Росія атакувала Україну 129 дронами, влучання на семи локаціях – Повітряні сили
З вечора 26 червня Росія атакувала територію України 129 дронами, йдеться у повідомленні Повітряних сил ЗСУ.
За даними військових, сили РФ атакували 129 ударними БПЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), «Гербера», «Італмас» і дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Брянськ, Міллерово, Орел, Приморсько-Ахтарськ (РФ), Гвардійське (окупований Крим), а також окупований Донецьк.
«За попередніми даними, станом на 08:30 суботи, 27 червня, ППО збила / подавила 113 ворожих дронів на півночі, півдні та сході України. Зафіксовані влучання 13 ударних безпілотників на семи локаціях, а також падіння збитих цілей (уламків) на трьох локаціях», – повідомили у Повітряних силах ЗСУ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Міжнародна федерація важкої атлетики допустила спортсменів із Росії й Білорусі до змагань
Міжнародна федерація важкої атлетики допустила російських і білоруських спортсменів до змагань у всіх вікових групах – про це організація повідомила 26 червня.
У публікації зазначається, що рішення ухвалили на тлі нещодавніх рекомендацій Міжнародного олімпійського комітету (МОК) щодо надання спортсменам рівних можливостей для участі у міжнародних змаганнях. Про якісь обмеження для спортсменів не йдеться.
Раніше цього року обмеження зняли з участі росіян та білорусів у змаганнях важкоатлетів юнацького та юніорського віку.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році російські та білоруські спортсмени у більшості видів спорту, згідно з рекомендаціями МОК, могли допускатися до змагань лише в нейтральному статусі.
У квітні-червні 2026 року Міжнародна федерація асоціацій фехтування (FIE), Міжнародна федерація водних видів спорту (World Aquatics) та Міжнародна федерація гімнастики (World Gymnastics) допустили російських та білоруських учасників до змагань без обмежень, з національними гімнами та прапорами. В Україні та низці європейських країн ці рішення розкритикували.
Лубінець обговорив із російською омбудсманкою обміни полоненими та звільнення цивільних в’язнів
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець провів робочу зустріч із російською омбудсманкою Яною Лантратовою – про це він повідомив 26 червня.
За його словами, розмова стосувалася, зокрема, додаткових механізмів організації обмінів військовополоненими:
«Окрема тема – наші воїни, які пройшли Оленівку. Я, як і обіцяв, передав лист від матерів, родин хлопців, які постраждали в Оленівці. Також підняли питання щодо пошуку та верифікації осіб з числа зниклих безвісти».
Лубінець зазначив, що окремо акцентував увагу на моніторингу умов тримання українських військовополонених. Також він порушив питання верифікації цивільних заручників та їхнього звільнення.
«Обговорили взаємну передачу листів і пакунків від військовополонених їхнім родинам. Крім цього домовилися про подальше розширення гуманітарного треку в інтересах людей», – додав омбудсман.
Російська посадовиця підтвердила зустріч і обмін полоненими у форматі «160 на 160». За її словами, вона й Лубінець домовилися продовжувати спільні відвідування військовополонених, Лантратова також передала список із 1000 людей для «звірки даних».
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
Естонія прийме наступну Конференцію з відновлення України в 2027 році
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна в Ґданську прийняв відповідальність за проведення наступної Конференції з відновлення України – про це повідомило МЗС країни 26 червня. Наступна URC-2026 відбудеться в Таллінні в 2027 році.
Цахкна назвав відбудову України найбільшим економічним проєктом Європи наступного десятиліття. Він має охопити, за його словами, не лише відновлення інфраструктури, зруйнованої російською агресією, але й розвиток сильних демократичних інституцій та тіснішу інтеграцію України з Європейським Союзом.
Міністр зазначив, що Естонія, починючи з 2022 року, долучилася до сотні проєктів із відбудови України.
«Десятки наших компаній та організацій щодня допомагають відбудовувати Україну та зміцнювати її стійкість. Проведення конференції в Естонії відображає наше зобов’язання продовжувати нашу довгострокову підтримку України та просувати цей стратегічний процес на міжнародному рівні», – сказав Цахкна.
За словами дипломата, Таллінн має намір залучити інші країни Північно-Балтійського регіону (NB8, формат, до якого входять Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція) до підготовки та організації конференції. Він очікує, що цей формат дозволить об’єднати експертизу, досвід та ресурси регіону для більш ефективної підтримки України та презентації спільних ініціатив.
Цахкна також висловився на підтримку вступу України до Євросоюзу, назвавши його не лише питанням безпеки, а й «можливістю для Європи вчитися на досвіді України».
«Чим ближче ми наблизимо Україну до Європи, тим сильнішою та стійкішою стане Європа в цілому», – додав міністр.
Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference) відбулася 24–26 червня у польському Ґданську. У ній брали участь представники урядів, міжнародних фінансових інституцій, бізнесу та громадянського суспільства. За підсумками голови делегації України, прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, на URC-2026 підписали 160 угод на суму в понад 10 мільярдів євро.
Росія визнала «іноагентом» правозахисний рух «Кримська солідарність»
Міністерство юстиції Росії 26 червня розширило перелік осіб та організацій, визнаних іноземними агентами – про це повідомляється на сайті відомства, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Серед нових фігурантів списку опинився правозахисний громадянський рух «Кримська солідарність». Російські чиновники вважають, що рух поширював матеріали іноземного агента та взаємодіяв із «учасниками міжнародних терористичних організацій та органами державної влади України».
Портал Qirim зазначає, що до списку також увійшли кримчани Сервер Мустафаєв, Ділявер Меметов, Мустафа Сейдалієв, Еміль Курбедінов, Едем Семедляєв, Ліля Гемеджі, Сервер Чолакчик, Лутфіє Зудієва, Зедін Аджікелямов, Руслан Параламов, Муміне Салієв. Вони тепер мають ставити відповідну позначку іногента.
Обійми, сльози та очікування: з полону РФ повернулися 160 українських військових (відео)
Житель Херсона загинув через удар російського дрона по автомобілю
Російські війська увечері 26 червня атакували цивільний автомобіль у Херсоні безпілотником, повідомляє місцева влада.
«Унаслідок удару автівка повністю згоріла. Людина, яка перебувала всередині, загинула на місці. Через сильні ушкодження особу загиблого наразі встановлюють», – заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько.
Прокуратура області раніше зафіксувала поранення 10 жителів Херсонщини внаслідок російської агресії протягом дня. Загалом дев’ятеро цивільни зазнали травм через російські удари по обласному центру, ще одна людина постраждала через артилерійський обстріл Білозерки.
Читайте також: Через удар по Нікополю загинули двоє людей, 13 поранені
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Від початку року з російського полону повернулися понад 1500 українців – Зеленський
Україна має на меті повернути з російського полону всіх ув’язнених, як військових, так і цивільних, заявив президент Володимир Зеленський 26 червня.
«Перевіряємо по кожному прізвищу. У цьому році результати відчутні, обміни тривають. Дякую команді, яка займається перемовинами, і кожному нашому підрозділу, які поповнюють обмінний фонд для нас, для України», – сказав він.
Зеленський зазначив, що наступальна активність Сил оборони на фронті та відбиття російських штурмів, поміж іншого, дозволяють проводити обміни. За його оцінкою, понад 9 500 людей звільнили з полону від початку повномасштабної війни.
«Тільки вже за цей рік – 1596 наших українців і українок. Очікуємо також наступні етапи», – додав президент.
Керченський міст, протока і Азовське море: Росія заявляє про перемогу в Гаазі. Що насправді?
Арбітражний трибунал у Гаазі оприлюднив рішення у справі, яка тривала майже 10 років: Україна судилася з Росією щодо порушення своїх прав як прибережної держави у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці.
Того ж дня МЗС РФ заявило про «переконливу перемогу» в цьому суді. Російське відомство стверджує, що Україні не вдалося оскаржити «суверенітет Росії над Кримським півостровом та прилеглими до нього морськими просторами». Крім того, суд нібито не побачив порушення міжнародного права у «проголошенні Російською Федерацією суверенітету над усім Азовським морем».
Ці твердження зовнішньополітичного відомства держави-агресора заперечило у своїй заяві МЗС України.
Як Москва інтерпретувала рішення Арбітражного трибуналу та що воно означає для України – розбиралось Радіо Свобода.
Україна подала позов до Арбітражного трибуналу у Гаазі у вересні 2016 року. У ньому йдеться про те, що з 2014 року Москва порушувала Конвенцію ООН з морського права у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці. А саме – протиправно збудувала міст висотою 35 метрів через міжнародну протоку і таким чином перешкоджала транзитному проходу суден до портів Бердянськ і Маріуполь.
Крім того, неодноразово затримувала українських рибалок і фактично узурпувала всю сферу рибальства в цих водах. Також РФ привласнила морські бурові платформи, а заразом – нафту і газ, який видобувала на українському шельфі.
Далі читайтет ТУТ
Нові свідчення про полк «Скеля». Чому мовчить Сирський?
Сміються і плачуть. З полону РФ повернулися 160 українських захисників (фотогалерея)
Україна повернула 160 військових, які були в російському полоні з 2022 року.
Попередній обмін полоненими між Україною і РФ відбувся 5 червня. Тоді Україна змогла повернути з російського полону 185 українських військовослужбовців, а також одного цивільного українця.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Дивіться фото тут
Через удар по Нікополю загинули двоє людей, 13 поранені
Російські війська атакували мікроавтобус у Нікополі FPV-дроном, повідомив голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа 26 червня.
За його даними, двоє людей загинули, ще 12 були поранені. Згодом кількість постраждалих зросла до 13.
«Серед поранених – двоє 12-річних дівчат. Діти госпіталізовані в стані середньої тяжкості. У медзакладах й п’ятеро дорослих. Чоловіки 54 і 43 років та 46-річна жінка – «важкі», – заявив він.
Решта постраждалих, за даними Ганжі, лікуватиметься амбулаторно.
ОВА додає, що російські війська атакували Нікопольський і Синельниківський райони Дніпропетровщини майже 40 разів безпілотниками та артилерією протягом дня.
Після Сум російський дрон вдарив по АЗС у Харкові – влада
У Харкові, попередньо, був удар російського дрону по АЗС у Шевченківському районі, повідомив міський голова Ігор Терехов.
За його даними, на місці виникла пожежа.
Вранці, як повідомляла місцева влада, війська РФ атакували автозаправні станції у Сумах, постраждали троє людей. За даними ОВА, у червні сили РФ значно посилили удари по автозаправних станціях на прикордонній з РФ Сумщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ повідомила російському судді про підозру в незаконному ув’язненні українських полонених
Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зафіксували воєнні злочини ще одного судді Південного окружного військового суду Росії – про це відомства повідомили 26 червня.
За даними СБУ, суддя причетний до засудження українських полонених до тюремного ув’язнення за фейковими обвинуваченнями. Правоохоронці опублікували його фото, але наразі не розголошують ім’я в зв’язку з процесуальними обмеженнями.
Служба встановила, що фігурант незаконно призначив полоненому військовому Національної гвардії 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Слова «не дуже доладні». Лавров відреагував на заяву Рубіо щодо домовленостей на Алясці
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що слова держсекретаря США Марко Рубіо про відсутність домовленостей щодо врегулювання війни в Україні на Алясці «не дуже доладні».
«Коли Рубіо каже, що на Алясці були тільки пропозиції, а угоди не було, у мене це викликає питання з точки зору того, що ми маємо на увазі під угодою. Якщо одна сторона, в даному випадку США, поклала на стіл свої пропозиції про врегулювання, про те, як підступитися до цієї кризи, а друга сторона висловила згоду з цими пропозиціями, то говорити про те, що згоди не було, виходить не дуже доладно», – сказав Лавров, якого цитує пресслужба МЗС Росії.
За словами Лаврова, за кілька днів до зустрічі на Алясці в Москві був спецпредставник Президента США Стів Віткофф, який привіз «ті ж пропозиції» від Трампа.
«Вже в Анкориджі, коли два президенти «сіли за переговори», Путін, дивлячись на Віткоффа, який теж там був, став перераховувати американські пропозиції пункт за пунктом. Після кожного пункту він у присутності Трампа та Рубіо запитував Віткоффа, чи правильно він помітив ті ідеї, які той привозив до Москви напередодні Анкориджа», – стверджує російський міністр.
Американська сторона наразі цю заяву Лаврова не коментувала.
Держсекретар США Марко Рубіо 25 червня заявив, що між США та Росією на Алясці «не було жодних домовленостей». Він визнав, що на Алясці було зроблено пропозицію, але наголосив – «жодної угоди не було».
Російські офіційні особи заявляли про так званий дух Анкориджа, або «розуміння», досягнуті там, протягом багатьох місяців після зустрічі президентів Росії та США, яка відбулася 15 серпня 2025 року. Конкретний зміст цих «домовленостей» не розкривалося.
Як правило, коментатори припускали, що могло йтися про те, що США підтримали заморожування конфлікту та погодилися з російською вимогою про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Проте сам американський лідер Дональд Трамп заперечував, що така домовленість була.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Частини людських тіл «висять на деревах». Як евакуйовують загиблих з «кілзони». Репортаж
Частини тіл російських військовослужбовців висять на деревах. У небі ударні дрони. Земля дистанційно замінована. У таких умовах пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм» працюють і долають по декілька десятків кілометрів пішки в один бік, щоби дістатися до локацій на Донецькому напрямку.
Кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побачив, як відбувається огляд останків чотирьох військовослужбовців армії РФ та бійця ЗСУ.
Усі бійці загинули орієнтовно взимку 2025 року. Останки російських військових згодом обміняють на тіла загиблих бійців Сил оборони України. Евакуації відбулися завдяки допомозі 66-ї ОМБр імені князя Мстислава Хороброго та 20-ї окремої бригади безпілотних систем К-2.
Череп, дрони і дистанційне мінування
Людський череп висить на гілці. На потиличній частині діра, що свідчить про причину смерті – поранення в голову.
«Ось і голова знайшлася з частиною шкіри. Треба шукати: десь повинні бути тіла», – робить висновок Олексій Юков, пошуковець, керівник Асоціації «Плацдарм».
І тіла справді є, проте від вибуху їхні фрагменти, як от частина ноги, висять на деревах на висоті близько чотирьох метрів. Пошуковцям доводиться шукати довгу палицю, щоб їх збити.
«Насправді це жах: ми заходимо на локацію, і рештки людей просто висять на деревах. Людину розірвало, проте ми змогли ці фрагменти забрати, – ділиться Юков. – Було дуже небезпечно, вся територія завалена дистанційним мінуванням; а ще російські дрони контролюють переміщення дорогами та лісосмугами».
Далі читайте тут
Кінбурнська коса: що там відбувається. Всі версії
На Кінбурнській косі за допомогою дрона встановили український прапор, а російські військові залишають там свої рубежі оборони, заявили в регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь». Однак пізніше речник ВМС України Дмитро Плетенчук повідомив Суспільне Миколаїв, що про звільнення наразі не йдеться.
Що заявили в «Півдні»
У регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Південь» заявили про встановлення державного прапора України на Кінбурнській косі на Миколаївщині і додали відео на підтвердження.
Там повідомили, що українські військові внаслідок «потужного вогневого ураження змусили окупантів відступити із займаних позицій».
Дивіться тут
Удар РФ по Запоріжжю: кількість постраждалих зросла до 15 людей, серед них є дитина
До 15 людей зросла кількість постраждалих через російський удар по Запоріжжю, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, серед постраждалих є дев’ятирічний хлопчик, його травми неважкі, тому після отримання медичної допомоги він лікуватиметься вдома.
Федоров повідомив, що ушпиталені чотири людини, зокрема 45-річна жінка, стан якої медики оцінюють, як тяжкий.
Водночас Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє про 14 постраждалих.
Зеленський: Україна повернула 160 військових, які були в російському полоні з 2022 року
Україна повернула з російського полону 160 українських військовослужбовців, повідомив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, усі ці військові перебували у російській неволі ще з 2022 року.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що серед звільнених зокрема є 115 оборонців Маріуполя.
Наймолодшому звільненому українському захиснику виповнилося 26 років, а найстаршому – 66.
Міноборони Росії повідомило про обмін військовополоненими з Україною у форматі 160 на 160. У відомстві заявили, що зараз російські військові перебувають на території Білорусі.
Попередній обмін полоненими між Україною і РФ відбувся 5 червня. Тоді Україна змогла повернути з російського полону 185 українських військовослужбовців, а також одного цивільного українця, якого російські сили утримували з 2022 року.
Ввечері 4 червня Зеленський оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі», а також наголосив, що Україна також готова до обміну військовополоненими за принципом «всіх на всіх». Але Путін відхилив пропозицію Зеленського провести переговори.
За останніми даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, за чотири роки додому вдалося повернути 9606 українських громадян – військових і цивільних.
Військовозобовʼязаним із України більше не надаватимуть тимчасовий захист в ЄС. Пояснюємо
Єврокомісія 26 червня оприлюднила пропозицію подовжити дію тимчасового захисту для українських біженців ще на рік – до березня 2028 року. Водночас пропонує не надавати захист новоприбулим військовозобовʼязаним чоловікам, тим, хто добровільно долучився до ЗСУ до 23 років і військовозобов'язаним жінкам. А також тим, хто виїхав незаконно. Під час подачі документів потрібно буде документально підтвердити свій легальний виїзд з України.
Що буде з тими чоловіками призовного віку, які вже отримали тимчасовий захист, та чи не порушує це законодавство ЄС – проєкт Радіо Свобода «Ти як?» зібрав пояснення від чиновників Єврокомісії.
Більшість українців, які перебувають у країнах ЄС з тимчасовим захистом, мають документи з правом на проживання, термін яких збігає у березні 2027 року.
Згідно з пропозицією Єврокомісії, вони можуть продовжити термін перебування під тимчасовим захистом у ЄС ще на рік – до березня 2028 року.
Кому продовжать тимчасовий захист?
Це стосується і будь-яких військововзобовʼязаних, які до моменту публікації нових правил отримали тимчасовий захист – усі вони мають право на продовження захисту.
«Всі люди, які вже користуються тимчасовим захистом, продовжать його отримувати», – пояснив чиновник Єврокомісії, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ.
Далі читайте тут