«Куп’янськ наш. Але проблема існує». Армія РФ посилила штурми після заяв Путіна

Росія заявила захоплення Куп'янська на Харківщині ще 20 листопада – про це президенту РФ Володимиру Путіну доповів Валерій Герасимов, начальник російського Генштабу. А 2 грудня Путін навіть анонсував, що вже «за кілька днів» армія РФ візьме під контроль Куп'янськ-Вузловий.

В Угрупованні об’єднаних силах ЗСУ заявили: ситуація на Куп'янському напрямку «залишається сталою». Стосовно самого Куп'янська у відомстві зазначили, що українські війська контролюють його більшу частину, «окремі групи російських загарбників тримаються у північних районах». Це відповідає й мапі DeepState станом на 3 грудня.

Пізніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що Силам оборони вдалося значно покращити тактичне становище в місті.

Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з Валерієм Кисельовом, офіцером відділення комунікації 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу ЗСУ про те:

• яка зараз ситуація на Куп’янському напрямку та в самому місті?
• навіщо агресор рветься до Куп’янська-Вузлового?
• як вдається стримувати армію РФ, попри важкі погодні умови?

– Розкажіть, що у вас відбувається, бо якщо послухати Путіна, то бої йдуть ледь не за Куп’янськ-Вузловий, який південніше Куп’янська.

– Якщо подивитись на мапу DeepState, там видно виступ східніше Куп’янська – це територія, за яку відповідає 116-та бригада. На жаль, наша логістика проходить через Куп’янськ, тому ми дотичні до того, що відбувається в місті.

Хочу спростувати: Путін бреше, Куп’янськ не їхній. Куп’янськ наш. Але проблема існує.

Повністю читайте тут

Путін заявив, що не хоче повернення РФ у G8, як пропонував Трамп

Російський лідер Володимир Путін заявив, що не зацікавлений у поверненні Росії до складу групи провідних розвинених індустріальних країн Заходу, тобто переходу від формату «Групи семи» (G7) до «Групи восьми» (G8), що існувала з 1998 по 2014 рік, коли Росія у зв’язку з окупацією Криму і початком війни на Донбасі була з неї виключена.

Про це Путін сказав в інтерв’ю індійській телекомпанії India Today напередодні візиту до Індії. Повідомлення про це публікують російські ЗМІ, зокрема державне агентство ТАСС, саме інтерв’ю поки що повністю не опубліковано.

Таким чином Путін відкинув один із пунктів пропонованого мирного плану США.

За словами російського президента, він «практично перестав їздити на саміти G8» ще до виключення Росії з організації у 2014 році.

Путін справді не їздив на саміти у 2009-2012 роках, оскільки президентом Росії тоді був Дмитро Медведєв. Проте у 2013 році він брав участь у зустрічі, вказує Російська служба Радіо Свобода.

Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що виключення Росії із «Групи восьми» було помилкою. Відновлення G8 згадувалося і в оприлюдненому ЗМІ мирному плані з 28 пунктів, який США запропонували для мирного врегулювання в Україні.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить підстав для повернення Росії до складу групи, таку ж заяву зробив президент Франції Емманюель Макрон.

ОВА: у Нікополі через атаку російським FPV-дроном загинула людина

У Нікополі на Дніпропетровщині через атаку російським FPV-дроном загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.

«Росіяни вдарили по місту FPV-дроном. Через цю атаку обірвалося життя 41-річного чоловіка», – написав він у телеграмі.

За його словами, у місті пошкоджений магазин – потрощені двері та вікна.

Напередодні, за даними ОВА, через російські атаки на Нікопольщині постраждали троє людей, серед них – дитина.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Суд у РФ кваліфікував фото з Навальним як демонстрацію «екстремістської символіки»

Районний суд у російському Санкт-Петербурзі оштрафував голову партії «Яблуко» Миколу Рибакова на півтори тисячі рублів за адміністративною статтею про демонстрацію «екстремістської символіки», повідомляє видання «Бумага».

Протокол на Рибакова склали через пост із фотографією опозиціонера Олексія Навального, опублікований у день загибелі політика в лютому 2024 року, розповіли виданню в пресслужбі судів Петербурга. Рибаков розмістив портрет Навального, висловив співчуття його близьким від усієї партії, а також додав, що відповідальність за смерть політика лежить на владі країни.

Адвокат Борис Грузд зачитав у суді заяву Рибакова, який не був присутнім на засіданні. Політик зазначив, що його пост не містив ніяких закликів, а фотографії Навального не включені до переліку екстремістських матеріалів. Рибаков зазначив, що фотографії Навального можна знайти, зокрема, на сайтах державних засобів інформації.

«Я вважаю, що справжньою причиною переслідування мене є недопуск мене до виборів у 2026 році», – заявив Рибаков.

Якщо рішення петербурзького суду набере чинності, Рибаков не зможе брати участь у виборах. За чинним законодавством, якщо потенційного кандидата визнають винним за протоколом про демонстрацію екстремістської символіки, він позбавляється права бути обраним упродовж року. У 2026 році відбудуться вибори до Держдуми та Законодавчих зборів Петербурга.

12 листопада аналогічний протокол за фотографію Навального склали в Петербурзі щодо місцевої депутатки від «Яблука» Ольги Штанникової. Їй призначили штраф 1500 рублів. Приводом став зроблений у 2013 році репост повідомлення радіостанції «Эхо Москвы» з фотографією Олексія Навального.

Сирський розповів про ситуацію в районі Покровська і Мирнограда

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 4 грудня заявив, що українські військові продовжують утримувати північну частину Покровська на Донеччині.

«Продовжуємо надзвичайно складний етап оборони Покровсько-Мирноградської агломерації. Саме тому знову працював із командувачами угруповань військ, командирами корпусів, бригад, полків й окремих батальйонів. Бій триває», – йдеться в повідомленні головнокомандувача у фейсбуці.

За його словами, в районі Покровська і Мирнограда українські військові «активними діями» блокують спроби противника накопичити штурмові піхотні групи і просуватися в обхід цих населених пунктів. Безпосередньо в містах українські сили продовжують утримувати визначені райони, зазначив Сирський.

Читайте також: Розвідка Британії: середні денні втрати Росії на війні зростають три місяці поспіль

«У той час, коли окупанти не зважають на втрати живої сили, українські командири мають чітке розуміння важливості збереження життя і здоров’я підлеглого особового складу. З цією метою в ході наради з нашими командирами уточнили питання узгодженого застосування, забезпечення просування і своєчасної заміни підрозділів, які проводять пошуково-штурмові дії для виявлення і ліквідації противника», – додав він.

Угруповання військ «Схід», яке відповідає за оборону агломерації, повідомило 3 грудня, що в Мирнограді ЗСУ тримають оборонні рубежі і ліквідують російських солдатів на підході до міста.

«Організовуються додаткові логістичні шляхи до Покровська і Мирнограда для безперебійного забезпечення наших підрозділів усім необхідним», – написали у відомстві.

Наприкінці листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що російська пропаганда поширює заяви президента РФ Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться». Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну й західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.

1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.

Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.

Британія та Норвегія уклали оборонну угоду для захисту від російських підводних кораблів

Велика Британія та Норвегія у четвер представили новий оборонний пакт, який передбачає спільне використання флоту військових кораблів в Північній Атлантиці.

Угода між двома союзниками по НАТО спрямована на захист критичної інфраструктури від російських підводних кораблів.

Як повідомляє пресслужба Міноборони Британії, угода була укладена в рамках візиту норвезького прем'єр-міністра Йонаса Гар Стере до авіабази RAF Lossiemouth, який відбувся сьогодні.

Нова угода «Лунна Хаус» передбачає, що Королівський флот і Королівський норвезький флот будуть експлуатувати взаємозамінний флот фрегатів Type-26. За даними Міноборони, угода є наслідком 30-відсоткового збільшення кількості російських суден, які загрожують водам Великобританії протягом останніх двох років.

Новий спільний флот налічуватиме 13 фрегатів Type-26 – вісім британських і щонайменше п’ять норвезьких.

«У цей час глибокої глобальної нестабільності, коли в наших водах виявляється все більше російських кораблів, ми повинні співпрацювати з міжнародними партнерами для захисту нашої національної безпеки. Ця історична угода з Норвегією зміцнює нашу здатність захищати наші кордони та критичну інфраструктуру, від якої залежать наші країни», – сказав британський прем’єр-міністр Кір Стармер.

Як повідомляє Міноборони Британії, військові кораблі патрулюватимуть стратегічно важливу ділянку між Гренландією, Ісландією та Великою Британією, стежачи за діяльністю російського флоту та захищаючи критичну інфраструктуру, таку як підводні кабелі та трубопроводи, які забезпечують життєво важливі комунікації, електроенергію та газ.

Обидва флоти діятимуть як єдине ціле, спільно використовуючи технічні засоби обслуговування, технології та обладнання, щоб створити справді взаємозамінні сили, здатні швидко розгортатися там, де це необхідно.

Також протягом останнього року у Балтійському морі сталося чимало інцидентів, під час яких було пошкоджено телекомунікаційні й електричні кабелі, а також газопроводи.

Встановити винуватців інцидентів часто буває непросто і деякі з них могли бути випадковими, але окремі європейські чиновники вказують на так званий «тіньовий флот» Росії. Москва звинувачення відкидає.

Херсонська ТЕЦ зупинила роботу через російські удари – ОВА

Херсонська ТЕЦ після численних російських ударів зупинила роботу, повідомив 4 грудня очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Впродовж останніх днів російські окупанти інтенсивно атакували Херсонську ТЕЦ – били дронами, артилерією й іншими видами озброєння. Повністю цивільний об’єкт, який забезпечував містян теплом, зазнав серйозних руйнувань: пошкоджені приміщення і обладнання станції… Через це роботу ТЕЦ призупинено. Без тепла залишилися 470 будинків – понад 40,5 тисячі абонентів», – написав він у телеграмі.

Прокудін повідомив, що на оперативній нараді будуть розглядати варіанти альтернативного теплопостачання для тих осель, які були під’єднані до ТЕЦ.

ОГП: у Львові загинув військовий ТЦК, ветеран АТО. Підозрюваного у нападі затримали

У Львові під час виконання службових обов’язків смертельно поранили військовослужбовця Галицько-Франківського районного територіального центру комплектування і соціальної підтримки, повідомив 4 грудня Офіс генерального прокурора.

За повідомленням, це сталося 3 грудня ввечері під час оповіщення населення щодо мобілізації. «За попередніми даними, 30-річний львів’янин під час перевірки документів завдав військовому ножового поранення і, застосувавши газовий балончик, утік. Потерпілий – ветеран АТО – був госпіталізований із критичним ушкодженням стегнової артерії. Попри зусилля лікарів, його життя врятувати не вдалося», – йдеться в повідомленні.

У прокуратурі зазначили, що підозрюваного у нападі затримали, вилучивши ніж. Справу розслідують за статтею про «умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у зв’язку з виконанням службових обов’язків, що спричинило смерть потерпілого».

Макрон під час візиту до КНР просить Сі Цзіньпіна допомогти завершити війну РФ проти України

Президент Франції Емманюель Макрон під час візиту до Пекіна 4 грудня звернувся до голови Китаю Сі Цзіньпіна з проханням допомогти припинити війну в Україні, повідомляє агенція France-Presse.

Для Макрона, який здійснює свій четвертий візит до Китаю за час перебування на посаді, триденна поїздка є можливістю здобути підтримку з боку КНР у питанні припинення вогню в найсмертоноснішому конфлікті в Європі з часів Другої світової війни. Китай, який є головним торговельним партнером Росії, неодноразово заявляв, що має нейтральну позицію щодо цієї війни, утримуючись від засудження вторгнення Москви.

Сі підтвердив цю тезу, заявивши Макрону, що «Китай підтримує всі зусилля, спрямовані на мир, і сподівається, що всі сторони досягнуть справедливої, міцної та обов'язкової мирної угоди, прийнятної для всіх».

Зустріч віч-на-віч відбувається на тлі нових спроб США виступити посередником у припиненні майже чотирирічної війни. Макрон, як пише AFP, очолює боротьбу проти плану, який зазнає критики через повторення в ньому вимог Росії.

«Ми повинні продовжувати працювати над досягненням миру та стабільності у світі, а також в Україні та інших регіонах, що постраждали від війни. Я сподіваюся, що Китай приєднається до нашого заклику та наших зусиль, щоб якомога швидше досягти принаймні припинення вогню у формі мораторію на удари, спрямовані на критично важливу інфраструктуру», – сказав Макрон, звертаючись до Сі.

200 млрд заморожених російських грошей і переговори про мир. Очільник МЗС Естонії розповів про «важелі» Європи

• Естонський міністр передає позицію України: Росія не перемагає у війні й не демонструє готовності до миру, натомість посилює атаки на цивільних та інфраструктуру.
• Києву потрібна негайна підтримка, і пропозиція Єврокомісії щодо використання заморожених російських активів може стати переломним моментом, забезпечивши Україні довгострокове фінансування та посиливши тиск на Кремль.
• ЄС і НАТО обговорюють необхідність посилення санкцій, наголошуючи: жодні рішення про Україну не ухвалюються без України.

• Які перспективи в стрімкого мирного процесу, спрямованого на завершення війни в Україні й очолюваного США?
• Що забезпечить Європі місце за столом переговорів?
• Що може докорінно змінити ситуацію на користь України на полі бою й у дипломатії?

Ці питання після зустрічі глав МЗС країн НАТО, до якої долучився український топдипломат, Радіо Свобода обговорило з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.

Далі читайте про це тут

Понад 100 тисяч споживачів знеструмлені через удари РФ у трьох областях – Міненерго

У трьох областях України внаслідок російських обстрілів станом на ранок 4 грудня знеструмлені понад сто тисяч споживачів, повідомляє Міністерство енергетики.

«Внаслідок атак на енергетичну інфраструктуру станом на ранок знеструмлено понад 60 тисяч споживачів на Донеччині, понад 51 тисяча – в Одеській області, а також 1,6 тисячі споживачів на Дніпропетровщині. Аварійно-відновлювальні роботи тривають, енергетики працюють безперервно, щоб якнайшвидше відновити електропостачання», – йдеться в повідомленні.

У Міненерго також нагадали, що у всіх областях України з 00:00 до 23:59 застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.

В ISW пояснили, з чим пов’язане відновлення заяв у РФ про Одесу як «російське місто»

Кремль знову поширює наративи про те, що Одеса є «російським містом», щоб на тлі мирних переговорів показати Росію як країну, здатну продовжувати війну для досягнення своїх цілей, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

Там звернули увагу на слова депутата Держдуми РФ Дмитра Пєвцова, який 3 грудня заявив, що Росія, ймовірно, вирішить війну з Україною військовими засобами, щоб росіяни могли повернутися на свої «історичні землі» в Одесі; а також колишнього прем’єр-міністра Росії Сергія Степашина, який 26 листопада заявив, що хотів би, щоб міста Одеса й Миколаїв були частиною Росії «добровільним», а не військовим шляхом.

Путін підтвердив, що відкинув частину пунктів мирного плану США

Президент Росії Володимир Путін підтвердив, що під час зустрічі у Кремлі з представниками президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України. Про це Путін сказав в інтерв’ю індійській телекомпанії India Today перед візитом до Індії. Повідомлення про це публікує офіційна російська агенція ТАСС, саме інтерв’ю поки що не опубліковане.

Путін зазначив, що під час зустрічі довелося «пройтися по кожному пункту» мирної ініціативи. Раніше помічник Путіна Юрій Ушаков говорив, що предметно пункти не обговорювалися, а йшлося швидше про загальну концепцію.

Також, за словами Путіна, початкова пропозиція з 28 пунктів практично не змінилася, але США запропонували розбити їх на чотири окремі «пакети». Раніше повідомлялося, що за підсумками зустрічі за участю представників ЄС у Женеві число пунктів поменшало до 19. Офіційно ані 28, ані 19 пунктів не були опубліковані, але пропозиція з 28 пунктів публікувалася в пресі, і Білий дім не заперечував її достовірності. Представники України та ЄС давали зрозуміти, що частину пунктів цього плану вважають надто вигідними Росії. Київ погодився взяти план за основу мирних переговорів.

Саму зустріч із Кушнером та Віткоффом Путін назвав дуже корисною. Президент США Дональд Трамп також її високо оцінив. При цьому коментарів щодо суті переговорів американська сторона не давала.

Трамп гадає, що Путін «хотів би повернутися до більш нормального життя»

Президент США Дональд Трамп заявив, що його спецпосланець Стів Віткофф та зять Джаред Кушнер провели «досить гарну зустріч» з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві. Про це він сказав журналістам у Білому домі.

За його словами, у Віткоффа та Кушнера склалося враження, що Путін хотів би закінчити війну.

«Я думаю, він хотів би повернутися до більш нормального життя. Він хотів би торгувати зі Сполученими Штатами замість того, щоб втрачати тисячі солдатів на тиждень. У них склалося дуже сильне враження, що він хотів би укласти угоду», – розповів президент США.

Трамп також заявив, що в лютому 2025 року, коли він розповідав українському президентові Володимиру Зеленському про відсутність «козирів» у війні проти РФ, був слушний час для укладення мирної угоди.

«Я думаю тоді був набагато кращий час, щоб домовитися, але вони вирішили цього не робити. Зараз є багато всього, що можна використати проти них», – твердить Трамп.

Повітряні сили: під час удару РФ вночі зафіксували влучання 2 балістичних ракет і 24 ударних БпЛА

Російські військові в ніч проти 4 грудня атакували Україну двома балістичними ракетами «Іскандер-М», а також 138 ударними безпілотниками, близько 85 із яких – «Шахеди», повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 114 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За словами військових, зафіксували влучання балістичних ракет і 24 ударних БпЛА на 14 локаціях.

На фронті відбулося 170 боїв за минулу добу – Генштаб ЗСУ

Упродовж доби 3 грудня на фронті зафіксовано 170 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Вчора противник завдав трьох ракетних та 62 авіаційних ударів, застосував три ракети та скинув 177 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 4301 обстріл, зокрема 121 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5251 дронів-камікадзе. За минулу добу ракетні війська та артилерія Сил оборони уразили одну гармату ворога», – йдеться в ранковому зведенні.

Понад чверть боїв відбулася на Покровському напрямку в Донецькій області.

«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 45 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Нове Шахове, Червоний Лиман, Мирноград, Новоекономічне, Никанорівка, Родинське, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новопавлівка, Філія, та у бік Софіївки, Білицького й Гришиного», – вказано в повідомленні.

Складною є ситуація і на Костянтинівському напрямку на Донеччині.

«На Костянтинівському напрямку противник здійснив 29 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Клебан-Бик, Русин Яр та в напрямках Новопавлівки, Степанівки й Торського», – додають українські військові.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському та Придніпровському напрямках.

«Хто вірить, що Росія програє в Україні?» – прем’єр Бельгії розповів, чому виступає проти конфіскації активів РФ

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив сумнів у тому, що Росія програє війну проти України і платитиме репарації за завдані цій країні збитки. Про це бельгійський прем’єр заявив, відповідаючи на запитання головного редактора видання La Libre Доріана де Меюса.

«Під час війни суверенні активи заморожуються. А після закінчення війни сторона, яка програла, повинна відмовитися від усіх або частини цих активів, щоб компенсувати переможцям збитки. Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Це казка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вона програла і в країні, що володіє ядерною зброєю, настала нестабільність. І хто вірить, що Путін спокійно погодиться на конфіскацію російських активів?» – сказав де Вевер в інтерв’ю, поширеному 3 грудня.

Бельгійський уряд, за словами прем’єра, отримував із Москви сигнали про ризики у зв’язку з потенційною конфіскацією російських активів, заморожених у Бельгії.

«Москва дала нам зрозуміти, що в разі конфіскації Бельгія і я особисто відчуватимемо це «вічно». Мені здається, це досить довгий термін… Росія також може конфіскувати деякі західні активи», – зауважив прем’єр-міністр, указавши, що розташований у Бельгії депозитарій Euroclear має активів на суму 16 мільярдів євро в Росії.

Сім людей постраждали через атаку дронів в Одесі – ОВА

Одеса зазнала інтенсивної атаки російських дронів у ніч на 4 грудня, повідомив голова ОВА Олег Кіпер. За наведеними ним оновленими даними, постраждали сім людей, зокрема одна людина залишається на стаціонарному лікуванні, а іншим медичну допомогу надали без госпіталізації.

«Підрозділам ППО більшу частину повітряних цілей вдалося знищити, проте зафіксовано пошкодження цивільної та енергетичної інфраструктури. Внаслідок падінь уламків та дії вибухової хвилі пошкоджено двері та скління семи багатоквартирних будинків та адміністративної будівлі, легкові автомобілі», – вказав чиновник.

За його словами, рятувальники загасили пожежі, для жителів постраждалих будинків влада розгорнула пункти незламності.

У лікарні померла 6-річна дівчинка, поранена в Херсоні – ОВА

У Херсоні померла шестирічна дівчинка, поранена 3 грудня під час російського обстрілу, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін зранку 4 грудня.

«Дівчинка, яка учора постраждала через ворожий артобстріл Дніпровського району Херсона, померла в лікарні. Медики до останнього намагалися врятувати її життя, але травми виявилися надто тяжкими», – написав чиновник, висловивши співчуття рідним і близьким.

Упродовж усіх трьох років, що минули від звільнення Херсона в листопаді 2022 року, цей обласний центр майже щодня зазнає російських обстрілів.

Супутникові знімки розкривають небачений масштаб осінніх ударів ЗСУ по стратегічних об’єктах РФ

Упродовж осені цього року Збройні сили України, за даними Генерального штабу, уразили понад 50 об’єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. Настільки високої кількості успішних влучань за такий короткий проміжок часу в українських оборонців ще не було, вважають військові та економічні експерти, з якими поспілкувалися «Схеми» (проєкт Радіо Свобода).

За допомогою супутникових знімків Planet Labs, які є у розпорядженні редакції, журналісти окреслили масштаб влучань ЗСУ, склавши інтерактивну мапу уражених російських стратегічних об’єктів: військових, нафто- й газопереробних заводів, нафтових баз і терміналів.

«Схеми» дослідили й наслідки 13-ти з цих ударів, спираючись на знімки з супутника та експертизу опитаних аналітиків. За їхніми словами, ці атаки ЗСУ вже почали призводити до зростання витрат Росії на додатковий захист, а також до браку палива в окремих регіонах.

У Генштабі ЗСУ метою ударів по стратегічних об’єктах Росії називають «зниження воєнно-економічного потенціалу». Росія раніше визнавала , що такі удари шкодять російській економіці, а МЗС РФ назвав їх «саботуванням економічної інфраструктури».

Далі дивіться і читайте тут