.

При цьому «товари оборонного призначення обов’язково мають бути поставленими до військових частин Збройних сил України та інших військових формувань». Незалежно від джерела фінансування, понад половину загального обсягу виробництва компанії за останній звітний період мають складати товари, роботи й послуги оборонного призначення.

Другий критерій: отримувати державні гранти згідно з Порядком надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, який Кабмін затвердив 8 березня цього року.

«Таким чином, зміни фактично розширюють перелік критеріїв. Перший об’єднує ті два, які були чинні до цього часу, додаючи при цьому позабюджетні джерела фінансування. А другий дає можливість отримати підставу для бронювання компаніям, які знаходяться на стадії розробки свого продукту у сфері ОПК», – пояснює Мінстратегпром.

Читайте також: Нові правила мобілізації. Бронювання та ТЦК: деталі

У міністерстві додають, що для підприємств, які вже почали бронювання за поточною процедурою, нічого не змінюється. Відомство також оприлюднило перелік потрібних документів та порядок дій згідно з оновленнями.

Міністерка економіки Юлія Свириденко 16 травня повідомила, що її відомство скасувало наказ щодо бронювання деяких технологічних компаній через суспільний резонанс.

В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

Загибель президента Ірану: що вона змінить у відносинах Тегерану й Москви та як вплине на війну

Чи вплине загибель у авіакатастрофі президента Ірану Ебрагіма Раїсі на військову співпрацю Тегерану і Кремля? Адже серед головних напрямків цієї співпраці – постачання іранських дронів-камікадзе Shahed («шахед») для армії Росії, яка веде широкмасштабну війну проти України.

У день, коли стало відомо про загибель президента Ірану Ебрагіма Раїсі, російські війська випустили по Україні 29 дронів-камікадзе. Це були іранські «шахеди», які Росія переназвала на «Герань», і виробництво яких також налагодила у себе.

Всі 29 з 29-ти безпілотників були збиті силами протиповітряної оборони України.

Але так буває не завжди. Росія тероризує українські міста іранськими «шахедами», а також руйнує з допомогою них українську енергетичну, портову та зернову інфраструктуру.

Президент Росії Володимир Путін був одним із перших, хто відреагував на загибель іранського колеги.

«Саєд Ебрагім Раїсі був винятковим політиком, все життя якого було присвячене служінню батьківщині. Як справжній друг Росії, він зробив безцінний особистий внесок з розвиток дружніх добросусідських відносин між нашими країнами і докладав великих зусиль щоб вивести їх на рівень стратегічного партнерства», – говориться у заяві Путіна.

Остін на відкритті зустрічі «Рамштайн»: більше допомоги від США на підході

Міністр оборони Сполучених Штатів Ллойд Остін згадав про ескалацію на Харківщині, де тривають спроби Росії просуватися, у вступній промові зустрічі Контактної групи з підтримки оборони України, відомої як формат «Рамштайн», 20 травня.

«Кремлівські сили будуть намагатися просунутися далі найближчими тижнями і створити буферну зону вздовж українського кордону. Це складна й небезпечна битва, але захисники України демонструють надзвичайну хоробрість і вміння та добре застосовують спроможності, які надає ця Контактна група. Новий наступ Путіна на Харків лише підкреслює важливість цієї групи», – заявив він.

Остін нагадав, що Сполучені Штати продовжують передавати Україні військову допомогу, до якої входять боєприпаси 155 міліметрів, ракети для HIMARS, засоби протиповітряної оборони та протитанкові системи.

Читайте також: Новий російський наступ розтягує Сили оборони України. Чого очікувати?

«Президент Байн оголосив додатковий пакет (допомоги Україні – ред.) на 400 мільйонів доларів раніше цього місяця. Це допоможе Україні захистити Харків і інші прифронтові регіони від нової російської загрози… Ми вже забезпечили багато пріоритетних потреб України, й багато нової допомоги на підході», – сказав міністр.

За його словами, до цього переліку входять додаткові ракети для NASAMS та Patriot, більше комплексів HIMARS, ракет Stinger, систем Javelin і AT-4.

Він також вказав на те, що Росія продовжує повітряні атаки, які наражають на небезпеку життя цивільних в усіх українських регіонах:

«Відтак протиповітряна оборона буде головною в нашому порядку денному сьогодні. І я закликаю всіх наших цінних союзників і партнерів перевірити свою здатність надати Україні протиповітряні спроможності, яких вона терміново потребує», – зазначив Остін.

