Не простояв і кілька тижнів: як в Харкові зруйнували «Стоунхендж»

ХАРКІВ ‒ Виставковий комплекс під відкритим небом, шквал хейту, видалена публікація, відмова сплачувати 1,5 мільйона гривень за «арт», розірваний договір та демонтаж. Наприкінці 2021 року харків‘ян вразив новий арт-об‘єкт під назвою «Скіфська спадщина», який в районній адміністрації назвали «Українським Стоунхенджем». Цей проєкт переміг на «Бюджеті участі», але мерія другого за величиною міста України не оцінила мистецтво в такому вигляді, тож міський голова доручив демонтувати комплекс і заявив про звільнення чиновника, який підписав документи, завдяки яким і побудували «Скіфську спадщину».

Інженер-будівельник за освітою Євген Кулик марив «Скіфською спадщиною» багато років. Понад сім років тому він вигадав цю ідею, а наприкінці 2020 року набрав 751 голос від людей, які підтримали проєкт ‒ «Скіфська спадщина» заявленою вартістю у 1 482 680 гривень виграла конкурс на «Бюджет участі» у Харкові.

В описі проєкту вказано, що його створення сприятиме «підвищенню якості життя харків'ян, підвищенню культури і туристичної привабливості міста Харкова». Кулик також зазначив, що «Скіфська спадщина» «спрямована на вирішення проблеми відсутності місць для культурного відпочинку харків'ян на прибудинкових територіях».

«Ми уявляємо собі певним чином, що скіфи були нашими предками. Акцент був зроблений на ті народи, які жили на цих територіях в давні часи. Скіфи, трипільці, сармати ‒ в даному вигляді це просто образ стародавніх поселень. Ми сперечаємось щодо слов‘ян, українців, росіян, європейців ‒ ми сперечаємось навколо соціальних моментів, але зовсім не звертаємо уваги на народи, які тут жили. Ці люди, вони ж теж якось дивились в майбутнє і думали, хто ж після них буде жити. І от ми це побудували, можливо, щоб якимось чином відновити пам‘ять про наших предків на цій землі», ‒ розповідає автор.

За даними системи публічних закупівель «Prozorro», для створення цього арт-об’єкту, Департамент житлово-комунального Харківської міськради уклав угоду з ТОВ «Палмаз Груп». Вартість проєкту — 1,43 мільйони гривень. За ці гроші проєкт передбачав встановлення 96 наборних колон, 4 центри капища, 16 споруд та балок, тощо.

Ідею того, як має виглядати об‘єкт, Євген Кулик подав «Бюджету участі» на папері, де фігури намальовані олівцем. Кулик каже, що грошей на замовлення «потужного проєкту» в нього не було.

«Всі символи на об‘єкті мають позитивний сенс. Кожен символ має ставлення до чогось ‒ наприклад, один до добробуту, другий до здоров‘я, третій до якихось захисних функцій. Сенс в тому, щоб людина, яка перебуває всередині, вона перебувала під владою цих символів, щоб вони, в свою чергу, позитивно впливали ‒ тобто це такий собі позитивний заряд для людей, які в це вірять. Це саме для них. Я не сильно розбираюсь в символах, але я попросив, мені підібрали і написали, який за що, а я сильно не вникав», ‒ каже автор проєкту.

Мати власний «Стоунхендж»

Про «Скіфську спадщину» харків‘яни дізналися з публікації офіційної сторінки Індустріального району Харкова у Facebook, де розмістили об’єкт. Згодом пост видалили, а у мерії заявили, що об‘єкт в такому вигляді не приймуть і гроші за нього не сплатять. Автор Євген Кулик каже, що об‘єкт ще не завершений, тож не можна казати, що він виглядає якось не так.

«Конструктивно цей проєкт завершений, але він не декорований. Він має бути іншого кольору ‒ пісчаного. Все це має бути під мохом справжнім, живим. Для цього його необхідно навесні посадити. Трава має прорости. Тобто має складатися враження, що ці стовпи із землі ростуть. Руни і малюнки мають бути підфарбовані ‒ тобто створюється об‘ємна симпатична конструкція», ‒ пояснює Кулик.

Доробити об‘єкт автор планував самостійно, аж раптом у мерії заявили ‒ його демонтують, а чиновника, який підписав документи про встановлення «Стоунхенджу», звільнили з посади, повідомили на офіційній сторінці Харківської міськради.

«Гроші, виділені на проєкт, не освоєні. Я заборонив повністю сплачувати рахунки. Я та моя команда проєкта не бачили. Такий Стоунхендж нам не потрібен», ‒ цитує пресслужба мера Харкова Ігоря Терехова.

Прізвище звільненого посадовця не вказали на сайті, на це питання журналісту «Радіо Свобода» не відповів і речник мерії Юрій Сидоренко.

«Люди, які ставлять підпис на документах, своїм підписом підтверджують, що все зроблено відповідно. Але там видно, що не все відповідає нормам. Якщо це остаточний вид, як кажуть в райадміністрації, ну вибачте.. я навіть не знаю гіршого випадку», — говорить харківьский антикорупційний активіст Дмитро Булах.

Фірма, яка виконувала проєкт ‒ ТОВ «Палмаз Груп», в останній рік, каже Булах, отримує великі підряди на Харківщині ‒ зокрема, на реконструкцію спортивно-оздоровчого комплексу «Вимпел» у Балаклії вартістю понад 100 млн грн. В антикорупційному центрі підрахували, що за останні роки «Палмаз Груп» перемогла у тендерах на суму 435 млн грн.

«Є ідеалістичне розуміння «Бюджету участі» ‒ це проєкти, які подають люди. Ідеї реалізовують за рахунок частини міського бюджету. Перемагають проєкти, які отримали найбільшу кількість голосів і їх реалізовують ‒ так мало ідеалістично бути в ідеальному світі, але повернемось до Харкова. Найчастіше проєкти «Бюджету участі» ‒ це коли районна адміністрація, посадовці проводять свої ідеї через статтю «Бюджету участі», мотивуючи голосувати за проєкти харків‘ян... Це моє враження. Я не стверджую, але ми всі бачили захоплюючий пост райадміністрації про цей об‘єкт», ‒ каже Дмитро Булах.

Автор проєкту Євген Кулик говорить: з ідеєю «Скіфської спадщини» він раніше ходив напряму до мерії. Профільний департамент, за словами Кулика, розглянув цю ідею. Автору повідомили, що на реалізацію, можливо, дадуть гроші.

«Але потім все ж сказали, що ми надавати гроші не будемо, хай за це проголосують харків‘яни. Сказали, щоб я подавався на «Бюджет участі» і, якщо люди проголосують, то проєкт реалізують», ‒ каже Кулик.

На думку активіста Булаха, підхід до «Бюджету участі» у Харкові необхідно кардинально змінювати ‒ переробити процедуру подачі документів, систему голосування, реалізацію.

«В нас у Харкові взагалі мало дійсно чесних проєктів, які перемагають на «Бюджеті участі». Тобто в нас сама ідеологія та філософія «Бюджету участі» перекручена. Я вважаю, що в більшій частині проєкти перемагають за рахунок використання адмінресурсу», ‒ говорить Булах.

На думку голови антикорупційного центру, ситуація зі «Скіфською спадщиною» може стати одним із спускових гачків, які дозволять «перезапустити» «Бюджет участі». Булах вважає, що місту необхідний контролюючий орган, який зможе бачити проблеми з реалізацією проєктів на старті, аби не демонтувати їх після будівництва.

«Те, що з цього вийде маячня, було зрозуміло ще на початку. Цю історію можна було б зупинити ще на старті. Ми у Харкові, на жаль, на цей момент втратили поняття міського планування, простору. В нас права рука займається одним, ліва ‒ іншим, а потім в результаті бачимо те, що виходить з цього», ‒ пояснює Дмитро Булах.

З близької відстані фігури об‘єкта виглядають потрощеними ‒ десь відлущився шматок, десь видно залишки матеріалу, але автор запевняє ‒ на даному етапі все зроблено так, як треба. Він каже, що з підрядниками він майже не комунікував ‒ надав лише ідею та спостерігав, як реалізується проєкт.

«Вони у такому вигляді спеціально, адже вони мають декоруватися. Все це спеціально залишалось. Можна було заштукатурити або з самого початку робити рівно, але все це створювалось так, щоб було враження, що воно стоїть тут дуже давно», ‒ запевняє автор проєкту.

В день, коли районна адміністрація оприлюднила фото арт-об’єкту, соцмережі «вибухнули» негативною реакцією на «Стоунхендж». Реакція людей на «Скіфську спадщину» автора арт-обєкту захопила. Кулик каже, що не очікував такого резонансу від населення.

«У цьому районі є небагато арт-об‘єктів, адже перевагу зачасту надають центру міста. Я дуже задоволений реакцією людей. Колись, коли в Парижі відкривали Ейфелеву вежу, парижани казали, що це жах, який руйнує місто. Нині ж вони ж пишаються нею», ‒ каже митець.

«Те, що є хоч якась реакція ‒ це вже добре. Це дає потенційну можливість в майбутньому змінити підхід до таких проєктів. Але поки що це виключно надії. Подивимось, що з цього буде. Але визнання того, що це була проблема ‒ це вже добре, адже систему характеризує не помилка, а реакція на помилку», ‒ додає Булах.

«Провал громадянського суспільства»

Соціолог, викладач Харківської школи архітектури Дмитро Заєць вважає, що об‘єкт виконаний неякісно і точно не вартує грошей, про які кажуть виконавці проєкту.

«Цей проєкт стає символом некомпетентності, корупції, дурниці влади та загальної неспроможності демократичних процедур. Тому він всіх нас дратує та смішить одночасно. Цікаво, що об‘єкт став предметом спільної дискусії та, можливо, ненависті до влади... Це взагалі більше схоже на саморобне щось ‒ на народну архітектуру, коли люди з усього непотрібного створюють щось... Нас всіх дуже хвилює це питання, це все настільки нахабно відбувається ‒ це як ляпас. Ну невже ми такі тупі, що не розуміємо, що це не може коштувати 1,5 млн?», ‒ обурюється Заєць.

«Найсмішніше в цьому те, що це проєкт «Бюджету участі», який ми начебто обирали. А те, що з цього вийшло, показує повний провал механізму. Але це показує і провал суспільства, як суб‘єкта прийняття рішень. Це про те, що ми теж програли ‒ що ми не хочемо займатися суспільними справами, а потім сміємося з цього у соцмережах. Насправді ж ми сміємось над собою ж, тому що людям байдуже на місто, люди чекають, що влада щось зробить, їм не сподобається, вони напишуть у соцмережі і все зміняться. Тобто провина і відповідальність у цьому процесі лежать не лише на посадовці, який підписав документи, на команді міськради, а, напевно, на всіх нас», ‒ додає викладач школи архітектури.

Автор арт-проєкту планував, що «харківський Стоунхендж» відвідуватимуть близько 500 тисяч людей на рік. Про це він написав в документах, які подавав на «Бюджет участі».

28 грудня договір на будівництво «Стоунхенджу» розірвали за згодою сторін.

«Якщо вони розірвали договір за згодою сторін, значить вони згодні з цією ситуацією», ‒ каже автор Євген Кулик. З фірмою, яка будувала «спадщину», він останнім часом не спілкувався.

4 січня об‘єкт демонтували. Автору проєкту достоменно невідомо, за чий рахунок знесли об’єкт і куди відвезли його частини. Речник мерії Юрій Сидоренко сказав, що демонтаж проводився не за рахунок міськради. Директор ТОВ «Палмаз Груп» Анатолій Мазалов відмовився спілкуватися з журналістами щодо «Скіфської спадщини».

«На цьому етапі я можу тільки язиком молоти, толку від мене ніякого. Тільки якщо журналісти, громадськість буде підіймати цю тему, ми зможемо завдяки громадській думці поборотись. Але я не знаю, чи буде це цікаво комусь, чи стухне вже зараз» ‒ додає автор «Скіфської спадщини».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Український Стоунхендж. На Дніпропетровщині знайшли стародавній кромлех: що з ним буде?