«Російська армія не готується зупинитись» – Зеленський про останні удари РФ
Президент Володимир Зеленський прокоментував нічні атаки Росії, внаслідок яких є загиблі, зокрема, на Харківщині та Сумщині.
«Під ранок також був удар по залізничному депо в Конотопі – пошкодили пожежний поїзд. Били й по Дніпровщині, Запоріжжю, Полтавщині», – зазначив він.
Президент висловив думку, що кожен російський удар підриває довіру до дипломатії та «знову і знову доводить», що ключем до припинення кровопролиття є жорсткий тиск на Росію та чіткі гарантії безпеки для України:
«Поки тиск на агресора недостатній і поки безпека для нас, для України, не гарантована, все інше не працює. Російська армія не готується зупинитись – вони готуються воювати й надалі. І реально на захист життя працює лише наша сила, а це означає, що потрібно і надалі підтримувати та посилювати Україну».
Зеленський назвав серед засобів підтримки системи протиповітряної оборони, пакети підтримки та притягнення Росії до відповідальності.
Гетьманчук: Україна розраховує на нові зобов’язання від партнерів на «Рамштайні», а не повторення обіцянок
Україна закликає партнерів не повторювати раніше взяті на себе й, відповідно, вже озвучені зобов’язання щодо допомоги Україні на наступній зустрічі Контактної групи з питань оборони («Рамштайн»). Про це посолка України при альянсі Альона Гетьманчук сказала в штаб-квартирі НАТО напередодні зустрічі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Щоб країни не виходили по п’ять разів з одними й тими ж внесками і щоб ми потім не вираховували, хто що пообіцяв, виконав і не виконав. Ми дуже вдячні за всі попередні внески, але дуже просимо цього разу країни, які братимуть слово, оголошувати саме нові внески», – наголосила дипломатка.
Читайте також: «Дайте «Томагавки», дайте Україні все, що тільки можемо». Ексдиректор ЦРУ Петреус про те, що завершить війну
Постійна представниця України при НАТО зазначила, що інформування про виконання попередньо оголошеного внеску вітається. Однак оголошення раніше взятих зобов’язань як нових, за словами Гетьманчук, ускладнює моніторинг та планування.
«Одна з ключових проблем «Рамштайну» була в тому, що бракувало щоденної роботи від зустрічі до зустрічі. Країни готувалися до засідань, приходили, оголошували внески – і потім так само приходили на наступну зустріч й оголошували часом нові, але часто ті самі внески. Зараз ми переформатували це, ведеться трекінг між зустрічами, хто що робить, хто що обіцяв на попередній, і країни відчувають певну відповідальність виконати свої обіцянки до наступного засідання контактної групи. Зʼявились певні проміжні дедлайни», – пояснила Гетьманчук.
СБУ затримала посадовця Головного військового госпіталю за фіктивне оформлення на військову службу
Служба безпеки України спільно з Офісом генерального прокурора та головнокомандувачем Збройних сил України викрила схему ухилення від мобілізації у Головному військовому клінічному госпіталі ЗСУ в Києві – про це СБУ заявила 11 лютого.
«За результатами спільних заходів затримано високопосадовця центру організації охорони та оборони об’єктів цього закладу», – йдеться в повідомленні.
За даними слідства, посадовець оформлював до свого підрозділу знайомих, які в подальшому не з’являлися в державній установі та не виконували службових завдань. Серед його клієнтів був громадянин призовного віку, який ухилялися від мобілізації.
Росія: у Волгограді загорівся завод після атаки дронів – ймовірно, це НПЗ «Лукойл»
Волгоградська область Росії зазнала атаки безпілотників вночі проти 11 лютого, повідомив губернатор регіону Андрій Бочаров вранці середи.
Він, зокрема, заявив про пошкодження житлового будинку у Волжському, а також «займання на території заводу на півдні Волгограду». За попередніми даними, ніхто не постраждав.
Російський телеграм-канал Astra на основі кадрів очевидців дійшов висновку, що горить нафтопереробний завод «Лукойл-Волгограднафтопереробка» у Красноармійському районі Волгограда. Про удар по НПЗ також повідомляють українські моніторингові канали Exilenova+ та Supernova+.
Генштаб: ЗСУ зупинили 35 російських штурмів на Покровському напрямку
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 126 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Командування звітує, що Сили оборони напередодні уразили дев’ять районів зосередження російського особового складу, пункт управління безпілотниками, шість гармат, п’ять пунктів управління та «одну іншу важливу ціль».
Російські війська тричі намагалися прорвати оборонні рубежі ЗСУ на Південно-Слобожанському напрямку. На Лиманському вони атакували сім разів, намагаючись вклинитися в напрямку Ставків, Дробишевого, Твердохлібового, Зарічного й Діброви.
Повітряні сили: Росія запустила по Україні 129 дронів протягом ночі, у 8 місцях є влучання
Російська армія атакувала Україну 129 ударними безпілотниками протягом ночі на 11 лютого, повідомляє командування Повітряних сил.
За даними військових, дрони Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованого Донецька.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 112 ворожих БпЛА», – звітує командування.
Повітряні сили також зафіксували влучання 15 ударних безпілотників у восьми місцях.
Читайте також: Росія вдарила по Слов’янську: двоє людей загинули, кількість поранених росте
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українське командування: армія РФ втратила понад 800 військових і 5 танків за добу
Російські війська втратила близько 820 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 11 лютого.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ за час повномасштабної війни в 1 249 380 військових.
Також, за даними Генштабу, російські військові втратили напередодні:
- 5 танків (загалом 11 661)
- 2 бойових броньованих машини (24 020)
- 59 артилерійських систем (37 148)
- 1 реактивну систему залпового вогню (1 638)
- 1 засіб протиповітряної оборони (1 298)
- 1 551 безпілотник оперативно-тактичного рівня (130 711)
- 235 автомобілів і автоцистерн (77 969)
Днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що у січні загальні втрати РФ вбитими і тяжко пораненими склали понад 31,7 тисячі осіб, що, за його словами, перевищило обсяги поповнення особовим складом російської армії.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 6 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 173 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
«Фламінго» проти «путінського мосту»: які об’єкти окупантів у Криму під прицілом нової української ракети?
Україна нарощує виробництво далекобійної крилатої ракети «Фламінго». Що про неї відомо та які можливості цієї зброї щодо ураження російських об’єктів в окупованому Росією українському Криму, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
У серпні минулого року президент України Володимир Зеленський анонсував, що до кінця грудня 2025 року або на початку 2026-го в Україні планують розпочати масове виробництво далекобійних ракет «Фламінго».
За його словами, ракета вже пройшла успішне випробування, вона здатна летіти на відстань у три тисячі кілометрів. Деталей президент не навів, зазначивши, що не зможе їх надати, доки Україна не матиме можливості застосування сотні таких ракет.
Вже 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі у селі Волошине неподалік від Армянська в Криму. Внаслідок цієї атаки були уражені катери та казарми. За даними низки російських та українських телеграм-каналів, для ударів використовувалися ракети-дрони «Фламінго».
Далі читати тут
Через удар Росії на Харківщині загинули чоловік і троє дітей
Російські війська вночі атакували безпілотником Богодухів Харківської області, повідомили Державна служба з надзвичайних ситуацій та очільник області.
Дрон влучив у житловий будинок, він був повністю зруйнований, виникла пожежа.
«З-під завалів рятувальники вилучили тіла чотирьох загиблих: 34-річного чоловіка та трьох дітей (двох однорічних хлопчиків і дворічної дівчинки)», – повідомляє ДСНС.
Служба додає, що ще двоє людей постраждали, в тому числі 35-річна вагітна жінка.
Читайте також: ОВА: на Харківщині оголосили надзвичайну ситуацію регіонального рівня
Голова області Олег Синєгубов повідомив про поранену 74-річну жінку, медики надають їй необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Білорусі зафіксували ймовірні транспортні засоби комплексу «Орешник» – супутникові дані
Супутниковий знімок компанії Planet Labs, зроблений 9 лютого 2026 року і отриманий білоруською службою Радіо Свобода, свідчить про те, що на колишньому військовому аеродромі «Кричев-6» триває активне розгортання військової бази. На знімку вперше видно ймовірні транспортні засоби ракетного комплексу «Орешник», а також нове обладнання та будівлі, що з’вилися тут в останні місяці.
30 грудня міністерства оборони Білорусі та Росії продемонстрували відео з кадрами ймовірного «бойового чергування» ракетного комплексу «Орешник» у Білорусі. Водночас, як зазначили експерти, на кадрах було видно лише три машини технічної підтримки та одну машину охорони.
За кілька днів до публікації офіційного відео американські дослідники з Мідлберійського коледжу на основі супутникових знімків назвали колишній військовий аеродром «Кричев-6» можливим місцем розташування комплексу «Орешник».
Білоруська служба Радіо Свобода перевірила ці висновки та порівняла їх із офіційними кадрами. Як виявилося, офіційне відео справді могло бути зняте на покинутому військовому аеродромі поблизу Кричева (Кричев – районний центр на сході Могильовської області Білорусі, неподалік від кордону з Росією). Про це свідчить повний збіг розташування будівель на офіційних кадрах та на супутникових знімках, отриманих за останні пів року. Будівництво тут розпочалося в серпні 2025 року, для цього було знесене місцеве приватне підприємство з виробництва деревного вугілля. До 2026 року тут було зведено кілька нових будівель, а також повністю реконструйовано залізничні колії та станцію.
Серед найбільш помітних змін з початку будівельних робіт на території колишнього аеродрому «Кричев-6» – будівництво центрального об'єкта на колишній злітно-посадковій смузі. Він нагадує невеликий військовий табір, оточений парканом. У центрі розташований сквер, де, ймовірно, знімалися деякі кадри з офіційного відео міністерств оборони Росії та Білорусі.
На супутниковому знімку від 9 лютого 2026 року на території центрального військового табору видно шість машин, які можуть належати ракетному комплексу «Орешник». Їхні розміри та пропорції відповідають розмірам техніки, яку раніше показували міністерства оборони, але точно визначити тип техніки поки що неможливо, оскільки для цього потрібні зображення кращої якості.
Для всіх шести машин будуються два ангари; на зображенні видно тіні від металевих конструкцій над ними.
На фотографії від 9 лютого 2026 року також видно, що поблизу території центрального військового об'єкта з’явилося близько 25 військових машин різних розмірів та типів, кілька земляних насипів, а також будівля поки що незрозумілого призначення. По периметру військового містечка можна побачити чотири вежі поки що незрозумілого призначення.
«Порівнювати мобілізацію 2022 і 2026 років – дивно»: у ТЦК відповіли на заяви Лубінця про «системну кризу»
Порівнювати мобілізаційні процеси у 2022 і 2025–2026 років некоректно, заявив в ефірі Радіо Свобода начальник групи комунікацій Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін, коментуючи слова уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця про «системну кризу» в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки військовослужбовців.
За словами Істоміна, у 2022 році громадяни скаржилися на ТЦК переважно через небажання брати їх на військову службу, натомість зараз скарги зовсім інші.
«Мобілізація в ці роки – це два абсолютно різних процеси, це потрібно розуміти. Фактично весь 2022 рік – це були добровольці, принаймні на першому етапі – однозначно. У другій половині року, якщо це були не добровольці, то люди приходили за повістками та призивалися за мобілізацією», – зазначив він.
Істомін пояснив, що у 2025–2026 роках добровольці проходять шлях рекрутингу, а мобілізація загалом не є добровільною.
«Якщо ми порівнюємо 2025–2026 роки, то добровольці, якщо вони є, ідуть через рекрутинг. Мобілізація зараз не є добровільною – потрібно це розуміти. І порівнювати 2025 рік і 2022-й, як на мене, це дещо навіть дивно», – каже він.
Також Істомін прокоментував закиди щодо вилучення мобільних телефонів у мобілізованих. За його словами, загальної вказівки щодо цього не існувало, однак така практика почала застосовуватися після розголошення локацій.
«Почалося це після того, як громадяни почали відверто публікувати відео навіть з території збірних пунктів, повідомляючи в соцмережах, де вони зараз перебувають, що, м’яко кажучи, створювало незручну ситуацію з безпекової точки зору. Особливо після того, як по ТЦК та СП почали завдаватися дронові удари – у нас це було в Полтаві, у Кременчуці. Після цього ТЦК було переміщено, і було б дещо неправильним давати можливість, навіть тим самим військовозобов’язаним, повідомляти, у тому числі й ворогу, де саме перебуває ТЦК», – сказав Істомін.
Представник ТЦК закликав не робити загальних висновків на підставі окремих скарг.
«Ви кажете про те, що адвокату зламали ногу, але це не означає, що в усіх ТЦК адвокатам ламають ногу. Це одиничний випадок на фоні сотень тисяч інших випадків», – сказав він.
У відповідь на критику Істомін закликав не лише вказувати на проблеми, а й пропонувати практичні рішення.
«Знаєте, я дуже часто чую критику – як не потрібно робити, але чомусь не бачу пропозицій, як потрібно це зробити, щоб це всіх влаштовувало. Як зробити ці 90% комплектування війська так, як пропонує пан Лубінець?» – запитав він.
Чоловіки віком від 60 років зможуть укласти річний контракт із ЗСУ – указ Зеленського
Президент України Володимир Зеленський підписав 10 лютого указ, який дозволяє чоловікам віком від 60 років військову службу за контрактом.
Указ вносить зміни до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України. Зокрема, указ доповнює пункт 18 абзацом такого змісту: «з особами віком від 60 років, які під час дії воєнного стану відповідно до частини десятої статті 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» приймаються на військову службу за контрактом, – строком на 1 рік».
Відтепер громадяни України віком понад 60 років зможуть підписати контракт строком на один рік із правом продовження.
Читайте також: Лубінець заявив про значне збільшення кількості скарг на ТЦК, йдеться про «системну кризу»
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.
«Війна перетворює людей на цифри, ми повертаємо людям імена» – Радіо Свобода презентувало фільм про повернення тіл безвісти зниклих
У київському кінотеатрі «Жовтень» 10 лютого відбулася прем’єра документального фільму журналістів Радіо Свобода «Поверніть мені ім’я». У стрічці йдеться про повернення та ідентифікацію безвісти зниклих українських військових. За словами автора Мар’яна Кушніра, історія розпочинається з армійців на полі бою, а завершується, коли їхні тіла знайшли і повернули.
«Мені часто телефонують родичі солдатів, яких я знімаю на полі бою. Запитують, чи я, раптом, не знаю, що з ними. І я, як правило, не маю відповіді. Я спробував розібратися з цим питанням. І воно глибше і масштабніше, ніж можна подумати. Одна з історій у фільмі наприклад розповідає про чоловіка, який зник безвісти за місяць до того, як у нього народилася дочка. За рік військового повернули на щиті. Важливо розуміти, що кожен зниклий – це ім’я, яке потрібно знайти і повернути додому», – пояснює ідею створення фільму Мар’ян.
Кушнір працює в зоні бойових дій понад 11 років. Нещодавно він врятував дитину під час російського обстрілу.
Окрім історій родин, автори також намагаються передати атмосферу роботи тих, хто ідентифікує тіла, та моргів, де їх зберігають, – і те, якою насправді складною є ця праця.
«Головна ідея – показати апокаліптичні події, які переживає Україна через Росію. Позавчора президент заявив, що на полі бою 55 тисяч вбитих оборонців, але значно більше безвісти зниклих. У нас є конкретна цифра у фільмі. Станом на кінець 2025 року тільки офіційна кількість безвісти зниклих – 80 тисяч. Потрібно сприймати це не як цифру, а як конкретну історію людини», – розповідає редактор стрічки Дмитро Джулай.
На фронті відбулося понад сто боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
З початку доби 10 лютого на фронті відбулося 108 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Це майже на третину менше, ніж станом на цю ж пору доби 24 години тому.
«Противник завдав 67 авіаційних ударів, скинувши 192 керовані авіабомби. Крім того, застосував для ураження 3230 дронів-камікадзе та здійснив 2344 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв сталася на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні дев’ять разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Щербинівка, Русин Яр, Яблунівка та у бік Новопавлівки.
На Покровському напрямку ворог здійснив 30 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Котлине, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Філія та у бік населених пунктів Новий Донбас й Гришине. У деяких локаціях бої досі тривають.
На Гуляйпільському напрямку українські оборонці відбивали 12 атак окупантів, у районах Добропілля, Гуляйполя, Рибного, Лугівського та в напрямку Залізничного. Крім того, ворожа авіація завдала ударів по населених пунктах Гірке, Терсянка, Долинка, Гуляйпільське та Верхня Терса. Два боєзіткнення ще триває», – вказано в повідомленні.
Бої тривали на Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському та Олександрівському напрямках.
«Діти та вихователі були в укритті» – у Запоріжжі через удар РФ пошкоджений дитсадок
Унаслідок завданого вдень 10 лютого російського удару по Запоріжжю вибуховою хвилею був пошкоджений дитячий садок, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Вилетіли вікна, постраждали приміщення на території садка. На щастя, ніхто не постраждав – діти та вихователі були в укритті. Також пошкоджено багатоповерхівки поруч», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Європарламент назвав список «безпечних країн походження» для прохачів притулку та спростив їхню депортацію
Європейський парламент вніс поправки до регламенту Євросоюзу щодо процедури надання притулку. Вони стосуються «безпечних третіх країн» і «безпечних країн походження» для прохачів притулку в країнах ЄС, ідеться на сайті Європарламенту. Тепер документ має затвердити Рада Євросоюзу.
«Безпечними» країнами для своїх громадян євродепутати визнали Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Косово, Індію, Марокко й Туніс, а також усі країни-кандидати в ЄС (такі як Грузія, Туреччина та Сербія). При цьому на них поширюються обмеження: якщо на території згаданих регіонів відбувається військовий конфлікт, якщо частка позитивних рішень про надання притулку громадянам цієї країни в ЄС перевищує 20% або якщо щодо неї схвалені санкції у зв’язку з порушеннями фундаментальних прав людини. Члени ЄС можуть визначити «безпечні» країни походження на національному рівні.
Також Європарламент затвердив нові умови концепції «безпечної третьої країни» (держави, громадянином якої прохач притулку не є, але яка може надати йому захист). Такою можуть вважати третю країну, з якою ЄС або окрема країна-член має договір про прийом і розміщення прохачів притулку, або це така країна, яку прохач притулку проїжджав на шляху до ЄС. У такому разі, якщо він в’їхав до європейської країни через іншу державу, яку ця країна вважає «безпечною», вона має право не розглядати заяву прохача притулку.
Остаточний список «безпечних третіх країн» не затверджений, і кожна країна ЄС матиме право сама визначати список таких держав.
Від кінця липня 2025 року Німеччина зупинила видачу гуманітарних віз, які видавали переслідуваним із політичних мотивів.
Пізніше Європарламент затвердив реформу механізму призупинення безвізового режиму, яка спростить тимчасове або постійне відновлення візових вимог для країн, які «становлять загрозу безпеці або порушують права людини». Заходи застосовуватимуться до всіх 61 країн, які мають безвізовий режим із ЄС, включно з країнами Західних Балкан, Молдовою та Україною, які претендують на вступ до союзу.
Омбудсмен: не було рішень про те, що родина звільненого з полону військового Далецького має повернути виплати
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що наразі не було жодних рішень про те, що родина звільненого з полону військового Назара Далецького, який вважався загиблим, має повернути виплати.
Він зазначив, що це перший випадок, коли офіційно людина була визнана загиблою, а потім повернулася з полону.
«Я буду наполягати на тому, щоб права нашого героя, який тривалий час перебував в російській в'язниці, не були порушені, як і права його родини. Тому зараз як інституція ми чекаємо на всі юридичні відповіді від державних органів», – розповів він в ефірі телемарафону.
Лубінець вважає, що родина отримала кошти законно – на момент виплати Далецький вважався загиблим. Омбудсмен зазначив, що держава наразі не має чіткого механізму дій для таких ситуацій, оскільки це перший такий випадок.
Омбудсмен також повідомив, що надіслав запити до Міністерства оборони та МОЗ для аналізу питання ДНК-експертиз, щоб у майбутньому мінімізувати ризик подібних помилок.
Раніше представник омбудсмена у Львівській області Тарас Подвірний заявив, що «теоретично» родина Далецького має повернути державі грошову виплату в 15 млн грн за загибель військовослужбовця, повідомили медіа.
«Родина мусить повернути кошти, які виплатила держава – одноразову грошову допомогу, це так називається офіційно, за смерть нашого військового. Тому це точно юридичний прецедент, який буде вирішуватися. Зараз будуть дізнаватися винні, хто і яким чином помилився, бо ми розуміємо, що ДНК – надзвичайно точна», – сказав він під час засідання сесії Львівської обласної ради.
Сімʼї Назара Далецького повідомили, що він загинув на Харківщині у вересні 2022 року. На початку лютого 2025 року Далецький повернувся до України в межах обміну полоненими з Росією.
FT: ЄС готує заборону на всі криптовалютні операції з Росією
Єврокомісія має намір повністю заборонити криптовалютні транзакції з Росією, щоб позбавити Москву можливості обходити санкції за допомогою активів поза традиційною банківською системою. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на внутрішній документ Європейської комісії.
Згідно з матеріалами, Брюссель розглядає запровадження масштабної заборони на роботу всіх криптовалютних платформ, створених у Росії. У Єврокомісії вважають, що точкове включення окремих компаній у списки санкцій не дає ефекту, оскільки на їхньому місці швидко з’являються нові структури. При цьому влада ЄС стверджує, що російські криптоплатформи використовуються для торгівлі товарами, які застосовуються у війні проти України.
Запропонований захід передбачає повну заборону на будь-яку співпрацю з російськими постачальниками послуг у сфері криптоактивів, а також на використання платформ російського походження для перекладу та обміну криптовалют. Метою кроку називається посилення ефективності режиму санкцій.
У жовтні 2025 року Євросоюз запровадив 19-й пакет санкцій проти Росії, який вперше стосувався криптовалютних платформ та операцій з цифровими активами. Зараз європейська влада готує щодо Москви вже 20-й пакет обмежень.
На цьому тлі очільниця європейського дипломатичного відомства Кая Каллас заявила, що має намір запропонувати перелік поступок, які Європа має вимагати від Росії в межах можливого врегулювання війни проти України. За словами Каллас, «для ухвалення рішення потрібна згода європейців», і умови мають висуватися саме Москві, а не Києву.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що всім сторонам конфлікту доведеться вдатися до поступок. Водночас у ЄС визнають відсутність єдиної стратегії діалогу з Росією, але наголошують на необхідності координації дій із Україною та США.
Росія наполягає на завершенні війни на умовах, які в Європі називають неприйнятними.
«Бусифікація»: гострі питання працівнику ТЦК і депутатам. Нова смерть через побиття?
«Лавина скарг»
Кількість скарг на дії ТЦК значно збільшилася, заявляє омбудсман з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, йдеться про «лавину скарг» і «системну кризу» ТЦК.
За його словами, у 2022 році до Офісу омбудсмена було 18 звернень щодо порушення прав з боку ТЦК, а у 2025 – 6127, що майже вдвічі більше, ніж попереднього року.
«Якщо порівняти початок агресії і сьогоднішній день, то кількість скарг на ТЦК та СП зросла у 333 рази. Я бачу, що кожного року ця цифра фактично подвоюється. Це вже не поодинокі випадки, а лавина скарг, які свідчать, на мій погляд, про системну кризу», – сказав він в оприлюдненому його пресслужбою відео.
Лубінець зазначив, що найбільш поширеними скаргами є незаконне обмеження свободи та пересування під час затримання, доставка до ТЦК, поверхневий огляд ВЛК, порушення під час розгляду питання надання відстрочки.
- У чому проблема?
- Як вирішити проблеми мобілізації?
Смерть через «бусифікацію»?
У Дніпрі обрали запобіжні заходи військовослужбовцям ТЦК, яких підозрюють у побитті чоловіка, який помер.
- Що трапилося?
- Чому під вартою працівники ТЦК?
- Що розповідають родичі загиблого?
«Повідомлення про смерть 55-річного чоловіка надійшло до поліції 7 лютого після опівночі. За попередніми результатами експертизи, смерть потерпілого настала внаслідок травми голови», – повідомили в пресслужбі поліції Дніпропетровської області.
За даними відомства, правоохоронці оглянули місце злочину та вилучили речові докази. Окрім того, поліцейські вилучили транспортний засіб зі слідами крові потерпілого та в рамках розслідування опитали свідків та очевидців події:
«У результаті вжитих заходів було встановлено, що до нанесення смертельних тілесних ушкоджень причетні троє військовослужбовців ТЦК. Їх затримали, наразі триває досудове розслідування. Встановлюються всі обставини злочину».
Правоохоронці кажуть, що всім трьом представникам ТЦК інкримінують вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).
- Чому уповноважений з прав людини говорить про порушення Конституції при затриманнях ТЦК?
- Мобілізація: що варто змінити?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого був запроваджений воєнний стан і була оголошена загальна мобілізація. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації. В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами.
Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ.