Доступність посилання

23 Вересень 2017, Київ 20:16

Київ – Обмеження експорту зерна в Україні є джерелом для корупції та причиною зменшення інвестицій у галузь, вважають сільськогосподарські експерти та самі аграрії. Тим часом керівники Мінагрополітики та компанії-експортера «Хлібінвестбуд» і підприємств, які отримали найбільші квоти на експорт, доводять, що квотування експорту зерна забезпечило продовольчу безпеку України і скасовувати його зарано.

Уряд продовжив квоти на експорт продовольства до 1 липня на всі основні види зернових, окрім кукурудзи. На думку міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, такий крок захистив Україну від зростання цін на хліб та дефіциту зерна.

Світовий попит на продовольство зростає, тож трейдери можуть продати за кордон навіть те зерно, яке потрібно Україні для власного споживання, вважає міністр.

А тим часом іще наприкінці квітня Президент Віктор Янукович відхилив законопроект, який визнавав за Кабміном право визначати квоти на експорт продовольства та продавати його на аукціоні. Як заявив Президент, Україна має регулювати продаж зернових за кордон експортним митом та іншими ринковими методами.

Квоти – панацея проти здорожчання хліба?


Торгівці готові продати майже все зерно за кордон, як тільки скасують квоти, вважає один із найбільших експортерів українського зерна, директор компанії «Хлібінвестбуд» Роберт Бровді.

«Що стосується пшениці, запровадження квот вдалося втримати ціну продукту. Достовірно відомо, що більшість залишків пшениці та іншої сільськогосподарської продукції зосереджені в руках 10–15 трейдерів, і в разі скасування квот цей товар миттєво залишив би Україну. І до наступного врожаю країна би зіштовхнулася із дефіцитом зерна, незрозумілими цінами на борошно та хліб і навіть імпортом зерна», – стверджує він.

Очільник «Хлібінвестбуду» заперечує інформацію про те, що розподіл квот відбувався непрозоро і що його компанія отримала найбільшу їхню частку. За його словами, право на експорт мали всі 55 найбільших компаній, які традиційно займаються зерновими.

Між тим, за його словами, на «Хлібінвестбуд» припала одна п’ята від загальнонаціонального річного експорту зерна, а окрім того, компанія забезпечує виконання основних міждержавних угод із продажу продовольства обсягом понад 1,55 мільйонів тонн зерна.

Посадовці й частина трейдерів заробили на збитках фермерів – аграрії

Представники опозиції вбачають у діяльності «Хлібінвестбуду» інтереси уряду та окремих провладних депутатів. Один із них, «регіонал» Юрій Іванющенко, у розмові і журналістами свою приналежність до числа акціонерів компанії заперечив. Однак він визнав, що має свій інтерес на зерновому ринку, а відтак – бачить, що діяльність «Хлібінвестбуду» вигідна державі.

Директор компанії Роберт Бровді назвати її власників відмовився, однак зауважив, що найближчим часом до них мають додатися нові інвестори. Він зазначив, що державна частка акцій у холдингу складає 49%. Водночас міністр мінагрополітики Микола Присяжнюк назвав іншу частку державних акцій – 61%.

У ситуації, коли експорт обмежують, збитки несуть передовсім виробники, пояснює керівник Асоціації фермерів України Віталій Львов.

«Квотування призвело до того, що ми втрачаємо близько 70 доларів на тонні зерна – це різниця між цінами на пшеницю в Україні та за кордоном. Перехідних запасів зернових в Україні стільки, що ми могли б експортувати ще понад 10 мільйонів тонн. Коли держава втручається – на цьому заробляє чиновництво. Не всі традиційні великі експортери отримали квоти, а лише декілька. Коли робиться такий на користь одних за рахунок інших – виникають корупційні схеми», – наголошує представник фермерства.

Про неефективність та непрозорість квотування експорту зерна говорить і директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

«Виникло чимало питань, коли в коло експортерів не потрапили традиційні великі трейдери, а на їхньому місці опинилося чимало нових. Формально квоти визначали, погоджуючи заявки власників зерна, із певними коефіцієнтами. Але дуже суб’єктивно тривав процес підтвердження наявності зерна. Деяким не підтвердили, деяким – підтвердили із запізненням. Чимало запитань і в виробників, і в міжнародних інституцій, цей інцидент завдав шкоди іміджеві України», – підсумовує експерт.

Днями з вимогою скасувати квоти на експорт зерна в Україні виступили міжнародні організації, серед яких – Європейська бізнес-асоціація. Її фахівці вбачають у такій ініціативі спробу держави монополізувати експорт агропродукції. Експерти також говорять про необхідність скасування квот. Однак, щоб запобігти коливанням ринку, вони пропонують робити це не найближчими днями, а протягом місяця.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG