Організований польським Інститутом східних досліджень форум «Європа-Росія» відбувся під патронатом спікера польського парламенту. У його роботі взяли участь понад 200 учасників з країн Європейського Союзу, Російської Федерації, США, а також країн-сусідів ЄС. Серед доповідачів голови та депутати парламентів, представники урядів, органів самоврядування, бізнесу, а також міжнародних аналітичних центрів. Гасло цього заходу: «Партнерство в ім’я модернізації».
Під час форуму відбулася низка дискусій та зустрічей, присвячених питанням відносин Росії з Європейським Союзом та НАТО, а також проблемі енергетичної безпеки Європи. Учасники варшавської зустрічі заслухали звіт Інституту східних досліджень про стан російської економіки та російського політичного життя.
Що таке модернізація по-російськи?
Як пояснює голова польської парламентської комісії із закордонних справ Анджей Галицький, варшавський форум – це не стільки розмова об’єднаної Європи з Росією, як розмова самих європейців про Росію. Політик наголошує, що ключовим у дискусії про Росію є слово «модернізація». Проте, каже він, для ЄС важлива не тільки економічна модернізація Росії, але й зміни у її правовому полі.
Схожі міркування висловив голова німецького Бундестагу Норберт Ламмерт. Він зазначає, що не може бути тривалої співпраці та партнерства ЄС із Росією без «демократизації і верховенства права». На його думку, в Росії нема згоди щодо того, як саме розуміти модернізацію. Мовляв, частина російської політичної еліти вважає, що модернізація держави – це передусім оновлення економіки, натомість вона не надає значення питанням прав людини.
Європа формує узгоджену позицію щодо Москви
Політика об’єднаної Європи щодо Росії має бути узгодженою і скоординованою. Таке переконання висловив керівник польського Інституту східних досліджень Зиґмунт Бердиховський. Він говорить про позитивні тенденції у політиці Євросоюзу щодо Російської Федерації.
За словами Бердиховського, ще кілька років тому держави-члени ЄС у своїх стосунках із Москвою керувалися передусім власними егоїстичними інтересами. Мовляв, кожна з них намагалася наввипередки потрапити на російський ринок. Але тепер, вважає експерт, країни ЄС працюють над створенням узгодженої позиції щодо Росії. У такій узгодженості, твердить Зиґмунт Бердиховський, зацікавлена Польща.
«Ми, поляки, – зауважує експерт, – дуже зацікавлені в тому, щоб прискорити формування такої узгодженої позиції, щоб найважливіші рішення, що стосуються стосунків ЄС із Росією, ухвалювалися на спільних зустрічах, а не через індивідуальні двосторонні контакти найбільших країн Європейського Союзу з Росією».
Українці – експерти з російських питань?
Організатори варшавського форуму запросили до участі в його важливих дискусіях політиків із України. Народний депутат України Ірина Геращенко взяла участь у дебатах «Брюсель та Москва – два центри інтеграції. Партнерство чи конкуренція?» Натомість голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Борис Тарасюк ділився міркуваннями під час дискусії «ЄС та Росія – напрямки закордонної політики».
Борис Тарасюк наголошує на тому, що європейська політика щодо Москви має бути скоординованою. За словами Тарасюка, інколи Росії вдається розколювати Європейський Союз, грати на егоїстичних інтересах окремих країн-членів ЄС.
У розмові з Радіо Свобода Борис Тарасюк зазначив, що участь українських політиків у дискусіях, присвячених стосункам ЄС із Росією, досить симптоматична. Мовляв, у Євросоюзі українських політиків вважають добрими знавцями російської специфіки. За його словами, це зумовлене тим, що Україна дедалі більше набуває рис серйозного гравця у європейській політиці.
«Якщо, до прикладу, взяти питання постачання газу в країни ЄС з Росії і Середньої Азії, то, очевидно, що без України не обійтись. Україна є найбільшою транзитною країною російського і середньоазійського газу в країни ЄС, отже, вона однозначно відіграє важливу стратегічну роль у відносинах із Європейським Союзом і з Росією», – наголосив політик.
Борис Тарасюк також зауважив, що головна ідея його виступу на варшавському форумі полягає в тому, що Європа повинна зміцнювати відносини з Росією. Мовляв, чим демократичніша й передбачуваніша буде Росія, тим краще і для ЄС, і для України. За припущенням українського політика, Росії потрібно не менше ніж 10 років, щоб вона стала «демократичною, передбачуваною, сучасною європейською державою».
Під час форуму відбулася низка дискусій та зустрічей, присвячених питанням відносин Росії з Європейським Союзом та НАТО, а також проблемі енергетичної безпеки Європи. Учасники варшавської зустрічі заслухали звіт Інституту східних досліджень про стан російської економіки та російського політичного життя.
Що таке модернізація по-російськи?
Як пояснює голова польської парламентської комісії із закордонних справ Анджей Галицький, варшавський форум – це не стільки розмова об’єднаної Європи з Росією, як розмова самих європейців про Росію. Політик наголошує, що ключовим у дискусії про Росію є слово «модернізація». Проте, каже він, для ЄС важлива не тільки економічна модернізація Росії, але й зміни у її правовому полі.
Схожі міркування висловив голова німецького Бундестагу Норберт Ламмерт. Він зазначає, що не може бути тривалої співпраці та партнерства ЄС із Росією без «демократизації і верховенства права». На його думку, в Росії нема згоди щодо того, як саме розуміти модернізацію. Мовляв, частина російської політичної еліти вважає, що модернізація держави – це передусім оновлення економіки, натомість вона не надає значення питанням прав людини.
Європа формує узгоджену позицію щодо Москви
Політика об’єднаної Європи щодо Росії має бути узгодженою і скоординованою. Таке переконання висловив керівник польського Інституту східних досліджень Зиґмунт Бердиховський. Він говорить про позитивні тенденції у політиці Євросоюзу щодо Російської Федерації.
За словами Бердиховського, ще кілька років тому держави-члени ЄС у своїх стосунках із Москвою керувалися передусім власними егоїстичними інтересами. Мовляв, кожна з них намагалася наввипередки потрапити на російський ринок. Але тепер, вважає експерт, країни ЄС працюють над створенням узгодженої позиції щодо Росії. У такій узгодженості, твердить Зиґмунт Бердиховський, зацікавлена Польща.
«Ми, поляки, – зауважує експерт, – дуже зацікавлені в тому, щоб прискорити формування такої узгодженої позиції, щоб найважливіші рішення, що стосуються стосунків ЄС із Росією, ухвалювалися на спільних зустрічах, а не через індивідуальні двосторонні контакти найбільших країн Європейського Союзу з Росією».
Українці – експерти з російських питань?
Організатори варшавського форуму запросили до участі в його важливих дискусіях політиків із України. Народний депутат України Ірина Геращенко взяла участь у дебатах «Брюсель та Москва – два центри інтеграції. Партнерство чи конкуренція?» Натомість голова комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Борис Тарасюк ділився міркуваннями під час дискусії «ЄС та Росія – напрямки закордонної політики».
Борис Тарасюк наголошує на тому, що європейська політика щодо Москви має бути скоординованою. За словами Тарасюка, інколи Росії вдається розколювати Європейський Союз, грати на егоїстичних інтересах окремих країн-членів ЄС.
У розмові з Радіо Свобода Борис Тарасюк зазначив, що участь українських політиків у дискусіях, присвячених стосункам ЄС із Росією, досить симптоматична. Мовляв, у Євросоюзі українських політиків вважають добрими знавцями російської специфіки. За його словами, це зумовлене тим, що Україна дедалі більше набуває рис серйозного гравця у європейській політиці.
«Якщо, до прикладу, взяти питання постачання газу в країни ЄС з Росії і Середньої Азії, то, очевидно, що без України не обійтись. Україна є найбільшою транзитною країною російського і середньоазійського газу в країни ЄС, отже, вона однозначно відіграє важливу стратегічну роль у відносинах із Європейським Союзом і з Росією», – наголосив політик.
Борис Тарасюк також зауважив, що головна ідея його виступу на варшавському форумі полягає в тому, що Європа повинна зміцнювати відносини з Росією. Мовляв, чим демократичніша й передбачуваніша буде Росія, тим краще і для ЄС, і для України. За припущенням українського політика, Росії потрібно не менше ніж 10 років, щоб вона стала «демократичною, передбачуваною, сучасною європейською державою».
