Ключова тема Лісабонського саміту НАТО – нова стратегічна концепція, що має перетворити цю військово-політичну організацію з, так би мовити, «міжнародного поліцейського» на «ефективний засіб територіального захисту сучасного світу». Саме так характеризує подальшу роль альянсу його лідер Андерс Фоґ Расмуссен.
Особливе місце у роботі саміту займатиме Росія, яка, за словами Расмуссена, зацікавлена у поглибленому зближенні з усім Заходом, а головними її партнерами мають стати Європейський Союз і НАТО. Тому в Лісабоні передбачають дати початок спільному натовсько-російському аналізу сучасних загроз, щоб на основі цього розпочати практичну співпрацю у боротьбі з тероризмом, кіберзлочинністю чи наркоторгівлею.
Одним із основних аспектів цього співробітництва, каже представник альянсу, має бути робота зі створення системи протиракетної оборони. При цьому в НАТО вважають, що вона може мати вигляд двох окремих щитів, які працюватимуть у синхронному режимі обміну інформацією. Це дозволить обом сторонам заощаджувати кошти і мати краще покриття від можливих загроз, що можуть надійти із держав на кшталт Ірану. Потенційно країн, звідки можуть надійти загрози Заходу, є багато: близько 30 держав заявляють, що мають намір чи хотіли б озброїтися ракетними технологіями.
«Політика «відчинених дверей» залишається у силі» – генсекретар НАТО
Політика «відчинених дверей» Північноатлантичного альянсу залишається у силі й, можливо, також отримає підтвердження на саміті у Лісабоні, зауважує лідер НАТО і додає, що у принципі так звані «Бухарестські угоди» ніхто не відміняв, тому, коли Грузія чи Україна виявлять бажання і будуть готові, вони неодмінно зможуть приєднатися до альянсу. Хоча найближчими днями, можливо, країни НАТО сформулюють новий підхід до кожної з цих країн, бо, як каже голова альянсу, нині з’явилися нові нюанси.
Ігор Долгов, посол у Бельгії і голова місії України при НАТО, коментуючи заяву пана Расмуссена, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «ніяких змін у політиці «відчинених дверей» НАТО запроваджувати не збирається. Тому йдеться не про політичний, а про практичний вимір: наскільки у подальших контактах, подіях чи планах співробітництва повинні паралельно враховуватися Україна і Грузія».
«Ми знаємо свою програму, свої можливості і у їх межах готові спвапрацювати з НАТО», – додав Ігор Долгов.
Як голова НАТО переконуватиме росіян?
Андерс Фоґ Расмуссен та Дмиро МедведєвАле як альянс збирається переконати росіян у тому, що розширення й політика «відчинених дверей» не несуть їм ніякої шкоди, а навіть навпаки? – поцікавилися грузинські журналісти.
«Росія отримала користь від розширення НАТО з декількох точок зору. Перше: політика «відчинених дверей» суттєво вплинула на встановлення стабільності й безпеки у Східній Європі, тобто вздовж західних російських кордонів, – зазначив Андерс Фоґ Расмуссен. – Мені здається, що саме цього Росія й домагається упродовж століть. По-друге, саме завдяки цьому миру, стабільності й безпеці ми стали свідками вражаючого економічного розвитку Центральної і Східної Європи. В економічному сенсі Росія теж отримала вигоду від цієї стабільності».
Представники України також запрошені на саміт НАТО у Лісабоні для участі у засіданні країн-контрибуторів міжнародної системи зі сприяння стабільності ув Афганістані. Делегацію очолить голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко.
Іншими темами лісабонського саміту мають бути шляхи реформування НАТО і його подальша місія в Афганістані.
Особливе місце у роботі саміту займатиме Росія, яка, за словами Расмуссена, зацікавлена у поглибленому зближенні з усім Заходом, а головними її партнерами мають стати Європейський Союз і НАТО. Тому в Лісабоні передбачають дати початок спільному натовсько-російському аналізу сучасних загроз, щоб на основі цього розпочати практичну співпрацю у боротьбі з тероризмом, кіберзлочинністю чи наркоторгівлею.
Одним із основних аспектів цього співробітництва, каже представник альянсу, має бути робота зі створення системи протиракетної оборони. При цьому в НАТО вважають, що вона може мати вигляд двох окремих щитів, які працюватимуть у синхронному режимі обміну інформацією. Це дозволить обом сторонам заощаджувати кошти і мати краще покриття від можливих загроз, що можуть надійти із держав на кшталт Ірану. Потенційно країн, звідки можуть надійти загрози Заходу, є багато: близько 30 держав заявляють, що мають намір чи хотіли б озброїтися ракетними технологіями.
«Політика «відчинених дверей» залишається у силі» – генсекретар НАТО
Політика «відчинених дверей» Північноатлантичного альянсу залишається у силі й, можливо, також отримає підтвердження на саміті у Лісабоні, зауважує лідер НАТО і додає, що у принципі так звані «Бухарестські угоди» ніхто не відміняв, тому, коли Грузія чи Україна виявлять бажання і будуть готові, вони неодмінно зможуть приєднатися до альянсу. Хоча найближчими днями, можливо, країни НАТО сформулюють новий підхід до кожної з цих країн, бо, як каже голова альянсу, нині з’явилися нові нюанси.
Ігор Долгов, посол у Бельгії і голова місії України при НАТО, коментуючи заяву пана Расмуссена, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що «ніяких змін у політиці «відчинених дверей» НАТО запроваджувати не збирається. Тому йдеться не про політичний, а про практичний вимір: наскільки у подальших контактах, подіях чи планах співробітництва повинні паралельно враховуватися Україна і Грузія».
«Ми знаємо свою програму, свої можливості і у їх межах готові спвапрацювати з НАТО», – додав Ігор Долгов.
Як голова НАТО переконуватиме росіян?
«Росія отримала користь від розширення НАТО з декількох точок зору. Перше: політика «відчинених дверей» суттєво вплинула на встановлення стабільності й безпеки у Східній Європі, тобто вздовж західних російських кордонів, – зазначив Андерс Фоґ Расмуссен. – Мені здається, що саме цього Росія й домагається упродовж століть. По-друге, саме завдяки цьому миру, стабільності й безпеці ми стали свідками вражаючого економічного розвитку Центральної і Східної Європи. В економічному сенсі Росія теж отримала вигоду від цієї стабільності».
Представники України також запрошені на саміт НАТО у Лісабоні для участі у засіданні країн-контрибуторів міжнародної системи зі сприяння стабільності ув Афганістані. Делегацію очолить голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко.
Іншими темами лісабонського саміту мають бути шляхи реформування НАТО і його подальша місія в Афганістані.
