Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 03:36

Прага – Після суботньої новини про те, що Володимир Путін знову йде на посаду президента Росії на виборах у березні 2012 року, легко підрахувати, що він може керувати Росією найдовше від часів радянського вождя Йосипа Сталіна. Чи це означає стагнацію держави? Російські та європейські оглядачі, з яким спілкувалося Радіо Свобода, побоюються саме цього. Але можливі сценарії бачать все-таки різні.

Якщо Володимир Путін ще двічі залишиться на посаді президента Росії, тепер уже на 6-річні терміни, то це означатиме, що він буде при владі до 2024 року, коли йому буде 72 роки. Путін вперше прийшов у Кремль у 1999 році, після несподіваної заяви у новорічну ніч тодішнього президента Бориса Єльцина. Якщо Путін знову сяде в президентське крісло, то буде при владі довше, ніж радянський генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв, який керував із 1964 року до своєї смерті у 1982. Цей період став синонімом застою.

Російські опозиціонери та деякі західні аналітики попереджають, що Росію знову може очікувати ще глибше вкорінення корупції та соціально-економічного занепад, як за брежнєвських часів.

Сергій Мітрохін, лідер опозиційної партії «Яблуко», в інтерв’ю Радіо Свобода заявив: «Головну відповідь, звичайно, повинні дати громадяни – чи вони готові терпіти те, що зараз відбувається у Росії, ще щонайменше 12 років? Не буде ніякої модернізації, буде поглиблення застою, що може призвести до кризи в найближчому майбутньому».

Таку кризу очікує і російський опозиційний політик Борис Нємцов, який у коментарі Радіо Свобода назвав рокіровку в лавах російської влади «найгіршим сценарієм розвитку для Росії».

«Це означає гігантську втечу капіталів. Це означає нову хвилю еміграції… Крім того, це подальше руйнування держави, включно з деградацією судової системи, озброєних сил, правоохоронної системи. Це означає подальшу сировинну спрямованість економіки. Як наслідок, це означає, що країну очікують дуже великі соціально-економічні потрясіння і потрясіння, пов'язані з руйнуванням держави. По суті, Путін тепер гарантовано перетворюється на Лукашенка, а можлива і його трансформація в Мубарака або Каддафі», – зазначив Нємцов.

«Путін – в’язень системи, яку створив»

Аналогія з брежнєвськими часами досить серйозна, вважає міжнародний редактор британського журналу «Економіст» Едвард Лукас. Він автор книги «Нова холодна війна: путінська Росія і загроза для Заходу».

«Зрозуміло, що Путін не Брежнєв, він перебуває у набагато кращій фізичній формі, і Росія не поліцейська держава і не планова економіка. Але побоювання стосовно корупції і некомпетентності будуть дуже сильними», – говорить Едвард Лукас.

Під час першого президентського терміну на початку 2000-х років Володимир Путін провів низку економічних реформ, серед яких спрощення податків і лібералізація власності на землю. Але у політичній царині посилилися авторитарні тенденції. Через це Едвард Лукас сумнівається, що Путін зможе стати реформатором, коли знову сяде в президентське крісло.

«Він арбітр, врівноважуюча сила. Коли міжкланові чвари виходять на поверхню, то він залагоджує справи. Він в’язень системи, яку створив, що означає, що він не зможе насправді її змінити», – переконаний британський оглядач.

«Зі старими кадебістами керувати Росією буде складно»

Натомість берлінський експерт із Німецької ради з питань зовнішньої політики (DGAP) Александр Рар вважає, що в Путіна таки є певні шанси провести зміни у Росії. Рар ­– автор кількох книг про Росію, остання з яких ­– «Холодний друг», вийшла цього року.

«Звичайно, важливе питання, ким Путін повернеться: політиком, який у 2001–2002 роках провів важливі економічні реформи, чи людиною з кийком, яка буде наводити повний порядок. Хоча мені здається, що це в нього вже не вийде, – каже Рар. – Звичайно, за Медведєва він має сформувати сучасніший уряд. Зі старшими кадебістами керувати країною буде дуже складно, тим більше, що вони вже там у зрілому віці».

Александр Рар очікує, що на президентській посаді Путін буде намагатися втілити два великі проекти. З одного боку, спробувати створити єдиний економічний простір на пострадянський теренах, куди російський лідер буде намагатися «заманити Україну, не виключаючи подекуди і тиску». Через це можливі конфлікти Росії із Заходом. Водночас німецький політолог очікує, що Путін буде зацікавлений у добрих відносинах із Європою, бо на зустрічах із європейськими лідерами постійно просуває ідею вільної торгівлі між Росією і Європейським Союзом.

Хоча аналітики по-різному оцінюють можливості Володимира Путіна як імовірного президента дати раду російським проблемам, вони погоджуються, що виклики, які нині стоять перед Росією, дуже складні.

Матеріал підготували Мар’яна Драч і Brian Whitmore
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG