Андрій Шавлюга
Войтек Ґруєц
Коли в лютому 2022 року Росія проводила масштабні військові навчання у Білорусі, то керівництво цих двох країн заявляло, що це навчання «оборонні, спрямовані на підготовку до відсічі зовнішньої агресії», зокрема, нібито з боку України та НАТО. Але одразу після того як ці навчання завершилися, більшість підрозділів із 30 000 дислокованих у Білорусі російських військ, перейшли кордон України і розпочали широкомасштабну війну, яка триває вже дев'ятий місяць. Президент Росії Володимир Путін називає це «спеціальною операцією».
Нові супутникові знімки, які отримала Білоруська служба Радіо Свобода, показують, що тисячі російських військових могли повернутися до Білорусі, і це викликає питання:
- чи знову готується нове вторгнення із півночі в Україну?
- чи Москва за допомогою Мінська намагається так відволікати Київ.
Російські війська «не мають достатньої бойової потужності, щоб розпочати наступ [з Білорусі], і поблизу немає життєво важливих українських точок», – сказав Марк Канчіан, військовий аналітик вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Російські війська зазнали значних втрат у живій силі та техніці після того, як Україна розпочала контрнаступ, який триває на Донбасі (на сході) та на Херсонщині (на півдні), зауважують українські та міжнародні фахівці.
«Росіяни, ймовірно, хочуть відволікти українців і відтягнути частину своїх сил від Херсону та Донбасу», – сказав Радіо Свобода Канчіан.
Наметові містечка
Супутникові знімки, зроблені комерційною компанією Planet Lab 31 жовтня та отримані Радіо Свобода, показують, що протягом останнього місяця Росія:
- встановила понад 300 наметів у трьох місцях для тимчасового розміщення солдатів на трьох полігонах у Білорусі;
- зокрема, щонайменше 190 наметів у «Обуз-Лісновському» на заході Білорусі, де тренуються сухопутні війська,
- 35 у «Репищі» в центральній Білорусі, де навчаються артилерійські сили,
- і 80 у «Ласвіді» під Мінськом, де тренуються ПДВ.
«Обуз-Лісновський» – найпівденніша з локацій, розташована приблизно за 160 кілометрів на північ від українського кордону.
Згідно із зображеннями, на бази також прибули сотні одиниць військової техніки, в тому числі вантажівки та гаубиці.
Більшість наметів мають розміри 12 на 7 метрів, і, за оцінками Дари Масікот, військового аналітика вашингтонської компанії RAND Corp., вони можуть комфортно вмістити до 25 солдатів кожен.
Це означало б, що максимум 7500 військових можуть бути розміщені в цих трьох місцях.
Наразі не ясно, чи встановлюватимуть більше наметів і скільки російських солдатів розміщується у вже існуючих будівлях і спорудах поблизу полігонів.
Від Росії не було публічних пояснень щодо призначення таборів і кількості військ, які вона планує розмістити в Білорусі.
Тим часом у Білорусі Олександр Лукашенко оголосив 10 жовтня, що російські війська будуть розміщені в Білорусі, стверджуючи, як і у лютому, що це роблять з оборонною метою, бо нібито Україна планує напад.
Кілька днів потому міністр оборони Білорусі, що загалом біля українського кордону разом із білоруськими силами розгорнуть 9000 військових.
Українська розвідка стверджує, що Росія планує відправити до Білорусі до 20 000 військових, чого достатньо для спроби вторгнення. Україна заявила, що їх розмістять не лише на базах, а й у цивільних місцях, враховуючи склади, ангари та покинуті сільськогосподарські ферми. Це ускладнило б визначення кількості російських військ у Білорусі лише на основі супутникових знімків.
Введення російських військ у Білорусь може бути спробою Мінська та Москви відтягнути частину українських військ зі сходу та півдня, щоб послабити контрнаступ ЗСУ, вважають в американському Інституті вивчення війни (ISW).
Вони намагаються «прикріпити українські війська до північного кордону», йдеться у повідомленні вашингтонської дослідницької організації від 2 листопада.
У ISW заявили, що «дуже малоймовірно», що білоруські сили візьмуть участь у війні, з огляду на обмежені військові ресурси Білорусі та може підірвати владу Лукашенка, яку він не випускає з рук уже майже 30 років.
Навчання, не розгортання?
Аналітики кажуть і про ще одну ймовірну причину появи російських військових таборів у Білорусі: можливо, Росія хоче використовувати їх для навчань військових, оскільки не має достатньо можливостей всередині Росії.
«Можливо Росії потрібні полігони, оскільки мобілізація 300 000 резервістів подвоїла чисельність армії, [і] вона не здатна впоратися із таким розширенням», – припускає Канчіан.
Заява Лукашенка про розгортання спільних військ з’явилася менше ніж через місяць після того, як Кремль віддав наказ про мобілізацію для поповнення своїх ресурсів живої сили у війні проти України.
4 листопада Путін заявив, що загалом Росія мобілізувала 318 тисяч військових.
Михайло Жирохов, український військовий експерт, зауважує, що після розпаду Радянського Союзу Росія продала велику частину своїх земель у приватну власність, які раніше використовувалися як полігони.
За даними аналітиків, незважаючи на те, що російські збройні сили зазнали серйозної модернізації за останні 15 років, Кремль не інвестував в оновлення інфраструктури вербування та мобілізації.
Це вилилося у хаотичність мобілізації, що з 21 вересня ретельно документують російські ЗМІ.
Жирохов припускає, що Росія може наказати своїм військам у Білорусі вторгнутися в Україну після завершення навчання навесні.
Якщо це так, кажуть деякі експерти, їхня доля може бути набагато гіршою за долю російських солдатів першої хвилі, які вторглися із Білорусі наприкінці лютого 2022 року, і, зазнавши важких втрат, відступили наприкінці березня.
Адже українські війська тепер набагато краще готові до такого вторгнення: із досвідом восьми місяців виснажливих боїв, і з досвідом застосування усіх видів озброєння, зокрема і наданого Заходом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