Він висловив оцінку, що найближчі тижні та місяці «матимуть критичне значення», а виживання та успіх України є засадничими для безпеки Європи та самих Сполучених Штатів.

Контактна група з питань оборони України збирається онлайн 20 травня на тлі наступу російських сил на сході України, зокрема на Харківщині і намагання Сил оборони України утримати свої позиції.

«Війна закінчиться переговорами»: Литвиненко про українську формулу миру

Україна чітко усвідомлює, що війна закінчиться переговорами. Саме тому була підготована формула миру президента Володимира Зеленського, сказав секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко у зверненні до учасників форуму регіону Балтійського моря: «НАТО 2024 і Арктична Європа», що стартував 20 травня у Фінляндії.

«Наша позиція дуже проста і переконаний, вона буде підтримана учасниками саміту миру у Швейцарії у червні 2024 року. Це справжній дипломатичний трек, який має всі шанси сприяти досягненню справедливого миру», – сказав секретар РНБО.

Він також зазначив, що для стійкого миру важливим фактором є підписання двосторонніх безпекових угод, що реалізують минулорічну заяву G7.

Читайте також: Україна і світ. Путін і Сі намагаються «торпедувати» саміт миру

Раніше пресслужба Зеленського повідомляла, що Глобальний саміт миру стане платформою для діалогу щодо шляхів досягнення «всеохопного, справедливого й тривалого миру для України» згідно зі статутом ООН та нормами міжнародного права.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна та її західні союзники мають «однакові цінності», але можуть часто мати «різні погляди» на те, яким має бути закінчення війни. Він заявив, що час від часу відчуває тиск від партнерів. За його словами, це відбувається хвилями – у моменти «слабкості» України.

У листопаді 2022 року президент України Володимир Зеленський представив план, який складається з десяти пунктів, відомий як «формула миру». Зокрема, він передбачає, що будь-які переговори з Москвою можуть розпочатися лише після повернення нею всіх зайнятих територій, включаючи Крим, та виведення військ із усіх окупованих нею регіонів.

Уряд Швейцарії в січні погодився організувати мирну конференцію. У заяві, оприлюдненій 10 квітня, йдеться, що «наразі існує достатня міжнародна підтримка для проведення конференції високого рівня для початку мирного процесу».

Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн.

Війська РФ просунулись на 10 ділянках фронту: де найбільша загроза для ЗСУ?

Армія Росії просунулась на 10 ділянках фронту, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 20 травня.

Як зазначили аналітики, це відбулось на таких ділянках:

Запорізька область:

  • на південний схід і на південь від Роботиного Запорізької області (все село, відвойоване ЗСУ під час літнього контрнаступу у 2023 році, тепер перебуває в «сірій зоні»);
  • біля Вербового на тій самій ділянці фронту.

Донецька область:

  • у Парасковіївці на південь від Мар'їнки;
  • в Нетайловому;
  • біля Яснобродівки та Новопокровського на захід від Авдіївки;
  • в районі Кераміка на північний захід від Авдіївки;
  • у Берестовому на Лиманській ділянці фронту.

Харківська область:

  • у Зеленому та біля Бугруватки на півночі Харківської області.


Бугруватка розташована на південний захід від Вовчанська – однієї з першочергових цілей армії Росії. У селі проходить дорога, перерізання якої значно ускладнить постачання угруповання Сил оборони у Вовчанську.

Справу проти ексмера Куп’янська про держзраду передали до суду. Він у розшуку

Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року

ПОДІЛИТИСЬ

Дивитись коментарі

Друк

Харківська обласна прокуратура направила до суду обвинувальний акт у справі колишнього мера Куп’янська – про це відомство заявило 20 травня.

Імені підозрюваного прокуратура не називає, але обставини вказують на Геннадія Мацегору.

Справу проти нього кваліфікували за статтею про державну зраду. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення Росії до України на той момент чинний Купʼянський міський голова «добровільно перейшов на бік російських сил».

«27 лютого 2022 року обвинувачений, перебуваючи у Купʼянську, записав відеозвернення з метою створення хибного враження у місцевого населення про турботу окупаційної влади, запобігання масових протестів, що може спричинити перешкоди діям збройних формувань РФ. Посадовець усіляко сприяв російським окупантам у Куп’янську, забезпечуючи їх транспортом, житлом, пальним та їжею», – заявляє прокуратура.

