Уряд скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок
Кабмін скасовує обмеження на перетин кордону для всіх жінок без винятків, повідомила у телеграмі прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
За її словами, це рішення стосується усіх жінок, незалежно від займаних посад в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємствах та судах.
Днями Держприкордонслужба заявила про спрощення порядку виїзду за кордон для окремих категорій жінок-посадовиць.
У ДПСУ зазначали, що працівниці органів держвлади, органів місцевого самоврядування, держпідприємств та інших визначених структур зможуть перетинати держкордон без додаткових обмежень. Але зміни законодавства, які це дозволяли, не стосуються жінок, які обіймають ключові керівні посади в органах держвлади, органах місцевого самоврядування та держпідприємствах.
Читайте також: КМУ схвалив рішення щодо перетину кордону депутатками місцевих рад, що працюють на громадських засадах
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Також Правила перетину держкордону передбачають, що високопосадовці, представники органів держвлади, депутати місцевих рад мають право перетинати кордон на підставі рішень про службові відрядження.
Звіт ЄС попереджає про зростання ризику тероризму з боку російських ветеранів війни проти України
Радіо Свобода ознайомилося із витоком інформації щодо оцінки загроз для Європейському Союзу. Там зокрема йдеться, що «значну загрозу для ЄС» становлять тероризм та насильницький екстремізм, пов'язані з Афганістаном та Іраном, а також негативні наслідки війни Росії проти України.
Документ, підготовлений Радою Європейського Союзу, яка представляє уряди 27 держав-членів ЄС, містить 23 сторінки. У ньому є аналіз подій 2025 року і тенденції загроз.
В оцінці зокрема зазначається, що «вплив війни Росії проти України на терористичну загрозу як у Європі, так і в усьому світі досі був обмеженим», але загроза наростає у зв'язку з потоком вогнепальної зброї та вибухівки із зони бойових дій, що «матиме наслідки у середньостроковій та довгостроковій перспективі».
Ветерани війни проти України
Брюссель також стурбований можливістю потрапляння до Європи колишніх російських комбатантів та їхньої участі у злочинній діяльності чи інших актах насильства.
Далі читайте ТУТ
Обмін полоненими: в Україну з полону повернулися ще 205 військових (фотогалерея)
Україна повернула ще 205 військових, заявив президент Володимир Зеленський. Це перший етап обміну 1000 на 1000. «Серед звільнених рядові, сержанти та офіцери. Більшість із них перебували в російському полоні ще з 2022 року. Захищали Україну в Маріуполі і «Азовсталь», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та ЧАЕС», – додав він.
Росія також отримала 205 своїх бійців, заявили ЗМІ.
Дивіться фото ТУТ
«Намагаються спалити оборону»: армія РФ тисне на ЗСУ поблизу Краматорська та Слов'янська
Армія РФ намагається розчистити собі шлях до сіл Рай-Олександрівка та Закітне на схід від Слов'янська та Краматорська за допомогою дронів. Про це 12 квітня повідомив у своєму телеграм-каналі український військовослужбовець із позивним «Мучний». За його словами, акцент у наступі Росії робиться не тільки на штурми, а й на систематичне виснаження оборони українських підрозділів.
«Росіяни намагаються вибити наших бійців з рубежу за будь-яку ціну, при цьому активно застосовують FPV-дрони та «Молнію-2», атакуючи позиції, логістику та будь-який рух у Закітному. Вони намагаються буквально спалити оборону дронами, щоб змусити нас відступити, але поки що без потрібного для них результату», – написав він.
Слов’янський та Краматорський напрямки залишаються одними з найспокійніших на фронті – вранці 15 травня український Генштаб повідомив лише про дві та одну атаку на них відповідно.
Однак, як засвідчує мапа DeepState, тут армія РФ активно просувається, наближаючись до найбільших Донбасу, які лишаються під контролем Сил оборони.
Зеленський: Київ фіксує спроби Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України
Київ продовжує фіксувати намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України, заявив український президент Володимир Зеленський після наради з керівниками Генштабу ЗСУ, ГУР Міноборони, СЗРУ та СБУ.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю. Україна, безперечно, буде захищати себе і своїх людей, якщо Олександр Лукашенко схибить та вирішить підтримати ще й цей російський намір», – написав він у телеграмі.
За його словами, Росія розглядає плани операцій за напрямками на південь та на північ від території Білорусі – або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО – саме з території Білорусі.
Зеленський повідомив, що доручив Силам оборони та безпеки України посилити відповідний напрямок і представити план реагування, який буде розглянутий та затверджений на Ставці.
Нідерланди обрали місце, де буде відбуватися трибунал щодо РФ
Нідерланди визначили місце у Гаазі, де планують розмістити першу фазу спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це заявила заступниця міністра з питань європейської співпраці Нідерландів Гелен Баккер під час засідання Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми вже визначили відповідне місце в міжнародній зоні Гааги», – заявила Баккер, коментуючи підготовку до запуску так званої «скелетної фази» трибуналу.
Водночас точну локацію поки не розголошують.
«Оскільки ми все ще працюємо над низкою питань – таких як безпека, юридичні та фінансові аспекти – точне місце буде оголошено пізніше», – додала Баккер.
За словами представниці Нідерландів, мерія Гааги вже офіційно висловила підтримку створенню трибуналу та подальшим крокам до його повноцінного запуску.
Раніше Нідерланди погодилися прийняти початкову фазу роботи трибуналу, який має судити вище керівництво РФ за злочин агресії проти України. Саме у Гаазі планують сформувати адміністрацію суду, обрати суддів та прокурора, а також запустити перші процедурні механізми.
Водночас, восени 2025 року процес роботи над трибуналом сповільнився, оскільки Гаага вийшла з пропозицією побудувати новий суперзахищений ізолятор для Путіна вартістю 70 млн євро, що викликало занепокоєння у низки країн, особливо великих донорів, повідомляли Радіо Свобода чиновники з Ради Європи.
У квітні посол України в Нідерландах Андрій Костін повідомив про вихід із застою роботи над трибуналом.
15 травня у Кишиневі схвалили чергове рішення для запуску спецтрибуналу: 36 держав та Європейський Союз офіційно заявили про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про створення трибуналу.
«Сьогодні ми пройшли точку неповернення. Спеціальний трибунал стає юридичною реальністю», – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час церемої підписання угоди.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження НПЗ в Рязані
Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що вчора та в ніч на 15 травня підрозділи Сил оборони України завдали уражень по низці важливих об’єктів Росії.
Як повідомляє штаб, ЗСУ уразили російський нафтопереробний завод у Рязані, на території об’єкта зафіксована масштабна пожежа.
Також Сили оборони України уразили малий ракетний катер та мінний тральщик в пункті базування «Каспійск».
Генштаб заявив про ураження складів боєприпасів противника у районах Єпіфанівки та Ровеньок на окупованій території Луганської області, складу матеріально-технічних засобів у Райгородці на ТОТ Луганської області, а також складу засобів РЕБ противника у Дмитрівці на ТОТ Донецької області.
Українські військові вдарили по береговому посту технічної розвідки ФСБ РФ, а також уразили склад паливо-мастильних матеріалів в окупованому Маріуполі.
Читайте також: У ЗСУ повідомили про удар по «Панцир-С1» у Сакському районі Криму
Раніше місцева влада повідомила, що безпілотники атакували Рязанську область РФ. Російський OSINT-канал ASTRA встановив, що, окрім двох житлових будинків, у Рязані також постраждав місцевий нафтопереробний завод.
Зазначається, що Рязанський НПЗ входить до структури «Роснефти», потужність його роботи складає близько 17 мільйонів тонн нафти на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У ЗСУ повідомили про удар по «Панцир-С1» у Сакському районі Криму
Сили безпілотних систем України атакували російський зенітно-ракетний гарматний комплекс «Панцир-С1» у районі села Хуторок на заході Сакського району окупованого Криму. Про це у соціальних мережах повідомив командувач СБС України Роберт Бровді (позивний «Мадяр»), опублікувавши відповідне відео.
Також, за його словами, українські безпілотники уразили літак БЕ-200 та гвинтокрил КА-27 у населеному пункті Морской у РФ.
Про вибухи та стрілянину в районі цього населеного пункту вночі повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер». Крім цього, повідомлялося про вибухи та стрілянину в районі Піщаного в Бахчисарайському районі Криму, а також у Євпаторії, на мисі Фіолент у Севастополі та з боку російського військового аеродрому «Кача».
Російські військові про будь-які удари або свої втрати не повідомляли.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
ОВА: на Одещині через нічні та ранкові атаки РФ постраждали десятеро людей
На Одещині внаслідок нічних та ранкових російських атак постраждали десятеро людей, повідомляє дані на 12:00 голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його даними, шестеро з постраждалих госпіталізовані, двоє – перебувають у важкому стані.
Кіпер повідомив, що в Одеському районі також зафіксовано падіння російських БпЛА на територію приватного житлового господарства та садового кооперативу – постраждала людина, пошкоджені два житлових будинки, на одній з ділянок виникла локальна пожежа.
Раніше місцева влада повідомляла про ранкову комбіновану атку РФ на Одещині. Зранку в Одеському районі зафіксували влучання в обʼєкти цивільної та транспортної інфраструктури. Було відомо про сімох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
МВА: через удар Росії в Херсоні постраждали двоє волонтерів благодійної організації
Російська війська атакували автомобіль громадської організації «Іскра добра» в Дніпровському районі Херсона, заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 15 травня.
«Волонтери постійно допомагають жителям громади, забезпечуючи їх гарячими обідами», – заявив він.
Шанько зазначив, що атака мала місце під час доставки обідів до одного з пунктів видачі гуманітарної допомоги:
«За попередньою інформацією, один із постраждалих перебуває у тяжкому стані – в чоловіка травматична ампутація ноги. Інший постраждалий, попередньо, отримав акубаротравму».
Голова МВА зазначив, що напередодні російська армія атакувала дроном автомобіль міжнародної гуманітарної організації World Central Kitchen також у Дніпровському районі обласного центру. Водій автівки не постраждав.
«Російські військові вкотре цілеспрямовано б’ють по цивільних та людях, які допомагають мирному населенню виживати у фронтовому Херсоні. Це – не випадковість, а свідомий терор мирних жителів і тих, хто щодня рятує людей та підтримує громаду», – заявив Шанько.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ОВА: російські дрони вдарили по Сумщині – є постраждалі, пошкоджений об’єкт інфраструктури
Російські війська завдали удару по цивільній інфраструктурі у Путивльській громаді на Сумщині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, внаслідок атаки БпЛА є постраждалі – попередньо, люди отримали неважкі поранення. Кількість постраждалих він не уточнює.
Голова ОВА також повідомив, що через удар РФ пошкоджений об’єкт інфраструктури.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В Офісі президента розраховують на запуск спецтрибуналу в Гаазі наступного року
Заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра привітала угоду про керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, укладену сьогодні в Кишиневі.
«Я пам’ятаю розмови, коли нам пояснювали, чому це не спрацює. Пам’ятаю раунди переговорів, де здавалося – стіна. Пам’ятаю, як команда – юристи, дипломати, парламентарі – поверталася і шукала інший шлях, коли цей не проходив. І ми це зробили – разом», – написала вона на своїй фейсбук-сторінці.
За словами Мудрої, створення спецтрибуналу буде першим випадком відповідальності за агресивну війну з часів процесів у Нюрнбергу та Токіо після Другої світової війни.
«Далі – формування трибуналу в Гаазі: судді, правила, розслідування. Розраховуємо запустити вже наступного року. Робота продовжується», – додала вона.
У Раді Європи офіційно фіналізували Розширену часткову угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій під час засідання Комітету міністрів у Кишиневі 15 травня.
Намір приєднатися до угоди висловили 36 країн та Європейський Союз.
Європарламент 30 квітня підтримав створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
Через удар РФ по Запоріжжю загинула людина, троє постраждали
Російські війська атакували об’єкт промислової інфраструктури в Запоріжжі, повідомляє голова області Іван Федоров 15 травня.
«Пошкоджено цистерну з паливно-мастильними матеріалами, виникла пожежа. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще троє – поранені», – заявив він.
Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнює, що внаслідок удару загорілися вантажівка та легкові автомобілі.
Федоров уточнив згодом, що поранені – чоловіки віком 54, 60 та 63 роки. Всі троє зазнали вибухових травм, вони в тяжкому стані й перебувають під постійним наглядом медиків.
Раніше голова Запоріжжя повідомив про двох постраждалих через російську атаку у Вільнянську вранці 15 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кіпер повідомив про 7 поранених внаслідок російської атаки на Одеський район
Російська армія продовжує комбіновані атаки на Одещину, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 15 травня.
Зранку місцева влада зафіксувала влучання в обʼєкти цивільної та транспортної інфраструктури Одеського району.
«За попередніми даними, постраждало семеро людей. Одна людина у важкому стані. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – заявив Кіпер.
Раніше він повідомляв про двох постраждалих внаслідок російської атаки на Одещину вночі на четвер.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Раді Європи схвалили чергове рішення про запуск спецтрибуналу щодо злочину агресії
У Раді Європи 15 травня офіційно фіналізазували Розширену часткову угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. 36 країн та Європейський Союз заявили про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України – про це йдеться в заяві Ради Європи, оприлюдненій під час засідання Комітету міністрів у Кишиневі 15 травня, передає кореспондент Радіо Свобода.
Зокрема, намір взяти участь в угоді про трибунал висловили 34 держави-члени Ради Європи (Андорра, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Республіка Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна, Велика Британія), а також Євросоюз, Австралія та Коста-Рика.
«Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Спеціальний трибунал – це справедливість і надія. Тепер необхідно вжити заходів для реалізації цього політичного зобов’язання, забезпечивши функціонування та фінансування трибуналу. Час, коли Росія має бути притягнута до відповідальності за свою агресію, стрімко наближається», – заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе під час зустрічі.
У Раді Європи заявили, що згодом до угоди про трибунал можуть приєднатися й інші країни.
Трибунал розслідуватиме, переслідуватиме та судитиме осіб, які несуть основну відповідальність за злочин агресії проти України. Він має заповнити прогалину в юрисдикції Міжнародного кримінального суду, який не може повноцінно розглядати злочин агресії РФ через процедурні обмеження.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що «моральний фундамент Європи та світу буде відновлено лише тоді, коли злочин агресії проти України буде покараний».
У Раді Європи також повідомили, що Нідерланди погодилися прийняти початкову фазу роботи трибуналу в Гаазі. Міністр закордонних справ Нідерландів Том Берендсен заявив, що країна приймає «першу фазу» Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Крім того, міністри привітали підтримку Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій – другого елементу компенсаційного механізму після Реєстру збитків.
Наразі конвенцію підписали 38 країн та Євросоюз.
Міжнародна комісія з розгляду претензій перевірятиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо заяв, поданих до Реєстру збитків, а також визначатиме розмір компенсації, якщо така належить у кожному конкретному випадку.
За даними Ради Європи, до Реєстру збитків уже приєдналися 44 держави та ЄС, а сам механізм отримав понад 150 тисяч заяв на компенсацію.
Європарламент 30 квітня підтримав створення та якнайшвидший початок роботи Спеціального трибуналу з питань злочину агресії проти України та закликав усі держави-члени ЄС приєднатися до нього.
Президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе 25 червня 2025 року підписали угоду про Спеціальний трибунал для розслідування злочину агресії проти України. Згодом Зеленський повідомив, що доручив команді ОП та МЗС сформувати «чіткий графік практичних кроків для створення трибуналу».
Новий обмін полоненими: додому повернулися 205 українських військових – Зеленський
Україна та Росія провели перший етап обміну полоненими у форматі «1000 на 1000», повідомив президент Володимир Зеленський 15 травня:
«Вдома 205 українців. Сьогодні з російського полону повертаються воїни Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це перший етап обміну 1000 на 1000».
Він уточнив, що більшість військових були в російському полоні ще з 2022 року. Серед них є захисники Маріуполя й учасники бойових дій на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках.
«Дякую всім, хто працює заради повернення наших людей додому, передусім нашим воїнам, які поповнюють обмінний фонд для України, та нашій команді. Дякую всім партнерам, які допомагають звільняти українців із полону», – додав Зеленський.
Координаційний штаб з питань поводження з військополоненими уточнює, що один зі звільнених – нацгвардієць, що потрапив в полон на Чорнобильській АЕС. Наймолодшому з військових виповнився 21 рік, найстаршому – 62 роки.
«Визволені Захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень, подальшого лікування та медичної реабілітації. Вони будуть забезпечені необхідною допомогою, отримають документи та належні грошові виплати», – повідомляє штаб.
У відомстві додали, що готуються наступні етапи обміну «1000 на 1000».
Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000. У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.
Як українські діти переживають повномасштабну війну: реальні історії та вплив на здоров’я
Мільйони українських дітей ростуть в умовах повномасштабної війни. Психологи розповіли кореспондентам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) про тривожну тенденцію: дитячі страхи вже не пов’язані зі школою чи спілкуванням з однолітками. На перший план українського покоління «Альфа» вийшли питання життя і смерті.
Вночі та вранці через удари Росії постраждали жителі Одещини, Запоріжжя та Чернігівщини
Російська армія вночі завдавала ударів по Одеській області, повідомив голова області Олег Кіпер 15 травня.
«Ціллю стали обʼєкти цивільної інфраструктури, зокрема житловий сектор та підприємства. На жаль, двоє людей постраждало», – заявив він.
Атака пошкодила чотири приватних житлових будинки, а також технічні споруди, нежитловий будинок, господарчу та адміністративну будівлі, легкові автомобілі.
Також близько 6 години ранку російські війська атакували дроном Городнянську громаду Чернігівської області, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Загорілася оселя. Постраждали мама з донькою. Жінці 45 років, дівчинці – 13. Обидві в лікарні».
Ще один дрон поцілив по аграрному підприємству в Новгороді-Сіверському. За даними Чауса, пошкоджена ємність для зберігання зерна.
Голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив про удар російського безпілотника по об’єкту транспортної інфраструктури у Вільнянську Запорізького району.
«Поранені двоє цивільних – 88-річна жінка та 47-річний чоловік. Постраждалим надається уся необхідна допомога», – заявив він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: ППО збила одну російську ракету та 130 дронів протягом ночі
Російська армія атакувала Україну шістьма ракетами та 141 ударним безпілотником протягом ночі, повідомило командування Повітряних сил вранці 15 травня.
Армія РФ запустила п’ять протирадіолокаційних ракет Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря, одну протикорабельну ракету Х-35 з окупованого Криму. Безпілотники різних типів запускали з напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донецька, Чауди й Гвардійського.
«За попередніми даними, станом на 09.00, протиповітряною обороною збито/подавлено 1 протикорабельну ракету Х-35 та 130 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів-імітаторів «Пародія» на півдні, півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Ще п’ять ракет Х-31П, додає командування, не досягли своїх цілей. Військові зафіксували влучання сімох ударних безпілотників на шести локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Навчені на війні в Україні війська РФ можуть стати загрозою для Балтії – посадовець Держдепу США
Росія може передислокувати війська, які здобули бойовий досвід під час війни проти України, на східний фланг НАТО, повідомив заступник помічника Державного секретаря Сполучених Штатів з питань Європи та Євразії Крістофер Сміт. Про це він розповів американським конгресменам 14 травня.
Сміт заявив законодавцям, що хоча Росія наразі спрямувала «близько 90% своєї бойової потужності» на Україну, вона зрештою прагнутиме «перебалансувати свої сили та шукати можливості для проєктування сили, а також створення дилем для НАТО».
«Це особливо гостро для Балтійського регіону», – сказав Сміт.
Слухання підкомітету із закордонних справ Палати представників було присвячене загрозам безпеці, з якими стикаються Естонія, Латвія та Литва. Слухання підкреслили зростаючу стурбованість у Вашингтоні та серед союзників НАТО тим, що будь-яке припинення вогню в Україні може не зменшити загрозу з боку Росії, а натомість переключити увагу Москви на північно-східний кордон альянсу.
Представник Техасу, республіканець Кіт Селф, який очолює підкомітет з питань Європи, заявив, що Росія вже відновлює свої збройні сили, продовжуючи вести війну в Україні.
«Коли ця війна закінчиться, існує реальний ризик того, що Росія може розмістити свої загартовані в боях війська на кордонах балтійських республік. Історія показує, що припинення конфлікту в Україні не зменшить російську загрозу. Натомість воно може просто перенаправити її», – сказав Селф.
Сміт вказав на те, що загроза вже помітна через російські кібератаки, диверсійні операції та гібридну тактику, спрямовану на Балтійський регіон.
«Ми повинні очікувати, що Росія перерозподілить свої сили», – сказав він.
Законодавці від обох партій неодноразово називали Естонію, Латвію та Литву зразковими союзниками по НАТО, підкреслюючи їхній високий рівень оборонних витрат та сильну підтримку України. Усі три балтійські країни близькі до виконання вимоги президента США Дональда Трампа щодо видатків у обсязі 5% ВВП на оборону, а Латвія стала першою країною НАТО, яка юридично зобов’язалася досягти цієї позначки, зазначив Сміт.
Балтійські країни також пожертвували значну частину своїх оборонних бюджетів Україні після вторгнення Росії в 2022 році. Демократ-представник Массачусетсу Білл Кітінг заявив, що ці три країни надали підтримку, еквівалентну приблизно 13% їхніх річних витрат на оборону:
«Щоб зрівнятися з пожертвою Естонії Україні у відсотках від ВВП, Сполученим Штатам потрібно було б надати понад трильйон доларів».
Сміт назвав країни Балтії «одними з найбільш протрансатлантичних та проамериканських голосів у Європі» та сказав, що вони послідовно підтримують Вашингтон щодо витрат НАТО, енергетичної безпеки та підтримки України. Відтак він назвав партнерство США з країнами Балтії «міцним, довговічним та стратегічно важливим».
Тим не менш, кілька демократів на засіданні неодноразово тиснули на Сміта через повідомлення про те, що деякі поставки зброї до країн Балтії були затримані через військові зобов’язання США, пов’язані з конфліктом з Іраном.
Сміт визнав затримки щодо деяких боєприпасів, але сказав, що Вашингтон залишається відданим постачанню систем озброєння, придбаних балтійськими союзниками.
Значна частина слухань була також зосереджена на гібридних загрозах, в тому числі кібератаках, вторгненні дронів, саботажі підводної інфраструктури та кампанії дезінформації, в яких звинувачують Росію та Білорусь.
Сміт заявив, що НАТО та країни Балтії все більше зосереджуються на захисті від війни з використанням дронів та кібероперацій, уроки яких безпосередньо винесені з поля бою в Україні.
«Латвія, наприклад, є найбільшим виробником дронів у Європі після України», – сказав він.
Країни Балтії також активно рухаються до зменшення залежності від Росії та Китаю, заявили законодавці та чиновники. Сміт сказав, що країни Балтії остаточно розірвали зв’язки з імпортом енергоносіїв з Росії у лютому 2025 року і тепер отримують приблизно 80% свого імпорту зрідженого природного газу зі США.
Він також застеріг, що уряди країн Балтії все частіше розглядають Китай крізь призму підтримки Пекіном воєнних зусиль Москви, адже, за його даними, Китай постачає близько 80% товарів подвійного призначення для російської оборонно-промислової бази.