Доступність посилання

15 Грудень 2017, Київ 14:37

Верховний Суд України без голови і без повноважень


Оцінками ситуації, що склалася довкола Верховного Суду України, в ефірі Радіо Свобода поділилися народні депутати Ірина Бережна (Партія регіонів) і Еліна Шишкіна (БЮТ).

Інна Кузнецова: Повноваження Голови Верховного Суду України завершилися минулого місяця. А повноваження ВСУ були звужені, згідно з законом про судоустрій.

Ірина Бережна – автор законопроекту, який вчора був проголосований у другому читанні, який дещо повертає права ВСУ...

Ірина Бережна: Нічого собі «дещо»! Майже докорінно змінює.

– Що саме буде змінено у роботі ВСУ? Які повноваження отримає ВСУ у разі, якщо Президент підпише цей законопроект?

Ірина Бережна: В першу чергу змінюються повністю, майже істотно повноваження та статус ВСУ. Йому повертаються, згідно з його компетенцією, а також повноваження, які передбачені цим законом, який було вчора проголосовано, статус найвищого суду в Україні в системі судів загальної юрисдикції.

Що стосується безпосередньо змін у повноваженнях, які ВСУ отримає в разі, якщо Президент підпише даний законопроект. Перше – це повертаються чотири судових палати, які були скасовані минулого року 15 жовтня із прийняттям змін до закону «Про судоустрій та статус суддів».
ВСУ повертаються повноваження: статус найвищого суду в Україні. Повертаються чотири судових палати. ВСУ повертається право при перегляді справи приймати нове рішення. Висновки ВСУ є обов’язковим для всіх суддів. Суддів залишиться 48. На сьогоднішній день у ВСУ є 47 суддів. Є ще одна вакансія

По-друге, ВСУ повертається право при перегляді справи приймати нове рішення, яке обов’язково має бути опубліковане на офіційному веб-сайті ВСУ. Також висновки ВСУ є обов’язковим для суддів усіх судів, загальних судів, системи загальної юрисдикції щодо застосування норм та реального права. Збільшується кількість, до речі. Якщо змінами пропонувалося залишити тільки 20 суддів, то відтепер законом передбачено, що їх залишиться 48. На сьогоднішній день у ВСУ є 47 суддів. Тобто, є ще одна вакансія.

Опозиція голосувала за цей законопроект?

Еліна Шишкіна: Ні.

– Чому?

Еліна Шишкіна: А в нас різні міркування.

По-перше, вказані, наведені моєю колегою положення ми теж розглядаємо як позитивні. Але ми вважаємо, що у цьому законопроекті більше негативу, ніж позитиву. Хоча не виключаємо, що дійсно такі положення є цілком прийнятні.

Що ж, на думку опозиції, є в принципі негативом? Майже всі правки опозиційних нардепів були відхилені профільним комітетом. І законопроект на друге читання майже не був змінений. Тобто, текст залишився майже у первозданному вигляді.

Так от, що ж, на думку опозиції, є негативом у цьому законопроекті? Пані Ірина сказала про повернення перегляду справи, якщо визнане порушення норм матеріального права. Наприклад, візьмімо кримінальне право. Якщо людину засудили за певним видом злочину, за певною статтею кримінального злочину, а потім вийшло так, що ця стаття не застосовувалася або не та частина цієї статті, тобто, це порушення безпосередньо матеріального права. Тієї статті КПК, за якою засудили людину. Це матеріальне право.

Але не врахований процесуальний аспект.Якщо у людини було порушене право на захист у кримінальному процесі, як у справі Юлії Тимошенко, то фактично у нас ВСУ не зможе переглядати заяви, якщо мова йде про порушення процесуального права. Тобто, процесуальних прав людини, наприклад, на захист у суді.

Я хочу нагадати, що найбільша кількість рішень Європейського суду у справах щодо України стосується ст. 6 Європейської конвенції. Серед усього масиву рішень за ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, а це доступ людини до правосуддя, стосується безпосередньо порушень Україною норм процесуального права, судів України. Тобто, порушення права на захист, порушення права на ознайомлення з матеріалами справи, наприклад, на ненадання часу для ознайомлення з матеріалами справи або, навпаки, надання недостатньо часу.

Станом на сьогодні, якщо брати справу, найбільш гучну, – Юлії Тимошенко, то ВСУ не має права втручатися. Вища касаційна інстанція – це Вищий спеціалізований суд, тоді – Європейський суд з прав людини.

Згідно з Вашим законопроектом, якщо він стає чинним, все рівно справа має повернутися до ВСУ з Європейського суду з прав людини вже?

Ірина Бережна: По-перше, я хочу прокоментувати те, що я почула від нашої колеги.

Я хочу нагадати всім нашим слухачам, що коли 15 жовтня минулого року було проголосовано новий, оновлений закон «Про судоустрій та статус суддів», в першу чергу хто робив гучні заяви – це, звичайно, опозиція, яка казала про те, що ось звузили повноваження, майже на нуль помножили ВСУ. Зараз законопроектом, який було вчора проголосовано, майже всі повноваження ВСУ повернуті. І опозиція знову ж таки не задоволена.

Еліна Шишкіна: Ну, а як же? Ми завжди будемо незадоволені...

Ірина Бережна: З цього можна зробити логічний висновок, що опозиція в принципі не задоволена будь-якими діями влади, що є цілком закономірним. Тобто змістовно нічого додати не можна, оскільки логіки немає. Повноваження звузили – погано, повноваження повернули – так само погано.

Стосовно суті тих закидів, які я зараз почула. Я хочу нагадати, що 18 жовтня 2010 року Венеціанська комісія, яку всі поважають, я переконана в тому, що опозиція так само, надала власні рекомендації щодо змін закону «Про судоустрій та статус суддів». Зокрема це стосувалося так само і звуження повноважень ВСУ. Майже всі рекомендації, які торкалися безпосередньо ВСУ в даному законопроекті, який вчора було проголосвано, враховані повністю.

Що стосується процесуальних порушень, я хочу так само (я поважаю мою колегу, вона є фаховим юристом, і вона знає докорінно особливо все, що стосується рішень КСУ) сказати, що 15 березня КСУ прийняв рішення, в якому чітко зазначено про те, що ВСУ не має права переглядати рішення, як орган другої касаційної інстанції. Це чітко прописане рішення КСУ. І ми зобов’язані його дотримуватися.

Так само Європейський суд з прав людини, на який посилається опозиція, 9 листопада 2004 року у рішенні «Науменко проти України» прописав основні принципи, за які має право досліджуватися і виноситися нове рішення, у зв’язку з переглядом справи.

Так ось, головна концепція цього закону полягає у дотриманні цих норм. Тобто ВСУ є дійсно найвищим органом судовим у системі судів загальної юрисдикції. Але ж..

Подвійної касації не буде.

Ірина Бережна: …він не має права переглядати все це, як орган подвійної касації.

Що це означає? Це означає, що судді найвищої ланки судової системи мають право і зобов’язані переглядати і виправляти судові помилки, що стосується норм матеріального права. Саме судові помилки! Так само передбачено, що у разі неоднакового застосування норм матеріального права ці рішення переглядають саме судді ВСУ. Все. Крапка.

Все, що пропонувалося у поправках від опозиції… До речі, було всього 129 поправок, з яких 14 враховано. Я хочу нашим слухачам абсолютно чітко зазначити, оскільки я є членом Комітету з питань правосуддя, що під час розгляду на комітеті всіх поправок, а їх було враховано лише 14, відхилено ж не лише від опозиційних депутатів, а й від провладної більшості всі решта, оскільки вони докорінно змінювали саму концепцію даного законопроекту і фактично намагалися повернути подвійну касацію для ВСУ, що є неприйнятним, згідно чинного законодавства.

Я хочу запропонувати вам послухати точку зору людини, яка була «зубром» справ в ВСУ, багаторічного Голови ВСУ Василя Маляренка. Ось що він сказав про повноваження ВСУ.

Василь Маляренко: Є суди у різних країнах світу, які мають такі ж самі повноваження, і є суди, які мають більші повноваження, які мають менші повноваження. Ну, яке це має значення?!

Є Вищий спеціалізований суд, який має касаційні повноваження, – хай вирішує всі питання, пов’язані з касаційним розглядом справ.

Ірина Бережна: Цілком згодна з цією думкою, оскільки…

То це ж, бачите, і про повноваження. Виходить, що можна зрозуміти…

Ірина Бережна: У нас є перша інстанція, у нас є апеляційна інстанція, у нас є касаційна інстанція. Якщо є певні порушення безпосередньо норм процесуального права, то для цього існує Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ. Крапка!

Якщо ви не задоволені цим рішенням, ви маєте право звернутися до Європейського суду з прав людини. Цього права ніхто не позбавляє. Але ми не маємо права повертати ВСУ повноваження щодо повторного розгляду, як органу касаційної другої інстанції. Розумієте?
По процесуальному аспекту заяву про перегляд буде здійснювати Вищий спеціалізований суд, з точки зору матеріального права – ВСУ. Але за умови, якщо Вищий спеціалізований суд допустить заяву про перегляд до ВСУ

Еліна Шишкіна: А я хочу, пані Ірино, нагадати висновки Головного юридичного управління, яке розглядало цей законопроект вже з правками на друге читання якраз щодо норм процесуального права.

Головне юридичне управління сказало, що це в принципі не відповідає ст. 129 Конституції України. Так само, як і не відповідає положення, яке ще було не в цьому законопроекті, а воно існує з 2010 року, коли була проведена так звана «судова реформа», про те, що Вищий спеціалізований суд у розгляді кримінальних та цивільних справ допускає, тобто здійснює допуск заяв про перегляд до ВСУ. Тобто, заява подається до ВСУ через Вищий спеціалізований суд, а Вищий спеціалізований суд здійснює допуск.

І я хочу нагадати, якщо пані Ірина вже говорила про висновки Венеціанської комісії, знову ж таки і про процесуальне право. Вона так само сказала: «Не зрозуміло, навіщо відмовляти ВСУ у повноваженнях стосовно процесуального права?». Це те, що я говорила, якщо ми говоримо про висновки Венеціанської комісії.

Далі про доступ. Фактично доступ, який здійснюється Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ, не лише не відповідає статтям КПК, наприклад, якщо ми візьмемо кримінальний процес, а взагалі порушує Конституцію, порушує право людини на перегляд справи за винятковими обставинами. Наприклад, рішення Європейського суду.

А тепер, шановні слухачі, уявіть таку ситуацію. Вам пощастило виграти рішення в Європейському суді з прав людини проти України, наприклад, за ст. 6. І цим рішення було визнано порушення не лише норм матеріального права, а ще й норм процесуального права. І уявіть ситуацію. Ви здійснюєте заяву про перегляд. По процесуальному аспекту вашу заяву про перегляд буде здійснювати Вищий спеціалізований суд з прав людини, а з точки зору матеріального права – ВСУ. Але за умови, якщо Вищий спеціалізований суд допустить вашу заяву про перегляд до ВСУ.

– Як позбутися цієї дилеми?

Ірина Бережна: Жодної дилеми у цьому не існує.

В першу чергу я хочу всім нашим слухачам і так само моїй колезі зазначити, що під час підготовки даного законопроекту до другого читання я дуже тісно співпрацювала з суддями безпосередньо ВСУ, які приходили на засідання підкомітету, також брали участь під час обговорення цих поправок та змін на комітеті.

Так от, що кажуть самі судді ВСУ, які є безпосередньо практикуючими фахівцями і суддями, які проводять весь цей судовий процес. Вони самі дуже вдячні за те, що відтепер вони не навантажуються такою величезною кількістю. Ви навіть уявити собі не можете, яка величезна кількість справ надходить до ВСУ!

Є вища касаційна інстанція – це Вищий спеціалізований суд. Як було розроблено відповідно до проведеної судової реформи. І цілком прийнятний так само для суддів ВСУ (я на цьому наголошую!) той факт, що до них потрапляють уже ті справи, які дійсно потребують перегляду, де є неоднакове застосування норм матеріального права, як це передбачено законом, вчора проголосованим.

І жодної дилеми в цьому не існує. І я на цьому просто хочу наголосити!

Еліна Шишкіна: Але Ви не відповіли на запитання. Це юридичний нонсенс. По процесуальному аспекту – Вищий спеціалізований суд, а по матеріальному аспекту – ВСУ.

Ірина Бережна: Жодного нонсенсу (ще раз наголошую!) не існує. ВСУ (я буду на цьому наголошувати!) не має права переглядати справи, як орган вищої другої касаційної інстанції.

Тобто, жодної дилеми у цьому питанні не існує. З одних підстав буде переглядати Вищий спеціалізований суд, з інших – ВСУ.

Еліна Шишкіна: Чудово…!

Ірина Бережна: Пані Еліно, у мене до Вас запитання. От ви, опозиція, дуже добре полюбляєте критикувати. Ви були при владі ще зовсім нещодавно, а що вам заважало, вибачайте, якщо ви такі фахівці, якщо ви так добре розумієтеся на тому, як треба проводити такі реформи, проводити судову реформу?

Жодного кроку зроблено не було! Зараз ви сидите і кажете: ось так…

Еліна Шишкіна: А дуже Ви помиляєтеся, пані Ірино…

Ірина Бережна: Критикувати завжди добре.

Еліна Шишкіна: Пані Бережній хочу нагадати. Національна комісія зі зміцнення демократії, верховенства права, яка розробляла законопроекти і про судоустрій, про статус суддів. І пані Бережній хочу нагадати особливо, що всі законопроекти… Так, вони не були ухвалені. Це, можливо, наша помилка…

Ірина Бережна: Не можливо, а це стовідсоткова помилка вашої влади!

Давайте послухаємо Василя Маляренка.

Василь Маляренко: Я пропрацював 26 років у Верховному Суді і все робив для того, щоб Верховний Суд мав авторитет. І ми його у свій час заробили важкою працею: і авторитет, і кількість суддів, і приміщення, і багато чого іншого.

І коли я бачу, що сьогодні Верховний Суд не має авторитету, коли авторитет опущений «нижче плінтуса», коли повноваження зійшлися до буквально якоїсь мізерії, коли приміщення всі відібрані, ті, які ми, я і Бойко, будували, коли ми бачимо, що кількість суддів різко зменшується, дійшло до 20-и, мені боляче і мені важко збагнути: за що ж я боровся у свій час?!

– Ми маємо запитання від радіослухача.

Слухачка: Шановні фахівці, як ВСУ, наприклад, реагує на те, що екс-Прем’єра Тимошенко судить суддя Кірєєв? Він же не довічно призначений. У нього ж немає, здається, досвіду для ведення такої гучної справи! Як він потрапив у Печерський суд? По «блату»?

Це треба запитувати у когось, очевидно, з Кваліфікаційної комісії суддів.

Ірина Бережна: А до чого тут ВСУ? І як ми можемо Вам відповісти, як ВСУ на це реагує? Ну, це треба запитати, мабуть, безпосередньо у Василя Онопенка чи у суддів ВСУ. Не маємо права надавати будь-які думки з приводу того, що думає інша людина або взагалі окрема установа.
Вища рада юстиції – орган підконтрольний, не за законом, а за практикою, одній людині – голові Комітету правосуддя у Верховній Раді

Еліна Шишкіна: На жаль, дійсно, думку ВСУ ми не знаємо безпосередньо, як колегіального органу. Але на дії судді Кірєєва повинна реагувати або Вища рада юстиції за порушення присяги судді. І ми вже направили, депутати від опозиції, туди подання. Воно й досі не розглянуте.

Ви знаєте чудово, що у нас Вища рада юстиції фактично такий орган, який підконтрольний, звісно, не за законом, а за практикою, одній людині – голові Комітету правосуддя у Верховній Раді України.

– Його тут немає! Через те…

Еліна Шишкіна: Тому прізвища його я й не називала.

Ірина Бережна: Я хотіла б нагадати, що у нас, згідно з Конституцією, Вища рада юстиції – це конституційний…

Еліна Шишкіна: Правильно.У нас склалася інша практика.

– Ми запросили голову Вищої ради юстиції на ефір. І сподіваємося, що наступного тижня Володимир Колісниченко прийде на ефір. Ви зможете у нього це запитати.

Наші дописувачі у мережі «Фейсбук» пишуть: «Я лише у ВСУ отримала справедливе рішення».

Інша дописувачка пише: «Наша сім’я, мабуть, ніколи не повірить, що в Україні буде верховенство права. В українських судах потрібно суду першої інстанції платити хабарі. Якщо ти підеш по закону, але без хабарів, то програєш. Навіть якщо закон і на твоєму боці.

Судові рішення, які ухвалювалися від першої до касаційної інстанції, лише підтвердили, що судова система погрузла у корупції. Жодних процесуальних прав немає у громадян України…».

Тут доволі довгий лист. 5 років справа перебувала у судах. І було відмовлено людині у задоволені апеляційної скарги лише через спірні стосунки. Вона не має відповіді від жодної зі структур. І питання: «Назвіть закон, який дозволяє державному нотаріусу порушувати закон в Україні?».
Що стосується корупції у судовій системі – це об’єктивна реальність. Треба реформувати адвокатуру, прокуратуру, правоохоронні органи, це все – єдина система, яка взаємопов’язана – як то кажуть, рука руку миє

Ірина Бережна: Таке сумбурне запитання. Але я хочу зазначити, що якщо у дописувачки є певні думки з приводу того, що щодо неї було порушення її власних прав під час розгляду у судах або винесене якесь неправомірне рішення, то вона може особисто до мене звернутися, як до народного депутата. Я обов’язково буду втручатися у цю ситуацію, направляти депутатські запити. І все, що можливо зробити у даній ситуації, обов’язково буде зроблено.

Що стосується болючого питання, на жаль, корупції у судовій системі, то це дійсно так, не треба приховувати. Це об’єктивна реальність. І ми це знаємо. Але це склалося не лише цього року і не лише минулого. На жаль, така система вибудовувалася протягом всіх років незалежності. І з цим, безперечно, треба боротися якомога швидше. І саме задля цього влада проводить системні, комплексні реформи.

Однієї судової реформи вкрай недостатньо, оскільки ми потребуємо комплексних заходів. Треба реформувати адвокатуру, прокуратуру, правоохоронні органи, оскільки це все – єдина система, яка взаємопов’язана. І, як то кажуть, рука руку миє. Ми всі це розуміємо. І саме цьому буде якомога швидше покладено край.

І ще від дописувача: «Як на мій погляд, було б добре, якби ВСУ був творцем прецедентного права».

Ірина Бережна: У нас прецедентного права немає. Це по-перше.

Еліна Шишкіна: У нас континентальна система.

Ірина Бережна: А по-друге, частково елементи прецедентного права застосовані, оскільки висновки щодо застосування норм матеріального права, висновки ВСУ є обов’язковими для всіх судів загальної юрисдикції.

– Але було б це добре?

Еліна Шишкіна: Можливо. Можливо в деяких випадках.

– Виходить так, що ВСУ має отримати процесуальне посилення. Це Ваші слова. І ще є там одна фраза. Це з Вашого інтерв’ю. «Але за умови появи нового сильного керівника». Про кого йдеться?
Ніхто не знає достеменно, кого оберуть судді ВСУ. Можливо, це буде новий-старий керівник, можливо новий

Ірина Бережна: Насправді ніхто не знає достеменно, кого оберуть судді ВСУ на пленумі ВСУ. Можливо, це буде новий-старий керівник. А, можливо, новий взагалі керівник. Оскільки жодного втручання ніхто в цей процес не має.

Я особисто дуже поважаю Василя Онопенка. Він фаховий юрист, фаховий суддя. Наскільки мені відомо, він неодноразово навіть у ЗМІ про це казав – він так само має намір брати повторно участь і буде намагатися бути переобраним. То ж на сьогоднішній день невідомо достеменно, хто буде головою.

Еліна Шишкіна: При цьому Вашим законопроектом суддям ВСУ, які є членами Вищої кваліфікаційної комісії, наскільки я пам’ятаю, за законопроектом, дозволено відтепер брати участь в органах суддівського… у пленумі ВСУ, зокрема і щодо обрання голови. Раніше такого положення не було.

Ірина Бережна: Але були інші положення, були інші закони.

Еліна Шишкіна: Якщо згадати ситуацію з Василем Онопенком, якого намагалися скинути, здається, рік тому… Точно зараз не скажу…

– У березні.
Доступ до судових рішень відтепер буде затверджуватися Радою суддів за погодженням з Державною судовою адміністрацією

Еліна Шишкіна: То саме через те, що не було кворуму, оскільки судді ВСУ, члени Вищої кваліфікаційної комісії, не мали права брати участь у пленумі, саме через те ця спроба не вдалася. Фактично своїм законопроектом Ви цю спробу «узаконили», скажімо так. Тобто, надали можливість.

І ще. В мене одне питання до пані Ірини. Скажіть, будь ласка, як стосується до повноважень ВСУ зміна, якою передбачено, що доступ до судових рішень відтепер буде затверджуватися Радою суддів за погодженням з Державною судовою адміністрацією? Це що, відкритість судової системи?!

Ірина Бережна: Стосовно того, чи мають право судді ВСУ, які делеговані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, брати участь в обрані, взагалі участь у роботі пленуму, зараз розглядається судом. Досі рішення не винесене. Тому зараз коментувати і казати, що це, за законом, неможливо.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG