У Палаті представників США наступного тижня розглянуть законопроєкт Грема
Законопроєкт про санкції проти Росії, який Сенат США схвалив переважною більшістю голосів минулого місяця, буде винесений на голосування в Палаті представників наступного тижня. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода Алекс Рауфоглу.
Його джерела підтверджують, що республіканці у Палаті представників планують наступного тижня провести голосування.
Кореспондент Радіо Свобода пише, що комітет з питань регламенту Палати представників включив до порядку денного законопроект H.R. 5334 – «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану» – для розгляду за звичайною процедурою.
Також видання Bloomberg писало, що Палата представників має розглянути законопроєкт наступного тижня, це зроблять за процедурою, яка вимагає простої більшості голосів для схвалення.
Під час свого останнього візиту до Києва американський сенатор-демократ Річард Блюменталь висловив сподівання, що у вересні Палата представників Сполучених Штатів схвалить законопроєкт про посилення санкцій проти Росії, автором якого він є спільно з покійним сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом.
28 липня сенатори 86 голосами проти 12 підтримали подальший розгляд масштабного законопроєкту Грема-Блюменталя. Тепер його має розглянути Палата представників.
Найпотужніше – і потенційно найбільш спірне – положення законопроєкту надасть президенту Трампу значні нові повноваження щодо запровадження тарифів на країни, які продовжують купувати російську нафту та газ або допомагають Москві ухилятися від санкцій.
Законопроєкт дозволяє мита до 500 відсотків на товари, імпортовані з Росії, та цільові мита до 100 відсотків на товари з країн, які є одними з найбільших покупців російської сирої нафти чи природного газу або провідними посередниками в ухиленні Росії від санкцій щодо нафти.
Прихильники стверджують, що саме загроза введення мит робить цей законопроєкт потенційно ефективним. Країни, які продовжуватимуть купувати російські енергоносії, будуть змушені зважувати доступ до ринку США та свої торговельні відносини з Москвою. Однак критики можуть стверджувати, що широкі тарифні повноваження ризикують створити економічні наслідки за межами Росії та надають Білому дому значну свободу дій щодо торговельної політики.
Прокуратура: російські військові розстріляли двох українських полонених біля Добропілля
Українські правоохоронці почали розслідування за фактом розстрілу російськими загарбниками двох військовополонених поблизу Добропілля, повідомляє Донецька обласна прокуратура.
Провадження відкрили за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинило загибель людей (ч. 2 ст. 438 КК України).
2 вересня двоє військовослужбовців Національної гвардії України перебували на вогневій позиції у лісосмузі поблизу Добропілля. За даними слідства, українських захисників, які виконували бойове завдання, взяли у полон, у подальшому представники ЗС Росії стратили їх, розстрілявши з автоматичної зброї.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець назвав це черговим воєнним злочином РФ проти України, оскільки страта військовополонених суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом.
Омбудсмен повідомив, що направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН – ці випадки мають бути відомі та задокументовані.
За останніми даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення Росії зафіксовано щонайменше 345 випадків страти російськими силами українських військовослужбовців, які здалися в полон.
Катування і страти українських військовополонених російськими військовими у своїх звітах неодноразово підтверджувало Управління ООН із прав людини.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У жовтні 2024 року американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Німеччина хоче повертати чоловіків до України. Чи можливо це юридично?
Німеччина могла б допомогти Україні повертати чоловіків призовного віку, які зараз перебувають на її території, заявив міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. Але «без примусу», додав він.
Наскільки реальною є така пропозиція, чи може Берлін передавати Києву персональні дані українців і чи існують сьогодні механізми примусового повернення чоловіків, які вже мають тимчасовий захист у Німеччині?
Про це розповідає проєкт Радіо Свобода «Ти як?» в публікації за лінком
КМДА: на другому тижні навчання 51% школярів повернулися до очного формату
На другому тижні нового навчального року вже 51% школярів повернулися до очного формату, минулого тижня їх було 45%, повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації.
За даними КМДА, 11 шкіл, які на початку навчального року працювали винятково дистанційно, наразі таких закладів залишилося 5.
«Зміни в системі оповіщення та розподілі рівнів загроз не змінюють алгоритму дій у закладах освіти. У разі дронової атаки, яка позначається жовтим рівнем небезпеки, школярі разом із дорослими переходять в укриття. Дітей, які приходять до школи під час оголошеної повітряної тривоги, зустрічає відповідальний дорослий та організовано проводить до укриття», – розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
За його словами, якщо місткість або особливості укриття не дозволяють повноцінно проводити заняття, діти перебувають там до завершення повітряної тривоги, а після відбою навчання продовжується відповідно до моделі, обраної конкретним закладом – очної або змішаної.
Наприкінці серпня Росія посилила свої дронові атаки на Київ та область – частота повітряних тривог зросла. Президент України Володимир Зеленський 30 серпня заявив, що зараз тактика РФ – виснаження українців.
На тлі масованих та тривалих атак російських дронів місцева влада вирішила, що у Києві перший навчальний тиждень школярі навчатимуться у змішаному очно-дистанційному форматі.
ДСНС: через російський удар по Краматорську загинули дві людини
Російські війська вдарили по Краматорську, загинули дві людини, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, унаслідок обстрілу пошкоджені 21 приватний будинок та автомобіль.
«Один зі снарядів влучив у житловий будинок і повністю зруйнував його. Під завалами опинився господар оселі – від отриманих травм він загинув на місці», – повідомили рятувальники.
У Подільському районі Києва було повторне влучання – мер
У Подільському районі Києва було повторне влучання, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За попередніми даними, було влучання в 5-поверхову офісну будівлю, яка раніше сьогодні вдень зазнала російського удару.
Згодом Кличко додав, що також сталося загоряння в складській будівлі поруч.
Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва.
Також, за даними мера, російський дрон влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, було загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху. Згодом у ДСНС повідомили, що рятувальники вже ліквідували наслідки цієї атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Це буде рівнозначно смерті» – Лукашенко заявив, що Білорусь не збирається нападати на своїх сусідів
Олександр Лукашенко заявив про «агресивну риторику» щодо Білорусі, але каже, що Мінськ не збирається нападати на своїх сусідів.
Як повідомила його пресслужба, Лукашенко відвідав військовий полігон в Барановицькому районі. Під час поїздки він вкотре заявив про вороже ставлення своїх сусідів до Білорусі.
«Ви знаєте порядок денний зовнішньої політики. Ви бачите і спостерігаєте агресивну риторику щодо Білорусі. Розвідка ведеться досить відкрито, майже нахабно: ми періодично фіксуємо різного роду провокації, порушення повітряного простору. Але це не головне. Головне те, що наші сусіди витрачають мільярди на озброєння своєї армії», – цитує Олександра Лукашенка його пресслужба.
За його словами, білоруська армія має бути «завжди готова до сучасної та адекватної відповіді, якщо раптом щось трапиться».
Водночас Лукашенко заявив, що Білорусь не збирається нападати на своїх сусідів.
«Ми прагматики, ми розуміємо, що якщо ми на когось, припустимо, з наших сусідів, здійснимо напад, це буде рівнозначно смерті. Виграти конфлікт із «монстрами», розташованими по периметру, ми не зможемо. Навіщо тоді починати війну?» – сказав він.
Водночас Лукашенко не згадав, що саме з білоруської території відбулося військове вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, і що влада досі підтримує російську агресію та допомагає російському військово-промисловому комплексу.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін, відповідаючи на запитання Лукашенка «А що, якби була війна?», заявив про готовність швидко розгорнути війська.
«Ми повністю змінили систему управління Збройними силами. І взагалі, навіть усю систему управління державою», – заявив він.
Олександр Лукашенко фактично підтримує агресію Росії проти України з початку повномасштабного військового вторгнення у лютому 2022 року. Відтоді майже всі військові та цивільні промислові підприємства Білорусі працюють на постачання російської армії, виконуючи їхні замовлення в різних секторах економіки.
Білорусь проводить спільні військові навчання з Росією, зокрема у травні були спільні ядерні навчання. Це викликало занепокоєння Заходу.
У квітні 2023 року білоруські військові льотчики і ракетобудівники пройшли повний цикл теоретичної і практичної підготовки в Росії за програмою експлуатації й застосування тактичної ядерної зброї.
Водночас, поки що немає підтвердженої інформації про те, що Росія передала Білорусі тактичну ядерну зброю.
Який напрямок може стати найгарячішим на фронті – погляд командира з «Едельвейсу»
Слов'янський напрямок цієї осені може стати основним, де намагатиметься тиснути армія РФ.
Як зазначає командир роти 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ «Едельвейс» з позивним «Філософ», у серпні-вересні тут було найбільше штурмів.
«Видно, що саме тут противник буде зосереджувати найбільших зусиль осінню», – сказав командир роти в етері телемарафону 8 вересня.
За його прогнозом, Росія зосередить основні зусилля саме на Слов'янському напрямку.
Зараз армія РФ намагається вийти на рубіж Миколаївка – Оріхуватка (східніше від Слов'янська), щоб надалі наблизитися до міста, але суттєвих просувань не має.
Однак, за оцінкою «Філософа», агресор поки не має ресурсів для захоплення Слов'янська та тим більше усієї Слов'янсько-Краматорської агломерації. Більше про це тут
У «Київстарі» підтвердили пошкодження свого офісу у Києві через атаку РФ
Компанія «Київстар» повідомила, що внаслідок російської атаки було пошкоджено офіс інженерної команди у Києві.
Як повідомляє пресслужба, співробітники компанії не постраждали, наразі триває оцінка та усунення наслідків.
Мережа «Київстар» продовжує працювати та надавати послуги абонентам, додає компанія.
Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська вдарили по будівлі компанії «Київстар».
«Російська ескалація реактивними «Шахедами» поступово стає все більш терористичною. Протягом дня росіяни бʼють цілеспрямовано по заправках у Києві», – написав він у телеграмі, додавши, що лише сьогодні цих ударів загинули дві людини, серед постраждалих є рятувальник, який був поранений через повторний удар.
Вдень 11 вересня російські дрони атакували Київ. Влада повідомляла про двох загиблих і вісьмох поранених внаслідок удару РФ по АЗС у двох районах Києва.
Також, за даними мера, російський дрон влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, було загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху.
У ДСНС повідомили, що рятувальники вже ліквідували наслідки цієї атаки.
Кубілюс прокоментував заяву РФ нібито про вимоги Європи до України мобілізувати жінок
Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс не має інформації щодо того, що Європа буцімто переконує Україну мобілізувати жінок. Так він прокоментував Радіо Свобода відповідну тезу російської розвідки.
«Я б сказав, що було б досить дивно, якби Європа намагалася переконувати українців у тому, як проводити мобілізацію, зокрема мобілізацію жінок. І знову ж таки, я не здивований, що така інформація походить із Кремля», – зазначив Кубілюс.
10 вересня російські державні медіа поширили заяву Служби зовнішньої розвідки Росії про те, що в Єврокомісії нібито вітають активізацію дискусії щодо мобілізації жінок в Україні.
В українському Центрі протидії дезінформації назвали це фейком.
«Примусова мобілізація жінок в Україні не проводиться і не планується. Жодна посадова особа ЄС чи України не висувала подібних вимог і не виступала з подібними ініціативами», – наголосили в центрі.
20 серпня колишній міністр оборони Олексій Резніков заявив, що військовий обов’язок в Україні має поширюватися на всіх громадян – не лише чоловіків, але й жінок. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання про те, якими можуть бути кардинальні зміни в мобілізації та можливий «новий суспільний договір».
Також 24 серпня колишній спецпредставник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог в інтерв’ю проєкту «Насправді MAX» заявив, що підтримує ідею мобілізації жінок в Україні. Він навів приклад власної родини – його донька закінчила військову академію США та воювала в Афганістані, а дружина була десантницею та брала участь у боях у Гренаді.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого був запроваджений воєнний стан і оголошена загальна мобілізація. Відтоді Верховна Рада щотри місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації. Спочатку були встановлені обмеження для військовозобов’язаних і призовників чоловічої статі віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон. У серпні 2025 року набрали чинності зміни до законодавства, відповідно до яких чоловіки віком до 22 років можуть виїжджати за кордон. Для жінок мобілізація до Сил оборони України є переважно добровільною.
За останніми офіційними даними, у складі Збройних сил України перебуває понад 75 тисяч жінок, із них понад 55 тисяч – військовослужбовиці. Як повідомляв колишній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, «щороку їх кількість зростає».
Сили РФ атакували Дніпро, сім людей поранені – влада
Армія РФ атакувала Дніпро, відомо про сімох поранених, поінформував голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, через російську атаку пошкоджене приватне підприємство та гаражі, вибуховою хвилею вибиті вікна у житлових будинках поруч.
Напередодні російські війська атакували Павлоград на Дніпропетровщині – загинули п’ять людей, ще 67 були поранені, у місті оголосили День жалоби.
Місцева влада сьогодні повідомила, що 19 поранених атаку на середмістя Павлограда залишаються у лікарнях: шестеро – у важкому стані, серед них є 14-річний хлопець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У битві за Костянтинівку, яку Росія оголосила захопленою, можливий новий поворот
За Костянтинівку Донецької області, про нібито захоплення якої Росія заявила ще на початку липня, тривають важкі бої.
Станом на початок вересня, за оцінкою французького OSINT-аналітика Клемана Молена, під контролем армії РФ перебувають 50% міста, на мапі проєкту DeepState – лише невелика ділянка на південній околиці (з боку Берестка), а до 80% території – в «сірій зоні».
Коли у червні почалися міські бої – за місяць до заяви РФ – вже тоді деякі експерти як реальний сценарій розглядали відхід українських сил. Однак тепер у битві за цю крайню південну точку «поясу фортець» Донбасу можливий новий поворот.
«Я все більше і більше чую інформації про те, що перекидається підкріплення, тобто посилюються позиції української армії під Костянтинівкою і в Костянтинівці також», – зазначає військовий оглядач Денис Попович.
Яка ситуація у місті та чому вона може змінитись? Про це за лінком
Питання використання заморожених активів Росії зараз не є у пріоритеті – Єврокомісія
Питання пошуку шляхів для використання заморожених російських активів на користь України наразі не є головним пріоритетом Європейської комісії, зараз у Брюсселі насамперед намагаються встановити реальні фінансові потреби України. Про це 11 вересня повідомили на брифінгу у Єврокомісії у відповідь на прохання журналістів підтвердити повідомлення Financial Times про те, що Єврокомісія відновила роботу над пошуком нових варіантів використання заморожених російських активів.
За даними видання, йдеться про пошук механізму, який був би прийнятнішим, зокрема, для Бельгії, де в депозитарії Euroclear зберігається більша частина заморожених у Європі активів Центрального банку Росії. Проте речник Єврокомісії з економічних питань Балаш Уйварі не підтвердив, що Комісія зараз працює саме над таким або іншим новим механізмом.
«Спершу нам потрібно визначити потреби, перш ніж ми зможемо потенційно обговорювати способи їхнього покриття. Саме такою є ситуація на цей момент», – сказав речник Балаш Уйварі.
Він підтвердив, що Єврокомісія отримала лист понад ста депутатів Європарламенту із закликом розглянути нові можливості використання російських активів і «вивчає його».
«Ми вивчаємо те, що в ньому пропонується. Ми аналізуємо те, про що нас просять, а потім, звичайно, визначаємо, чи настав момент для подальших дій і якими вони можуть бути», – додала головна речниця Єврокомісії Паола Піньйо.
У Єврокомісії пояснюють, що разом з українською владою та Міжнародним валютним фондом зараз уточнюють масштаби можливого додаткового дефіциту фінансування України.
За словами Уйварі, цього тижня єврокомісар Валдіс Домбровскіс провів переговори з прем’єр-міністром України та директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою щодо стану українських державних фінансів.
«Потрібна додаткова робота, зокрема на технічному рівні, щоб краще зрозуміти, як розвивається фіскальна ситуація в Україні і чи виникає потенційний дефіцит фінансування. Нам потрібно встановити потреби, перш ніж ми зможемо потенційно обговорювати способи їхнього покриття», – заявив Уйварі.
24 серпня президент України Володимир Зеленський заявив про дефіцит бюджету цього року на 27 мільярдів доларів і назвав два можливі способи його покриття: використання заморожених російських активів або отримання вже у 2026 році частини коштів із кредиту ЄС, запланованих на 2027-й.
Ідею авансування частини кредиту вже обговорювали країни ЄС. Після неформальної зустрічі міністрів оборони в Ірландії міністерка оборони країни Гелен Макенті заявила, що «значна кількість держав-членів» підтримала прохання України надати частину коштів раніше. Йдеться про можливість перенести на 2026 рік частину приблизно 45 мільярдів євро, які в межах кредиту ЄС заплановані на 2027 рік.
Водночас Уйварі 11 вересня заявив, що, наскільки йому відомо, офіційного запиту України про авансування цих коштів до Єврокомісії поки не надходило.
Кредит ЄС на 90 мільярдів євро розрахований на 2026–2027 роки. По 45 мільярдів передбачено на кожен із двох років.
ЄС може виділити кошти на антибалістичний проєкт Freyja
Єврокомісія не володіє конкретною інформацією щодо того, як просувається співпраця в межах Freyja – спільного українсько-європейського проєкту зі створення власної системи протиракетної оборони, здатної перехоплювати балістичні ракети, але готова розглянути можливість надання коштів на нього, заявив Радіо Свобода єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Щодо Freyja – безумовно, це дуже важливий спільний протибалістичний проєкт, який реалізується за участю української сторони та європейців. Сподіваюся, він успішно розвиватиметься. Наразі в нас немає якоїсь конкретної інформації про його стан», – зауважив Кубілюс, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Коментуючи заявлений влітку президентом України Володимиром Зеленським 12-місячний горизонт щодо перших можливих результатів Freyja, профільний єврокомісар зазначив, що не виключає допомогу з його фінансуванням із боку Єврокомісії.
«Важливо те, що за допомогою інструментів, які ми зараз маємо, – не лише Ukraine Support Loan (90-мільярдний кредит ЄС для України), але, наприклад, і Ukraine Support Instrument у межах програми EDIP, ми можемо розглянути можливість надання певної фінансової підтримки таким спільним проєктам, як Freyja. Так само й іншому проєкту – проти «Орешника», – зазначив Кубілюс.
Ukraine Support Instrument – спеціальний інструмент у межах EDIP (European Defence Industry Programme) для поглиблення інтеграції українського ОПК з європейським. Він передбачає 300 мільйонів євро фінансування, зокрема для спільних проєктів і кооперації оборонних компаній України та ЄС.
«Проєкти справді надзвичайно важливі, і ми можемо розглянути, як підтримати їх, щоб вони якнайшвидше стали реальністю», – резюмував єврокомісар.
Про проєкт Freyja стало відомо у травні цього року. Йдеться про створення системи ППО, здатної перехоплювати балістичні ракети. Втім, аналітики попереджають, що минуть місяці, перш ніж буде можливість розгорнути боєздатну батарею.
На початку серпня Зеленський, в Україні вже є необхідна наукова база і компетенції щодо антибалістичної програми. За його словами, Україна розраховує у 2026-2027 роках досягнути «потрібних результатів» у розробці своєї балістики й створення нової антибалістичної систем.
У липні цього року Україна оголосила, що спільно з дев’ятьма партнерами створює Антибалістичну коаліцію. Декларацію затвердили під час саміту «Коаліції охочих» у Парижі 13 липня. «Зіткнувшись із загрозою балістичних ракет, ми робимо чіткий вибір: захистити Україну, зміцнити нашу колективну безпеку та побудувати європейську оборону. Із запуском Антибалістичної коаліції ми посилюємо можливості, необхідні Європі», – заявив президент Франції Емманюель Макрон.
Це відбувається на тлі дефіциту в Україні ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» і «Циркон», що летять балістичною і квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Саратовського НПЗ
Українські сили вночі проти 11 вересня уразили нафтопереробний завод у російському Саратові, заявив Генштаб ЗСУ.
«На території об’єкта зафіксовано пожежі. Ступінь завданих збитків уточнюється», – зазначили в командуванні ЗСУ.
У Генштабі зауважили, що Саратовський нафтопереробний завод має потужність переробки близько семи мільйонів тонн нафти на рік і виробляє бензин, дизельне паливо й інші нафтопродукти, а також задіяний у забезпеченні потреб збройних сил Росії пально-мастильними матеріалами.
Російська влада атаку на НПЗ не підтверджувала. Радіо Свобода на даний час не може перевірити наведені дані з незалежних джерел.
«Йдуть навіть без зброї». Що відомо про просочування російських сил у Миколаївку – місто-супутник Слов'янська
Російські війська намагаються просунутися до Слов’янська через його місто-супутник Миколаївку та село Оріхуватка. За словами командира роти 10-ї бригади «Едельвейс» на псевдо «Філософ», цієї осені Слов’янський напрямок може стати одним із ключових на фронті. Російські сили все літо рівняли Миколаївку з землею авіабомбами.
Місто розташоване приблизно за 5 км від адміністративної межі Слов’янська. На початку вересня, як писали у місцевих пабліках, російські військові змогли просочитися на східні околиці Миколаївки. Окремі групи заходили в місто та намагалися закріпитися у зруйнованих будинках.
Що відбувається в Миколаївці зараз, як російські військові намагаються інфільтруватися в місто та як триває евакуація цивільних – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали у Володимира Проскуніна, очільника Миколаївської МВА. Він запевнив, що на сьогодні російських штурмовиків на території Миколаївки і громади немає.
– 4 вересня були останні повідомлення про те, що російських солдатів зафіксували в межах міста Миколаївки. Чи справді вони там були, скільки їх там було, і що зараз відбувається в місті?
– Дійсно, така інформація була підтверджена безпосередньо військовими, які дислокуються в місті Миколаївка. Була інфільтрація через полігон твердих побутових відходів, але ці групи були оперативно знищені.
Станом на зараз військових формувань ворога на території нашої Миколаївської територіальної громади не спостерігається.
Далі читайте ТУТ
У Подільському районі Києва дрон влучив в офісну будівлю – Кличко
Запущений Росією дрон вдень 11 вересня влучив в офісну будівлю в Подільському районі Києва, повідомив міський голова Віталій Кличко.
«У Подільському районі, де БпЛА влучив в офісну будівлю, загоряння й руйнування на рівні 4-го поверху. У поруч розташованій одноповерховій побутовій будівлі виникла пожежа», – написав він у телеграмі, не уточнивши, чи хтось постраждав.
Також, за словами Кличка, під час атаки БпЛА у Києві вдень 11 вересня був пошкоджений автомобіль «швидкої», який прямував на виклик. Медики не постраждали, уточнив мер.
Україна зможе купувати ракети PAC-3 за кошти кредиту ЄС – Кубілюс
Єврокомісія фіналізувала схвалення 6,1 мільярда євро на українську протиповітряну оборону, дрони і ракети в межах Ukraine Support Loan – 90-мілярдного кредиту ЄС для України, розрахованого на 2026-2027 роки. Про це журналістам у Брюсселі повідомив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс.
«Ми багато працювали з державами-членами й Україною, щоб досягти цієї мети. Це рішення офіційно дозволяє Україні закуповувати ракети PAC-3 для систем Patriot коштом Ukraine Support Loan», – пояснив топпосадовець 11 вересня.
Кубілюс розповів, що погоджено п’ять винятків зі стандартних критеріїв прийнятності. Три з них стосуються вироблених в Україні дронів і компонентів, вартість яких перевищує встановлені порогові значення. Ще два – обладнання американського виробництва, зокрема ракет PAC-3.
«Остання зброя Путіна»: для чого Кремль відправив мощі Дмитра Донського на фронт
Частину останків канонізованого Російською православною церквою московського князя XIV століття Дмитра Донського, витягнутих у серпні з саркофагу в Архангельському соборі московського Кремля, які в РПЦ вважають святими мощами, відправили за наказом лідера Росії Володимира Путіна на фронт в Україні.
Військовий відділ Московського патріархату повідомив, що ковчег із часткою мощей «перебуває на шляху до лінії бойового зіткнення».
Володимир Путін – колишній офіцер КДБ, який переслідував релігійних діячів в СРСР, тепер є оплотом Російської православної церкви. І навіть вірить у силу останків померлих?
Двоє російських курсантів урочисто стоять перед іконостасом невеликої, нещодавно збудованої православної каплиці, хрестяться і вклоняються. На тлі звучить хоровий літургійний спів.
На відео міністерства оборони Росії, яке показує цей ритуал, не уточнюється, де саме розташована каплиця – лише те, що десь у Новосибірській області. Також не повідомляється, коли відбулася ця подія і ким були ці чоловіки.
Натомість оприлюднене 8 вересня відео наголошує, що каплиця названа на честь канонізованого князя XIV століття, чиї нещодавно віднайдені кістки Кремль сподівається перетворити на «нову зброю», яка допоможе змінити перебіг бойових дій після 4,5 років повномасштабної війни проти України.
Як повідомляли в РПЦ , у липні під час реставраційних робіт у кремлівському соборі віднайшли «святі мощі Дмитра Донського». Це отримало широкий розголос в Росії. Про це повідомляли усі російські медіа.
У сучасній російські версії історії, яка повторює наративи СРСР, Дмитро Донський є симолом військових перемог через нібито його перемогу над Золотою Ордою, хоча через два роки після Куликовської битви (вона подається, як перемога московського війська під керівництвом князя Дмитра Донського) хан Тохтамиш спалив Москву (1382 рік). А сам Донський при наближенні ординців втік із Москви.
Володимир Путін 20 серпня, як повідомило державне агентство ТАСС, прибув до Архангельського собору московського Кремля. Там він взяв участь у молебні.
Повністю читайте ТУТ
На Київщині від удару РФ загинула жінка – ОВА
На Київщині одна людина загинула внаслідок російської атаки дронами, повідомив очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«У Вишгородському районі загинула жінка… Ворог вкотре цілеспрямовано тероризує мирних людей. Унаслідок атаки у Вишгородському районі пошкоджені приватні будинки», – написав він у телеграмі.
За словами Ткаченка, в Обухівському районі пошкоджене ангарне приміщення.