МВА: через російський обстріл Херсона постраждала жінка
Російські війська обстріляли Херсон вранці 3 жовтня, повідомляє міська військова адміністрація.
Внаслідок атаки в Корабельному районі постраждала 56-річна херсонка, вона звернулася до медиків. За даними МВА, в неї – мінно-вибухова травма та перелом правої руки.
«Потерпілій надано усю необхідну допомогу. Далі лікування амбулаторне», – йдеться в повідомленні.
За даними обласної влади, внаслідок російських обстрілів напередодні поранень зазнали п’ятеро жителів Херсонщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Шанс на життя, хоч і маленький». Як волонтери вивозять людей із околиць Куп’янська
Російська армія наступає на Куп’янськ Харківської області. За даними українського аналітичного порталу DeepState, російські військові зайняли кілька північних районів міста. Українські військові борються з диверсійними групами.
У Куп’янську залишаються до тисячі місцевих жителів. Евакуацію вже зупинили, місто закрили на в’їзд і виїзд. Але з околиць волонтери ще можуть забрати тих, хто виходить із Куп’янська пішки.
Це бачили журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Щонайменше 60 російських строковиків загинули на Курщині під час наступу ЗСУ – ЗМІ
Улітку та восени 2024 року загинули як щонайменше 60 російських строковиків під час наступу ЗСУ в Курській області, пише видання «Важные истории» з посиланням на повідомлення ЗМІ, публікації родичів у соцмережах та реєстр спадкових справ.
Майже половина із них загинула впродовж перших семи днів після початку наступу ЗСУ 6 серпня 2024 року. За вересень, за підрахунками видання, загинули ще щонайменше 20 строковиків.
Середній вік загиблих у цій групі – близько 20 років. Загинули призовники з 34 російських регіонів, у тому числі по п’ять – із Краснодарського та Красноярського країв, чотири – з Алтайського краю, по троє – з Ямало-Ненецького автономного округу, Комі, Бурятії та Дагестану.
За даними видання «Важные истории», ще понад 60 строковиків можуть вважатися зниклими безвісти в Курській області.
На початку серпня 2024 року російська служба Бі-Бі-Сі писала, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну загинули щонайменше 159 російських солдатів-строковиків. Журналісти зазначали, що реальна кількість загиблих строковиків «напевно вища», ніж вони змогли встановити за відкритими даними.
У ДСНС повідомили, що рятувальники потрапили під повторний удар РФ на Полтавщині
Під час комбінованої повітряної атаки сил РФ на Полтавщині 3 жовтня потрапили під повторний удар рятувальники, інформує Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Рятувальники ДСНС потрапили під повторний ракетний удар під час ліквідації наслідків обстрілу. Пошкоджений пожежний автомобіль. На щастя, надзвичайники не постраждали», – йдеться в повідомленні ДСНС.
Фахівці вказують, що загалом через влучання та уламки на Полтавщині пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури, промислові підприємства та приватні домогосподарства.
«У кількох громадах вибиті вікна, пошкоджені покрівлі та лінії електропередач. Понад 140 рятувальників та більше ніж 40 одиниць техніки були задіяні на місцях ударів. Усі пожежі ліквідовані», – йдеться в повідомленні.
Раніше 3 жовтня про удар по енергетиці написав голова Полтавської ОВА Володимир Когут.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Томагавки» від Трампа, стаття Залужного, фронт. Інтерв’ю з Миколою Бєлєсковим
Колишній головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний у статті «Дзеркалу тижня» назвав теперішній стан війни «позиційним глухим кутом».
- Що це означає?
- Які загрози несе?
- Яка стратегія України перед наступом Росії: що може переломити ситуацію?
- Чи отримає Україна «Томагавки» і що саме вони можуть змінити?
- Якими ракетами і куди має вдарити Україна для стримування Росії?
- Росія може перемогти?
- Що означає «стратегія дикобраза» для України?
- Переговорний процес – у глухому куті?
- Президент України Володимир Зеленський готовий до угоди?
- А російський керманич Володимир Путін?
- Куди веде війна дзеркальними технологіями?
- Фронт і тил: які перспективи «тисяч дронів»?
Розмова із Миколою Бєлєсковим, старшим аналітиком Центру ініціатив «Повернись живим», головним консультантом Національного інституту стратегічних досліджень.
Сили РФ атакували Україну 35 ракетами та 381 дроном – Повітряні сили ЗСУ
У ніч на 3 жовтня російські військові завдали комбінованого удару по території України із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного та наземного базування, загалом використавши 416 засобів повітряного нападу, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
За цими даними, сили РФ застосували:
– 381 ударний БпЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотники інших типів) із шести напрямків у Росії;
– сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23;
– 21 крилату ракету «Іскандер-К»;
– сім керованих авіаційних ракет Х-59/69.
«Основний напрямок удару – об’єкти критичної інфраструктури (енергетичного сектора) в Харківській та Полтавській областях. Також унаслідок нічної атаки постраждали Сумська, Дніпропетровська, Одеська та Київська області. За попередніми даними, станом на 10:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 320 повітряних цілей: 303 ворожі БпЛА; 12 крилатих ракет Іскандер-К; п’ять керованих авіаційних ракет Х-59/69», – ідеться в повідомленні.
Попри роботу ППО, зафіксовано влучання 18 ракет та 78 ударних БпЛА на 15 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на шести локаціях, додали в Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Запорізькому районі через удари РФ поранені двоє цивільних – Федоров
Російські військові чотирма фугасними авіабомбами та FPV-дронами атакували Комишуваську та Кушугумську громади в Запорізькому районі, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«50-річна жінка та 29-річний чоловік зазнали поранень унаслідок ворожої атаки на Запорізький район. Вибуховою хвилею та уламками зруйновано гараж, сталася пожежа – згоріла вщент автівка. Лікарі надають усю необхідну допомогу постраждалим», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У чотирьох областях унаслідок ударів РФ загинула одна людина, постраждали щонайменше 15 – дані ОВА
Упродовж доби 2 жовтня в чотирьох прифронтових областях України загинула одна людина, ще півтора десятка постраждали, повідомляють обласні військові адміністрації.
Унаслідок російського удару є загиблий у Костянтинівці, ще четверо людей на Донеччині дістали поранення, повідомив голова ОВА Вадим Філашкін.
П’ятеро людей були поранені на Херсонщині, вказав голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові били по критичній та соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили дві багатоповерхівки та 11 приватних будинків», – написав чиновник.
На Харківщині зазнали ударів 10 населених пунктів, інформує голова ОВА Олег Синєгубов.
«У місті Харків постраждав 48-річний чоловік; у селі Новоселівка Нововодолазької громади постраждав 41-річний чоловік. Також по медичну допомогу звернувся 70-річний чоловік, який постраждав унаслідок обстрілу міста Куп’янськ 24 вересня», – написав Синєгубов.
На Сумщині зафіксовані пошкодження в п’яти громадах, розповів голова ОВА Олег Григоров.
«Восьмирічна дитина та двоє дорослих постраждали внаслідок ворожої атаки в Андріяшівській громаді. Медики надали допомогу дівчинці на місці, госпіталізація не знадобилася. Також до лікарів звернулися дві жінки з гострою стресовою реакцією. Їм надали необхідну допомогу на місці», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Новий прем'єр Чехії скасує снарядну ініціативу?
Андрей Бабіш є фаворитом на посаду наступного прем'єра Чехії. Що це означає для України?
Сам Бабіш запевняє, що за його прем'єрства у 2017-2021 роках Чехія стала другим найбільшим ворогом Росії після США. Але нині спостерігачі занепокоєні, що новий прихід Бабіша до влади може призвести до сповільнення допомоги Україні.
Сили РФ обстріляли енергетичну інфраструктуру Полтавщини – ОВА
Російські військові здійснили вночі 3 жовтня комбіновану атаку Полтавщини із застосуванням ракет та дронів, повідомив голова ОВА Володимир Когут.
«Відбулися влучання та падіння уламків на різних локаціях. Постраждали обʼєкти енергетичної інфраструктури. У Полтавській громаді уламками пошкоджено приватне домоволодіння. На щастя, у всіх випадках обійшлося без постраждалих», – написав Когут.
