«Я б волів би завдавати сильніші та глибші удари (ред. – по Росії). Бо коли Україна виграє цю війну, для росіян це стане «даром Божим» – сказав в кулуарах конференції «Актуальні безпекові загрози VI» в Празі чеський полковник Отакар Фолтін.
Протягом дня 29 червня в Палаті депутатів парламенту Чеської Республіки українські дипломати, чеські урядовці, міжнародні експерти, дослідники та представники громадянського суспільства обговорювали сценарії завершення війни в Україні і безпекове майбутнє Європи.
Про те, як європейські та українські експерти бачать можливе закінчення війни, вступ України до НАТО та ЄС та дипломатичні стосунки України з Європою читайте далі.
«Росіяни, використовують своїх солдатів як худобу. Але щойно Росія програє цю війну, Російська армія втратила близько 1210 військових протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 1 липня.
Командування оцінює загальні втрати російських військ у приблизно 1 404 760 людей особового складу.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.. Тож в інтересах російського народу — програти цю війну» – сказав у коментарі Радіо Свобода полковник чеської армії та безпековий аналітик Отакар Фолтин.
Він є одним із засновників чеської громадської організації Skupina D, яка підтримує Збройні сили України.
Фолтин вважає, що після всіх ударів, яких по Україні завдала Росія, Україна має повне право бити у відповідь по військових об’єктах на російській території, щоб наблизити справедливий мир.
За даними Міністерства оборони України, від початку повномасштабного вторгнення дальність українських далекобійних засобів ураження зросла більш ніж у 2,5 раза – приблизно з 630 км у 2022 році до близько 1750 км нині.
Останніми місяцями Україна значно активізувала удари по військових об'єктах, логістичних маршрутах, аеродромах, нафтобазах і паливній інфраструктурі на території Росії та в окупованому Криму. Зокрема, у червні українські безпілотники атакували військові й енергетичні об'єкти в низці російських регіонів та Севастополі, що призвело до перебоїв з електропостачанням і проблем із паливом. За оцінкою британської розвідки, атаки на Керченську переправу, пороми, паливні сховища та системи ППО ускладнили постачання російських військ на окупований півострів. У Криму на тлі українських атак запровадили режим надзвичайної ситуації. 28 червня президент Росії Володимир Путін вперше визнав дефіцит пального в Росії після українських ударів по російських НПЗ.
Україністка Ленка Віхова переконана, що навіть якщо в результаті можливих переговорів буде «заморожено» лінію фронту, а частина територій півдня України та Крим перебуватимуть у руках Росії, Кремль не відмовиться від свого наміру й надалі атакувати Україну. І потрібно не боятися прогнозувати, що робити в разі розпаду Росії, а навпаки, опрацьовувати можливі сценарії.
«Якщо ми хочемо, щоб Росія демократизувалася, ми маємо усвідомлювати: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цього державного утворення призведе до його децентралізації. А децентралізація, як ми бачили у 1991 році, закономірно веде до розпаду цієї імперії. Тому ми маємо бути до цього готові, бо це один із найбільш ймовірних варіантів розвитку подій», – вважає експертка.
Та поки що переговори щодо завершення війни з Росією – неможливі, переконаний керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол України в США (2019–2021) , Росії (2010–2014) та Австрії (2005–2007) Володимир Єльченко.
Він вважає, що перспектива переговорів з'явиться, коли Росія відчує не лише невдачі на полі бою, а також в міжнародному полі. Для цього, на думку дипломата, потрібно посилювати санкції проти РФ, відмовитися від російських енергоносіїв та позбавити Росію членства в ООН та Раді безпеки.
У той же час Володимир Єльченко не бачить достатньої рішучості Європи у питанні завершення війни.
«Ми не бачимо тієї рішучості на Заході, яка не просто допоможе Україні перемогти в цій війні, а зробить неможливим подальше існування мостра-імперії, яка сьогодні загрожує Україні, а завтра буде загрожувати Європі і всьому світу. Розуміння поступово приходить до деяких великих столиць, але цього недостатньо».
Попри кілька раундів переговорів, суттєвого прогресу у мирному врегулюванні наразі немає. Останні прямі контакти між українською та російською делегаціями відбулися 16 травня 2025-го в Стамбулі, де сторони обговорювали можливе припинення вогню, обмін полоненими та гуманітарні питання. За підсумками зустрічі вдалося домовитися лише про масштабний обмін полоненими, тоді як Росія висунула неприйнятні для України умови припинення війни, зокрема вимогу визнати окуповані території російськими. Після цього переговорний процес фактично зайшов у глухий кут.
4 червня президент України Володимир Зеленський опублікував відкритий лист до Володимира Путіна, у якому запропонував провести особисту зустріч на нейтральній території за участю США та європейських партнерів. Він також заявив про готовність України до повного припинення вогню на час переговорів. У Кремлі пропозицію відхилили: президент Росії заявив, що «не бачить сенсу» в такій зустрічі, а Москва наполягає, що будь-які переговори можливі лише на основі вимог Росії, озвучених ще у 2022 році в Стамбулі. Однак, вже наприкінці червня очільник Росії заявив, що переговори з президентом Зеленським, заявив очільник Росії, можна буде провести в столиці Білорусі.
ЄС та НАТО мають бути зацікавлені в Україні
«Потрібно припинити безкінечні розмови про те, чи є в України перспективи вступити до ЄС та НАТО чи нема», – сказав в коментарі Радіо Свобода Володимир Єльченко.
На його думку, військовий досвід України є безцінним для Європи, тому вона обов'язково має бути частиною нової системи безпеки ЄС.
«Той безцінний досвід, який Україна набула під час цієї війни – це все те, чого зараз не вистачає в країнах ЄС і саме тому вони мають більше зацікавлені в тому щоб наблизити Україну до себе. Я вважаю, що Україна має бути і стане центром перетворення сучасних міжнародних об'єднань, таких як НАТО та ЄС на нову систему міжнародної безпеки в Європі, яка зможе зробити те, чого так і не змогла зробити ООН – підтримувати мир в усьому світі».
15 червня 2026 у Люксембурзі під час міжурядової конференції ЄС–Україна офіційно відкрила перший кластер на шляху до ЄС. Рішення підтримали всі 27 держав-членів ЄС. Це означає фактичний старт предметних переговорів про членство, але процес рухається поетапно – кожен кластер відкривається окремим рішенням держав ЄС.
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Україна може бути технічно готова до вступу у 2027 році. Водночас лідери ЄС, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мер, публічно заявляли, що вступ до 2027–2028 років є нереалістичним.
НАТО офіційно підтверджує, що Україна має «незворотний шлях до членства», але без будь-якого календаря вступу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент України Володимир Зеленський у Києві 3 червня заявили, що жодна зі сторін не відмовляється від потреби вступу України в Альянс.
Отакар Фолтін, полковник чеської армії, під час конференції підтримав думку Володимира Єльченка про незамінність української армії для розвитку безпеки Європи.
«Українська армія сьогодні – беззаперечно найбільш боєздатна, технологічно інноваційна та найкраща армія в Європі».
Військовий додав, що іншим країнам є чому повчитися в України.
Станом на 2026 рік Чехія разом із партнерами підготувала понад 9,5 тис. українських військових, з них близько 4,3 тис. – безпосередньо на території Чехії. Окремий напрямок – обмін досвідом: українські військові передають бойовий досвід чеським інструкторам, зокрема щодо сучасної війни високої інтенсивності, застосування бронетехніки та тактики на полі бою. У травні цього року вже колишній начальник генерального штабу збройних сил Чехії, генерал Карел Ржегка розповів, що під час підготовки українських військових Чехія має унікальну можливість отримувати ноухау з поля бою.
Як російська пропаганда намагається впливати на ставлення чехів до України?
Чеську ініціативу з придбання боєприпасів для України цього року почали фінансувати вдвічі менше країн, зараз їх 9, а минулого року було 18.
Про заявив президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю Financial Times. Кількість скоротилася після повернення Андрея Бабіша на посаду прем’єр-міністра Чехії у грудні 2025 року.
Тоді Чехія припинила фінансувати снарядну ініціативу для України, після чого фінансування припинила і половина інших країн-учасниць.
За словами Петра Павела, ця ініціатива забезпечувала до 50% усіх боєприпасів великого калібру для українців. Нині Чехія продовжує виконувати роль координатора в ініціативі.
Чеська снарядна (або боєприпасна) ініціатива – міжнародний механізм закупівлі артилерійських боєприпасів для України, в межах якого Чехія з лютого 2024 року знаходить снаряди на світовому ринку, а країни-партнери фінансують їхнє придбання та постачання. У 2025 році через громадські збори з Чехії до України переказали понад 770 млн крон – підрахувало Чеське телебачення.
Полковник чеської армії Фолтин наголошує: снарядна ініціатива вигідна і самій Чехії, оскільки дає роботу заводам та фабрикав з виготовлення озброєння в країні і таким чином приносить гроші у бюджет.
Під час конференції головний редактор «Texty.org.ua» Роман Кульчицький, представив дослідження журналістів про російські наративи в чеському медіапросторі, підготовлене за участі Фундації Пилипа Орлика. Він розповів, як Росія намагається впливати на позицію чехів щодо України.
Медійники дослідили понад 165 тис. публікацій із 21 чеського сайту, які, за оцінкою дослідників, поширюють пропагандистський та деструктивний контент. Дві третини публікацій цих онлайн-видань містили щонайменше один пропагандистський наратив. Загалом виявлено 55 таких наративів у семи тематичних групах: війна в Україні, Росія, США, Європа, Чехія, Україна, міжнародні події. Найпопулярніший наратив щодо України, зі слів Кульчицького – це неминуча поразка у війні та намагання викликати почуття, що допомагати Україні – не має сенсу.
«Якщо Україна провела якусь успішну операцію, яку вони не можуть замовчати, тоді вигадують безліч стилістичних прийомів, як її знівелювати. Наприклад, розказати, що за цим стояли британські спецслужби, що це не українці взагалі, і взагалі це не важливо, нікуди не попали» – розповів в коментарі Радіо Свобода Роман Кульчицький.
Також він додав, що один з найбільших майданчиків для просування проросійських наративів – це коментарі у соціальних мережах, наприклад у Тік-Ток, що Україна програє війну, а гроші вкладають безперспективно,бо Україна все одно нібито програє.
Чеські дослідники дезінформації також звертали увагу на зростаючу роль Tik-Tok у поширенні дезінформації, і наголошували, що це впливає на громадську думку.
Росія раніше відкидала такі висновки як антиросійську істерію, а чеська контррозвідки BIS вважає, що Росія залишається найбільшою безпековою загрозою для Чехії та основним джерелом операцій впливу й дезінформаційних кампаній.
Форум