Читайте також: Представник ОВА: Сили оборони контролюють Вовчанськ «приблизно на 60%, штурми не припиняються»

У відомстві додають, що в червні 2022 року підозрюваний підписав протокол засідання про створення окупаційної адміністрації під назвою «тимчасова цивільна адміністрація Харківської області».

Зараз Мацегора перебуває в розшуку. Прокуратура повідомляє, що він перебуває на території Бєлгородської області Росії. Його справу заочно розглядатиме Червонозаводський районний суд Харкова.

У разі обвинувального вироку йому загрожує довічне увʼязнення.

Купʼянськ і більша частина району, які перебували під окупацією з лютого 2022-го, були звільнені у вересні того ж року. Нині російська армія постійно обстрілює місто й околиці.

27 лютого 2022 року міський голова Геннадій Мацегора повідомив, що провів перемовини з військовими російської армії і здав їм місто, нібито, через погрози збройного нападу.

Згодом СБУ повідомила йому про підозру та відкрила щодо нього кримінальне провадження. Як йдеться в повідомленні СБУ, йому інкримінують статті «державна зрада» і «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Представник ОВА: Сили оборони контролюють Вовчанськ «приблизно на 60%, штурми не припиняються»

На Харківщині тривають безперервні обстріли, повідомив заступник голови обласної військової адміністрації Роман Семенуха в ефірі телемарафону 20 травня.

За його словами, російські війська продовжують штурмові дії, в основному зосереджують зусилля на напрямках Липців, Вовчанська та його лівого й правого флангів.

«Щойно маємо кілька прильотів КАБами по Липцях. Ворог не полишає спроб всередині Вовчанська виштовхнути Збройні сили України з міста. Місто приблизно на 60% контролюють Збройні сили України, тобто штурми не припиняються», – сказав Семенуха.

Читайте також: Генштаб повідомляє про штурмові дії ЗСУ «в окремих районах» на Куп’янському напрямку

Він додав, що також тривають обстріли прикордоння області – Богодухівського, Харківського та Чугуївського районів.

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив вранці 20 травня, що Збройні сили України проводять штурмові дії в окремих районах на Куп’янському напрямку. Також на Харківському напрямку триває відбиття російської атаки поблизу села Стариця.

Прем’єр Хорватії у розмові із Зеленським підтвердив участь у Саміті миру

Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем – про це сторони повідомили 20 травня.

За словами Зеленського, він привітав Пленковича із повторним призначенням головою уряду та подякував за підтримку України.

«Також подякував прем’єр-міністру Пленковичу за підтвердження його участі в Саміті миру у Швейцарії», – заявив він.

Президент додав, що розмова стосувалася підтримки Хорватією початку переговорів про вступ України до Євросоюзу і можливості приєднання Загреба до Вільнюської декларації G7 про підтримку України.

Пленкович у своєму коментарі також повідомив, що Зеленский розповів йому про ситуацію в Україні.

Читайте також: «Переможний результат для України»: Єрмак щодо Саміту миру у Швейцарії

«Я підтвердив свою участь у першому Саміті миру в Швейцарії. Уряд республіки Хорватія і надалі надаватиме потужну та всебічну допомогу Україні», – додав прем’єр.

Парламент Хорватії 17 травня схвалив новий склад уряду на чолі з чинним прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем. Це його третій термін на цій посаді.

Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Понад 50 країн вже підтвердили свою участь.

У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».

У Кремлі 16 травня заявили, що без Росії обговорювати «питання безпеки, які її хвилюють, абсолютно марно», а саміт буде «пустою схоластикою без перспективи отримати хоч якийсь вагомий результат».

Обстріл Степногірська: голова Запорізької ОВА повідомив про загиблого

Російські війська обстріляли прифронтове селище на Запоріжжі, заявив голова області Іван Федоров 20 травня.

За його даними, під обстріл потрапив Степногірськ Василівського району.

«Росіяни знову гатили по цивільних будинках. Від ворожого обстрілу загинув чоловік. Є руйнування. Росія – країна-терорист», – повідомив Федоров.

Раніше ДСНС повідомляла про повторний удар по селу Новоандріївка на Запоріжжі, внаслідок якого постраждав рятувальник.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

«Агентство»: YouTube вперше на запит влади РФ почав блокувати відео про ухилення від мобілізації

Відеохостинг YouTube вперше на запит російського відомства Роскомнагляд заблокував на території РФ відео про ухилення від мобілізації до російської армії, пише видання «Агентство».

Йдеться про щонайменше чотири відео, в яких містяться поради про те, як уникнути призову на військову службу в Росії, уточнює видання. Так, під блокування потрапили відео на каналах «Дозор у Волгограді», «Школа призовника» і ще одного незалежного регіонального ЗМІ, назва якого не уточнюється. Крім того, відеохостинг пригрозив повністю заблокувати канал «ОВД-Інфо», а не лише окремі відео, що може стати першим випадком блокування цілого каналу, зазначає «Агентство».

У повідомленнях про блокування, які отримали зазначені проєкти і ЗМІ, вказано, що це зробили на підставі повідомлень від Роскомнагляду про те, що матеріали каналів про ухилення від мобілізації порушують федеральний закон «Про інформацію».

У коментарі «Агентству» експерт із кібербезпеки, який побажав залишитися неназваним, повідомив, що до цього YouTube не блокував опозиційний контент на вимогу російської влади. «Це новий тренд, коли правозахисний контент видаляється саме на запит російського уряду, а не через порушення політики Google або західних країн», – сказав експерт.

На початку вересня 2023 року користувачі YouTube у Росії повідомили про збої в роботі сервісу. За даними російського журналу Forbes, збої могли статися через те, що Роскомнагляд тестував блокування сервісу, хоча це відомство заперечувало.

Останнім часом у Росії все частіше звучать заклики заблокувати відеохостинг YouTube на території країни. З такою вимогою виступали члени Ради федерації і депутати Держдуми Росії. Пропозицію тривалий час регулярно висловлювала голова державного каналу RT Маргарита Симоньян.

Рятувальники знайшли тіло 7-го загиблого через удар Росії по базі відпочинку на Харківщині

Кількість загиблих через російський удар по базі відпочинку під Харковом зросла до семи, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 20 травня.

«Сьогодні під час обстеження дна водойми водолази Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС виявили тіло чоловіка», – заявляють рятувальники.

Крім того, наразі відомо про 28 постраждалих.

Напередодні було відомо про шістьох вбитих і 27 поранених внаслідок атаки. Тоді ж повідомлялося, що доля одного зі співробітників бази відпочинку залишалася невідомою – встановлено, що під час атаки «він перебував поблизу водойми та ловив рибу».

На Харківщині 20 травня оголосили днем жалоби за загиблими у Куп’янській та Малоданилівській громадах.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.

Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

На Львівщині через падіння уламків дрона виникла лісова пожежа – ОВА

У Львівській області внаслідок падіння уламків збитого російського безпілотника виникла лісова пожежа, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький.

«За уточненою інформацією, внаслідок падіння уламків збитого ворожого безпілотника на лісництві у Золочівському районі почалася пожежа. Площа займання охопила майже один гектар лісу. Пожежу загасили», – написав Козицький у телеграмі 20 травня.

За його словами, жертв і постраждалих, за попередньою інформацією, немає.

Раніше голова ОВА повідомив, що в ніч на 20 травня на Львівщину залетіли три російські безпілотники типу «Шахед», їх збили сили ППО.

За даними Повітряних сил ЗСУ, загалом вночі над Україною збили 29 з 29 ударних безпілотників, які запустили російські сили.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.

У Луганську пролунав вибух – повідомляють про ураження бази російських військових

У окупованому Луганську 20 травня пролунав вибух – про це стало відомо з місцевих телеграм-каналів, згодом про це повідомив голова обласної військової адміністрації Артем Лисогор.

За даними проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії», йдеться про Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. Як повідомляють джерела проєкту, там тривалий час базувалися російські окупанти.

«Донбас Реалії» посилається на повідомлення в місцевих телеграм-каналах, за якими очевидці бачили, як у район удару завозили військових та артилерійські снаряди.

Голова ОВА також заявив про влучання в селище Ювілейне в Луганській міській громаді, де розташований університет:

«У місцевих чатах луганчани підтверджують, що на місці влучання облаштоване військове містечко посеред цивільної забудови. До 2014 року в цьому районі працювала академія внутрішніх справ, яку потім облюбували рашисти».

Збройне угруповання «ЛНР» звинуватило в обстрілі Збройні сили України. Українське командування наразі не коментувало ситуацію.

8 травня окупаційна влада повідомляла про пожежу на нафтобазі внаслідок «обстрілу» окупованого Росією Луганська.

На територіях, захоплених силами РФ до 2022 року, як і на новоокупованих, часто відбуваються вибухи. Найчастіше вдається геолокувати ураження військових складів чи нафтобаз армії РФ. Українська влада неодноразово заявляла, що завдає лише точних ударів, намагаючись мінімізувати наслідки для цивільних.

Війська РФ обстріляли підприємство в Херсоні, одна людина загинула, одна – поранена

У Херсоні 20 травня внаслідок російського удару загинув один місцевий житель, ще один – поранений, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Окупанти завдали удару по Дніпровському району міста. Снаряди поцілили по одному з підприємств. Наразі відомо про одного загиблого й одного постраждалого», – написав Прокудін у телеграмі.

За його словами, 72-річного потерпілого чоловіка з мінно-вибуховою травмою шпиталізували.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Розвідка Британії: Росія відчуває дефіцит робочої сили

Росія зараз відчуває дефіцит робочої сили, що стає серйозною проблемою в деяких секторах, заявила 20 травня розвідка Великої Британії.

«Згідно з оцінками незалежного російського ЗМІ «Известия», у 2023 році в Росії не вистачало 4,8 мільйона працівників. Наприклад, російська транспортно-логістична галузь не змогла заповнити 25% вакансій водіїв вантажівок протягом 2023 року», – йдеться в повідомленні.

У розвідці зазначили, що дефіцит робочої сили принаймні частково спричинений війною Росії в Україні, яка призвела до мобілізації частини працюючого населення й еміграції деяких кваліфікованих спеціалістів, що прагнули уникнути призову. А нещодавно брак робочої сили посилився через обмеження на працевлаштування мігрантів, запроваджені після терористичного інциденту в Москві 22 березня 2024 року за причетності «ІД», додали в розвідці Британії.

«Через нестачу робочої сили група російських парламентаріїв розглядає можливі поправки до трудового кодексу Росії. Якщо їх ухвалять, це означатиме, що надлишкову робочу силу можна буде перемістити під наглядом держави на місце роботи, де бракує робочої сили. Переміщення буде тимчасовим, і працівники будуть переведені лише за їхньою згодою. Однак такі дії, хоча і не примусові, є потенційним кроком до мобілізації робочої сили», – йдеться в повідомленні.

Російська економіка гостро потребує робочої сили з-за кордону. Перший заступник міністра промисловості й торгівлі РФ Василь Осьмаков ще 2023 року назвав нестачу робітників «ключовою проблемою» економіки Росії. На проблему звернув увагу у квітні того ж року президент Росії Володимир Путін, який сказав, що країні «за багатьма напрямами просто не вистачає робочих рук».

За даними Центробанку Росії, дефіцит робочої сили з того часу тільки зріс у всіх галузях економіки – його зазнають близько 70 відсотків підприємств.

«Укренерго»: в системі зберігається значний дефіцит, планується імпорт електроенергії з 5 країн

Дефіцит в енергосистемі дещо зменшився завдяки потеплінню, але нестача «залишається суттєвою», особливо у вечірні та нічні години, повідомляє оператор «Укренерго» 20 травня.

Компанія нагадує, що увечері сьогодні можуть бути застосовані погодинні відключення в разі перевищення визначених обсягів лімітів споживання.

«Для подолання дефіциту в енергосистемі залучаються імпорт та аварійна допомога з країн Європи. Але через масштабність пошкоджень – цих заходів не вистачає для підтримки балансу в енергосистемі, особливо у години максимального споживання. Тому Диспетчерський центр «Укренерго» змушений застосовувати заходи обмеження споживання і для промислових, і для побутових споживачів», – йдеться в повідомленні.

Напередодні, заявляє «Укренерго», на його запит була аварійно залучена електроенергія з енергосистем Румунії, Польщі, Словаччини. Імпорт також планується сьогодні:

«Протягом доби з Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 19 499 МВт*год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 415 МВт. З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови складає 1 700 МВт в годину».

За даними оператора, внаслідок бойових дій сьогодні є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській, Херсонській областях.

Напередодні «Укренерго» анонсувало відключення світла за графіком із 18 години до кінця доби 20 травня.

Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, але також попередили – не виключені вимкнення побутових споживачів. Нині почалися вимкнення світла також для населення.

Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.

