Інтереси росіян відверто лобіювали керівники облради. Тоді заступник голови облради Володимир Пристюк запевняв, що кожен крок інвестора під контролем.
Проте відтоді змінилися лише тарифи, а ось труби так і залишилися дірявими. Водопостачання не цілодобове, перебої відчуваються навіть в обласному центрі.
Хоча мешканці звикли до низької якості води. Нещодавно у Луганську дівчина, набравши води з-під крану, виявила у стакані хробака.
Санстанції та водникам довелося довго виправдовуватися. Більшість луганчан вживають привізну воду.
– Я водою цією практично не користуюся, я купую. Лише скупатися, помити руки, а пити її – я не п’ю.
– Вода просто жахлива, і ще при цьому доводиться за неї дуже багато платити. Я знаю, що у нас найвищі тарифи в Україні.
– У нас удома немовля, тому доводиться купувати воду, щоб не ризикувати.
Тариф на воду не встигає за ціною на електроенергію
Торік нові власники мали б інвестувати 150 мільйонів гривень у модернізацію обладнання, але до цього часу вкладено лише 17 мільйонів. Зростають борги компанії за електрику, енергетики постійно погрожують відключеннями.
Володимир Пристюк, тепер уже у статусі голови облради, каже про можливе розірвання відносин з росіянами.
«Розлучатися з серйозним партнером не хотілося б, але й слухати розмови про те, як вони думають вкладати інвестиції, при цьому їх не вкладаючи, ми теж не збираємося. Це ж ми просто себе обманюємо і тягнемо в нікуди», – каже посадовець.
У свою чергу інвестори нарікають на стрімке зростання цін на електрику. Мовляв, тарифи на воду за ним не встигають, тому водне господарство залишається збитковим.
У Міністерстві ЖКГ підготували новий закон про концесію
Експеримент із концесією в Луганську нового міністра житлово-комунального господарства Олександра Попова не засмучує. Він і надалі сподівається на співробітництво громад і бізнесу у цій сфері. Потрібно лише змінити законодавство, каже він.
«Зараз ми підготували проект закону до другого читання, який, по-перше, забезпечує все-таки права і контроль місцевого самоврядування за цим майном, яке передається в оренду, концесію, а з іншого боку й закріпляє права бізнесу, який буде партнером територіальній громаді в вирішенні цієї проблеми», – заявив міністр в інтерв’ю Радіо Свобода.
Між тим, обласне керівництво все більше починає сподіватися на державу. Якщо підприємство повернуть із концесії, єдиний вихід вижити – субвенції з бюджету. На Луганщині з заздрістю згадують львівських водників, які торік отримали 190 мільйонів гривень державної допомоги.