Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 11:43

Прага – Світові газети інформують про найбільший військовий парад в історії Красної площі Москви, де й українські вояки крокували разом із американськими, польськими, британськими... Хоча, як зауважують газети в Європі, російські комуністи влаштували свою демонстрацію протесту проти участі західних солдатів у марші перед Кремлем. Тим часом чимало оглядачів на Заході не перестає дивуватися із запаморочливого геополітичного розвороту України при Президентові Януковичу. Невже українці згодні з такими швидкими темпами зближення України з Москвою, що вже межує з «тотальним поглинанням» українських стратегічних галузей Росією, запитують аналітики у світі.

Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ» наголошує, що Москва побачила 9 травня «найбільший військовий парад за всю повоєнну історію». Газета також зауважила, що вперше тут брали участь понад 200 вояків із країн НАТО, зокрема, британських, французьких та американських, зі своєю зброєю. Швейцарська газета виділяє слова президента Росії Дмитра Медведєва на Красній площі про необхідність збереження миру і про прагнення його держави «до добросусідства, яке гарантує світову безпеку». «Ноє Цюрхер Цайтунґ» також відзначила, що СРСР втратив «у Великій Вітчизняній війні», як ніхто, найбільше – приблизно 27 мільйонів осіб. Відомі світові історики, включно з британським Норманом Дейвісом, вже зауважили, що найбільші втрати понесли від нацизму дві колишні радянські республіки – Україна й Білорусь... Тому й не дивно, що серед інших іноземних вояків на Красній площі були й білоруські та українські, інформує «Ноє Цюрхер Цайтунґ».

Австрійська «Дер Штандард» зауважила, що між Путіним і Медведєвим була присутня на Красній площі 9 травня канцлер Німеччини Анґела Меркель. Серед інших іноземних гостей Кремля 9 травня австрійська газета виділяє китайського президента Ху Цзіньтао та зауважує, що ні президент США Барак Обама, ні президент Франції Ніколя Саркозі, ні італійський прем’єр Сільвіо Берлусконі не приїхали 9 травня до Москви з різних причин, хоча обіцяли... Австрійське видання також наголошує на протестному марші комуністів Росії, які кричали «Слава великому Сталінові!», та зауважує, що особливо значні урочистості з Дня Перемоги пройшли в українському Севастополі, де на російській базі флоту нове керівництво України продовжило оренду на кілька десятиріч, хоча російський флот мав покинути місто у 2017 році, згідно з Конституцією України.

Американська «Крісчен Саєнс Монітор» запитує устами Фреда Уейра, в чому причина такого драматичного зовнішньополітичного розвороту України назад до Москви. Газета наголошує, що новий Президент України упродовж кількох тижнів здійснив запаморочливий геополітичний розворот для України і повністю змінив зовнішньополітичні пріоритети держави. Це американське видання наводить думки багатьох експертів і політиків в Україні, серед котрих виділяють те, що «тотальне злиття компаній Росії й України вирішується за зачиненими дверима, без інформування і широкого обговорення в суспільстві». Хоча деякі експерти не вбачають у діях Януковича такої вже швидкої здачі українських стратегічних галузей Москві, і нібито є межа щодо національних інтересів України, котру Янукович нібито не збирається переступати... Правда, російські експерти переконані, що Янукович діє так швидко і змінює все на користь Москви тому, що «він насолоджується масовою підтримкою в українському суспільстві». Експерти на Заході не виключають, що в разі успіху влади Януковича на цьому шляху, що проявиться у боротьбі з кризою в Україні, він може дійсно отримати схвалення серед політиків і серед електорату. Хоча, як каже Маша Ліпман із Центру Карнегі в Москві, «було б помилкою вважати, що Україна, чи будь-яка інша колишня радянська республіка, збираються ставати вірними сателітами Москви». «Цього немає на нинішніх картах», – наголошує цей аналітик американському виданню «Крісчен Саєнс Монітор»
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG