Пентагон відкриває завод із виробництва боєприпасів для постачання в Україну – NYT
Завод Пентагону, який розташований недалеко від Далласа США, незабаром вироблятиме близько 30 тисяч 155-міліметрових снарядів щомісяця, які матимуть вирішальне значення для військових дій в Україні, пише американське видання The New York Times.
Зазначено, що Пентагон минулого року поставив завдання виробляти 100 тисяч снарядів на місяць до кінця 2025 року, щоб забезпечити українські артилерійські бригади.
«Заводи в Скрентоні і Вілкс-Барре, штат Пенсильванія, разом виробляють близько 36 000 снарядів на місяць. Новий завод General Dynamics в Мескіті, штат Техас, вироблятиме 30 тисяч снарядів щомісяця, коли вийде на повну потужність», – йдеться у матеріалі.
Журналісти наголошують, що завод був побудований після повномасштабного вторгнення Росії в Україну за 10 місяців завдяки фінансуванню від Конгресу та допомозі компанії Repkon. За словами представників компанії, завод у Мескіті надасть близько 350 робочих місць, коли вийде на повну виробничу потужність наступного року.
Сполучені Штати Америки 24 травня оголосили про надання Україні додаткової військової допомоги на 275 мільйонів доларів. Пакет військової допомоги, серед іншого, передбачає боєприпаси для HIMARS, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди. Як зауважили в Пентагоні, цей пакет є частиною зусиль США, спрямованих на допомогу Україні у відбитті нападу Росії під Харковом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що цей пакет допомоги є «критично важливим саме зараз, коли ворог посилив атаки вздовж лінії фронту».
На Херсонщині війська РФ вдруге за день скинули вибухівку з дрона, поранено чоловіка – влада
Російські військові 29 травня скинули вибухівку з дрона на цивільних у селищі Антонівка на Херсонщині. У результаті удару поранення отримав 61-річний чоловік, який у цей час перебував на вулиці, повідомляє керівник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
«Він (чоловік – ред.) отримав вибухову травму та уламкове поранення. Стан середньої тяжкості. Лікарі надають потерпілому необхідну медичну допомогу», – написав Мрочко.
Раніше Херсонська обласна військова адміністрація інформувала, що вдень 29 травня російські війська скинули вибухівку у Новодмитрівці – двоє чоловіків, 28 і 50 років, постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Кожен крок НАТО на підтримку України допоможе стримувати Росію – голова МЗС Чехії
НАТО має надіслати сигнал про те, що стримуватиме «російський імперіалізм», і кожен крок, спрямований на допомогу Україні, допоможе йому це зробити, заявив 29 травня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський перед зустріччю військового альянсу, на якій йтиметься про підтримку Києва.
«НАТО – це оборонний альянс. Ми не хочемо нічого змінювати в цьому. З іншого боку, якщо ми хочемо захищати Європу, ми досить відкрито визнаємо, що загрожує європейській обороні. Це, на мій погляд, російський імперіалізм», – сказав Ліпавський в інтерв’ю агенції Reuters.
«Я закликаю інші держави мати спільну стратегію стримування Росії, і безумовно, кожен крок, який допоможе Україні, також сприятиме цій меті», – додав він.
Міністри закордонних справ 32 країн-членів НАТО зберуться в столиці Чехії Празі 30-31 травня. Вони планують виробити домовленості на пізнішу зустріч лідерів НАТО у Вашингтоні в липні, зосередившись довгостроковій підтримці України.
Напередодні прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала повідомив, що в межах чеської ініціативи із поставок амуніції для Збройних сил України з країн поза ЄС перші кілька десятків тисяч снарядів надійдуть вже у червні. «Перші десятки тисяч снарядів 155-міліметрового калібру будуть доставлені у червні. Україна може очікувати першу поставку у найближчі дні», – сказав Фіала.
Очільник чеського уряду зазначив, що до їхньої ініціативи долучилися 15 країн ЄС та НАТО і сумарно виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
Лубінець: Аргентина доєдналася до коаліції за повернення українських дітей
Аргентина долучилася до Міжнародної коаліції для повернення українських дітей, повідомив 29 травня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Він зазначив, що це сталося після того, як українська делегація відвідала Аргентину, де закликала долучитися до коаліції за повернення українських дітей в межах реалізації четвертого пункту Формули миру.
«Я щиро вдячний Аргентині за підтримку і за це важливе рішення! Попри далеку відстань між нами, ми близькі за цінностями в питанні важливості повернення додому всіх депортованих дітей», – написав Лубінець.
У березні цього року голова Офісу президента Андрій Єрмак заявляв, що Міжнародна коаліція для повернення українських дітей під головуванням України та Канади об’єднала 33 країни.
Україна і Канада підготували спільний рамковий документ Міжнародної коаліції за повернення українських дітей в лютому 2024 року.
За даними України, за час війни в Росії та на окупованих територіях опинилися понад 20 тисяч українських дітей.
У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Їх підозрюють у скоєнні воєнних злочинів – насильницьких депортацій та переміщення населення, зокрема дітей, із окупованих територій України.
Повернути в Україну, за даними влади, поки що вдалося близько пів тисячі дітей.
«Росія не може знайти ключ, який би відкрив нашу оборону» – Микола «Абдула» Волохов з 3-ї ОШБр
Бійці підрозділу аеророзвідки Terra 27 травня опублікували видовищне відео знищення бронетанкової колони армії РФ під Сіверськом. Проєкт DeepState зазначив, що подібна атака броньованою колоною – рідкість на цій ділянці фронту, де зазвичай агресор намагається йти вперед лише за допомогою піхоти, дронів та артилерії.
А американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 28 травня нарахував аж чотири механізовані атаки Росії на всьому фронті – від Часового Яру до Старомайорського. На думку аналітиків, агресор таким чином намагався «промацати» оборону ЗСУ – чи не ослабла вона на тлі боїв на півночі Харківської області.
Чому Росія знову намагається сунути колонами на позиції Сил оборони, хоча стабільно втрачає їх від вогнем Сил оборони й останнім часом надавала перевагу піхотним штурмам? Звідки у РФ все нові танки і БМП, які вона кидає в бій? І як самі бійці на передовій оцінюють, коли у Кремля все ж таки закінчиться військова техніка (та чи закінчиться взагалі, адже її все-таки виготовляють)? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитало командира підрозділу Terra у складі 3-ї окремої штурмової бригади Миколу Волохова із позивним «Абдула».
Попри намагання Росія вже не зможе зірвати Саміт миру – Зеленський
Україна готує дипломатичні відповіді на російські намагання послабити Саміт миру, який уже за два тижні розпочнеться у Швейцарії, розповів у вечірньому зверненні 29 травня президент України Володимир Зеленський.
«Зірвати саміт Росія вже не зможе, хоча й дуже старається це зробити. Тисне на лідерів, відверто погрожує різним державам дестабілізацією. І це – один із наслідків того, що світ дав державі-терористу забагато часу. На жаль, зло вміє адаптуватися й зараз використовує свої ресурси, щоб розколоти світ і не дати примусити Росію до миру», – сказав президент.
Зеленський зауважив, що майже сто держав і міжнародних організацій візьмуть участь у Саміті миру.
Раніше президент України повідомляв із посиланням на дані неназваних розвідок, що російський лідер Володимир Путін прагне зірвати запланований на середину червня Саміт миру у Швейцарії.
Конференція, яку українська влада називає Глобальним самітом миру, відбудеться 15–16 червня. Очікується, що від 80 до 100 країн візьмуть участь у зустрічі на розкішному курорті Бурґеншток поблизу міста Люцерн у Швейцарії. Понад 80 країн вже підтвердили свою участь.
У Росії, яку не запросили на саміт, заявляли, що переговори про мир в Україні, заплановані в червні у Швейцарії, не матимуть сенсу без участі Росії. Речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що будь-які дії щодо України, які «ігнорують позицію Росії», «відірвані від реальності».
Генштаб: війська РФ «значно активізувалися» на Курахівському напрямку
Протягом дня 29 травня на фронті загальна кількість бойових зіткнень зросла до 60, російські війська «значно активізувалися» на Курахівському напрямку, але найбільша кількість сутичок залишається на Покровському напрямку, повідомив у своєму зведенні Генштаб ЗСУ.
У даних, наведених станом на 16:30, командування додало, що на Харківському напрямку загарбники проводять атаки від Мурома в бік села Стариця, триває бій у районі Вовчанська.
«А загальна кількість боєзіткнень на напрямку зараз становить п’ять. Російські терористи продовжують безжально бомбардувати північ Харківщини – до шести авіаударів з початку поточної доби додалося ще три, які ворожа авіація завдає із повітряного простору Російської Федерації. Росіяни із напрямків Бєлгорода і населеного пункту Середа (РФ) били по районах українських населених пунктів Глибоке, Синельникове та Зелене», – йдеться в повідомленні.
На Куп’янському напрямку за сьогодні відбулося 11 боїв, триває три бойових зіткнення, кажуть у Генштабі.
«На Покровському напрямку відбуваються п’ять бойових зіткнень. З початку доби їх уже 19. Противник зосереджує атаки у районах Новоселівки Першої, Новоолександрівки і Сокола. Активно підтримує наступальні дії скиданням керованих авіабомб – за сьогодні використав вже 18 КАБів у ході семи авіаударів поблизу Євгенівки, Олександрополя і Воздвиженки», – йдеться в повідомленні.
На Придніпровському напрямку, за даними командування, російські війська тричі ходили на штурми українських позицій у районі Кринок. «Один із боїв на лівобережжі Дніпра продовжується. Ситуація контрольована», – йдеться у зведенні.
Напередодні ввечері в Генштабі заявили, що на Покровському напрямку російські війська мають частковий успіх на окремих ділянках.
У своєму звіті від 28 травня американський Інститут вивчення війни зазначив, що російські війська нещодавно здійснили чотири механізовані атаки на кількох напрямках операції в Донецькій області, щоб «перевірити реакцію України після першої хвилі наступальних зусиль Росії на півночі Харківської області».
Проаналізувавши відео роботи російських військових 27 і 28 травня, експерти дійшли висновку, що армія агресора здійснила посилені атаки танками та іншою бронетехнікою біля Часового Яру на заході від Бахмута і в районі Новопокровського на північний захід від Авдіївки. Ще дві атаки аналітики помітили біля Новомихайлівки на півдні від Мар’їнки і біля Старомайорського на заході від Вугледару.
Ці атаки армії РФ були не такі масштабні, як попередні, вважають експерти. Вони припускають, що їхня мета – оцінити реакцію й оборонні можливості ЗСУ на Донбасі після боїв на Харківщині.
Аналітики також повідомляють, що ЗСУ повернули собі деякі позиції на півночі Харківської області. Йдеться про район біля Лук’янців – саме тут, вздовж вітрозахисної смуги на південний схід від села, українським військовим вдалося зайняти позиції.
Водночас проєкт DeepState повідомив у ніч проти 29 травня, що армія агресора просунулась біля Уманського на заході від Авдіївки і в Старомайорському на заході від Вугледару.
На Харківщині війська РФ підтягують резерви. У Вовчанську тривають вуличні бої – Синєгубов
Російська армія намагається просунутися вглиб Харківської області, але без успіхів. Про це пише 29 травня у своєму телеграмі голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На Липецькому і Вовчанському напрямках ворог підтягує ресурси та резерви, щоб утримувати наступальний темп. У Вовчанську продовжуються вуличні бої», – йдеться у дописі.
Також, за словами очільника ОВА, на Куп’янському напрямку російські війська постійно підтягують резерви, щоб зберегти потенціал.
Вдень у Генеральному штабі ЗСУ повідомляли, що на Харківському напрямку російські війська продовжують штурмові дії у районі Вовчанська.
Напередодні розвідка Великої Британії повідомила, що Україна «стабілізувала» наступ сил РФ на Харківському напрямку фронту. У розвідці розповіли, що сили РФ, ймовірно, «контролюють село Бугруватка на півночі Харківської області і намагаються встановити контроль над сусідньою переправою через річку Сіверський Донець». У відомстві наголошують, що «це загрожує флангу та тилу українських сил, що обороняються у самому Вовчанську».
Російські сили зранку 10 травня розпочали наступальні дії в Харківській області уздовж українсько-російського кордону. Їм вдалося захопити кілька сіл, нині тривають бої за Вовчанськ.
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Литвиненко заявив, що на кордоні з Харківською областю Росія зосередила близько 50 тисяч солдатів, у наступі наразі беруть участь понад 30 тисяч російських солдатів. Але, за його словами, загрози штурму міста Харкова поки немає.
«Три сокири» у херсонських степах: як себе показує на фронті американська гаубиця М777
Лінія зіткнення у Херсонській області не зовсім схожа на інші ділянки фронту. Дніпро розділяє Збройні сили України та армію РФ, тому тут зараз немає таких масованих штурмів, як на Донеччині чи Харківщині. Російські війська намагаються вибити ЗСУ з плацдармів на лівому березі, однак загалом вздовж річки триває позиційна війна. Як артилеристам ЗСУ допомагає стримувати агресора тут американсько-британська гаубиця М777 – побачили журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Батька вбило на очах, а дитину побило уламками. За дівчинку боряться лікарі і нова мама (відео)
Історію 9-річної Ангеліни з Куп’янська її опікунка Зоя Лаврикова збирала по крупинці. Біологічна мама покинула кількамісячну Ангеліну і вона залишилась з татом, була четвертою дитиною у сім’ї. Одного дня у жовтні 2022 року вона з татом пішла до сусідки, туди у будинок влучила російська ракета. Тато загинув на очах у дитини, а вона була важкопоранена – втратила праве око, отримала численні уламкові травми, порохові опіки обличчя. Лікарі врятували дитині розтрощену ногу. Ангеліна лікувалась в Україні і за кордоном. Її опікуни змінювались, допоки у її житті не з’явилась Зоя Лаврикова. Ангеліна боялась дивитись у люстерко через різнокольорові цяточки на обличчі. Недавно медики з благодійного проєкту «Неопалимі» прооперували її спеціальним лазером. І Ангеліна вперше взяла до рук дзеркало.
Вісім людей поранені через обстріл Лиману – Донецька ОВА
У Лимані на Донеччині через російські обстріли поранені вісім людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, загарбники протягом дня 29 травня п’ять разів обстріляли місто.
«Росіяни завдали по місту п’ять ударів: однією ракетою «Гром-Е1» і чотирма бомбами «УМПБ Д-30 СМ». Наразі відомо про вісьмох поранених, три пошкоджених будинки і три пошкоджені адмінбудівлі», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
В Україні відкрили третій табір для російських військовополонених
В Україні відкрили третій табір для утримання російських військовополонених, повідомив державний проєкт Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими «Хочу жить».
Нове місце утримання полонених, як стверджується, українська влада змушена була відкрити через «велику кількість росіян, що здалися в полон, і фактичне блокування обмінів російською стороною».
«Ймовірно, це не останній такий табір для військовополонених росіян, який цього року розпочав роботу», – йдеться в повідомленні.
У проєкті зазначають, що російські військові, які потрапили в полон, утримуються не в колоніях строгого режиму разом з ув’язненими, а в передбачених саме для військовополонених таборах і спецділянках при СІЗО.
Останній обмін військовополоненими між Росією й Україною за формулою 100 на 100 пройшов 8 лютого цього року, після чого сторони кілька разів обмінювалися тілами загиблих військовослужбовців.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець на початку квітня цього року в ефірі Радіо Свобода вказував на «небажання російської сторони проводити обмінні процеси», коментуючи заклик папи Римського обміняти полонених у форматі «всіх на всіх».
Уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова 29 травня на засіданні комітету Держдуми заявила, що процес обміну полоненими припинено «через Україну, яка постійно виставляє нові вигадані вимоги».
Загалом в ході обмінів, за даними президент України Володимира Зеленського, звільнили 3 135 полонених.
«Укренерго» знову не планує вимкнень світла в Україні
«Укренерго» не планує обмежень споживання електроенергії на 30 травня, як і в попередні два дні, повідомила пресслужба НЕК.
«30 травня відключення не прогнозуються. При зміні ситуації в енергосистемі про застосування заходів обмеження споживання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.
Раніше гендиректор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко пов’язав відсутність відключень із виходом з ремонту одного енергоблоку АЕС – «це як мінімум допоможе покрити споживання, що значно зросло через кондиціонери».
Однак, він зазначив, що «радіти рано, адже у весняно-літній період у ремонти виводитимуть інші енергоблоки».
«Водночас попрошу все ж бути економними. Я розумію, що хочеться ввімкнути кондиціонер, у самого вчора рука тягнулася до пульта. Але поки що можна обійтися відкритими вікнами. Тож давайте так і робити», – додав Коваленко.
Російські війська цієї весни неодноразово атакували об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні. Зокрема, вночі і вранці 8 травня, за даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації й передачі електроенергії у шести областях – Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій областях. Після цього через дефіцит електроенергії компанія «Укренерго» запровадила спершу обмеження на енергопостачання для промисловості й бізнесу, згодом – відключення для побутових споживачів.
Після хвилі масованих російських атак на об’єкти української енергетичної інфраструктури Міністерство енергетики України оцінило збитки для енергосистеми в понад мільярд доларів, розповів профільний міністр Герман Галущенко.
Пошукові роботи на місці удару по «Епіцентру» в Харкові завершили – МВС
У Харкові завершили пошукові роботи у будівельному гіпермаркеті «Епіцентр» після російського удару, завданого 25 травня, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
За його словами, поліція ідентифікувала всі 19 тіл загиблих.
«Це було непросто. Загиблих за допомогою спецтехніки цілодобово шукали серед попелу, оперативно ідентифіковували за допомогою ДНК-лабораторії. Криміналісти провели більше 100 досліджень. До поліції звернулися 16 родичів зниклих безвісти, які надали біологічні зразки для експертиз. Також ми залучили кінологів – службовий пес виявив одне тіло й один фрагмент», – написав Клименко у телеграмі.
Він уточнив, що внаслідок ударів по гіпермаркету загинули 12 чоловіків і сім жінок, серед жертв також – 17-річний хлопець і 12-річна дівчинка. Ще 54 людини зазнали поранення.
25 травня сили РФ завдали удару по будівельному супермаркету в Харкові.
27 травня у Харкові був день жалоби за загиблими внаслідок російського удару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Харків і область. На тлі російського наступу на півночі Харківщини президент України Володимир Зеленський заявив, що для захисту Харкова від російських атак потрібні кілька додаткових систем протиповітряної оборони Patriot.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Посол США в НАТО анонсувала «нову мову» на саміті у Вашингтоні щодо членства України в альянсі
Посол США в НАТО Джуліан Сміт назвала «малоймовірним» сценарій, за якого Україна отримає запрошення на вступ до альянсу цього літа на саміті у Вашингтоні. Водночас дипломатка зазначила, що формулювання щодо її євроантлантичних прагнень відрізнятимуться від тих, які були у Вільнюській декларації саміту НАТО.
«У декларації (Вашингтонського – ред.) саміту буде нова мова про прагнення України до членства. Вона не матиме повністю такий самий вигляд, як та, що ми мали торік. Про це належить домовитися. Зараз в альянсі є кілька дуже важливих і корисних ідей – деякі цікаві пропозиції», – зазначила Сміт, не вдаючись у деталі.
Щодо «українського пакету», який готуються затвердити у Вашингтоні, дипломатка сказала, що робота над ним триває.
«Ми шукаємо шляхи інституціоналізації частини двосторонньої підтримки, яка надходить до України, і введення її до альянсу НАТО, щоб забезпечити більшу узгодженість цієї допомоги та забезпечити адекватний розподіл тягаря між альянсом у нашій колективній підтримці України», – розповіла Сміт.
Посол США в альянсі також розповіла про обговорення ідеї про призначення представника, який куруватиме зусилля щодо підтримки України в НАТО.
«Враховуючи всю поточну роботу всередині альянсу, виникає питання, чи потрібен нам хтось тут, хто б керував усіма цими робочими потоками, які можна було б поєднати з деякими новими ініціативами, які будуть представлені на саміті… І ми шукаємо шляхи виявлення і забезпечення додаткових ресурсів для наших друзів в Україні… Це надсилало б корисний, стійкий сигнал Москві, що ніхто з нас нікуди не йде, а союзники по НАТО готові взяти на себе довгострокові зобов’язання перед нашими друзями в Україні», – резюмувала Сміт.
Україна, яка бореться з російським вторгненням, чітко дала зрозуміти, що її мета – стати членом НАТО. Київ і деякі його союзники в НАТО, особливо у Східній Європі, наполягають на запрошенні до членства, хоча й визнають, що Україна не може вступити до НАТО, перебуваючи в стані війни.
Міноборони: 710 тисяч громадян зняті з безпідставного «розшуку» через застосунок «Резерв+»
Завдяки застосунку «Резерв+» із безпідставного «розшуку» зняли 710 тисяч громадян, повідомила 29 травня у фейсбуці заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко.
Вона порадила авторизуватися в застосунку повторно, щоб побачити свій оновлений статус.
«Застосунок «Резерв+» звернув нашу увагу на прогалини у реєстрі «Оберіг». Одна з них – добре відомий вам статус «в розшуку», який безпідставно відображався у 710 000 громадян», – написала Черногоренко.
Вона пояснила, чому громадяни мали такий статус.
«Якщо людина порушувала правила військового обліку, наприклад, ігнорувала «повістки», ТЦК зверталось до Національній поліції. Але фактично кількість таких звернень становить близько 25%. Згідно з законодавством, такий «розшук» мав свої терміни. Адже до 19 травня адміністративне стягнення могло бути накладене не пізніше двох місяців з дня порушення правил військового обліку. Зараз цей термін – 3 місяці з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення. Так, статус «в розшуку» безпідставно отримали багато військовослужбовців, дані яких не були оцифровані своєчасно», – зазначила заступниця міністра.
Вона додала: якщо людину зняли з «розшуку», до ТЦК звертатися не потрібно.
Напередодні в Міноборони заявили, що поки не планують розсилати повістки через мобільний застосунок «Резерв+». Там також нагадали, що свої дані, згідно з новими нормами мобілізації в Україні, які набули чинності з 18 травня, оновили вже понад один мільйон 250 тисяч військовозобов’язаних, із них 1,1 мільйона – через застосунок «Резерв+».
18 травня набув чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники та резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно зробити до 16 липня.
В усіх областях України оголошували тривогу через ракетну небезпеку
В усіх регіонах України близько 17:30 29 травня оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що зафіксували зліт МіГ-31К, який є потенційним носієм ракет «Кинджал», з аеродрому «Ахтубінськ» в Астраханській області РФ.
Близько 18:00 оголосили про відбій по всіх областях, крім Харківської.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні станом на початок квітня верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації заявляють, що реальна кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Сполучені Штати зберігають обмеження на використання їхньої зброї для ударів по цілях на території Росії. Про відсутність змін у цьому напрямку на тлі відповідних дискусій, що пожвавилися, журналістам на брифінгу 29 травня сказала очільниця дипмісії США в НАТО Джуліан Сміт, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«У мене немає останніх новин щодо цього питання про використання американської зброї для цілей на території Росії… Ніяких змін у політиці США не відбулося», – зазначила дипломатка.
Водночас Сміт нагадала слова держсекретаря США про те, що насамперед Україні вирішувати, як вести війну.
«Зараз ми щосили працюємо над надходженням допомоги в Україну, щоб українці могли продовжувати досягати успіху на полі бою, витісняти російські війська зі своєї території і протистояти будь-якому можливому російському наступу, який може відбутися в найближчі дні й тижні… Ми й надалі зосереджуватимемося на отриманні більшої допомоги Україною, зокрема стосовно ППО й артилерії», – наголосила посол США в НАТО.
Влада України давно домагається того, щоб їй дозволили завдавати ударів по військових обʼєктах у Росії. Останнім часом усе більше західних політиків також закликають дозволити ЗСУ завдавати таких ударів.
Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель заявив, що вважає атаки Збройних сил України по об’єктах на території Росії законними, якщо ці удари є пропорційними.
За підсумками зустрічі міністрів оборони ЄС 28 травня дипломат вказав, що обмеження на використання своїх озброєнь для ударів по Росії вже готові скасувати деякі країни, а решта поки що розмірковують. Число країн, які погодилися дати дозвіл Україні атакувати їхньою зброєю цілі в Росії, Боррель не уточнив.
Читайте також: Макрон вважає, що Україні варто дозволити бити по військових цілях у Росії
28 травня президент Франції Емманюель Макрон на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем заявив, що Україні потрібно дозволити нейтралізувати російські військові бази, з яких запускаються ракети.
Раніше із закликом до західних країн перестати обмежувати себе у підтримці України виступив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Скасування обмежень також підтримали генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Про те, що зброя, яку Польща передає Україні, не має обмежень щодо її використання, в ефірі Radio Zet 29 травня заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик. За його словами, українці, які зазнали жорстокого нападу з боку Росії, можуть воювати як хочуть.
Водночас канцлер Німеччини заявив, що поки що не бачить причин для зняття заборони на такі удари. Проти скасування заборони також виступили Італія й Іспанія. Проти використання західної зброї для ударів по Росії традиційно виступають США, побоюючись, що це призведе до прямого конфлікту з РФ.
Влада РФ неодноразово заявляла, що такі удари призведеуть до ще більшої ескалації конфлікту. Президент Росії Володимир Путін 28 травня попередив про «серйозні наслідки», якщо країни Заходу дозволять Україні використати свою зброю для ударів по Росії.
Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.
Рік без Каховського водосховища: як виживає український південь
Окупаційна влада Херсонщини нещодавно заявила про збільшення рівня води в Дніпрі через начебто відкриття всіх шлюзів ДніпроГЕС, яку в березні атакували російські ракети. Призначений РФ керувати захопленою частиною регіону Володимир Сальдо, зокрема, повідомив, що вода буде прибувати, втім, прибережним населеним пунктам у Херсонській області не загрожує «великий потоп», але острови, що є в дельті Дніпра, може підтопити, зазначив він. Українська влада цю інформацію не коментувала. Інший представник окупаційної влади у Запорізькій області Володимир Рогов спростував слова Сальдо, повідомивши, що всі шлюзи на ДніпроГЕС залишаються зачиненими.
Для чого окупаційна влада робить такі заяви? Як живе окупована частина Херсонщини без дніпровської води? Які регіони отримували воду з Каховського водосховища? Чи відчувається брак водних ресурсів на цих територіях? Чи можливе відновлення водопостачання до окупованого Криму з Дніпра під час бойових дій?
Про все це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав доктора географічних наук, професора, декана факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігоря Пилипенка.
Лисак: двоє цивільних загинули через російські обстріли Нікополя протягом дня
Внаслідок російських атак на Нікополь протягом дня загинули двоє людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 29 травня.
Зокрема, в лікарні помер 52-річний чоловік, який зазнав поранень через артилерійський обстріл міста вранці.
«Медики боролися за нього, але травми виявилися несумісними із життям. По обіді російські війська вбили ще одну людину. Нелюди скерували дрон-камікадзе на машину швидкої допомоги. Загинув 54-річний водій», – заявив голова області.
Він додав, що 53-річна дружина загиблого водія зазнала поранень, її госпіталізували у тяжкому стані.
Нікополь регулярно зазнає російських атак з різних видів озброєння – ударних БПЛА, артилерії. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.