Упродовж ночі моніторингові канали повідомляли про удари безпілотників і пуски по Полтавщині крилатих ракет наземного базування «Іскандер».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повернення на полігон. Як єдиний опікун прикутого до ліжка батька «наївно думав, що його зрозуміють»
Військова частина з розумінням поставилась до ситуації 44-річного мобілізованого Володимира Маліцького з Золочівського району Львівської області, який є єдиним опікуном прикутого до ліжка батька. Чоловіка відпустили додому на 10 днів впорядкувати документи в золочівський Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Якщо процес звільнення чоловіка з війська затягнеться, то хто опікуватиметься його 82-річним татом з інвалідністю?
ЄСПЛ відхилив низку скарг проти України, поданих московськими адвокатами з розслідування «Схем»
Європейський суд із прав людини відхилив низку скарг, які подали російські юристи від імені жителів окупованих територій Донецької і Луганської областей, які звинувачують українську державу і ЗСУ в обстрілах їхніх населених пунктів і руйнуванні житла у період з 2015-го по 2020-й роки. ЄСПЛ опублікував це рішення Палати суддів 2 жовтня.
Раніше у розслідуванні «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли, як адвокати з РФ й окупованих територій сплановано подають тисячі заяв до Європейського суду від імені жителів окремих районів Донбасу, окупованих Росією з 2014 року, ймовірно, з метою дискредитації – адже через це Україна штучно опинилася у трійці країн, в яких масово скаржаться до ЄСПЛ на порушення прав людини.
Ця кампанія також може мати на меті перевантаження самого ЄСПЛ і його дискредитації як інституції, вважають опитані «Схемами» юристи. Вони також очікують, що у подальшому рішення Палати суддів стане прецедентом для Європейського суду під час розгляду решти аналогічних скарг.
Палата суддів ухвалила рішення у справі під назвою «Ряшенцева та інші проти України» – у ній об’єднали чотири схожі за змістом заяви, подані загалом від імені 11 громадян України, які скаржилися на обстріли ЗСУ, через що начебто одна з їхніх родичок зазнала поранення, і було зруйноване житло у Донецьку, Горлівці на Донеччині й Золотому-5 на Луганщині.
У цих скаргах їхні інтереси представляли російські адвокати з однієї фірми-партнера російського Мін’юсту, про яких розповідали «Схеми». На це у своєму рішенні звернув увагу ЄСПЛ, зазначивши, що заявники не звернулися в першу чергу до українського правосуддя.
«Заявники не пояснили і не навели інших аргументів щодо того, чи робили вони спроби уповноважити представника, який діє на території, контрольованій Україною, і який теоретично мав би кращі можливості для спілкування з українською владою, подати позов від їхнього імені, і якщо так, то чому їм, зрештою, це не вдалося. Суд зазначає, що інтереси заявників у даній справі послідовно представляли юристи з юридичної фірми «Клішин і партнери», що базується в Москві», – зазначено в опублікованому рішенні.
Палата суддів звернула увагу на те, що українські органи влади продовжують розслідування і забезпечують доступ до правосуддя навіть у зоні окупації.
Таким чином суд дійшов висновку, що заявники не виконали загальне правило ЄСПЛ і не використали доступні національні засоби правового захисту перед тим, як звернутися до ЄСПЛ, і тому визнав їхні скарги «неприйнятними».
На думку юристів, до яких «Схеми» звернулися за коментарем, це рішення стане прецедентом і вплине на подальший розгляд решти тисяч однотипних справ, поданих російськими юристами від імені жителів окупованих територій Донеччини й Луганщини проти України.
Адвокат Сергій Заєць, який спеціалізується у справах ЄСПЛ і міжнародного захисту прав людини, вважає: «Доля декількох тисяч скарг проти України марно завершилася сьогодні. Точніше, сьогодні завершилася доля всього 4 скарг, які потягнуть за собою на дно решту (як мінімум тих, що стосуються подій до повномасштабного вторгнення). Сьогодні ЄСПЛ опублікував цілу палатну ухвалу про неприйнятність у справі Ryashentseva and Others v. Ukraine. Оскільки це палатна ухвала, решта аналогічних скарг підуть тим же шляхом як WECL – well established case law, тобто як «усталена практика» – з мінімальним обґрунтуванням і посиланням на палатне рішення», – зазначив він.
За оцінками адвоката, таким чином суд може швидко ухвалити рішення у тисячах справ, що перемістить Україну на одразу на 6-7 місце в рейтингу країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини.
Такої ж думки і адвокат, ексуповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина. «Невдовзі підуть масові відмови. Це значним чином знизить кількість зареєстрованих проти України справ в ЄСПЛ. Це рішення показало, що суд очевидним чином не готовий йти на поводу у російських юристів щодо нібито неефективності українських правоохоронних органів із розслідування злочинів, вчинених в умовах бойових дій», – пояснив він у коментарі «Схемам».
Про згадану у рішенні Європейського суду фірму «Клішин і партнери» раніше йшлося у розслідуванні «Схем».
У ньому журналісти встановили, що близько 98% скарг через війну на Донбасі, які подані в ЄСПЛ виключно проти України і зараз перебувають на розгляді суду, направляли адвокати або з Росії, або з окупованих територій України, що підконтрольні Москві. Це можуть робити з метою дискредитації України в очах світової спільноти, адже, відповідно до статистики ЄСПЛ, Україна – на 3-му місці серед майже пів сотні країн за кількістю скарг щодо порушення прав людини. Ще однією метою може бути також гальмування роботи самого ЄСПЛ через масову подачу скарг.
«Проте по-справжньому в цій кампанії можуть програти постраждалі від війни, які через війну дипломатичну та чиїсь забавки зі статистикою, зрештою можуть залишитися без права на справедливий суд», – стверджують журналісти.
Згідно з аналізом журналістів, із близько 10 тисяч скарг проти України, близько шести тисяч, які перебувають на розгляді ЄСПЛ, подані кількома групами юристів із РФ та окупованих територій. Найбільша активна група – нинішні й колишні адвокати з приватної російської компанії – Міжтериторіальної колегії адвокатів «Клишин и партнеры» – фірми-партнера Мін’юсту РФ.
Загалом, від 12 адвокатів цієї юрфірми, «Схеми» нарахували більше ніж п’ять тисяч скарг (тобто, більше ніж 75 відсотків усіх скарг, які розглядаються щодо сходу), які були подані до ЄСПЛ виключно проти України, ймовірно, від імені жителів ОРДЛО.
Також серед найбільш активних адвокатів, зокрема, юристи організації ексдепутата від Партії регіонів Олега Царьова, якого СБУ звинувачує у державній зраді, й адвокати, які співпрацювали з Громадською палатою Росії й підозрюються українською прокуратурою у фальсифікації звернень до міжнародних судів.
«Тобто є кілька російських юристів, які розпочали подавати скарги лише після 2014 року. Вони не мають скарг проти РФ, а виключно – проти України. Це – надзвичайно велика кількість справ. Коли ми говоримо про позицію на сході, то треба мати доволі серйозні докази для того, щоб подавати скарги проти однієї держави. До того ж, тактично, з точки зору заявника, простіше зазначати відповідачами дві держави, а нехай держави вже розбираються між собою – хто винуватий у порушенні прав людини», – пояснив український правозахисник Сергій Заєць.
За даними Центру громадянських свобод, станом на 1 січня 2025 року в ЄСПЛ було на розгляді 60 350 справ щодо всіх країн. Кількість справ проти України становила 7703 (12,7% від загальної кількості). Таким чином Україна посіла третє місце за кількістю справ після Туреччини і РФ.
У Пермському краї РФ губернатор заявив про атаку дронів, є повідомлення про вибухи на хімзаводі
У Росії губернатор Пермського краю Дмитро Махонін заявив про атаку безпілотників у ніч на 3 жовтня. За його словами, пошкоджений двоквартирний житловий будинок, ніхто не постраждав.
На хімічному заводі «Азот», повідомив Махонін, була «короткочасна зупинка технологічного циклу, зараз підприємство працює в штатному режимі». «Загроз екологічній ситуації немає, безпеці мешканців нічого не загрожує», – додав він.
Увечері 2 жовтня телеграм-канали повідомляли про вибухи на «Азоті». У ранковому зведенні російського міністерства оборони Пермська область не згадується. Головаміста Березники в Пермському краї Олексій Казаченко писав, що «Азот» зупинив роботу о 20:45. Пермське управління МНС оголосило про «безпілотну небезпеку» 3 жовтня о 03:05 за місцевим часом. Місцеві телеграм-канали, писала Astra, повідомляли, що причиною міг стати вибух холодильної установки в одному з цехів.
«Азот» є філією «Уралхіму». Підприємство виробляє вищі аліфатичні аміни, натрієву селітру та кристалічний нітрит натрію. Нітрат амонію (аміачна селітра) використовується як компонент вибухових речовин і як азотне добриво. Підприємство розташоване приблизно за 1700 кілометрів від кордону з Україною.
На фронті відбулося понад 160 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 2 жовтня на фронті відбулося 162 боєзіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 70 авіаційних ударів, скинув 174 керовані авіабомби. Крім цього, здійснив 4606 обстрілів, зокрема 104 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5888 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження особового складу противника», – йдеться в ранковому зведенні.
Майже половина боїв зафіксована на Покровському та Новопавлівському напрямках у Донецькій області.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 48 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Володимирівка, Нове Шахове, Родинське, Новоекономічне, Червоний Лиман, Промінь, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Горіхове, Новоукраїнка та у напрямку Покровська й Філії.
На Новопавлівському напрямку противник вчора здійснив 28 атак у районах населених пунктів Новомиколаївка, Новогригорівка, Новохатське, Комишуваха, Соснівка, Нововасилівське, Січневе, Березове», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському. Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Росія втратила за добу 970 військових – Генштаб ЗСУ
Російська армія втратила близько 970 військових протягом попередньої доби, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 3 жовтня.
За оцінкою командування, загальні втрати РФ за час повномасштабного вторгнення сягнули приблизно 1 мільйона 113 430 людей особового складу.
Також, за даними штабу, армія Росії втратила в техніці:
- 11 225 танків (+1 за добу)
- 23 297 бойових броньованих машин (+1)
- 33 413 артилерійських систем (+13)
- 1 514 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 1 222 засоби протиповітряної оборони
- 427 літаків
- 346 гелікоптерів
- 66 093 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+273)
- 3 793 крилаті ракети
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 63 325 автомобілів та автоцистерн (+44)
- 3 970 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Менше свободи в ЄС російським дипломатам. Символічний крок чи реальне обмеження?
Чеська Республіка заборонила в'їзд російським дипломатам, не акредитованим у Чехії, через зростання диверсійних операцій.
Пропозиція Чехії щодо обмеження пересування російських дипломатів набуває популярності в ЄС, але стикається зі скептицизмом через складність реалізації.
Держави-члени ЄС повинні погодити санкційні заходи, але відстеження дипломатів може бути практично неможливим.
Єврокомісія не включила заборону на туристичні візи для росіян. Під час неофіційних обговорень чимало країн блоку, зокрема ті, що мають великі туристичні напрямки, заявили, що вони заперечуватимуть проти такого кроку, перш ніж доопрацьований проєкт санкційного пакету отримали національні уряди.
Єврокомісія запропонувала інший захід, який, принаймні теоретично, обмежить пересування російських дипломатів у межах ЄС, якщо його погодять.
«Діти у вогні»: у Києві показали документальний фільм про злочини Росії проти українських дітей
У рамках XVI Одеського міжнародного кінофестивалю в київському кінотеатрі «Жовтень» відбулася прем’єра стрічки «Діти у вогні». Фільм розповідає історії восьми дітей, які стали жертвами російських атак, зазнали депортацій, ув’язнень, були поранені.
Серед героїв – Богдан Єрмохін, якого незаконно вивезли до Росії з Маріуполя у складі групи з 31 дитини, Роман Олексів, який вижив під час удару по Вінниці у липні 2022 року, Яна Степаненко, яка втратили ноги через обстріл Росією Краматорська, Валерія Сидорова, яку незаконно вивезли в окупований Крим із Нової Каховки.
Стрічка поєднує живу зйомку з анімацією, яка ілюструє пережиті героями сцени.
«З початком повномасштабного вторгнення я зняв фільм «Свобода у вогні». У процесі зйомок ми спілкувалися з багатьма дітьми. І я усвідомив, що справжнє протистояння, справжня сила – це наступне покоління. Але в той же час разом із викриттям нових і нових злочинів, таких як примусова депортація, промивання мізків, діти, які втратили свої кінцівки, діти, яких вбили, я зрозумів, що потрібно давати більше і більше голосу наступному поколінню українців, пролити світло і звернути увагу через екран. Саме з цієї причини я вирішив дати голос саме українським дітям і включити різні історії в один фільм», – розповідає Радіо Свобода режисер стрічки Євген Афінеєвський.
За словами продюсерки Галини Садомцевої, «Діти у вогні» – заключна велика історія частини трилогії Афінеєвського, серед яких «Свобода у вогні» (свідчення очевидців злочинів, скоєних в Україні) і «Зима у вогні» (про Революцію гідності, номінант премій «Оскар» та «Еммі», у цьому фільмі використані кадри з архівів Радіо Свобода).
«Зараз я думаю, що кожна історія була неймовірно потужною і водночас неймовірно жахливою. Тому, розмовляючи з Яною, чия історія пов’язана із залізничним вокзалом у Краматорську, з Ромою – і його досвідом у Вінниці, або, скажімо, з Владом Буряком, який 48 днів провів у катівні, – було дуже важко усвідомити все це. І багато інших історій, які я дізнавався, теж важко було сприймати. Але знаєте що? Ви проходите через це, бо вас мотивує розповідати їхні історії», – зазначає режисер.
Стрічка вже отримала п’ять міжнародних нагород, однак це перший показ в Україні.
Зокрема, фільм здобув дві почесні відзнаки на 64‑му Телефестивалі в Монте-Карло: спеціальну нагороду журі в категорії News & Documentaries і приз AMADE у секції спеціальних нагород.
На фронті від початку доби було 133 російські атаки – Генштаб
На фронті від початку цієї доби відбулося 133 бойові зіткнення, повідомив станом на 22:00 2 жовтня український Генштаб.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, кажуть у командуванні ЗСУ. «Загарбницькі підрозділи 36 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Володимирівка, Червоний Лиман, Промінь, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке, Горіхове, Новоукраїнка та в напрямку Покровська й Філії. Дотепер точаться три боєзіткнення», – йдеться в повідомленні.
На Новопавлівському напрямку сили РФ 28 разів атакували у районах населених пунктів Новохатське, Комишуваха, Соснівка, Нововасилівське, Січневе, Березове, чотири атаки досі тривають, зазначили у Генштабі.
Крім того, за даними командування, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Сьогодні окупанти завдали 47 авіаційних ударів, скинули 115 керованих авіабомб. Крім цього, росіяни залучили до ураження 1803 дрони-камікадзе і здійснили 3247 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За спостереженнями британської розвідки у вересні, Покровськ як логістичний центр на Донеччині залишається головним пунктом російських наступальних операцій. Він стримує просування Росії далі в Донецькій області й у напрямку Краматорська і Слов’янська.
На Новопавлівському напрямку, як підрахували в DeepState, російська армія мала найбільші територіальні досягнення в Україні у вересні – 53% від усіх. При тому, що на цю ділянку фронту припадало тільки 16% штурмових дій агресора за місяць.
Напередодні головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Путін заявив, що поставки Tomahawk Україні спровокують «абсолютно новий рівень ескалації»
Президент Росії Володимир Путін заявив, що постачання американських далекобійних ракет Tomahawk Україні призведе до «абсолютно нового рівня ескалації», зокрема у відносинах між Москвою і Вашингтоном, але не змінить поля бою. Про це Путін сказав у виступі на Валдайському форумі 2 жовтня.
«Використання «Томагавків» без безпосередньої участі американських військовослужбовців неможливе. Це ознаменувало б абсолютно новий, якісно новий етап ескалації, зокрема у відносинах між Росією та Сполученими Штатами», – сказав Путін.
При цьому він зазначив, що відновлення повноформатних відносин із Вашингтоном відповідає інтересам Росії.
Нинішня американська адміністрація на чолі з Дональдом Трампом, за словами Путіна, заявляє про свої інтереси «прямо, але без зайвого лицемірства».
За попередньої адміністрації під керівництвом Джо Байдена Путін не мав контактів із лідером США після повномасштабного вторгнення в Україну. Після повернення Трампа до Білого дому у січні 2025 року в нього й Путіна було вже кілька телефонних контактів й одна офіційна особиста зустріч на Алясці.
Трамп неодноразово говорив, що прагне досягти якнайшвидшого завершення війни РФ в Україні, і для цього необхідно зберігати контакт із Росією.
Останнім часом Дональд Трамп не раз заявляв, що дуже розчарований у Путіні через російські удари по України, які тривають.
Раніше цього тижня Трамп знову назвав Росію «паперовим тигром». Путін відповів на ці слова, зазначивши, що Росія останніми роками воює не з Україною, а практично з усіма країнами НАТО. «І це паперовий тигр? Що тоді саме НАТО?» – сказав він.
Нещодавно віцепрезидент США Джей Ді Венс підтвердив, що Вашингтон розглядає можливість передачі Україні далекобійних ракет Tomahawk, рішення з цього приводу, за його словами, ухвалюватиме президент США Дональд Трамп.
Згодом спецпосланець США з питань України Кіт Келлог в ефірі каналу Fox News на запитання ведучої про те, чи позиція Трампа є такою, що Україна може завдавати далекобійних ударів по Росії, відповів: «Я думаю, враховуючи, що він казав, що заявляли віцепрезидент Венс і державний секретар Рубіо, відповідь – так. Використовуйте спроможність бити вглиб (Росії – ред.). Немає заповідних зон».
Він також зазначив, що Володимир Зеленський попросив Трампа надати ракети Tomahawk, але рішення ще не ухвалене.
Днями американське видання Axios із посиланням на власні джерела писало, що президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні ракети Tomahawk, про що просив президент України Володимир Зеленський.
За повідомленням, під час зустрічі з Трампом 23 вересня у Нью-Йорку Зеленський пояснював, що наявність таких ракет могла б посилити тиск на Росію і спонукати президента Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, можливо, навіть без фактичного застосування цього виду зброї.
Джерела Axios, обізнані з перебігом зустрічі, підтвердили, що запит стосувався саме далекобійних крилатих ракет Tomahawk. Для застосування цієї зброї необхідні відповідні пускові установки та інфраструктура, наприклад, вертикальні пускові установки на кораблях або підводних човнах, а також засоби керування та наведення. За відсутності таких платформ у України можливість безпосереднього застосування поставлених ракет була б обмежена.
Згодом президент України Володимир Зеленський підтвердив, що темою обговорення зі США є надання Україні далекобійної зброї, не конкретизувавши, про які саме види такої зброї йдеться.
Ракета Tomahawk, вироблена компанією RTX, має дальність до 1 000 миль (понад 1600 кілометрів), що значно перевищує можливості американських ракетних систем залпового вогню ATACMS (близько 190 миль), які активно використовують ЗСУ. Tomahawk має більшу швидкість і бойову силу порівняно з українськими дронами, які здатні завдавати ударів углиб території Росії, але часто стикаються з сучасними системами ППО.
Україна зверталася до партнерів із проханнями про далекобійну зброю протягом останнього року. Київ також намагається розвивати власні далекобійні рішення, зокрема системи «Паляниця» і «Фламінго», однак у них немає таких бойових характеристик, як у Tomahawk.
На Харківщині планують розширити примусову евакуацію сімей із дітьми
У Харківській області планують розширити примусову евакуацію сімей із дітьми на Великобурлуцькому напрямку, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На Куп’янському та Ізюмському напрямках триває евакуація. Плануємо розширити примусову евакуацію сімей із дітьми на Великобурлуцькому напрямку», – написав він у телеграмі.
В ефірі телемарафону Синєгубов заявив, що російські військові обстрілюють будинки й інфраструктуру, намагаючись «завдати максимального ураження цивільному населенню».
Очільник ОВА також заявив, що Куп’янськ перебуває під контролем українських військових.
У червні влада Харківщини оголосила обов’язкову евакуацію з семи населених пунктів Куп’янського району
У жовтні 2024 року на Харківщині оголосили обовʼязкову евакуацію для всіх жителів із чотирьох громад Куп’янщини, включно з містом Куп’янськ. Тоді голова ОВА Олег Синєгубов інформував, що в Куп’янському районі від деяких населених пунктів до лінії фронту лише близько 4 кілометрів.