Генштаб повідомляє про штурмові дії ЗСУ «в окремих районах» на Куп’янському напрямку

За попередню добу на фронті відбулося 140 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 20 травня.

Зокрема, в штабі зафіксували п’ять ракетних ударів російських військ із застосуванням шести ракет, 55 авіаційних ударів, застосування 1 066 дронів-камікадзе, а також 4 056 обстрілів українських позицій і населених пунктів.

«Сили оборони продовжують зосереджувати основні зусилля на гідній відсічі окупантам. З початку доби ситуація на фронті загострена, російські загарбники здійснили 533 обстріли позицій наших військ, застосували понад 50 дронів-камікадзе. На цей час відбулося понад 30 бойових зіткнень, по одному ракетному та авіаудару», – йдеться в зведенні.

Зокрема, на Харківському напрямку триває відбиття російської атаки поблизу села Стариця. Штаб називає ситуацію контрольованою та повідомляє про проведені заходи для «посилення оборонних рубежів та позицій у визначених районах».

«На Куп’янському напрямку наші захисники успішно відбили атаку ворога в напрямку Синьківки. В свою чергу, в окремих районах українські воїни проводять штурмові дії. Ситуація контрольована. На Сіверському напрямку кількість ворожих атак в порівнянні з минулою добою дещо знизилась. На цей час тривають два бойових зіткнення», – додає командування.

Військові додають, що російські війська намагаються витіснити українські підрозділи в районі Роздолівки на Донеччині. Також на Краматорському напрямку сьогодні ЗСУ відбили дві спроби російських загарбників просунутися в районах Іванівського та Андріївки. Тривають два бойових зіткнення біля Кліщіївки.

«На Покровському напрямку наразі ситуація напружена. З початку доби ворог 12 разів атакував позиції наших військ. Бойові дії тривають в районах Євгенівки, Лозової, Сокола, Новопокровського та Новоселівки Першої. Напружена ситуація південно західніше Очеретиного. Вживаються заходи для стабілізації обстановки», – повідомляє штаб.

Читайте також: «Інколи краще робити і не казати» – ексочільник Пентагону про можливість введення військ союзників до України

Крім того, за зведенням, тривають атаки російських військ на Курахівському напрямку, біля Красногорівки та Новомихайлівки, два штурми біля Водяного і Красногорівки вдалося відбити. Сили оборони також відбили одну російську атаку біля Старомайорського (Времівський напрямок), ще один бій триває.

Також триває протистояння біля Кринок на Херсонщині, Генштаб звітує про відбиття однієї атаки від початку доби.

Напередодні командування повідомляло, що російські війська «продовжують тиснути на Покровському напрямку».

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 17 травня заявив, що війська РФ розширили зону активних бойових дій майже на 70 кілометрів, намагаючись примусити Україну задіяти додаткову кількість бригад зі складу резерву.

Росія: Слов’янський НПЗ повідомив про пошкодження щонайменше 1 установки після атаки дронів

На Слов’янському нафтопереробному заводі в Краснодарському краї внаслідок атаки безпілотників 19 травня пошкоджено щонайменше одну установку – про це пише російське державне агентство «РИА Новости» з посиланням на представника компанії «Слов’янськ ЕКО».

До кінця масштаб пошкоджень ще невідомий, додав він.

Як пише російська служба Радіо Свобода, в ніч проти 19 травня влада Краснодарського краю Росії повідомила про падіння дрона на територію НПЗ, заявивши, що займання, пошкоджень і постраждалих не було.

Вранці адміністрація Слов’янська-на-Кубані, де розташоване підприємство, уточнила, що на територію заводу впали шість безпілотників, заявивши, що, за попередніми даними, постраждалих і руйнувань немає.

Пізніше директор із комплексної безпеки групи компаній «Слов’янськ ЕКО» Едуард Труднєв розповів, що на території підприємства є видимі руйнування. НПЗ тимчасово зупинив роботу.

Напередодні Радіо Свобода стало відомо з власних джерел, що дрони Служби безпеки України у ніч на 19 травня атакували російський військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї РФ.

Це вже друга атака дронів СБУ на військовий аеродром «Кущевська» і Слов’янський НПЗ за останні три тижні. Раніше на аеродромі було уражено кілька літаків, а на НПЗ влучили у ректифікаційну й атмосферну колони, повідомило джерело Радіо Свобода.

Упродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи й інші важливі інфраструктурні обʼєкти Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці ​удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG