Україна на 6 пунктів покращила свій рейтинг і вперше увійшла в сотню країн за рівнем свободи преси. Такі дані цьогорічного звіту оприлюднила міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів».
Cергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України відзначає прогрес у питанні свободи слова.
«Можемо говорити про такий відносний прогрес України. Дійсно, ми ввійшли в сотню країн, і це вперше, за рівнем свободи слова. Водночас я би не переоцінював все ж таки оці кілька пунктів. Я би розглядав, що це насамперед аванс для української влади», – зазначив Томіленко.
Що заважає зробити прогрес відчутним? У Національній спілці вказують на, передусім, безкарність за напади на журналістів. На думку Томіленка, схоже, що захист прав журналістів для влади не пріоритет. Натомість в уряді намагалися протягнути законопроект «Про протидію дезінформації» та запровадити для ЗМІ кримінальну відповідальність, додає голова Національної спілки журналістів України.
Після зміни президента більше уваги було зосереджено на зусилля, пов’язані з посиленням медіарегулювання, на розробку такого драконівського закону БородянськогоСергій Томіленко
«На жаль, ми фіксуємо, що в попередній рік, після зміни президента, загалом перезавантаження політичної команди, все ж таки більше уваги було зосереджено на зусилля, пов’язані з посиленням медіарегулювання, на розробку такого драконівського закону Бородянського», - розповідає Сергій Томіленко.
Є країни з авторитарним тоталітарним режимом, де точно гірша ситуація, ніж у нас, але виходить так, що ми про це говоримо, ми це фіксуємо, і в результаті ми опиняємося на такому місціСвітлана Остапа
Натомість інші експерти вважають, що оцінка України в рейтингу заслужена, та навіть занижена.
«Репортери без кордонів» поставили в провину Україні факти перешкоджання журналістській діяльності. Але екперти наголошують, що Україна не приховує факти перешкоджань, якщо вони трапляються.
«Я би порівняла ситуацію щодо свободи ЗМІ з тестуванням на коронавірус. Менше тестують – менше даних про перешкоджання. Тобто ми знаємо, що є країни з авторитарним тоталітарним режимом, де точно гірша ситуація, ніж у нас, але виходить так, що ми про це говоримо, ми це фіксуємо, і в результаті ми опиняємося на такому місці», - вважає Світлана Остапа, голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.
Медіаринок поділений між олігархами
Водночас усі експерти одностайні: у рейтингах свободи слова Україну тягне донизу те, що весь її медіаринок поділений між олігархами.
«Поки в нас у законний спосіб, через Антимонопольний комітет чи через законодавство, не буде обмежений вплив олігархів на медіаринок, поки він не стане саме ринком, поки не стане сильним суспільне мовлення, я не бачу навіть натяків на покращення», – додала пані Остапа.
«Влада хоче перебувати у теплих ваннах, а власники медіа їх активно влаштовують і цими ваннами продовжують торгувати», – так змальовує ситуацію на українському телебаченні ексголова парламентського комітету з питань свободи слова Вікторія Сюмар.
За її словами, критика і розслідування на телеканалах з’являються тільки тоді, коли власник дав на це дозвіл.
Якщо ми зараз подивимося на одну з найбільших корупційних тем, яка живе в інтернеті і соцмережах, яка стосується плівок Єрмака, то великі канали про це мовчатьВікторія Сюмар
«Якщо ми зараз подивимося на одну з найбільших корупційних тем, яка живе в інтернеті і соцмережах, яка стосується плівок Єрмака, то великі канали про це мовчать. І зрозуміло чому, тому що керівник офісу президента Андрій Єрмак має серйозний вплив і є головним переговірником з українськими олігархами і з власниками каналів», – Вікторія Сюмар, ексголова парламентського комітету з питань свободи слова.
Влада використовує медіа винятково як інструмент, і ЗМІ в Україні аж ніяк не назвеш «сторожовим псом демократії». Тож альтернативу «теплим ваннам» у телевізорі українці можуть знайти тільки в інтернеті, у соцмережах.
Українське суспільство пультом не голосує. Воно дивиться серіали в телевізоріВікторія Сюмар
Вікторія Сюмар: «Українці вже звикли, що медіа говорять те, що хочуть їхні власники. І це не має контролю з боку суспільства. Кажуть, треба голосувати пультом. Українське суспільство пультом не голосує. Воно дивиться серіали в телевізорі. Єдине сподівання, що серіали це одне, а новини будуть формуватися в соціальних мережах. Оце таке наше віконце демократії».
Експерти кажуть: покращення позиції України в рейтингу свободи слова – це результат збігу обставин. Про відчутний прогрес можна буде говорити лише тоді, коли сили набере незалежний суспільний мовник, українці довірятимуть новинам, а мірилом інтелігентності перестане вважатися фраза «я не дивлюся телевізор».
