Схоже, що російський президент Володимир Путін починає вірити у створені ним же міфи та гіперболи, не в змозі відмовитися від свого бажання завоювати Україну, незалежно від ціни, вважає головний розвідник США.
Директор ЦРУ Вільям Бернс, який останнім серед офіційних представників США зустрічався з Путіним перед тим, як той наказав ввести російські війська в Україну в лютому, заявив у середу, що російський лідер справді вірить, що він повинен завоювати Україну, щоб здійснити своє призначення.
«Путін дійсно вірить власній риториці, і я чув, як він говорив це приватно протягом багатьох років, що «Україна не є справжньою країною». Він справді думав, що зможе забрати Київ менш ніж за тиждень», – сказав Бернс у виступі на щорічному Аспенському форумі з безпеки в Аспені, штат Колорадо.
«Путін переконаний, що його доля як лідера Росії – відновити Росію як велику державу, і він не бачить, як зробити це, не контролюючи Україну та її вибір, – додав Бернс. – Він вважає, що це його право, це право Росії – домінувати в Україні».
Попередні оцінки розвідки США свідчили про те, що, хоча Путін не мав наміру відмовлятися від своїх зусиль завоювати всю Україну, можливо, він захоче офіційно призупинити бойові дії, щоб дати своїм військам час для реорганізації після значних втрат з початку вторгнення.
«Цілком можливо, ми вважаємо, що розвиток подій у найближчі місяці може переконати його [Путіна] в цінності певної угоди», – сказала минулого місяця керівниця національної розвідки США Евріл Гейнс.
За оцінками розвідки США, приблизно 15 000 російських військових були вбиті в Україні, ще 45 000 – поранені.
Міноборони України оцінює кількість убитих російських військових у близько 38 000 осіб.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє , востаннє офіційні дані були наведені наприкінці березня – тоді російське міноборони відзвітувало про 1351 вбитого.
Бернс скептично поставився до можливості угоди, назвавши угоду несумісною зі світоглядом Путіна.
Путін «вірить у контроль, залякування та відплату», – сказав Бернс, назвавши російського лідера «апостолом відплати».
«З тим, як його контроль над владою зміцнювався, а коло його радників звужувалося, його власне відчуття долі та його бажання ризикувати зросли, – сказав Бернс. – Путін робить ставку на те, що він може досягти успіху у війні на виснаження, що його військо може виснажити українську армію, що наближається зима, і тому він зможе задушити українську економіку, він може виснажити європейську громадськість і керівництво, і він може виснажити Сполучені Штати».
«Я твердо переконаний, що Путін помилявся, коли припускав, що альянс [НАТО] розвалиться, а воля України зламається до початку війни, і я думаю, що він так само помиляється зараз», – сказав Бернс.
Є певні ознаки того, що Росія винесла уроки зі своїх перших невдач в Україні і тепер обмежила свої цілі Донбасом та посилила використання далекобійної артилерії, де Москва зберігає перевагу над Києвом.
Однак у той же час є ознаки того, що амбіції Путіна знову проявляються.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у середу попередив, що російські війська незабаром можуть розширити свою «спецоперацію», через надання Україні високомобільних артилерійських ракетних систем (HIMARS) США.
«Зараз географія змінилася. Це – не тільки Донецьк і Луганськ. Це – Херсон, Запоріжжя та кілька інших територій», – сказав Лавров державним ЗМІ в середу.
«Ми не можемо допустити, щоб на тій частині України, яка буде контролюватись [президентом України Володимиром] Зеленським або тим, хто його замінить, була зброя, яка створюватиме пряму загрозу нашій території та території республік, які проголосили незалежність, тих, хто хоче визначати своє майбутнє».
За словами американських військових, дві сотні українських військових пройшли навчання на HIMARS, і наразі принаймні вісім підрозділів брали участь у діях, націлюючись на російські склади зброї та центри управління та знищуючи їх.
Представники оборонного відомства США заявили, що ще чотири системи HIMARS відправляються українським військовим.
«Ми не працюємо лише над тим, щоб забезпечити безпеку в короткостроковій перспективі, – заявив журналістам у середу генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США. – [Ми] також дивимося вперед, щоб забезпечити Україну можливостями, які їй знадобляться для стримування та оборони в довгостроковій перспективі».
Інші українські союзники також бачать, що війна продовжується.
«Ми не бачимо жодних ознак того, що війна скоро закінчиться», – сказав помічник генерального секретаря НАТО з питань розвідки та безпеки Девід Кеттлер на онлайн-форумі у вівторок.
«Насправді є ще більше ознак того, що ця війна буде дуже довгою», – додав він.
Росія та Іран
Представники оборони та розвідки США застерігають Іран від втручання у війну Росії в Україні.
Через день після зустрічі Путіна з верховним лідером Ірану аятолою Алі Хаменеї в Тегерані міністр оборони США Ллойд Остін заявив журналістам у Пентагоні, що для Ірану було б «дуже, дуже поганою ідеєю» надати Росії бойові безпілотники.
«Щодо питання підтримки Іраном Росії, ми порадимо Ірану не робити цього», – сказав Остін.
Відповідаючи на запитання про коментарі Остіна, Бернс заявив, що Остін «дуже добре применшує».
«Реальність полягає в тому, що росіяни та іранці зараз потребують один одного, обидві країни – під жорсткими санкціями, обидві прагнуть вийти з політичної ізоляції, – додав Бернс. – Але я вважаю, що якими б тривожними не були деякі кроки між цими двома сторонами, і ми дуже чітко зосереджуємося на них у ЦРУ, я вважаю, що вони дуже обмежено можуть наразі допомагати один одному».
Уроки для Китаю
Бернс сказав, що Москва отримує певну допомогу від Китаю, а Пекін активізує закупівлі енергоносіїв, щоб допомогти підтримати російську економіку. Але він попередив, що китайці були дуже обережні щодо надання Росії будь-якої військової підтримки.
«Мені здається, що президент Сі [Цзіньпін] і керівництво Китаю були певною мірою збентежені, особливо на першому етапі війни Путіна в Україні. Збентежені військовими діями росіян на початку, тим, як діяла російська зброя, економічною невизначеністю, яку принесла війна», – сказав він.
Однак Бернс сказав, що боротьба Росії навряд чи змінить розрахунки Китаю щодо використання сили для захоплення Тайваню.
«Якщо є один урок, який, на мою думку, вони можуть почерпнути з досвіду Путіна в Україні, – це те, що не можна досягти швидких вирішальних перемог недостатньою силою», – сказав Бернс.
Виступаючи на Аспенському форумі безпеки раніше в середу, посол Китаю в Сполучених Штатах применшив ймовірність застосування Пекіном сили проти Тайваню.
«Останнє, що ми хочемо зробити, – це воювати з нашими співвітчизниками [у Тайвані]», – сказав посол Цінь Ган, звинувативши США у надсиланні складної зброї для підтримки тайваньських військових.
«Ми докладемо всіх зусиль у нашій великій щирості, щоб досягти мирного возз’єднання, – додав Цінь. – Принцип «Єдиного Китаю» є політичною основою для китайсько-американських відносин і є основою для миру та стабільності в Тайванській протоці, але ми закликаємо Сполучені Штати виконувати свої зобов’язання діями».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
