Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

«Працюємо над тим, щоб зменшити залежність від постачання ракет партнерами» – Зеленський

В Україні працюють над тим, щоб зменшити залежність від постачання ракет партнерами, зокрема й для ППО. Про це написав президент Володимир Зеленський за результатами засідання ставки верховного головнокомандувача 23 липня.

«Багато уваги приділили можливостям завдавати ударів за лінію фронту. Проаналізували ефективність наших дронів різних типів, а також тактики російської армії щодо безпілотників. Оцінили результативність РЕБ та інших методів боротьби з БПЛА», – йдеться у дописі.

Також на засіданні заслухали доповіді головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича щодо змін в оперативній ситуації і комплектації бригад для своєчасної ротації.

Раніше Зеленський зазначив, що велика увага приділяється виробництву в Україні далекобійних дронів.

На початку грудня минулого року Володимир Зеленський заявив, що Україна не прагне тільки залежати від партнерів, але зацікавлена в співпраці, зокрема, у виробництві озброєння. Пізніше після оборонної конференції у США Київ повідомив про домовленості з двома американськими компаніями про спільне виробництво в Україні боєприпасів калібру 155 мм.

Заступниця міністра стратегічної промисловості Анна Гвоздяр повідомила раніше Радіо Свобода, що в Україні наразі 200 приватних виробників дронів – більше, ніж державних підприємств, які на цьому спеціалізуються.

«Щоб повернути людей – потрібна відбудова, на зараз». Що відновлюють на Херсонщині і за скільки?

Як іде відбудова деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини? Чому на кошториси відбудови інфраструктурних об'єктів звернули увагу журналісти-розслідувачі? Чи повертаються місцеві жителі до своїх домівок та що думають про відновлення своїх сіл, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Правобережна Херсонщина була деокупована Збройними Силами України у жовтні 2022 року. З того часу цей регіон перебуває під обстрілами російської армії з окупованої частини області. Попри це, українці повертаються у свої домівки, стверджує місцева влада.
• 20 червня журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили розслідування щодо відбудови деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Зокрема мова йде про відбудову шкіл у селищах Високопілля й Архангельське та сільської ради у Великій Олександрівці.
• Під час розслідування журналісти з'ясували, що ціни, зазначені у кошторисах, ймовірно, завищені. Так, на відбудову двох шкіл та сільської ради з бюджету виділили 220 мільйонів гривень. Майже таку ж суму, 276 мільйонів, за даними інтерактивної карти, яку створили в Київській ОВА, виділяли на відбудову постраждалої від окупації Бородянки, зазначають у розслідуванні.
• Також, журналісти розглянули питання щодо доцільності вкладання коштів у відбудову інфраструктурних об'єктів, які щодня перебувають під загрозою російських обстрілів.

Російські війська збільшили кількість барж для захисту Керченського мосту – OSINT-аналітик

Російські війська знову збільшила кількість барж біля Керченського мосту для його захисту, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на аналітика відділу досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Африка.

«Росія продовжує розміщувати баржі вздовж Кримського мосту, щоб вони були барʼєром проти безпілотників ВМС України. На останніх знімках мосту видно понад 30 барж поблизу», – наголосив аналітик у соцмережі X.

На супутникових знімках різних періодів, які опублікував Бредлі Африк, помітне збільшення кількості захисних загороджень.

Раніше у розвідці Великої Британії заявили, що російські окупанти намагаються захистити Керченський міст і стягнули до нього вісім барж.

За даними Центру журналістських розслідувань, Росія почала будувати надводний захист Керченського мосту 7 травня та продовжує це робити сьогодні. Вона облаштовує ешелоновану систему бонових загороджень для захисту від атак.

У 2023 році плавучі загородження були встановлені в портах Феодосії, Керчі, Новоросійська, бухті Вузька (селище Чорноморське) та на озері Донузлав. З 2022 року бонові загородження фіксували біля Керченського мосту.

«Щоб повернути людей – потрібна відбудова, на зараз». Що відновлюють на Херсонщині і за скільки?

Як іде відбудова деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини? Чому на кошториси відбудови інфраструктурних об'єктів звернули увагу журналісти-розслідувачі? Чи повертаються місцеві жителі до своїх домівок та що думають про відновлення своїх сіл, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

• Правобережна Херсонщина була деокупована Збройними Силами України у жовтні 2022 року. З того часу цей регіон перебуває під обстрілами російської армії з окупованої частини області. Попри це, українці повертаються у свої домівки, стверджує місцева влада.
• 20 червня журналісти проєкту Bihus.info оприлюднили розслідування щодо відбудови деокупованих населених пунктів на правобережжі Херсонщини. Зокрема мова йде про відбудову шкіл у селищах Високопілля й Архангельське та сільської ради у Великій Олександрівці.
• Під час розслідування журналісти з'ясували, що ціни, зазначені у кошторисах, ймовірно, завищені. Так, на відбудову двох шкіл та сільської ради з бюджету виділили 220 мільйонів гривень. Майже таку ж суму, 276 мільйонів, за даними інтерактивної карти, яку створили в Київській ОВА, виділяли на відбудову постраждалої від окупації Бородянки, зазначають у розслідуванні.
• Також, журналісти розглянули питання щодо доцільності вкладання коштів у відбудову інфраструктурних об'єктів, які щодня перебувають під загрозою російських обстрілів.

Схід: війська РФ прогризають оборону ЗСУ біля трьох міст

Армія РФ просунулася відразу на трьох напрямках. Про це повідомив проєкт DeepState у ніч проти 23 липня.

За даними аналітиків, російським військам вдалося прорвати оборону ЗСУ біля Пантелеймонівки на південному заході від Торецька, біля Микільського на південному сході від Вугледару та біля Піщаного на південному сході від Куп'янська.

Український Центр оборонних стратегій у звіті за 22 липня передбачає, що армія РФ активізує атаки на південь від села Костянтинівка на мар'їнській ділянці, щоб оточити ЗСУ у вугледарському оборонному районі.

Крім цього, аналітики вважають, що на Куп'янському напрямку агресор близький до того, щоб розколоти сили оперативного угруповання військ «Харків» на відрізку Піщане – Колісниківка та відтіснити їх до східного берега річки Оскіл.

Війська РФ атакували Херсон із безпілотника, постраждав 57-річний чоловік – ОВА

Російські військові атакували Херсон із безпілотника, внаслідок чого постраждав місцевий житель, повідомила 23 липня обласна військова адміністрація.

«Під ворожий удар потрапив 57-річний чоловік, котрий перебував на вулиці. Він дістав вибухову травму, уламкове поранення передпліччя, ніг і живота. Бригада «швидкої» доставила потерпілого до лікарні для надання меддопомоги», – йдеться в повідомленні.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН із прав людини заявила, що від 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних в Україні. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

В уряді визначили, коли стартує новий навчальний рік в українських школах

Новий навчальний рік в українських школах стартує 2 вересня – це своєю постановою передбачив Кабінет міністрів.

«Сьогодні окремою постановою визначаємо початок нового навчального року в загальній середній школі з понеділка, 2 вересня та його завершення 30 червня 2025 року», – сказав на засіданні уряду 23 липня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він додав, що обласним адміністраціям доручили забезпечити організацію процесу залежно від безпекової ситуації на тій чи іншій території.

У пресслужбі Кабміну зазначили, що, визначаючи дату початку навчального року, уряд орієнтувався на відсутність звернень від абсолютної більшості громад щодо початку навчального року раніше і потребу в часі на ретельну підготовку закладів освіти до приймання учнів.

«Водночас нагадаємо, що в межах затвердженої урядом тривалості навчального року педагогічна рада визначає структуру й тривалість навчального року в закладі загальної середньої освіти, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу. Визначаючи це, вона враховує час, передбачений освітньою програмою, обсяг навчального навантаження в навчальному плані й вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, особливості регіону тощо. Тривалість канікул у закладах освіти впродовж навчального року не може становити менш як 30 календарних днів», – додали в Кабміні.

Раніше цього місяця освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що правові підстави розпочинати новий навчальний рік у школах раніше ніж 1 вересня поки що відсутні. Але він допустив, що «таке рішення може бути правильним, хоча й складним у реалізації».

За словами Горбачова, початок, тривалість і закінчення навчального року регулюються Законом «Про повну загальну середню освіту». Згідно з ним, освітній процес у школах розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менш ніж 175 навчальних днів і закінчується не пізніше ніж 1 липня наступного року.

Однак у червні 2022 року Верховна Рада внесла зміни до вказаного закону. Вони передбачають, що під час дії воєнного стану тривалість навчального року, дата його початку і закінчення визначаються Кабінетом міністрів, зазначив Горбачов.

Міністр освіти й науки Оксен Лісовий повідомляв, що цього року школи не розпочинатимуть навчальний рік у серпні через імовірні проблеми з електроенергією й опаленням. Однак можливе внесення змін у розклади.

Раніше мер Львова Андрій Садовий казав, що через складну ситуацію з електроенергією у Львові навчальний рік розпочнеться 19 серпня. За його словами, планові зимові канікули розпочнуться 21 грудня, але у разі погіршення ситуації з електроенергією – канікули продовжать, а у школах працюватимуть чергові групи для дітей, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома.

Рада продовжила термін дії воєнного стану і мобілізації – депутати

Верховна Рада на своєму засіданні 23 липня підтримала законопроєкти про затвердження указів президента Володимира Зеленського щодо продовження воєнного стану і загальної мобілізації в Україні з 12 серпня на 90 діб, повідомили народні депутати Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») у своїх телеграм-каналах.

За словами депутатів, законопроєкт щодо воєнного стану підтримали 339 народних депутатів, щодо мобілізації – 338.

«Це було вже 12-те голосування парламенту за ці два питання», – зазначив Железняк.

Для набуття чинності документи має підписати президент.

Раніше сьогодні на сайті парламенту з’явилися законопроєкти, в яких президент України Володимир Зеленський пропонував Верховній Раді продовжити терміни дії воєнного стану і загальної мобілізації.

У травні Верховна Рада підтримала продовження воєнного стану і загальної мобілізації до 11 серпня. Це стало 11-им продовженням воєнного стану і мобілізації від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

ОСУВ «Хортиця» повідомило про збиття Су-25 на Покровському напрямку

Українські військові на Покровському напрямку збили російський бойовий літак Су-25, який у парі з іншим літаком такого ж типу намагався обстрілювати позиції підрозділів Сил оборони, інформує Оперативно-стратегічне угруповання військ «Хортиця».

«Воїни-зенітники з окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка знищили в цьому місяці вже другий штурмовик Су-25», – вказано в повідомленні.

Попередній літак Су-25 цей же підрозділ збив 7 липня.

За повідомленням Генштабу, саме Покровський напрямок залишається найгарячішим на всій лінії фронту. Там упродовж минулої доби українські військові відбили 43 штурмові дії в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Іванівка, Тимофіївка, Лозуватське, Прогрес, Новоселівка Перша, Вовче, Яснобродівка, Уманське та Калинове. «Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Новоолександрівки», – відзначають українські військові.

На Дніпропетровщині троє дітей поранені внаслідок удару російського дрона – ОВА

Російські військові вдарили дроном-камікадзе по Марганцю Дніпропетровської області, внаслідок чого поранені троє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.

«Осколкові ураження отримали два хлопці 14 років й один – 13-річний. Підлітків госпіталізували. Стан середньої тяжкості», – написав Лисак у телеграмі.

Крім того, за його словами, пошкоджені приватні будинки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

У 10 областях зі світлом буде краще завдяки активній роботі СЕС – «Укренерго»

Обленерго 23 липня застосовують обмеження споживання впродовж усієї доби, але в частині регіонів ситуація поліпшилася, повідомляє компанія «Укренерго».

«Завдяки активізації роботи СЕС (сонячних електростанцій – ред.), до 14:00 скасовується одна черга відключень у Львівській, Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській, Миколаївській і Херсонській областях», – указано в повідомленні.

З 14:00 до 24:00 діятимуть три черги відключень, додали в «Укренерго».

У компанії також нагадали, що значний дефіцит енергії в енергосистемі України є результатом восьми російських масованих атак, які російські військові здійснили з початку року на об’єкти енергетики. Унаслідок цього Україна втратила 9 ГВт виробничої потужності українських електростанцій.

Зеленський пропонує Раді продовжити термін дії воєнного стану і мобілізації

Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді продовжити терміни дії воєнного стану і загальної мобілізації.

Відповідні законопроєкти зареєстровані 23 липня, свідчать дані з сайту парламенту.

У пояснювальних записках до документів вказано, що термін дії воєнного стану і загальної мобілізації в Україні мають продовжити з 12 серпня на 90 діб.

У травні Верховна Рада підтримала продовження воєнного стану і загальної мобілізації до 11 серпня. Це стало 11-им продовженням воєнного стану і мобілізації від початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року.

18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані – номер мобільного телефону, фактична адреса проживання та email (за наявності). Це потрібно було зробити до 16 липня включно.

Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.

Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.

Голова МЗС Польщі закликав колег-міністрів зняти обмеження на використання Україною далекобійної зброї

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час зустрічі з міністрами закордонних справ ЄС у Брюсселі виступив з ініціативою дозволити Україні використовувати далекобійну зброю для свого захисту.

«Це перша зустріч від часу варварського нападу на дитячу лікарню Охматдит. Я звернувся до колег-міністрів, щоб зняти обмеження на використання далекобійної зброї, щоб Україна могла в майбутньому запобігти таким атакам шляхом ураження літаків, які запускають ракети, і тих летовищ, з яких стартують ці літаки. Мені здається, це повністю була б власна оборона, яка легальна у світлі міжнародного права. Захист дитячих онкологічних лікарень не є ескалацією», – сказав Радослав Сікорський 22 липня.

Також, за словами міністра закордонних справ Польщі, він підтримав збільшення санкційного тиску і те, щоб до кінця року Україна змогла використовувати російські активи для власного функціонування, а також на закупівлю зброї.

«Також я підтримав чеську пропозицію, щоб нові російські паспорти були біометричними, це б ускладнило певні діяння з боку влади РФ», – додав Сікорський.

У травні видання Politico з посиланням на неназваних американських чиновників повідомило, що адміністрація президента США Джо Байдена негласно надала Україні дозвіл на удари по військових цілях на території Росії з використанням зброї, наданої США, але виключно в районі Харкова. «Щоб Україна могла завдати удару у відповідь по російських військах, які завдають удару або готуються завдати його», – сказав виданню американський чиновник.

Джерела видання уточнили, що політика, яка дозволяє завдавати ударів на великі відстані всередині Росії, «не змінилася». Раніше очільник Пентагону Ллойд Остін висловив очікування, що Україна не буде застосовувати американську зброю за межами країни.

Скасування обмежень на удари України по території Росії підтримали президент Франції Емманюель Макрон, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.

Влада РФ неодноразово заявляла, що такі удари призведуть до ще більшої ескалації конфлікту. Президент Росії Володимир Путін 28 травня попередив про «серйозні наслідки», якщо країни Заходу дозволять Україні використати свою зброю для ударів по Росії.

Після початку російського наступу на Харківщині президент України Володимир Зеленський заявив, що заборони на використання західної зброї для ударів по території РФ не має бути, оскільки йдеться не про наступ України, а про захист.

Дрони атакували поромну переправу до Криму з боку РФ, є загиблий і поранені – влада

Уранці 23 липня безпілотники атакували поромне судно в порту «Кавказ», повідомив губернатор Краснодарського краю РФ Веніамін Кондратьєв. Він назвав це «спробою теракту» з боку «київського режиму».

За словами Кондратьєва, на місці працюють екстрені служби.

«Загоряння локальне, загрози поширення вогню немає. На жаль, серед членів екіпажу та співробітників порту є постраждалі та загиблий. Потерпілим надають усю необхідну допомогу», – написав губернатор Краснодарського краю у телеграмі.

Розташований у Краснодарському краї порт «Кавказ» є кінцевим пунктом порома, який виходить із окупованої української Керчі в Криму. До зведення Керченського мосту пором фактично був критично важливим засобом доставлення вантажів на півострів із боку РФ.

Війська РФ обстріляли Очаків, поранені четверо людей, зокрема двоє дітей – Кім

Російські війська удосвіта 23 липня обстріляли з артилерії Очаків Миколаївської області, внаслідок чого поранені четверо жителів, зокрема двоє дітей, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.

«23 липня о 05:35 артилерійських обстрілів зазнало місто Очаків Очаківської громади. Наразі відомо про чотирьох постраждалих, серед них – хлопець 17 і дівчина 15 років. Стан потерпілих середньої тяжкості. Їм надається вся необхідна медична допомога. Також пошкоджено багатоквартирний будинок», – написав Кім у телеграмі з посиланням на інформацію районних військових адміністрацій.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.

Військові вночі збили 7 «Шахедів», які атакували Сумщину – Повітряні сили

Сили протиповітряної оборони в ніч на 23 липня збили сім із восьми російських безпілотників Shahed, які атакували Сумську область, повідомив командувач Повітряних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Микола Олещук.

«У ніч на 23 липня 2024 року противник завдав удару керованою авіаційною ракетою Х-69 із повітряного простору Курської області РФ і вісьмома ударними БпЛА типу Shahed також із Курського напрямку. Атаковано Сумщину… Протиповітряною обороною збито сім ворожих ударних БпЛА Shahed-131/136. Внаслідок активної протидії ворожа керована авіаційна ракета Х-69 не досягла своєї цілі», – зазначив Олещук.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії в Україні постраждали щонайменше 33 878 цивільних. Зокрема, в ООН підтвердили дані про загибель 11 284 людей. В організації наголошують, що реальна кількість жертв може бути більшою.

На фронті зафіксовано понад півтори сотні бойових зіткнень за добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 22 липня на фронті зафіксовано 155 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найгарячіша ситуація зберігалася на Покровському напрямку, також російські військові були активним на Краматорському напрямку.

«За уточненою інформацією, за вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах три ракетних удари із застосуванням трьох ракет, а також 96 авіаударів, скинувши 132 КАБи. Крім цього, здійснив понад 4400 обстрілів, з них 105 – із реактивних систем залпового вогню», – вказано в ранковому зведенні.

За даними Генштабу, українська авіація, ракетні війська і артилерія 22 липня завдали 14 ударів по районах зосередження особового складу та озброєння і військової техніки противника, а також уразили пункт управління, п’ять артилерійських систем, станцію РЛС та три склади боєприпасів.

У повідомленні також указано, що на Покровському напрямку українські військові відбили 43 штурмові дії в районах населених пунктів Пантелеймонівка, Воздвиженка, Новоолександрівка, Іванівка, Тимофіївка, Лозуватське, Прогрес, Новоселівка Перша, Вовче, Яснобродівка, Уманське та Калинове. «Найбільша концентрація ворожих атак була поблизу Новоолександрівки», – відзначають українські військові.

На Краматорському напрямку сили РФ «атакували 30 разів у районах Бондарного, Міньківки, Васюківки, Григорівки, Калинівки, Часового Яру, Білої Гори, Іванівського, Богданівки, Кліщіївки та Андріївки», інформує Генштаб ЗСУ.

За повідомленням, бойові дії також тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Торецькому, Курахівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.

Севастополь атакували дрони, окупаційна влада перекривала Керченський міст

Уночі 23 липня окупований Севастополь знову зазнав атаки дронів, повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на телеграм-канал російського очільника міста Михайла Развожаєва. Крім того, вранці 23 липня перекривався рух автотранспорту Керченським мостом.

За словами чиновника, у районі Північної сторони та Фіолента російські військові знищили над акваторією понад 15 безпілотників.

Як стверджує Развожаєв, уламки одного БПЛА впали в садовому товаристві, розбите скло вантажівки. Уламки від другого безпілотника також упали поряд з будинком у районі ще одного садового товариства. Підтвердити слова Развожаєва за допомогою альтернативних джерел поки неможливо.

Крім цього, вранці 23 липня підконтрольний владі РФ телеграм-канал про оперативну ситуацію на Керченському мосту повідомляв про зупинення руху автотранспорту. Міст залишався закритим близько 40 хвилин. Телеграм-канал «Кримський вітер» повідомляв про ймовірну роботу російського ППО в Керчі та віддалені звуки вибухів у Джанкої. Російські та українські військові поки що не коментували ситуацію. Перевірити цю інформацію з альтернативних джерел поки неможливо.

Починаючи з серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. Очільник окупаційної влади Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. Ще один вибух пролунав на Керченському мосту 17 липня 2023 року. На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.

Сили РФ уночі атакували критичну інфраструктуру Сумщини – ОВА

У ніч на 23 липня російські військові завдали авіаційного удару по об’єктах критичної інфраструктури Шосткинської громади, повідомила зранку Сумська обласна військова адміністрація.

За попередніми даними, загиблих немає.

«На місці працюють усі необхідні служби. Проводиться ліквідація наслідків ворожої атаки та аварійно-відновлювальні роботи», – вказано в повідомленні.

Російські війська регулярно обстрілюють прикордонну Сумську область. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Моніторингова місія ООН з прав людини заявила, що з 24 лютого 2022 року до кінця червня 2024 року через бойові дії постраждали щонайменше 33 878 цивільних осіб. Зокрема, в ООН підтвердили загибель 11 284 людей. В організації зауважують, що реальна кількість жертв може бути більшою, оскільки деякі дані ще очікують на підтвердження.

Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні сягнули майже 569 тисяч військових і 16 тисяч бронемашин

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 568 980 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за останню добу, повідомив український Генштаб станом на ранок 22 липня. Скільки серед них загиблих, а скільки поранених – не уточнюють.

Щодо втрат російської техніки, то в Генштабі ЗСУ заявили про такі:

• танки ‒ 8288 (+4 – за останню добу)
• бойові броньовані машини ‒ 16000 (+20)
• артилерійські системи – 15694 (+57)
• РСЗВ – 1125 (+2)
• засоби ППО ‒ 901 (+1)
• літаки – 362
• гелікоптери – 326
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 12511 (+36)
• крилаті ракети ‒ 2401
• кораблі /катери ‒ 28
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 21202 (+64)
• спеціальна техніка ‒ 2640 (+3).

Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.

31 травня розвідка Великої Британії заявила, що, за її підрахунками, загальна кількість російських втрат (убитими і пораненими) з початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022 року, ймовірно, досягла 500 тисяч. У 2024 році російські втрати продовжували залишатися на високому рівні, і в травні середні втрати російського особового складу становили понад 1200 осіб на день – це найвищий показник з початку війни, наголосили у розвідці.